ХІХ
Всі перемоги здобуваються ногами, не руками.
Мундири сині — сірі (припорошені полями)
На вулицях столиць розбитих коаліцій.
У ранцях здобич, на багнетах м’ясо і хліби,
І дев’ятнадцяте століття настромили і несли,
І кидали чужим царям і міліонам — селюкам,
І стільки слави груди не вміщали,
І світ капральчик величі навчав,
Народжувались нації, а він їх повивав.
Танцюючий конгрес. Недобитки недоїдки ділили.
І знову дипломатія і золоті мундири.
Та раптом Марсельєза! Ще не все?
Ста днів хвилини
Нічого не забули і нічого не навчили.
Поети марили, в цивільних рукавах ножі ховали.
Мадзіні дозволяє на підпали.
Передчувались революції і цівкою дивилися у вічі
Дух руйнівний — дух будівничий.
Геть визиск! Хліба чи свинця!
Побудували бабку — барикаду —
Століття символ. Підвели війська,
Гармату підвезли, сказали ультиматум.
Смерть — це свобода. Хліба чи свинця!
Ні чесний порох, ні папір брехливий,
Століття тіло — парова машина,
А біля топки — пролетарій (кочегар).
У струмі пари восьмисотих календар.
Лови почервонілими очима,
Як відпливає флот, росія наповзає на проливи,
І чистий розум — філософське божество,
Абстракцій пара — революції причина.
Сталеві кораблі і канцлер сивий,
Географічні обшири і честь
І виправка червоного мундира.
Ось кафедра, а поруч і терор,
Науки світло, темрява підпілля,
П’ять шибениць, тюремний коридор.
Гаряча пара. Лист щоденної газети.
Військові повідомлення. Театр.
Ось панночка вистрибує з карети,
Повз неї проїжджає генерал —
Герої п’єс шикуються в сюжети.
А я тим часом відкладу роман,
Щоб зміну варти споглядати у віконце.
Солдат стоїть при брамі у віках,
Вугілля прогоріло, гасне сонце.
А кочегар страйкує чи заснув,
Бог в сутінках помер, або не був.
Крізь віття в небо дивиться солдат,
Вуглина — сонце світиться крізь віття.
Холодна пара — теплий конденсат.
Три краплі — дев’ятнадцяте століття.
“І коли Араго став їх звинувачувати у тому, що вони спорудили барикади, старий інсургент відповів:
— Ми з вами разом будували барикади в Сен-Мері у 1832 році. А інший інсургент глухим голосом сказав:
— Ви не маєте права говорити — ви ніколи не терпіли голоду.
— А, мене тут зневажають! Досить! — вигукнув Араго відходячи.
Одна з рушниць нахилилася і прицілилася в нього, але хтось відвів дуло. І в ту саму мить пролунав попереджувальний дріб барабанів.”
Всі перемоги здобуваються ногами, не руками.
Мундири сині — сірі (припорошені полями)
На вулицях столиць розбитих коаліцій.
У ранцях здобич, на багнетах м’ясо і хліби,
І дев’ятнадцяте століття настромили і несли,
І кидали чужим царям і міліонам — селюкам,
І стільки слави груди не вміщали,
І світ капральчик величі навчав,
Народжувались нації, а він їх повивав.
Танцюючий конгрес. Недобитки недоїдки ділили.
І знову дипломатія і золоті мундири.
Та раптом Марсельєза! Ще не все?
Ста днів хвилини
Нічого не забули і нічого не навчили.
Поети марили, в цивільних рукавах ножі ховали.
Мадзіні дозволяє на підпали.
Передчувались революції і цівкою дивилися у вічі
Дух руйнівний — дух будівничий.
Геть визиск! Хліба чи свинця!
Побудували бабку — барикаду —
Століття символ. Підвели війська,
Гармату підвезли, сказали ультиматум.
Смерть — це свобода. Хліба чи свинця!
Ні чесний порох, ні папір брехливий,
Століття тіло — парова машина,
А біля топки — пролетарій (кочегар).
У струмі пари восьмисотих календар.
Лови почервонілими очима,
Як відпливає флот, росія наповзає на проливи,
І чистий розум — філософське божество,
Абстракцій пара — революції причина.
Сталеві кораблі і канцлер сивий,
Географічні обшири і честь
І виправка червоного мундира.
Ось кафедра, а поруч і терор,
Науки світло, темрява підпілля,
П’ять шибениць, тюремний коридор.
Гаряча пара. Лист щоденної газети.
Військові повідомлення. Театр.
Ось панночка вистрибує з карети,
Повз неї проїжджає генерал —
Герої п’єс шикуються в сюжети.
А я тим часом відкладу роман,
Щоб зміну варти споглядати у віконце.
Солдат стоїть при брамі у віках,
Вугілля прогоріло, гасне сонце.
А кочегар страйкує чи заснув,
Бог в сутінках помер, або не був.
Крізь віття в небо дивиться солдат,
Вуглина — сонце світиться крізь віття.
Холодна пара — теплий конденсат.
Три краплі — дев’ятнадцяте століття.
“І коли Араго став їх звинувачувати у тому, що вони спорудили барикади, старий інсургент відповів:
— Ми з вами разом будували барикади в Сен-Мері у 1832 році. А інший інсургент глухим голосом сказав:
— Ви не маєте права говорити — ви ніколи не терпіли голоду.
— А, мене тут зневажають! Досить! — вигукнув Араго відходячи.
Одна з рушниць нахилилася і прицілилася в нього, але хтось відвів дуло. І в ту саму мить пролунав попереджувальний дріб барабанів.”
ХХ
Двір, канцелярія та Генеральний штаб.
І сім штабів собі складали плани
Мобілізації та розгортання, та навали,
Двадцятого століття розгортання у тотальність,
У шанців лінії, у маршові колони...
Піхур у бліндажі контужений, голодний
Передчуває наступ. У торбинці Біблія свята,
Чи “Заратустра” чи листівка підривна,
Чи колективне підсвідоме. Третю осінь
Під боком “Енфільд”, “Маузер” чи “Мосін”.
Ми вижили, нас паровим катком катали,
Нас продали, а ми перемагали.
І повернулись у розколоті країни,
В родинних лігвах залягли, мов міни.
І вибухли раптово, разом, всі.
Злетіли і попадали святі.
Їх нудило брехнею у підвалах.
Свинцеві істини в каморах барабана.
І маса — збірний звір,
Світ сильний і сліпий
Могили одиниць не бачила, ламала,
Не мала мрій, не мала марень.
Пили з потруєних криниць
Женевські мрійники кав’ярень,
Поети мюнхенських пивниць.
Із галузей усіх — машинобудівна.
Продажна жінка, чоловік — машина.
Відчужена земля, занедбана країна,
Машинами спотворена улюблена війна.
Життя казенне. Смерть — моя.
У сорок п’ятому кінець тисячоліття.
Палаючий Берлін. Загорнуті в брезент
Два тіла догорають. Прапорів лахміття,
Уривки рапортів, розкришений цемент,
Не чути шепоту останнього наказу
Продовжити вогонь до смерті чи до сказу.
Нестерпна тиша переповнює повітря.
Капітуляція. Кінець тисячоліття.
“Зовсім неглибоко під шаром асфальту було знайдено скелет у зеленій військовій куртці з відтятими кистями рук.”
Двір, канцелярія та Генеральний штаб.
І сім штабів собі складали плани
Мобілізації та розгортання, та навали,
Двадцятого століття розгортання у тотальність,
У шанців лінії, у маршові колони...
Піхур у бліндажі контужений, голодний
Передчуває наступ. У торбинці Біблія свята,
Чи “Заратустра” чи листівка підривна,
Чи колективне підсвідоме. Третю осінь
Під боком “Енфільд”, “Маузер” чи “Мосін”.
Ми вижили, нас паровим катком катали,
Нас продали, а ми перемагали.
І повернулись у розколоті країни,
В родинних лігвах залягли, мов міни.
І вибухли раптово, разом, всі.
Злетіли і попадали святі.
Їх нудило брехнею у підвалах.
Свинцеві істини в каморах барабана.
І маса — збірний звір,
Світ сильний і сліпий
Могили одиниць не бачила, ламала,
Не мала мрій, не мала марень.
Пили з потруєних криниць
Женевські мрійники кав’ярень,
Поети мюнхенських пивниць.
Із галузей усіх — машинобудівна.
Продажна жінка, чоловік — машина.
Відчужена земля, занедбана країна,
Машинами спотворена улюблена війна.
Життя казенне. Смерть — моя.
У сорок п’ятому кінець тисячоліття.
Палаючий Берлін. Загорнуті в брезент
Два тіла догорають. Прапорів лахміття,
Уривки рапортів, розкришений цемент,
Не чути шепоту останнього наказу
Продовжити вогонь до смерті чи до сказу.
Нестерпна тиша переповнює повітря.
Капітуляція. Кінець тисячоліття.
“Зовсім неглибоко під шаром асфальту було знайдено скелет у зеленій військовій куртці з відтятими кистями рук.”
Стоїцизм чомусь стає модним у Києві серед студентів-другокурсників і бізнесменів середньої руки.
Але київська Неоплатонівська академія, поступово розкриває очі тим нещасним на всю шкідливість цього примітивного вчення.
Докладніше тут
Але київська Неоплатонівська академія, поступово розкриває очі тим нещасним на всю шкідливість цього примітивного вчення.
Докладніше тут
NEOPLATONIK філософська школа
Чи може філософія стоїцизму допомогти українцям перемогти у війні?
Чи справді ця філософія стоїцизму зможе допомогти українцям пермогти у війни та чи змінить вона свідомість співгромадян? Дмитро Корчинський
Forwarded from PETLYARIS DEATH BRIGADE
Сонечки, треба нарішать на Херсон наступні позиції:
– гемостатичні бинти 3м (20)
– гнучкі шини 92см (2)
– назофаренгіалки 28/30
– оклюзивні наліпки з клапаном (вже 8)
– страхувальні ремінці для обладнання (5)
– картки пораненого (20)
– очні щитки (20)
– мішок амбу
–стетоскоп знайшла
Якщо у когось є де взяти медицину цю пишіть в ПП мені @pani_petlyaa
– гемостатичні бинти 3м (20)
– гнучкі шини 92см (2)
– назофаренгіалки 28/30
– оклюзивні наліпки з клапаном (вже 8)
– страхувальні ремінці для обладнання (5)
– картки пораненого (20)
– очні щитки (20)
– мішок амбу
–
Якщо у когось є де взяти медицину цю пишіть в ПП мені @pani_petlyaa
Forwarded from STALKERUA
Запитання по-темі ефіру під цією публікацією у коментарях.
Закликаю всіх донатити на пам’ятник диверсантам які загинули під Брянськом
Реквізити тут
Закликаю всіх донатити на пам’ятник диверсантам які загинули під Брянськом
Реквізити тут
Telegram
STALKERUA
ПРОШУ УВАГИ!
Просимо вашої підтримки і допомоги для родин Героїчних українських диверсантів Непийпива, Святоші, Тарасія та Аполлона.
Протягом свого життя вони робили все можливе для справи боротьби за Українську державність і виконали свою місію.
Ми з…
Просимо вашої підтримки і допомоги для родин Героїчних українських диверсантів Непийпива, Святоші, Тарасія та Аполлона.
Протягом свого життя вони робили все можливе для справи боротьби за Українську державність і виконали свою місію.
Ми з…
Корчинський
Запитання по-темі ефіру під цією публікацією у коментарях. Закликаю всіх донатити на пам’ятник диверсантам які загинули під Брянськом Реквізити тут
Щоб приєднатися до ефіру, перейдіть на канал та зайдіть в голосовий чат.
Forwarded from STALKERUA
Онлайн був більше 250 чоловік!
Дуже дякую всім!
Тому запис буде)
Не забудьте донатити на пам’ятник хлопцям!
Дуже дякую всім!
Тому запис буде)
Не забудьте донатити на пам’ятник хлопцям!
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Концерт Тараса Компаніченка «Пісні української революції»
11 березня о 17.00
в КУЛЬТ театрі
Євгена Чикаленка (колишня пушкінська) 14
За квитки можна поцікавитися за телефоном
096 609 27 76
11 березня о 17.00
в КУЛЬТ театрі
Євгена Чикаленка (колишня пушкінська) 14
За квитки можна поцікавитися за телефоном
096 609 27 76
Сучасні українці, з усіх мистецтв, мають визначні досягнення в серйозній музиці і в театрі.
Ви мало про це знаєте, позаяк більше цікавитеся тими мистецтвами, де українці поки що відстають.
На мій погляд, два найкращих театри - це приватний "Дах", який, мабуть, існує на спонсорські кошти і академічний театр ім. Франка, який фінансується державою.
Є європейського рівня музичні колективи, композитори й окремі виконавці, частина яких підтримується державою, а частина ні.
Найбільше перешкоджає музиці в Україні керівництво консерваторії імені (прости Господи!) чайковського. Керівники цього закладу, любителі російської культурки і російського міра, ненавидять все українське, крім грошей, і мають намір впровадити факультет балалайки.
Проте, навіть їхня руйнівна діяльність не може стримати український музичний поступ.
Люди, близькі до Братства, заснували новий КУЛЬТ театр, який я вже кілька разів рекламув. Це майданчик цікавих творчих експериментів і я пропоную вам його відвідати.
Найближчі заходи:
Містична комедія «Після» (за моєю пʼєсою)
5 березня о 18.00
а 11 березня о 17.00
концерт Тараса Компаніченка "пісні української революції" де він покаже частину неймовірного (за розміром і за якістю) доробку створеного українськими митцями-революціонерами між 1917 і 1921 роками.
Отже, КУЛЬТ театр
Євгена Чикаленка (колишня пушкінська) 14
За квитки можна поцікавитися за телефоном
096 609 27 76
Ви мало про це знаєте, позаяк більше цікавитеся тими мистецтвами, де українці поки що відстають.
На мій погляд, два найкращих театри - це приватний "Дах", який, мабуть, існує на спонсорські кошти і академічний театр ім. Франка, який фінансується державою.
Є європейського рівня музичні колективи, композитори й окремі виконавці, частина яких підтримується державою, а частина ні.
Найбільше перешкоджає музиці в Україні керівництво консерваторії імені (прости Господи!) чайковського. Керівники цього закладу, любителі російської культурки і російського міра, ненавидять все українське, крім грошей, і мають намір впровадити факультет балалайки.
Проте, навіть їхня руйнівна діяльність не може стримати український музичний поступ.
Люди, близькі до Братства, заснували новий КУЛЬТ театр, який я вже кілька разів рекламув. Це майданчик цікавих творчих експериментів і я пропоную вам його відвідати.
Найближчі заходи:
Містична комедія «Після» (за моєю пʼєсою)
5 березня о 18.00
а 11 березня о 17.00
концерт Тараса Компаніченка "пісні української революції" де він покаже частину неймовірного (за розміром і за якістю) доробку створеного українськими митцями-революціонерами між 1917 і 1921 роками.
Отже, КУЛЬТ театр
Євгена Чикаленка (колишня пушкінська) 14
За квитки можна поцікавитися за телефоном
096 609 27 76