konstantin.ist
55 subscribers
3 photos
81 links
Телеграм канал Костянтина Тимошенка.

На каналі я здебільшого публікую посилання на нові матеріали, що виходять у блозі.

🔗 https://konstantin.ist
Download Telegram
Це 31 грудня стане першим за багато років, коли в моєму блозі не вийде пост з підсумками року. Але ж і рік такий, що самі знаєте.
Проте, замість підсумкового допису сьогодні я публікую матеріал про словацький замок Оравський град, де був у вересні 2021 року.
Заміна не повноцінна хоча б тому, що сам я набагато більше люблю підсумкові пости (і писати, і читати підсумки інших людей).
Якщо самі написали або читали чиїсь, що сподобались, киньте у коменти, будь ласка

https://konstantin.ist/orava-castle/
Сьогодні міжнародний день памʼяті жертв Голокосту.

Рівно рік тому я виклав у блог допис про відвідування меморіалу табору смерті "Аушвіц-Біркенау", найбільшого та найсмертельнішого нацистського табору смерті.

Для мене, як для українця єврейського походження (або єврея українського походження) це важлива тема. Кожен рік я буду робити свій внесок, хоча й незначний (бо аудиторія у мене дуже маленька) в те, щоб жахи Голокосту не були забуті.

Думаю, що в сьогоденних умовах, коли росія відкрито чинить геноцид українців, ця тема особливо актуальна для нас. Сподіваюсь, що прямо зараз, коли ми чинимо супротив росії, ми будуємо нову ідентичність українського народу, який більше не дозволить нікому себе кривдити. Так само як євреї зробили після Другої світової війни.

(рік тому я ще писав російською, тому й цей матераіл написаний цією мовою)

https://konstantin.ist/auschwitz/
Сьогодні 37 річниця аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
Аварія на станції стала не тільки найскладнішою та найгіршою техногенною катастрофою в історії людства, а й яскравим прикладом злочинних та ідіотських дій радянської влади, що приховувала аварію та її наслідки.
Кожне 26 квітня я нагадую про це своїм підписникам.
Впродовж цього тижня допис про Чорнобиль буде закріплений на головній сторінці блога.
https://konstantin.ist/chernobyl/
Леді та джентльмени

На жаль, цьогоріч не буде осіннього допису. А ні звичайного, а ні поларойдного. Буває таке, що поробиш.

Але є й хороші новини: я дописав пост про подорож у Гданськ. Світлини в ньому є досить пристойні, а текст – ну, як мій текст, ви й так все знаєте.

Не думаю, що в цьому році буду ще щось писати, тож скористаюся нагодою та привітаю з прийдешніми святами.

Підсумковий допис за 2023 рік вийде десь у січні*

* можливо. сподіваюсь. дуже постараюсь, обіцяю

https://konstantin.ist/gdansk/
Сьогодні міжнародний день памʼяті жертв Голокосту та 79 річниця визволення найбільшого нацистського табору – Аушвіц-Біркенау.

У 2021 році я відвідав меморіал, розташований на території цього табору. Про досвід того відвідування важко написати так, щоб це хоч трохи передавало відчуття, що по собі залишає табор.

Але вважаю, що наш обовʼязок – памʼятати про мільйони невинних жертв нацистського режиму. Та про те, до чого доводить влада, що побудована на ненависті, брехні, використанні найнижчих людських страхів та інстинктів. Здається, в наші дні це особливо актуально.

Офіційний підрахунок каже, що жертв Голокосту 6 мільйонів. Це як 6 населень довоєнної Одеси, просто неможливо собі уявити. Більше мільйона з них загинули саме в Аушвіці. Щороку в цей день я публікую посилання на свій допис про нацистський табор смерті “Аушвіц-Біркенау”. Публікую і сьогодні.

Впродовж наступного тижня цей матеріал буде закріплений першим на головній сторінці блогу.

https://konstantin.ist/auschwitz/
Друзі, більшість з вас знає, що мені сьогодні виповняється 36. Хтось знає про мій народження, бо прочитав у соціальних мережах. Хтось знає мене особисто та просто пам’ятає. А декому з вас, коли я народився, доводилось терпіти мої крики в тій же кімнаті, де жили ви. Ну, ви зрозуміли вже, люди різні, знають мене з різних ситуацій.

Я не знаю, коли мені встигло виповнитись 36. Не знаю, як це можливо. Я, з одного боку, відчуваю цей вік: я памʼятаю, як у нас був так званий блокиратор на телефонній лінії з сусідами — на дві квартири була одна телефонна лінія, розмовляти можна було по черзі. Хто з молоді тепер знає, що це взагалі таке? У мене дві доньки, старшій з яких через два дні виповниться 11! Вона підписана на цей канал. Що тут ще додати?

З іншого боку, розмовляв сьогодні з другом (привіт, Коля 👋), і піймав себе на відчутті, що сам я себе сприймаю все тим самим, що був у девʼятому класі. Тобто, виходить, дитиною.

«Нащо він все це пише?», — питаєте ви себе. Відповідь проста: я люблю день народження. Я люблю, коли мене вітають, люблю приємні слова. Люблю й подарунки.

Знаю, що добра частина вас вже привітала мене. Але, якщо ще не встигли, подаруйте мені грошей, будь ласка.

Я збираю на потреби 126 бригади ТрО, що боронить Україну на південному напрямку.

Це найвигідніша пропозиція: ваші грощі підуть на підтримку сил оборони, ще й мене з днем народження привітаєте.

Минулого року я зібрав щось типу 40 тисяч гривень. І якось не хочеться цього разу зібрати менше.

🫙 банка моно, але поповнити її можна карткою будь-якого банку.
Друзі, разом ви зібрали 54 462 ₴, що я сьогодні передав одному з підрозділів 126 бригади. Щиро дякую!
тільки що помітив, що з моменту, як я опублікував пости про збір та його результати, від каналу відписались двоє підписників 😄

бляха, вони що думали, що я з тих єбанашок, у яких “всё не так однозначно, это политики не могут договориться, а простые люди страдают”?

обовʼязково буду збирати та донатити ще, щоб наші хлопці та дівчата з сил оборони робили з ворога купу обгорілого мʼяса, що їде додому в пакетах

😊🧚🏻
38 років тому на Чорнобильській АЕС сталася аварія. Ви всі знаєте про неї, звісно.

У 2017 році я з друзями був на екскурсії у Зоні відчуження – зоні радіусом 30 кілометрів навколо ректора номер 4, що вибухнув тієї ночі 26 квітня 1986 року. Той день – один з найцікавіших у моєму житті. Зараз я шкодую, що не обрав більш тривалий тур і не залишився ночувати у чорнобильському готелі, що все ще приймає гостей.

Але мій допис про аварію на ЧАЕС зі світлинами, що я зробив того дня, все ще є в моєму блозі. І кожен рік я публікую посилання на нього у всіх своїх соціальних мережах.

Нащо я це роблю? Бо аварія на ЧАЕС настільки важлива в історії людства і України зокрема, що це неможливо переоцінити.

Аварія стала однією з причин розвалу СРСР. Вона змінила уявлення людей про атомну енергетику, про міцність державних кордонів. Та багато, що змінила.

Цього року я останній раз публікую допис в такому вигляді. Впродовж цього року я перепишу його – зроблю інформативнішим та коректнішим. Та перекладу на українську, звісно.

А поки пропоную подивитися фото, почитати пост, та згадати тих, хто віддав своє життя або здоровʼя при ліквідації наслідків аварії.

https://konstantin.ist/chernobyl/