Украинская разведка сообщила, что удары по гражданским в Сумах нанесли 112-я и 448-я ракетные бригады.

Две ракеты.

Ракетные бригады состоят из ракетных дивизионов — это не так много людей, чай не пехота.

Речь идет о сотнях военнослужащих, особенно если вычесть поваров, водителей и писарей.

Командиры бригад, а особенно офицеры среднего звена — не топ-чиновники и не генералы.

Их никто не охраняет на таком уровне, как топов.

У них есть дома, семьи, прописки.

Их маршруты отпусков известны, их деятельность фиксируется в отчетах, а также у них есть друзья, коллеги, бывшие однокурсники и т. д.

Вычислить офицеров такого уровня — технарей и обслугу этих дивизионов — несложно.

Дальше должно быть последовательное их уничтожение.

Это более чем легитимные цели.

Уничтожение должно сопровождаться официальными заявлениями: мол, на самокате прокатился такой-то очередной офицерик — получил билет за то, что убивал детей.

Других способов отучить этих глубоко больных от того, чтобы они не били по детям и гражданским, я не вижу.

Да тут, впрочем, и видеть нечего — все на поверхности.

@yigal_levin

Загиблих через російських удар по Сумах вже 34.

Кількість постраждалих зросла до 117 людей, з них 15 дітей, повідомляє ДСНС.

Серед руїн в Сумах залишився стояти маленький синьо-жовтий прапор.

Символічно.

Мусимо вистояти.

Юрій Бутусов: Що вдалося з'ясувати щодо трагедії в Сумах?

▪️По-перше, серед 34 загиблих - майже всі цивільні люди. А двоє військових - це достойні люди, але вони стали жертвами випадково. По суті, в Сумах відбулося вбивство людей посеред вулиці.

▪️По-друге, відбувалося нагородження військових у конгрес-холі Сумського держуніверситету, який і потрапив під удар першої ракети. На заході були присутніми близько 20 осіб, серед яких - голова Сумської облдержадміністрації Володимир Артюх та представник командування Сухопутних військ ЗСУ. Але ніхто з них не постраждав.

▪️Відтак більша частина жертв - результат повторного ракетного удару. І це не можна кваліфікувати інакше, як терористичний акт з боку Росії.

Моє серце як попіл.
Мені болить за кожну жертву цієї війни, це іноді нестерпно і я задумалась, чого насправді хоче росія, вбиваючи цивільних, катуючи полонених і знищуючи міста?
І як цьому протистояти.

Ось трохи розумів як психолога що стануть у пригоді для цивільних в першу чергу.
Про це вже говорено багато але нічого, я нагадаю:

Це не хаос. Це система.

З погляду сучасної військової психології, дії росії — це класична стратегія тотального психотерору. Їхня мета не просто перемогти фізично.
Їхня мета — знищити, зламати нас як колективну особистість.

Працює це так:

1. Системне насильство = атака на ідентичність

Катування, обстріли, удари по лікарнях і школах — не помилки. Це технологія стирання суб’єктності.
У психології це називається дегуманізаційною практикою: жертву знецінюють, змушують мовчати, змушують зрадити себе — аби перетворити її на об’єкт.

2. Обстріли — це масове насильство над психікою

Це не лише страх. Це спроба прищепити:
• вивчену безпорадність («нічого не має сенсу»),
• травму майбутнього («немає що берегти»),
• втрату горизонтів («ніколи не буде інакше»).

Це форма масштабного психологічного контролю.

3. Полон — лабораторія терору

Я це бачила особисто.
Вони не хотіли «розкриття інформації».
Вони хотіли, щоб ми зрадили себе.
Щоб кричали те, що вони скажуть.
Щоб відчули себе порожніми, без голосу, без сенсу.
Але навіть у найтемнішій точці можна чинити спротив — диханням, словом, поглядом, іронією.
...

Це дуже небезпечно і я рада що наше суспільство виказує надзвичайну стійкість, і буде ще більш стійким як що усвідомить цілі та засоби ворога.

Як цьому протистояти — як психолог і як людина:

1. Зберігати чітке “Я”
• Не визначай себе через страх, втому чи біль.
• Пам’ятай: твоє ім’я, твоя історія, твої цінності — недоторканні.
• Навіть у нелюдських умовах можна залишатись людиною — і це сильніше за зброю.

2. Називати речі своїми іменами
• Це не “жахи війни”, це організований терор.
• Це не “трагічна випадковість”, це методика насильства.
• Не давай їм змінити мову. Слова — перша лінія оборони психіки.

3. Бути частиною зв’язку
• Залишайся у контакті з близькими, побратимами, своєю спільнотою.
• Ізоляція — головний союзник терору. Спільність — його антагоніст.

4. Будувати майбутнє навіть під обстрілами
• Плануй, мрій, працюй, учись. Це не втеча від реальності — це її відновлення.
• Кожен акт творчості, кожен сміливий вибір — це удар у відповідь.

5. Вчитися саморегуляції
• Різноманітні практики, контроль над тілом, рефлексія — це не “слабкість”, а зброя.
• Людина, яка вміє керувати собою — не може бути зламана повністю.

росія воює проти здатності людини бути собою.
Але ми — вже вижили. Ми — вже сказали.
Ми — ще тут. І це означає, що головне ми вже виграли.
Ми готові битися за нашу землю і наші домівки, за своїх рідних!

Бо людина, яка зберегла себе під час катастрофи,
стає джерелом світла,
що не вмирає — навіть у мороці.

PS: звернення до коментаторів які неуважно читають пост:
Перш ніж коментувати уважно прочитайте текст, впевіться що точно хочете зробити коментар.

Як що відповідь "так" - вперед, але попереджаю - боти і вороги отримують тут бан на місці без суда і слідства.
І я не маю часу розбиратися хто пише дурню - дурень чи ворог.

Дякую

Та невже ..

❗️рф почала запускати по Україні отруйні Шахеди, — InformNapalm

Ворог наносить хімічні та отруйні речовини на свої БПЛА типу Shahed 136, щоб завдати додаткову шкоду людям, які будуть підбирати уламки збитих дронів

Розумні

Китай понад усе? Ні, дякую!

«Європейцям не завадить поміркувати про те, що більш згуртоване й рішуче лідерство перетворило б їхнє колосальне багатство і владу, яка визначає правила, на реальний геополітичний вплив. Але це не змінює реального вибору, який стоїть перед нами зараз. Поступатися протягом наступних десятиліть глобальним лідерством Китаю, із незворотними поступками у сфері торгівлі, політичного впливу і технологій? Чи працювати пліч-о-пліч зі Сполученими Штатами, хай як важко це робити?», - пише Едвард Лукас