Нагадуємо, що у лабораторії існує канал на YouTube. Відео там здебільшого старі, але вони evergreen, тобто все ще актуальні. Буде більше можливостей - будемо розвивати каналі далі. А поки можемо запропонувати доповідь про ZeroConf, про методи знаходження пристроїв в локальній мережі

https://www.youtube.com/watch?v=jV9cpPgtJqs

У кого там ностальгія? Тут вас остаточно поплавить. 2019-й рік, фінальна зустріч клубу в лабі на поточний момент. Тоді ми весь вечір паяли і зробили декілька плат BlueBoard52

https://www.youtube.com/watch?v=fHFfL_FwKoA

P.S. Відео коротке та не погане. Чекаємо на ваші лайки ❤️

META (Facebook) розробили власний прискорювач для нейронок

Прискорювач є специфічним та оптимізованим для рекомендаційних (а отже рекпламних) алгоритмів Facebook. Використовується на етапі inference, тобто крутить вже навчену нейронку. Має власні чіплети оперативної пам'яті за схемою, схожою на чіпи Apple M2. Завдяки оптимізації споживає лише 35 Вт. Для обміну з центральним процесором використовує 8 ліній PCIe Gen4 на прискорювач. На а серед фреймворків підтримується їх власний PyTorch. Чудовий фреймворк, до речі.

Про комерційну доступність чіпів поза дата-центрами Facebook не згадується. Поки це - своє залізо для своїх вимог і нікому не продають. Логічний розвиток для великих компаній.

https://ai.facebook.com/blog/meta-training-inference-accelerator-AI-MTIA/

Нагадуємо, що також власні прискорювачі є у:
- Google - TPU - https://cloud.google.com/tpu;
- Microsoft - Athena: https://venturebeat.com/ai/new-microsoft-ai-chip-no-threat-to-nvidia-but-growing-llm-needs-drive-custom-silicon/;
- Tesla - https://www.tesla.com/AI;
- та інших компаній.

Також не треба забувати про хардварні дві компанії, які пов'язані з нестандартними обчислювальними пристроями:
- Intel - вони просто купили Altera;
- AMD - вони просто купили Xilinx.

Мораль: Розробка власних чипів зараз доволі гаряча сфера і розробка власного "АЛУ" на КСх не виглядає такою безглуздою. Якщо, звичайно, ви можете влаштуватись в компанію, яка таких спеціалістів наймає.

Поради з організації домашньої лабораторії

https://www.youtube.com/watch?v=4wAqO5RtuPo

Один з викладачів нашої рідної кафедри, Обрізан В.І., почав викладати свої лекції по хмарним сервісам на україномовний YouTube. В традиціях старомодних серіалів, лекції на каналі будуть викладатись поступово, тому радимо підписатись.

Ну а загалом - радіємо, що україномовний ютуб росте та розвивається 😌. Треба більше 👀.

Перша лекція: https://www.youtube.com/watch?v=OtJCFiBMe8g

Канал з лекціями по клауду: https://www.youtube.com/@reliable-software-ua

Безсовістна самореклама виступів по Embedded на нашому каналі: https://www.youtube.com/@lab301. Ставте ❤️, якщо хочете нових відео на каналі @lab301.

Відновлення старого iPod Touch 2nd generation
https://youtu.be/qLCt6oHPTQM

З інженерного боку виглядає вау. Devkit, екосистема, ребол чипів. 11\10

Запускаємо Linux на Arduino UNO(все вірно, саме Linux на Arduino UNO)
https://github.com/raspiduino/arv32-opt

Raspberry Pi 5 коштує 50 фунтів, тобто десь 2300 грн. В цій версії багато іновацій, але напевно основною є PCIe роз'єм. Не слот, як на повноцінних материнських платах, не mini-PCIe, не M.2, а роз'єм під гнучкий шлейф.

Шлейф треба докупати окремо, він має impedance matching та екранування. Але коли все це працює - можна користуватись повноцінним PCIe Gen 2 x1, а якщо пощастить - навіть PCIe Gen 3 x1.

Приклад використання та запуск RPi 5 з NVMe - за посиланням нижче.

https://www.youtube.com/watch?v=EXWu4SUsaY8

P.S. Так, PCIe є навіть на платах-дідах типу RockPro64. З іншого боку - RPi завжди вигравали в екосистемі та community. На них багато документації та інструкцій, багато людей користуються цими платами, багато дефектів та workarounds описані в інтернеті. А отже - на RPi легше зробити щось робоче, ніж на альтернативах типу RockPro64 на Rockchip.

P.P.S. На RockPro64 з Armbian сильно глючить USB 3.0 порт, на приклад. У інших плат - також традиційно хоча б один "фатальний" недолік, який засмучує та не дає повноцінно використовувати залізо.

Тим, в кого завершився період навчання, треба вже зараз забекапити всі свої дані з нурешної пошти та акаунту 😔

Дедлайн - Різдво 🎄 (25.12.2023)

Не любив TI і раніше. Не люблю ще більше

https://x.com/FMJ_Grif/status/1753818722031087899?s=20

(c) Анонімний адмін лаби

Нарешті відео, яке зрозумілою мовою пояснює доволі складну тему. І старлінкові термінали, і сонари, і прості мікрофони

https://www.youtube.com/watch?v=z4uxC7ISd-c

Якщо ви вивчаєте, або плануєте вивчати цифровий дизайн і проектування чіпів, наприклад, щоб долучитися до масової розробки та виробництва чіпів в Україні, які анонсував Федоров 😜, рекомендуємо ютуб канал від Сергія Іванця з Національного університету «Чернігівська політехніка»

Лінк на канал: https://www.youtube.com/@ddlab-ua/playlists

ТГ канал: @ddlab_ua

У відео українською мовою розібрані теми цифрового дизайну, цифрової схемотехніки, FPGA, мов опису апаратури Verilog/VHDL

Якщо знаєте гарні україномовні відео на таку тематику, кидайте в коментарі 🙂

Подкаст Crosstalk поки на паузі, але в нас є цілих 46 підписників. Google Подкасти, на жаль, закриваються, тому нагадуємо про альтернативні способи нас слухати

Подкаст Crosstalk на:

- Spotify: https://open.spotify.com/show/6ZVwcwYWi6St8FOdc5s3Zy
- Apple Podcasts: https://podcasts.apple.com/ua/podcast/crosstalk-podcast/id1476137922
- PocketCasts: https://pca.st/podcast/035f8e30-a4e3-0137-d908-0acc26574db2
- YouTube: https://youtube.com/playlist?list=PLdrXds5ICnVpqbFJirDvIvPRG3qiWkX9w

Поки літо - можна подумати над магістерськими та бакалаврськими проєктами. Один з цікавих напрямків - пʼєзоелементи, на основі яких можна робити як пищалки, так і пристрої введення. А конкретно devkit на відео нижче дозволяє відтворювати вібрації довільної форми. На кшталт модулів вібрації iPhone, MacBook та DualSense

https://youtu.be/NUBv1RQaIX4?si=MwzPozYiSVDad5D_

Ще у відео згадуються модулі збору енергії з сонячної панельки. Можемо тільки сказати, що модулі такого типу є дуууже корисними для живлення сенсорів на дворі. Так, дорого. Але працює добре. А devkit для вимірювання життєвих показників - непоганий старт для абстрактного БМІ

Чудове відео з поясненням принципів роботи пасивних інфрачервоних датчиків руху. Є англійські субтитри та автопереклад Гугла

https://youtu.be/XRCprhlz4D8

Дякуємо @kpi_lampa за наводку

Слава Україні!
Майже рік тому я вже згадував курс по цифровому дизайну та архітектурі комп’ютера Onur Mutlu в університеті ETH Zurich: https://t.me/ddlab_ua/40. Це один з найкращих курсів по цифровій схемотехніці, що розміщений у загальному доступі і має всі відкриті матеріали. Подивимось на цей курс вже в новій ітерації.
У цьому сезоні 2023-2024 цей курс читав Frank K. Gurkaynak (про нього самого трохи згодом), оскільки професор Onur Mutlu взяв собі sabbatical.
Кардинально курс не відрізнявся від попередніх ітерацій і заснований на підручнику Харріс і Харріс «Цифрова схемотехніка і архітектура комп’ютера» з використанням оригінальних слайдів, але з прикладами систем та коментарями самого професора Onur Mutlu. На YouTube іде пряма трансляція лекцій і паралельно видно Frank K. Gurkaynak у дошки і коментарі в чаті. Загалом 27 лекцій, що покриває повністю весь підручник Харрісів.
До курсу у відкритому доступі на сторінці з курсами (https://safari.ethz.ch/courses/) є всі матеріали для навчання – зліва у розділі Materails: слайди до лекцій, додатковий список літератури (є що почитати), домашні завдання (цього року не було, а в попередніх роках були), завдання на лабораторні роботи, екзаменаційні питання https://safari.ethz.ch/ddca/spring2024/doku.php. Якщо ви викладач, то дуже раджу подивитись матеріали попередніх років, оскільки домашні завдання та деякі інші матеріали за роки викладання змінювались – як збільшувались так і зменшувались.
Для більшого заглиблення в сучасний стан комп’ютерної архітектури можна дивитись ще один курс професора Onur Mutlu - Seminar in Computer Architecture (https://safari.ethz.ch/architecture_seminar/spring2024/doku.php?id=start). Це розмова про сучасні наукові дослідження по архітектурі і тут вже не вистачить просто подивитись відео. Тут треба читати статті і заглиблюватись в архітектурні рішення для комп’ютерних систем різного типу – від вбудованих і мобільних до великих дата-центрів. І знову, доступні записи та матеріали попередніх років, тож є що подивитись та вивчити.
А тепер про Frank K. Gurkaynak. Frank керівник дизайн-центру мікроелектроніки в ETH Zurich. Він вже багато років займається розробкою мікросхем. Список мікросхем, які розробляв Frank можна знайти на його сторінці: http://asic.ethz.ch/cg/authors/Frank_K._Gurkaynak.html. Паралельно він читає в ETH Zurich курс VLSI 1. Тобто перший курс по розробці цифрових мікросхем. І саме цей курс буде використовуватись у Київській школі економіки на магістерській програмі з мікроелектроніки з вересня місяця. Але про це вже іншим разом.
#UniversityCourse

Поки телеграм не ліг - гарною ідеєю буде запустити експорт повідомлень до архіву. І тут є деякі особливості.

1. Експорт можна запустити лише з застосунку телеграм, зокрема - на комп'ютері.
2. Експорт - довготривала процедура.
3. У вас там скоріш за все багато повідомлень - треба розжитись вільним простором на диску.
4. При експорті чатів Телеграм зберігає лише ВАШІ повідомлення, повідомлення від інших до вас не зберігаютсья в архіві.

В теорії можна використатати якогось бота чи ліві застосунки, але з точки зору безпеки це буде ще гірше, ніж використовувати мутний Телеграм від мутного Дурова.

TLDR: Будьте готові, що частина спільної історії для вас і ваших друзів буде втрачена. Так само, як було з вконтактіком, якщо хтось там сидів.

Нагадуємо, що в нас є:

- сторінка в Facebook: https://fb.me/lab301_ua
- чат в Discord: https://discord.gg/7kwxwx46
- канал на YouTube: https://www.youtube.com/@lab301
- подакст: https://podcasters.spotify.com/pod/show/crosstalk-pod

UPD: Виправили запрошення в Discord