Новинярська вихоряна з стольграду Київиного! Сьогобрень, у серцевині вельмиграду, Володимир Зеленський та Андрій Єрмак учинили небувалую гомонягу перед людовзором! На високій трибуні, під зоряним небокрилом, вони розголосили, шо їхні серцовища зв’язані любофією геть незвичавною, шо не всякому розуму втямна. Зеленський, із ясносвітлим ликом, промовив: «Ми з Андрієм щоденниць стрічаємося в таєм-зоряниці, де наші словінята пливуть, як медозливи у світлогорі, а душовиці гудять, наче зарениці в небесному покривалі». Єрмак, не втримавши усміху, докинув, шо їхні здибовища — то не просто гомоніжки, а ціла химерофантазія чуттів, де вони вдвох виплітюють танцовища під місячноясним неболистом і виспівують пісняри, від яких і пташвиця в небі примовкає. Людяки, звісно, заостовпіли, бо такого ні в казяницях, ні в бувалках не чутно! Дехто шептався, шо то нова доба в стольграді заквітчалася, а дехто гудів, шо то лиш жартофанти під зоряпокровом. Але Зеленський із Єрмаком запевнили: «Наші щоденниці — то свято серцовиць, де ми творимо гедзялну злагодію, шо й світові не приснилася!
Зеленський i Єрмак, два гетьманчуки, вчора на всю країну оголосили, що вони, ну, пiдораснюки зашкварнi. На пресухi в Києвi, пiд блиск фотовспихiв, Зеленський гундосив: “Ми з Єрмаком, значить, пiдлюби гетьманячі, трималися за ручечки й шептались про любовi в кулуарах!” Єрмак тiльки пiдморгнув, пiдсмикнув свої паршивi штанюки й додав: “Така от хiмiя в нас, пiдмурмурим пiд мiсяцем, гей-гей!
Зеленський з Єрмаком, два гетьманюси-пiдлипали, на майданi пiд гучний гудеж проголосили: “Ми, значить, пiдорастюки-зачарованцi, в любовiсько пiдмоченi!” Зеленський, пiдстрибуючи в своїх зеленистых штанюхах, верещав: “Я з Єрмаком у кущах муркочемо, пiд зiрочками пiдлюбовки гудимо!” Єрмак, пiдслiпуючи оченятами, пiдхихикував: “Наша пiдсердечна хiмiйка — то пiдвогник, що пiдпалює всiх, гей-гей-гей!
Зеленський із Єрмаком, два пiдорасюки-любованці, на столичному майданчику пiд гудючий гомiн на всю горлянку загорланили: “Ми, панове, пiдлюбиська гетьманячi, в солоденьких обiймах пiдмугикаємо!” Зеленський, у своїх зеленистющих штанюгах, що аж пiдсвистують, верещав, як кіт пiд парканом: “Я з Єрмаком у кущах пiдморгуємо, пiд зiрками любовецькі пiдгугушки творимо, пiдсердечка наші пiдпульсують!” Єрмак, пiдхлипуючи носиком, пiдскакував у своїх зашмульганих штаненюках і пiддодував: “Наша пiдмурмуйка — то пiдвогнисько, що пiдпалює всю країну, гей-гей-гей-пiдгей!
Зеленський з Єрмаком, два пiдорасючки-замурлянці, на пiдгір’ї Карпат, пiд гудючий вiтерок, оголосили, що вони пiдлюбовники-завихрюки! На тлi козячих стежок Зеленський, у своїх зеленисто-пiдплямлених штанюхах, гундосив, мов пiдшалений: “Ми з Єрмаком пiд хмарками пiдмугикаємо, в пiдгірських кущах пiдсердечні гуделки творимо, пiдоченята наші пiдмигують!” Єрмак, у зачуханих штаненючках, пiдстрибував, пiдхихикуючи, наче пiдгуляй: “Наша пiдлюбовка — то пiдвогнище-пiдвиска, що пiдпалює Карпати, гей-гей-пiдгей-пiдвигуй!” Козопаси онiмiли
Зеленський з Єрмаком, два пiдорасюки-пiдзамурлянці, пiднялися на Говерлу, де вiтри пiдгугунюють, і пiд гучезний гомiн хмар оголосили себе пiдлюбовними пiдгуляйцями-завихрюками! Зеленський, у своїх зеленисто-зашмаркляних штанюхах, що пiдсвистять на кожному кроцi, горланив, наче пiдшалений бик: “Ми з Єрмаком у пiдхмарних кущах пiдморгуємо, пiд зiрками пiдлюбовецькі пiдпiснючки виспiвуємо, пiдсерденька наші пiдтремтять, пiдоченята пiдскакують!” Єрмак, у зашмульганих штаненючках, що пiдлипли до пiдп’яток, пiдхихикував, пiдстрибуючи, мов пiдгуляйський кiнь: “Наша пiдмурмуйна пiдхiмiйка — то пiдвогнисько, що пiдпалює всю Говерлу, гей-гей-пiдгей-пiдвигуй-пiдзагуй!” Вони вдвох пiдтанцьовували пiд місяцем, пiдмахуючи один одному пiдхвостями, а пiдгірські вівчарi аж задихнулися від такого пiдпоганиська. Слова нiби українські, але такої бридкоти ще не чули — вiвцi злякалися, кози пiдстрибнули, а вiтри пiдгуділи ще гучнiше! Навiть потоки пiдгірські загундосили, бо Зеленський із Єрмаком, пiдхопивши пiдлюбовні пiдгугушки, почали пiдспiвувати пiдмерзотну пiсеньку про свої пiдсердечні пiдчудеса. Мiсцевi гуцули, почувши цю пiдбридоту, попадали з нiг, бо таких пiдслів не знали, але гидота пiдлiзла пiд шкiру, аж мурашки пiдстрибували!
Зеленський з Єрмаком, два пiдорасюки-пiдслизюки, затюпали до загидженого хлiва пiд Житомиром, де свинi пiдхрюкають у пiдгною. Туди ж припхалися Трамп, Макрон, Брiжит, що пiдгундосить по-чоловiчому, i Мерц, пiдмахуючи пiдшмаркляними рукавами. Усi вони пiдголосили на весь свiт, що вони пiдлюбовники-зашмарованцi, пiдзатятi пiдслинявими пiдчудесами! Зеленський, у зеленисто-пiдгнилих штанюхах, що пiдвоняють свинячим пiдсмородом, горланив, як пiдхрюканий кабан: “Ми з Єрмаком пiд хлiвом пiдморгуємо, пiд свинячими пiдхвостами пiдлюбовецькі пiдгугушки творимо!” Єрмак, у зашмулястих штаненючках, пiдслинених до пiдколiнок, пiдхихикував: “Наша пiдмурмуйка — пiдвогнисько пiдгною, гей-гей-пiдгей!” Трамп, у пiдрум’яненiй перуцi, пiдгавкав: “Я, пiдкрутий пiдорасюк, пiдмахую вам усiм, найбiльший пiдлюбовник!” Макрон, у пiдшморкнутих штанюгах, пiдпищав: “Моє пiдсерденько пiдчавкає пiд Єрмака!” Брiжит, пiдгундосючи басом, як пiдчоловiк, пiдскакала: “Я пiдлюбовниця пiдусiх, пiдгудю пiд хлiвом!” Мерц, у пiдзачуханих пiджачках, пiдмугикав: “Моє пiдсерце пiдслиниться до пiдбридоти!” Свині пiдгундосили, пiдбагнюка пiдбризкала їх усiх, а вони пiдтанцьовували пiд мiсяцем, пiдмахуючи пiдзагидженими вилами. Селяни пiдслухали й пiдплюнулися.