🏛8 листопада 63 року до н. е. Марк Тулій Цицерон під час засідання сенату виголосив Першу промову проти Катіліни (лат. Oratio in Catilinam І)

Докладніше тут

8 листопада – один із трьох днів (також 24 серпня і 5 жовтня), у які був відкритий MUNDUS CERERIS – вхід у підземний світ

Докладніше тут

9 листопада 2025 року – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ СКОРОМОВОК

🔡Скоромовка – це штучно створена фраза зі складною вимовою, яку потрібно відтворювати у швидкому темпі. Вона містить близькі за звучанням слова або важкі для вимови поєднання звуків.

🗣Скоромовки часто зустрічаються у середньовічних colloquia scholastica – збірках вправ для розвитку артикуляції та поліпшення дикції. Їхній зміст переважно був другорядним: головне полягало у грі форми, а не сенсу.

👅Яку скоромовку складніше вимовити? Голосуй:
👍за 1, ❤️за 2, 🔥 за 3, ⚡️ за 4

👍Barbara barbaribus barbabant barbara barbis Під варварськими бородами вони варнякали варварські варварства

❤️Non nego, nec tego, quod ego, qui rego, cum lego, dego Не заперечую, не приховую: я той, хто править, читаючи, – так і живу

🔥Pauper potest potens, potens pauperem portat Бідний може бути сильним, сильний несе бідного

⚡️Sunt pueri pueri, pueri puerilia tractant Діти є дітьми, і діти займаються дитячими справами

Про інші скоромовки тут

#цейденьвісторії #sententiae

9 листопада – ДЕНЬ ВІЧНО ЖИВОГО ХАОСУ

Докладніше тут

🍏ЇЖАКИ ТА ЯБЛУКА: вигадка, що пережила століття

🦔Греки та римляни здавна спостерігали за їжаками як за частиною місцевої фауни. Їх вважали корисними тваринами, адже вони винищували комах і дрібних змій, тому їжаків залишали у виноградниках чи садах як природних «охоронців» урожаю, а подекуди навіть намагалися приручати.

📜У природничих трактатах античності їжаки вперше з’являються як об’єкти систематичних спостережень у Арістотеля. У Historia Animalium він звертає увагу на їхню здатність передбачати зміну погоди, орієнтуючи гнізда за напрямком вітру, а також зазначає, що шипи їжака є видозміненим волоссям.

🍎Пліній Старший у Naturalis Historia писав, що їжаки вміють скручуватись у клубок, якщо їм загрожує небезпека. Він же є автором популярної вигадки про те, що їжаки насаджують яблука на свої колючки:

Praeparant hiemi et irenacei cibos ac volutati supra iacentia poma adfixa spinis, unum amplius tenentes ore, portant in cavas arbores Їжаки запасають їжу взимку, і, перекочуючи лежачі яблука, прикріплені до колючок, тримаючи ще одне в роті, несуть їх в дупла дерев

📚Цей образ виявився настільки яскравим, що протягом століть зберігався в європейській культурі. Його можна знайти у середньовічних бестіаріях, народних казках і літературних оповіданнях, декоративному мистецтві тощо.

🔍Сучасна зоологія спростувала міф про яблука на голках: їжаки не насаджують фрукти на колючки й не переносять їх до свого житла, оскільки взагалі не роблять запасів їжі. Восени вони просто активно харчуються комахами, ягодами та дрібними тваринами, накопичуючи жирові відкладення, які забезпечують їм виживання під час зимової сплячки.

#antiquitas #міфологія

11 листопада – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

Центральне опалення в античності

🔥Проблема енергозбереження виникла ще за часів античності й полягала в ефективному використанні ресурсів та технологій для зменшення витрат енергії. У Давньому Римі було впроваджено систему опалення, яка дозволяла ефективно обігрівати приміщення, мінімізуючи споживання паливних матеріалів.

🏛Одним із перших відомих прикладів обігріву приміщень є храм Артеміди в Ефесі (IV ст. до н.е.). Археологічні розкопки показали, що під підлогою храму існували канали та порожнини, схожі на систему циркуляції повітря – через них прогріте повітря від джерела тепла рухалося під підлогою, забезпечуючи обігрів внутрішнього простору.

📜Поширення цього принципу у грецькому світі було обмеженим. Діодор Сицилійський (I ст. до н.е.) цитує грецького історика Гекатея з Абдери, який описував різні культури та їхні технологічні практики, зокрема й систему опалення, але без розгорнутих характеристик.

♨️У Римі технологія обігріву була представлена більш детально. Вітрувій у трактаті De Architectura (I ст. до н.е.) розглядає систему гіпокаусту (букв. опалюваний знизу, від гр. ὑπό під + καυστός підпалений, горілий) – підлогового опалення римських будівель.

🧱Підлога будинку піднімалася на невеликі колони (підпірки) з цегли або каменю, створюючи простір, через який тепло від камінів або печей прогрівало повітря. Стіни також часто обладнували порожнинами, щоб гаряче повітря підіймалося вгору й додатково обігрівало приміщення.

🌡Вітрувій зазначає, що гіпокауст використовувався як у лазнях, так і в приватних будинках, забезпечуючи комфортну температуру в холодну пору року.

#цейденьвісторії #antiquitas

12 листопада 1708 р. Православна російська церква за наказом російського царя Петра І піддала анафемі гетьмана Івана Мазепу

Докладніше тут

13 листопада – ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ СОСИСКИ

🌭Щороку 13 листопада відзначається День народження сосиски, свято, присвячене одному з найсмачніших кулінарних винаходів. 13.11.1805 р. у Відні м’ясник Йоганн Ланер уперше змішав яловичий та свинячий фарш, створивши легендарні "віденські сосиски", які швидко завоювали популярність не тільки в Австрії, а й далеко за її межами.

🧂Назва "сосиска" буквально означає "маленька солона ковбаска" й бере свій початок від латинського слова salsus солоний. Від нього утворилося народнолатинське salsіcia (форма жіночого роду від salsіcius), що пізніше дало фр. saucisse ковбаска, звідки воно потрапило в українську мову у формі «сосиска». Англійці запозичили його як sausage.

🥩Цікаво, що й сама історія м’ясних виробів сягає античності: у Давньому Римі вже існували солоні та копчені ковбаси, які готували з різних видів м’яса й приправляли спеціями та травами. Зокрема, про салямі тут.

#цейденьвісторії #цікаваетимологія #naming

🐔13 листопада 2025 року – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ КУРКИ

Відзначається щороку у другий четвер листопада.

Докладніше тут

14 листопада – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЛОГОПЕДА

👨‍⚕️У античності ще не існувало логопедії (гр. λόγος слово, мова + παιδεία навчання, виховання) у сучасному сенсі – проблемами мовлення та розвитком голосу займалися переважно ритори. Вони приділяли увагу не лише логіці, стилю й правильній побудові промови, але й техніці вимови, зокрема дикції й формуванню виразного голосу.

📜Показовим є приклад грецького оратора Демосфена (IV ст. до н.е.), який у молодості мав слабкий голос, затинався й плутав звуки, через що його однолітки глузували з нього. Попри те, що перші виступи оратора були невдалими, він вирішив перемогти свої вади і виробив власну систему вправ.

👅По-перше, він клав у рот дрібні камінці й намагався промовляти складні слова та цілі промови. Ця вправа змушувала його напружувати артикуляційні м’язи й говорити чіткіше.

🌊По-друге, Демосфен тренував силу голосу на березі моря: виходив до хвиль і вигукував промови так, щоб перекричати шум води. Це розвивало гучність.

🏃‍♂️По-третє, він відпрацьовував дихання й дикцію в русі – промовляв фрази під час бігу або підйому на пагорб, тренуючи витривалість і вміння говорити довго, не збиваючись на подих.

⚔️Ще однією вправою було приборкання тіла: щоб позбутися зайвих рухів плечима під час виступу, він підвішував до них меч, який одразу нагадував про найменший порух. Це формувало стриманість і самоконтроль.

👨‍🦲Нарешті, працюючи з текстами, Демосфен зачинявся вдома й навмисне голив половину голови: у такому вигляді він не міг вийти на люди, тому мав змогу присвятити весь час навчанню.

🗣Завдяки цьому своєрідному курсу логопедії Демосфен перетворився на одного з найвидатніших ораторів античності.

#цейденьвісторії

15 листопада – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПАВИЧА

🦚Павич (лат. pavo, грец. ταώς) – птах родини фазанових, батьківщиною якого вважається Індія; саме звідти він потрапив до Стародавньої Греції та Риму. Павич відомий своїм розкішним хвостовим оперенням, що сяє неймовірними кольорами та прикрашене «очима», які греки називали «очима Аргуса».

👁За легендою, Гера мала охоронця на ім’я Аргус Паноптес (гр. Πανόπτης всевидящий; той, що бачить усе < πᾶν усе + ὁράω бачити, дивитися), у якого було сто очей: частина з них відпочивала, решта ж завжди залишалися відкритими, завдяки чому він міг спостерігати за всім навколо.

💖Якось Зевс закохався в Іо, жрицю Гери, і, щоб приховати свої дії від дружини, перетворив дівчину на корову. Гера, підозрюючи зраду, наказала Аргусу наглядати за Іо.

🏛Щоб визволити коханку, Зевс послав Гермеса, бога хитрощів і обману, який за допомогою своєї винахідливості вбив Аргуса. Гера ж, сумуючи за вірним сторожем, вирішила увіковічнити його очі й перенесла їх на хвіст павича, свого священного птаха.

🪶У Римі павич був присвячений богині Юноні, а багаті римляни охоче тримали цих птахів у своїх маєтках. Їхнє м’ясо вважалося делікатесом, а пір’я – цінним матеріалом для віял і декоративних прикрас.

#цейденьвісторії #міфологія

15 листопада 2025 року - ДЕНЬ РЕСТОРАНУ

Проводиться один раз на сезон у третю суботу в лютому, травні, серпні та листопаді

Докладніше тут

16 листопада – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ҐУДЗИКА

🏛Коли йдеться про застібки в античному вбранні, зазвичай згадують фібули. Проте археологічні знахідки свідчать, що ґудзики також були у вжитку, але радше як ознака майстерності кравця або заможного статусу власника.

🧵Під час розкопок римських міст було виявлено як прості металеві й кістяні ґудзики, так і срібні й золоті. Швацькі майстерні мали власні запаси ґудзиків разом із голками, ножицями та іншими інструментами.

⚒️У ремісничих кварталах були майстерні, де виробляли фібули, ґудзики та інші дрібні предмети. Металеві екземпляри виготовляли литтям або ковкою, на деяких з них збереглися орнаменти – геометричні, рослинні чи навіть фігурні.

👗Ґудзики слугували для застібання тунік, хітонів, тог тощо, особливо там, де фібули були громіздкими або незручними, наприклад на рукавах чи плечах.

🖌Наочним свідченням використання ґудзиків є зображення в мистецьких пам’ятках, зокрема на фресках із Помпеїв та Геркуланума – на рукавах і грудях чоловічого й жіночого одягу, а на статуї Адріана та Вібії Сабіни в образах Марса й Венери (Лувр) – вздовж рукавів Сабіни.

#цейденьвісторії #antiquitas

17 листопада – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ СТУДЕНТІВ

📝Латина протягом століть була провідною мовою освіти, науки й культури, тому більшість університетів світу мають латинські девізи. Вони відображають цілі та місію закладу, його філософію, стиль життя, здобутки тощо.

🎓Водночас сучасні студенти нерідко вкладають у ці урочисті формули новий, часом іронічний зміст, перетворюючи офіційні гасла на жартівливі інтерпретації, ближчі до щоденної академічної реальності.

🕯Lux et Veritas (Світло й Істина/Правда) - Єльський університет, США
У XVII–XVIII ст. Єль активно змагався з Гарвардом за престиж. Гарвард уже мав девіз Veritas, тому в Єлі додали ще й Lux. Це дало підставу студентам Єлю жартувати:

Гарвард має істину, але в темряві; ми ж маємо і світло, і істину

🌳Velut arbor aevo (Подібно до дерева у віках) - Університет Торонто, Канада
Девіз Університету Торонто є цитатою з Горація та символізує поступове зростання й зміцнення закладу з роками. У студентському середовищі цей вислів швидко перетворили на жарт:

Ми вчимося й зростаємо повільно, як дерево, і так само непорушно сидимо на лекціях

❗️Про інші девізи тут і тут

#цейденьвісторії #sententiae