Для тих, хто цікавиться Братством і допомагає.

В Імʼя Господа милостивого і милосердного, нині Братство задіяне у виконанні бойових завдань на трьох різних ділянках фронту й вірогідно завтра-післязавтра візьметься за ще один напрямок під керівництвом нашого дуже досвіченого товариша.

Робота в цілому результативна. На жаль, нас просять не хвалитися здобутками у соцмережах.

Частина людей, після завершення боїв під Києвом, досі перебуває в тилу у звʼязку з бюрократичними проблемами оформлення, але ці проблеми долаються. Війни вистачить на всіх.

Найважчі з наших поранених вижили завдяки самовідданій праці військових медиків і вашим молитвам.

В Одесі Братство перебуває на бойовому чергуванні у складі ЗСУ, й бере участь у заходах підготвки до оборони міста.

Щодо монументів московицьким й промосковським потворам, які треба демонтувати у Києві.

Більшість цих витворів огидні, але є вийнятки.

Памʼятник ватутіну чудовий у своїй потворності. Збірний образ бучанського гвалтівника. Ватутіна треба прибрати від
ВР й поставити на задвірках поруч з фігурою Олександра другого.

Памґятник щорсу дуже вдалий. У києві є лише два красивих кінних монументи - Хмельницькому й щорсу. Це дуже мало, як для такого великого міста.

Щорса треба лишити на місці, його достатньо перейменувати на Коновальця.

Коли ми хочемо позбутися вулиці леніна, ми ж не руйнуємо вулицю, але змінюємо таблички на "вул. Бандери". Цього досить.

ХРИСТОС ВОСКРЕС! — це означає, що воскреснуть і наші брати і сестри, які загинули на цій війні за Вітчизну і свободу, бо і Вітчизна і свобода є справами Господніми.

Ми зустрінемося з ними на Небесах біля Христа, який поправ смерть не лише Свою, але й нашу.

На жаль, воскреснуть і московити.
Але, як дрова для пекла.

Й у кожного з нас є вибір — на пательню до них, чи в рай до Христа і світлих душ наших воїнів.

Киріє елейсон, Господи!

Вчора українські збройні сили знищили кілька ворожих повітряних цілей.

Вчора аерокосмічні сили московитів вбили кілька українських дітей.

Московія завжди програвала на полі бою і вигравала в геноциді.

Вбивати якомога більше дітей — це не побічний ефект, але основа їхньої стратегії.

І ця московська стратегія припиниться лише тоді коли припиниться москва.

Мета ЗСУ — це не звільнення Донецька і Севастополя, але звільнення світу від москви.

Ну слава Богу!

Ніколи не думав, що радітиму перемозі макрона.

Згідно московицької методички, щоб утворити "якусь народну республіку", треба визначити територію, все там розбомбити, вбити половину мешканців, чверть запроторити до концтаборів,а після того "референдум": або ти "ЗА", або тобі до ями.

Московія - це погано, але її методички інколи можуть бути застосовані щодо неї.

Отже, сьогодні початок процесу утворення Брянської Народної Республіки.

Не думаю, що СБУ організовувало замах на того московського пропагандиста.

Бо СБУ змушене заощаджувати ресурси.

І ви не бажайте йому смерті. Він (і всі оті що на їхньому ТБ) знадобиться після того, як путін крякне.
Ванюшки можуть прожити без хліба, але не без телевізійного лайна.

Нині їх годують лайном путіна, згодом годуватимуть лайном антипутіна.

Сподіваюся, СБУ вже вирощує цього антипутіна в пробірці, в одній зі своїх секретних лабораторій?

А отой пропагадист буде взятий на роботу і служитиме з натхненням. Не за гроші. За те щоб увечері не били.

Нехай ще трохи поживе.

Завтра на своєму ЮТУБ каналі розкажу за Придністровʼя.

Я там колись починав,зараз хочеться "закрити гештальт", як кажуть малявки з парку Шевченка.

Ще в девʼяностих, невдовзі після придністровської війни написав про цю війну наївного віршика:

ВІЙНА В ПРИДНІСТРОВ’Ї

З собою пашпорт, ніж тупий і гепнути дверима.
Залишити весь жах казенних коридорів,
Важку любов батьків, п’ястук дільничого,
Районних прокурорів.
У волю увійти зробивши крок з перону
В спітнілу тисняву загального вагону.
Мороки по штабах в Тирасполі два дні,
Вважай знайшов собі притулок на війні.

В заквітчаних садах тече війна неквапна,
Мов життя
В забутому селі,
Де бруствер, мов паркан,
Землянки — бліндажі,
Селяни в камуфляжі — вояки
Стріляють в сад ліниво
І отримують із саду.
Лиш інколи заходяться вночі
Тоді повітря переповнене залізом,
Колись воно зупиниться в тобі.
Життя бринить, мов звук басової струни
Й уперше молишся,
Аби якась рука
Струни торкалась знову.
Війна в саду — тут є щось підставове.

Смерть присутня і тихо дихає в лице.

Коли тебе з позицій змінять
Й до міста повезуть помитись до пуття,
Підеш по вулицях, іще не взятих ворогами,
І зрозумієш, що є три підстави у буття:
Смерть, зброя і жінки
З засмаглими ногами.

Московицькі монументи треба не просто зносити(тим паче за державний чи муніципальний рахунок), але виставляти їх на аукціон.

Хто більше заплатить, забирає самовивозом.

Знайшлося б багато ласих колекціонерів. А декому по приколу було б мати голову ватутіна в лазні (для розбурхування сексуальних фантазій) чи пушкіна на городі для неоязичницьких обрядів.

Я б придбав щорса аби вберегти від вандалів, спиляв би напитком борідку, залишив вуса. Гостям розповідав би, що це пам‘ятник мені.