05.11.2007 компанія Google представила операційну систему Android для смартфонів, планшетів, електронних книжок та інших пристроїв
Докладніше тут
Докладніше тут
❤7👍4👨💻3👀1
6 листопада – ДЕНЬ ПЕРЕМІЩЕНЬ БЕЗ КОМПАСА
🧭Ще задовго до винайдення компаса люди потребували орієнтирів для подорожей суходолом і морем. Давні греки створили власну систему орієнтації, засновану на вітрах, яка стала відомою як "роза вітрів".
🌬Вітри в античності сприймалися як живі сили. Їм приписували характер: Борей – суворий і небезпечний, Зефір – лагідний, Нот – вологий і дощовий. У мистецтві вітри часто зображувались у вигляді крилатих божеств.
📜Гомер у Одіссеї згадує 4 вітри – Борей, Нот, Зефір та Еврос, а Арістотель говорить про 8:
Борей (Βορέας) – північний вітер
Нот (Νότος) – південний
Зефір (Ζέφυρος) – західний
Еврос (Εὖρος) – східний
Кекій (Καικίας) – північно-східний
Евронот (Ευρονότος) – південно-східний
Ліпс (Λίψ) – південно-західний
Скірон (Σκίρων / Ἀργέστης) – північно-західний
🪁Греки знали, що певні вітри переважають у різні пори року: влітку найчастіше дув Борей, північний вітер, що приносив прохолоду; взимку панував Нот, теплий і вологий південний вітер, а навесні й восени часто змінювалися Зефір і Еврос.
🌊Коли моряки вирушали в плавання, вони орієнтувалися за небесними тілами – Сонцем і зорями, а курс коригували завдяки вітрам. Якщо потрібно було плисти на захід, у бік Сицилії чи Італії, чекали Зефіра, бо саме він “штовхав” судно в потрібному напрямку. Якщо ж корабель відносило, орієнтиром слугував сам вітер: знаючи, що дме Борей, капітан розумів, що судно зносить на південь.
⛵️Розуміючи, з яким вітром доведеться мати справу, мореплавці планували й коригували рейси, а у їхньому професійному жаргоні побутували вислови "плисти під Зефіром"(на захід) чи "йти під Борей" (на північ). Фактично, назви вітрів замінили слова північ, південь, схід, захід.
🗺Роза вітрів стала основою для подальших картографічних і морських традицій, якими користувалися в Середземномор’ї аж до поширення компаса.
#цейденьвісторії #міфологія #sententiae
🧭Ще задовго до винайдення компаса люди потребували орієнтирів для подорожей суходолом і морем. Давні греки створили власну систему орієнтації, засновану на вітрах, яка стала відомою як "роза вітрів".
🌬Вітри в античності сприймалися як живі сили. Їм приписували характер: Борей – суворий і небезпечний, Зефір – лагідний, Нот – вологий і дощовий. У мистецтві вітри часто зображувались у вигляді крилатих божеств.
📜Гомер у Одіссеї згадує 4 вітри – Борей, Нот, Зефір та Еврос, а Арістотель говорить про 8:
Борей (Βορέας) – північний вітер
Нот (Νότος) – південний
Зефір (Ζέφυρος) – західний
Еврос (Εὖρος) – східний
Кекій (Καικίας) – північно-східний
Евронот (Ευρονότος) – південно-східний
Ліпс (Λίψ) – південно-західний
Скірон (Σκίρων / Ἀργέστης) – північно-західний
🪁Греки знали, що певні вітри переважають у різні пори року: влітку найчастіше дув Борей, північний вітер, що приносив прохолоду; взимку панував Нот, теплий і вологий південний вітер, а навесні й восени часто змінювалися Зефір і Еврос.
🌊Коли моряки вирушали в плавання, вони орієнтувалися за небесними тілами – Сонцем і зорями, а курс коригували завдяки вітрам. Якщо потрібно було плисти на захід, у бік Сицилії чи Італії, чекали Зефіра, бо саме він “штовхав” судно в потрібному напрямку. Якщо ж корабель відносило, орієнтиром слугував сам вітер: знаючи, що дме Борей, капітан розумів, що судно зносить на південь.
⛵️Розуміючи, з яким вітром доведеться мати справу, мореплавці планували й коригували рейси, а у їхньому професійному жаргоні побутували вислови "плисти під Зефіром"(на захід) чи "йти під Борей" (на північ). Фактично, назви вітрів замінили слова північ, південь, схід, захід.
🗺Роза вітрів стала основою для подальших картографічних і морських традицій, якими користувалися в Середземномор’ї аж до поширення компаса.
#цейденьвісторії #міфологія #sententiae
❤8👍2🐳2👏1
☄️7.11.1492 трапилось найдавніше в Європі задокументоване падіння метеорита, рештки якого збереглися до сьогодні
Докладніше тут
Докладніше тут
❤6🔥3⚡1👍1🗿1
8 листопада 30 року народився ІМПЕРАТОР НЕРВА
👱♂️8.11.30 р. народився Марк Кокцей Нерва (лат. Marcus Cocceius Nerva), римський імператор з 18.09.96 р. до 27.01.98 р., засновник династії Антонінів і перший з "п'яти хороших імператорів".
🤝Походив зі старовинного сенаторського роду з Умбрії. Його дід був консулом і другом імператора Тиберія, а сама родина мала дальні зв’язки з династією Юліїв-Клавдіїв. Нерва прославився як юрист та літератор, перебував у дружніх стосунках з Нероном, а згодом здобув пошану при Веспасіані (співконсул 71 р.) та Доміціані (консул 90 р.).
👑Після убивства імператора Доміціана Нерва був проголошений правителем Риму й відновив співпрацю з сенатом, повернувши йому втрачені права.
👦Імператор розпродав частину власного майна, щоб полегшити податковий тягар і стабілізувати казну. Він розпочав соціальні реформи: роздав землю безземельним громадянам та заснував аліментаційний фонд – програму допомоги для бідних дітей, одну з перших форм державної соціальної підтримки в історії.
⚔️Попри популярність серед сенаторів, Нерва мав серйозні проблеми з військом. Щоб зберегти рівновагу, у вересні 97 р. він усиновив полководця Траяна, намісника Верхньої Германії, зробивши його своїм спадкоємцем.
🏛Це рішення стало головним здобутком Нерви: він започаткував принцип передачі влади "найдостойнішому". Чотири наступні імператори мирно сходили на престол саме в такий спосіб. Водночас принцип успадкування імператорського трону не було скасовано, однак завдяки збігу обставин наступні правителі залишалися бездітними або втрачали дітей ще за життя, і таке питання навіть не виникало.
⚰️Нерва помер від апоплексичного удару, його прах поховано в Мавзолеї Августа. І хоча він правив лише 16 місяців, йому вдалося врятувати імперію від нового громадянського розколу та підготувати ґрунт для "золотої доби" Риму.
#цейденьвісторії #деньнародження
👱♂️8.11.30 р. народився Марк Кокцей Нерва (лат. Marcus Cocceius Nerva), римський імператор з 18.09.96 р. до 27.01.98 р., засновник династії Антонінів і перший з "п'яти хороших імператорів".
🤝Походив зі старовинного сенаторського роду з Умбрії. Його дід був консулом і другом імператора Тиберія, а сама родина мала дальні зв’язки з династією Юліїв-Клавдіїв. Нерва прославився як юрист та літератор, перебував у дружніх стосунках з Нероном, а згодом здобув пошану при Веспасіані (співконсул 71 р.) та Доміціані (консул 90 р.).
👑Після убивства імператора Доміціана Нерва був проголошений правителем Риму й відновив співпрацю з сенатом, повернувши йому втрачені права.
👦Імператор розпродав частину власного майна, щоб полегшити податковий тягар і стабілізувати казну. Він розпочав соціальні реформи: роздав землю безземельним громадянам та заснував аліментаційний фонд – програму допомоги для бідних дітей, одну з перших форм державної соціальної підтримки в історії.
⚔️Попри популярність серед сенаторів, Нерва мав серйозні проблеми з військом. Щоб зберегти рівновагу, у вересні 97 р. він усиновив полководця Траяна, намісника Верхньої Германії, зробивши його своїм спадкоємцем.
🏛Це рішення стало головним здобутком Нерви: він започаткував принцип передачі влади "найдостойнішому". Чотири наступні імператори мирно сходили на престол саме в такий спосіб. Водночас принцип успадкування імператорського трону не було скасовано, однак завдяки збігу обставин наступні правителі залишалися бездітними або втрачали дітей ще за життя, і таке питання навіть не виникало.
⚰️Нерва помер від апоплексичного удару, його прах поховано в Мавзолеї Августа. І хоча він правив лише 16 місяців, йому вдалося врятувати імперію від нового громадянського розколу та підготувати ґрунт для "золотої доби" Риму.
#цейденьвісторії #деньнародження
❤7⚡3🎉3
🏛8 листопада 63 року до н. е. Марк Тулій Цицерон під час засідання сенату виголосив Першу промову проти Катіліни (лат. Oratio in Catilinam І)
Докладніше тут
Докладніше тут
👍4❤3⚡2🔥2
8 листопада – один із трьох днів (також 24 серпня і 5 жовтня), у які був відкритий MUNDUS CERERIS – вхід у підземний світ
Докладніше тут
Докладніше тут
❤5👍2😱2
9 листопада 2025 року – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ СКОРОМОВОК
🔡Скоромовка – це штучно створена фраза зі складною вимовою, яку потрібно відтворювати у швидкому темпі. Вона містить близькі за звучанням слова або важкі для вимови поєднання звуків.
🗣Скоромовки часто зустрічаються у середньовічних colloquia scholastica – збірках вправ для розвитку артикуляції та поліпшення дикції. Їхній зміст переважно був другорядним: головне полягало у грі форми, а не сенсу.
👅Яку скоромовку складніше вимовити? Голосуй:
👍за 1, ❤️за 2, 🔥 за 3, ⚡️ за 4
👍Barbara barbaribus barbabant barbara barbis Під варварськими бородами вони варнякали варварські варварства
❤️Non nego, nec tego, quod ego, qui rego, cum lego, dego Не заперечую, не приховую: я той, хто править, читаючи, – так і живу
🔥Pauper potest potens, potens pauperem portat Бідний може бути сильним, сильний несе бідного
⚡️Sunt pueri pueri, pueri puerilia tractant Діти є дітьми, і діти займаються дитячими справами
Про інші скоромовки тут
#цейденьвісторії #sententiae
🔡Скоромовка – це штучно створена фраза зі складною вимовою, яку потрібно відтворювати у швидкому темпі. Вона містить близькі за звучанням слова або важкі для вимови поєднання звуків.
🗣Скоромовки часто зустрічаються у середньовічних colloquia scholastica – збірках вправ для розвитку артикуляції та поліпшення дикції. Їхній зміст переважно був другорядним: головне полягало у грі форми, а не сенсу.
👅Яку скоромовку складніше вимовити? Голосуй:
👍за 1, ❤️за 2, 🔥 за 3, ⚡️ за 4
👍Barbara barbaribus barbabant barbara barbis Під варварськими бородами вони варнякали варварські варварства
❤️Non nego, nec tego, quod ego, qui rego, cum lego, dego Не заперечую, не приховую: я той, хто править, читаючи, – так і живу
🔥Pauper potest potens, potens pauperem portat Бідний може бути сильним, сильний несе бідного
⚡️Sunt pueri pueri, pueri puerilia tractant Діти є дітьми, і діти займаються дитячими справами
Про інші скоромовки тут
#цейденьвісторії #sententiae
❤4⚡3👍3🔥2👌1👀1🆒1
🍏ЇЖАКИ ТА ЯБЛУКА: вигадка, що пережила століття
🦔Греки та римляни здавна спостерігали за їжаками як за частиною місцевої фауни. Їх вважали корисними тваринами, адже вони винищували комах і дрібних змій, тому їжаків залишали у виноградниках чи садах як природних «охоронців» урожаю, а подекуди навіть намагалися приручати.
📜У природничих трактатах античності їжаки вперше з’являються як об’єкти систематичних спостережень у Арістотеля. У Historia Animalium він звертає увагу на їхню здатність передбачати зміну погоди, орієнтуючи гнізда за напрямком вітру, а також зазначає, що шипи їжака є видозміненим волоссям.
🍎Пліній Старший у Naturalis Historia писав, що їжаки вміють скручуватись у клубок, якщо їм загрожує небезпека. Він же є автором популярної вигадки про те, що їжаки насаджують яблука на свої колючки:
📚Цей образ виявився настільки яскравим, що протягом століть зберігався в європейській культурі. Його можна знайти у середньовічних бестіаріях, народних казках і літературних оповіданнях, декоративному мистецтві тощо.
🔍Сучасна зоологія спростувала міф про яблука на голках: їжаки не насаджують фрукти на колючки й не переносять їх до свого житла, оскільки взагалі не роблять запасів їжі. Восени вони просто активно харчуються комахами, ягодами та дрібними тваринами, накопичуючи жирові відкладення, які забезпечують їм виживання під час зимової сплячки.
#antiquitas #міфологія
🦔Греки та римляни здавна спостерігали за їжаками як за частиною місцевої фауни. Їх вважали корисними тваринами, адже вони винищували комах і дрібних змій, тому їжаків залишали у виноградниках чи садах як природних «охоронців» урожаю, а подекуди навіть намагалися приручати.
📜У природничих трактатах античності їжаки вперше з’являються як об’єкти систематичних спостережень у Арістотеля. У Historia Animalium він звертає увагу на їхню здатність передбачати зміну погоди, орієнтуючи гнізда за напрямком вітру, а також зазначає, що шипи їжака є видозміненим волоссям.
🍎Пліній Старший у Naturalis Historia писав, що їжаки вміють скручуватись у клубок, якщо їм загрожує небезпека. Він же є автором популярної вигадки про те, що їжаки насаджують яблука на свої колючки:
Praeparant hiemi et irenacei cibos ac volutati supra iacentia poma adfixa spinis, unum amplius tenentes ore, portant in cavas arbores Їжаки запасають їжу взимку, і, перекочуючи лежачі яблука, прикріплені до колючок, тримаючи ще одне в роті, несуть їх в дупла дерев
📚Цей образ виявився настільки яскравим, що протягом століть зберігався в європейській культурі. Його можна знайти у середньовічних бестіаріях, народних казках і літературних оповіданнях, декоративному мистецтві тощо.
🔍Сучасна зоологія спростувала міф про яблука на голках: їжаки не насаджують фрукти на колючки й не переносять їх до свого житла, оскільки взагалі не роблять запасів їжі. Восени вони просто активно харчуються комахами, ягодами та дрібними тваринами, накопичуючи жирові відкладення, які забезпечують їм виживання під час зимової сплячки.
#antiquitas #міфологія
🍓7❤4👍2
11 листопада – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
Центральне опалення в античності
🔥Проблема енергозбереження виникла ще за часів античності й полягала в ефективному використанні ресурсів та технологій для зменшення витрат енергії. У Давньому Римі було впроваджено систему опалення, яка дозволяла ефективно обігрівати приміщення, мінімізуючи споживання паливних матеріалів.
🏛Одним із перших відомих прикладів обігріву приміщень є храм Артеміди в Ефесі (IV ст. до н.е.). Археологічні розкопки показали, що під підлогою храму існували канали та порожнини, схожі на систему циркуляції повітря – через них прогріте повітря від джерела тепла рухалося під підлогою, забезпечуючи обігрів внутрішнього простору.
📜Поширення цього принципу у грецькому світі було обмеженим. Діодор Сицилійський (I ст. до н.е.) цитує грецького історика Гекатея з Абдери, який описував різні культури та їхні технологічні практики, зокрема й систему опалення, але без розгорнутих характеристик.
♨️У Римі технологія обігріву була представлена більш детально. Вітрувій у трактаті De Architectura (I ст. до н.е.) розглядає систему гіпокаусту (букв. опалюваний знизу, від гр. ὑπό під + καυστός підпалений, горілий) – підлогового опалення римських будівель.
🧱Підлога будинку піднімалася на невеликі колони (підпірки) з цегли або каменю, створюючи простір, через який тепло від камінів або печей прогрівало повітря. Стіни також часто обладнували порожнинами, щоб гаряче повітря підіймалося вгору й додатково обігрівало приміщення.
🌡Вітрувій зазначає, що гіпокауст використовувався як у лазнях, так і в приватних будинках, забезпечуючи комфортну температуру в холодну пору року.
#цейденьвісторії #antiquitas
Центральне опалення в античності
🔥Проблема енергозбереження виникла ще за часів античності й полягала в ефективному використанні ресурсів та технологій для зменшення витрат енергії. У Давньому Римі було впроваджено систему опалення, яка дозволяла ефективно обігрівати приміщення, мінімізуючи споживання паливних матеріалів.
🏛Одним із перших відомих прикладів обігріву приміщень є храм Артеміди в Ефесі (IV ст. до н.е.). Археологічні розкопки показали, що під підлогою храму існували канали та порожнини, схожі на систему циркуляції повітря – через них прогріте повітря від джерела тепла рухалося під підлогою, забезпечуючи обігрів внутрішнього простору.
📜Поширення цього принципу у грецькому світі було обмеженим. Діодор Сицилійський (I ст. до н.е.) цитує грецького історика Гекатея з Абдери, який описував різні культури та їхні технологічні практики, зокрема й систему опалення, але без розгорнутих характеристик.
♨️У Римі технологія обігріву була представлена більш детально. Вітрувій у трактаті De Architectura (I ст. до н.е.) розглядає систему гіпокаусту (букв. опалюваний знизу, від гр. ὑπό під + καυστός підпалений, горілий) – підлогового опалення римських будівель.
🧱Підлога будинку піднімалася на невеликі колони (підпірки) з цегли або каменю, створюючи простір, через який тепло від камінів або печей прогрівало повітря. Стіни також часто обладнували порожнинами, щоб гаряче повітря підіймалося вгору й додатково обігрівало приміщення.
🌡Вітрувій зазначає, що гіпокауст використовувався як у лазнях, так і в приватних будинках, забезпечуючи комфортну температуру в холодну пору року.
#цейденьвісторії #antiquitas
❤9🔥5👏1
12 листопада 1708 р. Православна російська церква за наказом російського царя Петра І піддала анафемі гетьмана Івана Мазепу
Докладніше тут
Докладніше тут
❤8👍4🔥1👌1👀1
13 листопада – ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ СОСИСКИ
🌭Щороку 13 листопада відзначається День народження сосиски, свято, присвячене одному з найсмачніших кулінарних винаходів. 13.11.1805 р. у Відні м’ясник Йоганн Ланер уперше змішав яловичий та свинячий фарш, створивши легендарні "віденські сосиски", які швидко завоювали популярність не тільки в Австрії, а й далеко за її межами.
🧂Назва "сосиска" буквально означає "маленька солона ковбаска" й бере свій початок від латинського слова salsus солоний. Від нього утворилося народнолатинське salsіcia (форма жіночого роду від salsіcius), що пізніше дало фр. saucisse ковбаска, звідки воно потрапило в українську мову у формі «сосиска». Англійці запозичили його як sausage.
🥩Цікаво, що й сама історія м’ясних виробів сягає античності: у Давньому Римі вже існували солоні та копчені ковбаси, які готували з різних видів м’яса й приправляли спеціями та травами. Зокрема, про салямі тут.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #naming
🌭Щороку 13 листопада відзначається День народження сосиски, свято, присвячене одному з найсмачніших кулінарних винаходів. 13.11.1805 р. у Відні м’ясник Йоганн Ланер уперше змішав яловичий та свинячий фарш, створивши легендарні "віденські сосиски", які швидко завоювали популярність не тільки в Австрії, а й далеко за її межами.
🧂Назва "сосиска" буквально означає "маленька солона ковбаска" й бере свій початок від латинського слова salsus солоний. Від нього утворилося народнолатинське salsіcia (форма жіночого роду від salsіcius), що пізніше дало фр. saucisse ковбаска, звідки воно потрапило в українську мову у формі «сосиска». Англійці запозичили його як sausage.
🥩Цікаво, що й сама історія м’ясних виробів сягає античності: у Давньому Римі вже існували солоні та копчені ковбаси, які готували з різних видів м’яса й приправляли спеціями та травами. Зокрема, про салямі тут.
#цейденьвісторії #цікаваетимологія #naming
🌭6❤5🤩1
🐔13 листопада 2025 року – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ КУРКИ
Відзначається щороку у другий четвер листопада.
Докладніше тут
Відзначається щороку у другий четвер листопада.
Докладніше тут
👍8❤4🕊2👌1
14 листопада – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЛОГОПЕДА
👨⚕️У античності ще не існувало логопедії (гр. λόγος слово, мова + παιδεία навчання, виховання) у сучасному сенсі – проблемами мовлення та розвитком голосу займалися переважно ритори. Вони приділяли увагу не лише логіці, стилю й правильній побудові промови, але й техніці вимови, зокрема дикції й формуванню виразного голосу.
📜Показовим є приклад грецького оратора Демосфена (IV ст. до н.е.), який у молодості мав слабкий голос, затинався й плутав звуки, через що його однолітки глузували з нього. Попри те, що перші виступи оратора були невдалими, він вирішив перемогти свої вади і виробив власну систему вправ.
👅По-перше, він клав у рот дрібні камінці й намагався промовляти складні слова та цілі промови. Ця вправа змушувала його напружувати артикуляційні м’язи й говорити чіткіше.
🌊По-друге, Демосфен тренував силу голосу на березі моря: виходив до хвиль і вигукував промови так, щоб перекричати шум води. Це розвивало гучність.
🏃♂️По-третє, він відпрацьовував дихання й дикцію в русі – промовляв фрази під час бігу або підйому на пагорб, тренуючи витривалість і вміння говорити довго, не збиваючись на подих.
⚔️Ще однією вправою було приборкання тіла: щоб позбутися зайвих рухів плечима під час виступу, він підвішував до них меч, який одразу нагадував про найменший порух. Це формувало стриманість і самоконтроль.
👨🦲Нарешті, працюючи з текстами, Демосфен зачинявся вдома й навмисне голив половину голови: у такому вигляді він не міг вийти на люди, тому мав змогу присвятити весь час навчанню.
🗣Завдяки цьому своєрідному курсу логопедії Демосфен перетворився на одного з найвидатніших ораторів античності.
#цейденьвісторії
👨⚕️У античності ще не існувало логопедії (гр. λόγος слово, мова + παιδεία навчання, виховання) у сучасному сенсі – проблемами мовлення та розвитком голосу займалися переважно ритори. Вони приділяли увагу не лише логіці, стилю й правильній побудові промови, але й техніці вимови, зокрема дикції й формуванню виразного голосу.
📜Показовим є приклад грецького оратора Демосфена (IV ст. до н.е.), який у молодості мав слабкий голос, затинався й плутав звуки, через що його однолітки глузували з нього. Попри те, що перші виступи оратора були невдалими, він вирішив перемогти свої вади і виробив власну систему вправ.
👅По-перше, він клав у рот дрібні камінці й намагався промовляти складні слова та цілі промови. Ця вправа змушувала його напружувати артикуляційні м’язи й говорити чіткіше.
🌊По-друге, Демосфен тренував силу голосу на березі моря: виходив до хвиль і вигукував промови так, щоб перекричати шум води. Це розвивало гучність.
🏃♂️По-третє, він відпрацьовував дихання й дикцію в русі – промовляв фрази під час бігу або підйому на пагорб, тренуючи витривалість і вміння говорити довго, не збиваючись на подих.
⚔️Ще однією вправою було приборкання тіла: щоб позбутися зайвих рухів плечима під час виступу, він підвішував до них меч, який одразу нагадував про найменший порух. Це формувало стриманість і самоконтроль.
👨🦲Нарешті, працюючи з текстами, Демосфен зачинявся вдома й навмисне голив половину голови: у такому вигляді він не міг вийти на люди, тому мав змогу присвятити весь час навчанню.
🗣Завдяки цьому своєрідному курсу логопедії Демосфен перетворився на одного з найвидатніших ораторів античності.
#цейденьвісторії
❤9👍3👏1🏆1