❓Як працюють митні тарифи: досвід Індії, Південної Кореї, Аргентини та Нігерії

Поки США знову йдуть шляхом протекціонізму, Wall Street Journal розповідає про країни, які вже пробували «захистити» свою економіку за допомогою високих мит. Десь це працювало, а десь - ні.

🇮🇳 Індія після здобуття незалежності в 1947 році зробила ставку на імпортозаміщення: влада країни хотіла розвивати власні фабрики, захищаючи їх від конкурентів за допомогою високих тарифів. Економічного дива не сталося. Усе змінилося тільки після кризи 1991 року, коли мита різко знизили - зі 125% до 13%, і економіка пішла в ріст. Індія з 12-го місця у світі за обсягом ВВП вийшла на п'яте. Але повністю від захисту ринку країна не відмовилася. У результаті, поки Китай ставав надто дорогим, а В'єтнам і Бангладеш активно розвивали текстильний експорт, Індія відставала - зокрема через високі мита на синтетику, без якої не обійтися у швидкій моді. «Виробляти щось конкурентоспроможне в таких умовах вкрай важко», - каже економіст Абхішек Ананд.

🇰🇷 Південна Корея - один з небагатьох прикладів, коли захист внутрішнього ринку спрацював. У 1970-х імпорт машин був фактично заборонений, а мита були досить високими. Hyundai за цей час встигла вирости з локального бренду в одного з трьох найбільших автовиробників світу. При цьому країна не закривалася повністю: вона давала доступ до дешевого обладнання і стимулювала експорт. У результаті до 2023 року, за даними Світового банку, дохід на душу населення в Кореї зрівнявся з Японією - близько $33 000. А коли економіка зміцніла, країна підписала угоду про вільну торгівлю зі США - вона набула чинності 2011 року.

🇦🇷 Аргентина пішла іншим шляхом. З 1940-х тут змінювалися популісти, які раз по раз піднімали мита і вводили обмеження на імпорт. За Крістіни Кіршнер, наприклад, мита на електроніку доходили до 35%, ввезення контролювалося державою, а валютний курс - заморожувався. Спочатку це дало видимий ефект: з'явилися робочі місця, почали збирати телевізори Samsung і телефони Nokia. Але дуже швидко стало зрозуміло, що за все це платять споживачі. У сусідньому Чилі та сама техніка коштувала вдвічі дешевше. iPhone офіційно не продавалися - люди везли їх із Маямі. Зараз президент Хав'єр Мілей почав розгортати політику в бік лібералізації, але обмеження поки що зберігаються.

🇳🇬 Нігерія тримає середній рівень мит близько 12%, але на окремі товари - на кшталт алкоголю, сигарет і машин - діє захист до 70%. При цьому країна, як і раніше, не може забезпечити себе базовими товарами, і на цьому тлі зростає обсяг контрабанди - від рису до автомобілів. Для небагатьох місцевих підприємців протекціонізм виявився вигідним. Найвідоміший приклад - мільярдер Аліко Данготе, який побудував статки на цементі, солі та цукрі. «Щоб створити можливості, тарифи потрібні, - каже аналітик Самуел Аладегбайє. - Але якщо цими можливостями користується тільки одна людина - це вже монополія». Сам Данготе з цим не згоден: він каже, що просто пішов на ризик, на який міг зважитися будь-хто.

📩 Підписуйся на "Ціну держави"