#Анонс Кафедра #ІсторіяУКУ запрошує 7 травня 2021 р. о 15:30 на семінар з інтелектуальної історії «Карл Маркс проти Михайла Драгоманова»: ідеологічний вимір конфлікту поколінь в Русько-українській радикальній партії (1890—1899 рр.).
Доповідач: Максим Осадчук, аспірант I-го року навчання кафедри історії УКУ.
Модератор: проф. Олександр Зайцев (УКУ).
Лінк Google Meet:
meet.google.com/tay-fadz-xff
Вимога державної самостійності соборної України, вперше теоретично обґрунтована в праці Юліана Бачинського «Україна Irredenta» (1895 р.), на зламі XIX—XX століть увійшла в програми більшості українських політичних сил Східної Галичини. Спочатку вона завоювала собі плацдарм в середовищі Русько-Української радикальної партії, заснованої у Львові 1890 р. Цьому передувала запекла внутрішня боротьба, яку вело за визнання свого права впливати на порядок денний організації молодше покоління РУРП — так звані «молоді радикали» на чолі з Бачинським і В’ячеславом Будзиновським. Спираючись на марксистський світогляд, вони проголошували ідею утворення незалежної української держави «від Сяну по Кавказ» як передумову подальшого суспільного поступу. З іншого боку партійних барикад стояли «старші радикали» на чолі з Іваном Франком і Михайлом Павликом, які сповідували погляди свого вчителя Михайла Драгоманова. Будучи переконаним федералістом, близьким до анархізму, Драгоманов відкидав проєкт національної держави як утопічний, якщо не шкідливий з погляду всесвітнього поступу. Перемога «молодих радикалів» у цьому конфлікті зробила можливою глибоку модернізацію політичного мислення галицьких українців протягом другої половини 1890-х років
Доповідач: Максим Осадчук, аспірант I-го року навчання кафедри історії УКУ.
Модератор: проф. Олександр Зайцев (УКУ).
Лінк Google Meet:
meet.google.com/tay-fadz-xff
Вимога державної самостійності соборної України, вперше теоретично обґрунтована в праці Юліана Бачинського «Україна Irredenta» (1895 р.), на зламі XIX—XX століть увійшла в програми більшості українських політичних сил Східної Галичини. Спочатку вона завоювала собі плацдарм в середовищі Русько-Української радикальної партії, заснованої у Львові 1890 р. Цьому передувала запекла внутрішня боротьба, яку вело за визнання свого права впливати на порядок денний організації молодше покоління РУРП — так звані «молоді радикали» на чолі з Бачинським і В’ячеславом Будзиновським. Спираючись на марксистський світогляд, вони проголошували ідею утворення незалежної української держави «від Сяну по Кавказ» як передумову подальшого суспільного поступу. З іншого боку партійних барикад стояли «старші радикали» на чолі з Іваном Франком і Михайлом Павликом, які сповідували погляди свого вчителя Михайла Драгоманова. Будучи переконаним федералістом, близьким до анархізму, Драгоманов відкидав проєкт національної держави як утопічний, якщо не шкідливий з погляду всесвітнього поступу. Перемога «молодих радикалів» у цьому конфлікті зробила можливою глибоку модернізацію політичного мислення галицьких українців протягом другої половини 1890-х років
