​​Цілий день читаю в соцмережах як кияни бідкаються, що не можуть доїхати з пункту "А" до пункту... "Т", наприклад. Бо локдаун. Обмежувальні заходи були й в инші часи у столиці, тому можете скористатися для вільного пересування містом перепусткою. Скачайте. Роздрукуйте. Або пред'являйте з екрану смартфона. І посміхніться: все так не буде, друзі 😉

​​Минуло трохи часу від допису про перепустку, як мене забомбардували питаннями про ЗУНР...ну ось, тримайте для балансу:

🌿 Протягом квітня триває конкурс статей «Європейська весна». Це українська частина міжнародного конкурсу CEE Spring, присвяченого Центральній та Східній Європі.

Запрошуємо усіх охочих долучатися до конкурсу і розповідати про цю частину світу у Вікіпедії українською мовою. Якщо ви маєте небагато досвіду редагування Вікіпедії, запрошуємо на вебінар, який 13 квітня проведуть досвідчені вікіпедисти.

Під час події ви зможете:
📌 дізнатися про те, як працює Вікіпедія;
📌розібратися у тому, як створити чи поліпшити статтю про Польщу чи будь-яку іншу тему;
📌дізнатися, як взяти участь у конкурсі статей «Європейська весна» 2021 і поборотися за призи від «Вікімедіа Україна» та Польського Інституту у Києві;
📌 поставити свої запитання.

❕Вебінар пройде через Zoom із трансляцією на YouTube. Щоб долучитися до зустрічі у Zoom, зареєструйтеся за посиланням: https://forms.gle/3JT9com8BQqiqjpu5

До «Європейської весни» також можна долучатися онлайн у будь-який момент до кінця квітня. Деталі за посиланням: http://spring.wikimedia.org.ua/

Захід проводить ГО «Вікімедіа Україна» у партнерстві з Польським Інститутом у Києві.

📚 Доба безумства. Занепад і кінець Радянського Союзу  — Девід Саттер 📚

📖 Радянський Союз став першою в історії державою, в якій офіційна ідеологія пронизувала всі сфери й рівні життя, перетворюючи громадян на безликі та взаємозамінні гвинтики колосальної системи. Американський журналіст Девід Саттер, який у 1970–1990-ті роки працював кореспондентом в СРСР, в своїй книзі показує життя радянських людей і трагічні наслідки цього соціального експерименту.

📋 Кількість електронних сторінок: 528 📋

📘 #Саттер #до_1000_сторінок #Нон_фікшн #Історія 📘

Хелов, гайс!🖐 Нумо знайомитися)

◻️Ми – команда «Loading…» з Франківська, яким так само нудно вчити "суху" теорію і запам’ятовувати портрети вчених. Пффф, то ти не вмієш вчитися. Навіщо це катування, якщо наука може бути цікавою, а теорію ти розумієш з висновків власних експериментів!

◻️Тому ми влаштовуємо круууутезний фестиваль науки😎, на якому саме ти маєш побувати. Такої двіжової науки ще світ зроду не бачив, уяви собі на фестивалі буде Холі Фест!🎉 Слідкуй за оновленнями, друже)

Зазвичай ранок ми проводимо в дорозі. Читати може і не завжди зручно, а от тест пройти...🙃
Спробуйте ідентифікувати давні речі та їх функціональне призначення, точно остаточно прокинетесь 😉
...і що ж у вас вийшло?)

👨🏻‍💻 Пропонуємо повернутися до вивчення історії в нетиповий спосіб з автором нашої колонки, істориком Володимиром Половським. Сьогодні про перші переселення…

Часто доводиться чути: валити треба із цієї країни! Навіть на дебатних турнірах новачки дискутують із цього приводу. Якщо ви думаєте, що лише українці між двома світовими війнами мусили кудись діватися з рідного краю, то помиляєтеся 🔍.

22 квітня українська армія форсувала Сиваш і швидким кидком дісталася Сімферополя. Перемога була досягнута з мінімальними втратами. Деталі - за покликанням. за матеріалами АРМІЯ.ІНФО

​​✔️Хроніка війни. 2014—2020.
Том 3. П’ять років гібридної війни
✍🏼Автор: #Олександр_Красовицький #Д_Бура
✨Жанр/Категорія: #історія, #рос_українська_війна, #ато
🧩Анотація: Сухі інформаційні рядки зведень проілюстровані свідченнями безпосередніх учасників подій, процитованих з книг-хронік, що вийшли раніше у видавництві «Фоліо». Долучені спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, про новітніх героїв, хто заплатив найдорожчу ціну за спокій і добробут українців.

📄 Кількість сторінок: 465

Том 1. Від Майдану до Іловайська
Том 2. Від першого до другого «Мінська»

Партнерський канал. Він не про історію, він про важливу подію в Франику 😎

Навіщо нам ФІЗИКА?🤔
Сьогодні ми запитали у фізика Б. Грушевського «Чому нам потрібно фізика, якщо ми гуманітарії?» 💡
Відповідь у відео👆🏻

​​Важлива думка дописувачів: чи варто у ХХІ столітті вивчати "мертві" мови, які колись були мовою науки? До прикладу, латину. Голосувалка внизу або власна думка - у коментарі

Річниця Становлення Української Держави та обрання останнього гетьмана України

​​#Анонс Кафедра #ІсторіяУКУ запрошує 7 травня 2021 р. о 15:30 на семінар з інтелектуальної історії «Карл Маркс проти Михайла Драгоманова»: ідеологічний вимір конфлікту поколінь в Русько-українській радикальній партії (1890—1899 рр.).

Доповідач: Максим Осадчук, аспірант I-го року навчання кафедри історії УКУ.
Модератор: проф. Олександр Зайцев (УКУ).

Лінк Google Meet:
meet.google.com/tay-fadz-xff

Вимога державної самостійності соборної України, вперше теоретично обґрунтована в праці Юліана Бачинського «Україна Irredenta» (1895 р.), на зламі XIX—XX століть увійшла в програми більшості українських політичних сил Східної Галичини. Спочатку вона завоювала собі плацдарм в середовищі Русько-Української радикальної партії, заснованої у Львові 1890 р. Цьому передувала запекла внутрішня боротьба, яку вело за визнання свого права впливати на порядок денний організації молодше покоління РУРП — так звані «молоді радикали» на чолі з Бачинським і В’ячеславом Будзиновським. Спираючись на марксистський світогляд, вони проголошували ідею утворення незалежної української держави «від Сяну по Кавказ» як передумову подальшого суспільного поступу. З іншого боку партійних барикад стояли «старші радикали» на чолі з Іваном Франком і Михайлом Павликом, які сповідували погляди свого вчителя Михайла Драгоманова. Будучи переконаним федералістом, близьким до анархізму, Драгоманов відкидав проєкт національної держави як утопічний, якщо не шкідливий з погляду всесвітнього поступу. Перемога «молодих радикалів» у цьому конфлікті зробила можливою глибоку модернізацію політичного мислення галицьких українців протягом другої половини 1890-х років

​​День пам'яті та примирення: 8 травня 1945 року, капітуляцією Третього Рейху, закінчилася Друга світова війна у Європі. #ніколи_знову