Моя книга «Енциклопедія Київських річок» . Підготовка до ювілейного видання. За тиждень з публікації першого допису
ми зібрали 60 % суми на книгу. Це дуже круто, дякую всім хто допомагає!
Є значна частка передзамовлень, а також просто добровільних внесків.
Сподіваюсь вийде форсувати події та видати книгу раніше вересня, теж нагадаю, що ще можна подати заявку на примірник або просто внести донат.
Мені дуже хочеться, щоби книга на яку пішла значна частина мого життя, вийшла українською, й в твердій палітурці. Як броня!
В такі спекотні дні й річки зникають, але все залишиться на папері.
Нагадую, що примірник можна буде отримати при внеску від 1000, тобто кожна наступна тисяча це плюс 1 книга на яку ви можете розраховувати.
Можна дописати дані в коментарях з внеском, або писати мені напряму.
Банку лишаю під дописом.
https://send.monobank.ua/jar/6vy42a8xpD
ми зібрали 60 % суми на книгу. Це дуже круто, дякую всім хто допомагає!
Є значна частка передзамовлень, а також просто добровільних внесків.
Сподіваюсь вийде форсувати події та видати книгу раніше вересня, теж нагадаю, що ще можна подати заявку на примірник або просто внести донат.
Мені дуже хочеться, щоби книга на яку пішла значна частина мого життя, вийшла українською, й в твердій палітурці. Як броня!
В такі спекотні дні й річки зникають, але все залишиться на папері.
Нагадую, що примірник можна буде отримати при внеску від 1000, тобто кожна наступна тисяча це плюс 1 книга на яку ви можете розраховувати.
Можна дописати дані в коментарях з внеском, або писати мені напряму.
Банку лишаю під дописом.
https://send.monobank.ua/jar/6vy42a8xpD
Це Мурка. Чарівне створіння живе з нами, відтепер маємо два котики❤️
Ми познайомились півроку тому на порозі нашої квартири в Академмістечку.
Мурка жила у сусідів, й виходила на самовигул.
В неї білі лапки, за що ми її назвали «лапулька».
Вона була смілива, настирна, й часто вимагала їсти.
Але через деякий час ми побачили її вже на вулиці, у зграї вуличних кішок.
Білі лапки стари сірими, й Мурка стрімко схудла. Вона лізла ластитися, й відмовлялася від корму.
Видно, що кішечка втратила життєві орієнтири.
Виявилося - господар помер, а Мурку з донькою вигнали на вулицю.
Донька більш адаптивна, й змогла собі знайти місце серед вуличних. А Мурка сохла від суму по людях, їй потрібно людське товариство.
Потім вона пропала, я шукав її цілу добу, й все ж вона тепер стала частиною нашої родини😻😻
Намагаємося примирити її з нашою старожилкою Бесі, але поки даремно. Знаєте якісь методи замирення кішок у тісному середовищі колишньої Інститутської «гостинки»?
Ми познайомились півроку тому на порозі нашої квартири в Академмістечку.
Мурка жила у сусідів, й виходила на самовигул.
В неї білі лапки, за що ми її назвали «лапулька».
Вона була смілива, настирна, й часто вимагала їсти.
Але через деякий час ми побачили її вже на вулиці, у зграї вуличних кішок.
Білі лапки стари сірими, й Мурка стрімко схудла. Вона лізла ластитися, й відмовлялася від корму.
Видно, що кішечка втратила життєві орієнтири.
Виявилося - господар помер, а Мурку з донькою вигнали на вулицю.
Донька більш адаптивна, й змогла собі знайти місце серед вуличних. А Мурка сохла від суму по людях, їй потрібно людське товариство.
Потім вона пропала, я шукав її цілу добу, й все ж вона тепер стала частиною нашої родини😻😻
Намагаємося примирити її з нашою старожилкою Бесі, але поки даремно. Знаєте якісь методи замирення кішок у тісному середовищі колишньої Інститутської «гостинки»?
Екскурсія: Пріорка, дача Крістера, Кинь-Грусть, неділя, 13-00
Історична місцевість в північній частині Києва Приорка відкриває собою низку мальовничих околиць Западинка, Крістерова Гірка, Княжиха, Кинь-Грусть...
Чимало людських поколінь поспіль вважають їх своїми улюбленими місцями для відпочинку і життя в столиці України.
Тарас Шевченко та видавець Кульженко, Кузьма Скрябін та садовод Крістер…
Пречудові пагорби, з яких відкриваються види на багато кілометрів до Оболоні і далі за річку Дніпро, старезні гіганти-дуби разом з затишними будинками, грайливі струмочки та ставки.
В ці місця не можна не закохатися!
Запис на екскурсію від Пріорки до «Кинь-Грусть»
Історична місцевість в північній частині Києва Приорка відкриває собою низку мальовничих околиць Западинка, Крістерова Гірка, Княжиха, Кинь-Грусть...
Чимало людських поколінь поспіль вважають їх своїми улюбленими місцями для відпочинку і життя в столиці України.
Тарас Шевченко та видавець Кульженко, Кузьма Скрябін та садовод Крістер…
Пречудові пагорби, з яких відкриваються види на багато кілометрів до Оболоні і далі за річку Дніпро, старезні гіганти-дуби разом з затишними будинками, грайливі струмочки та ставки.
В ці місця не можна не закохатися!
Запис на екскурсію від Пріорки до «Кинь-Грусть»
Михайлівський храм Олександрівської лікарні.
В радянський час був знищений, натомість дивом зберіглася підземна крипта київського бізнесмена та мецената Дегтерева.
Він був відомий своїми безкоштовним доброчинними закладами, де зокрема помер в бідності письменник Іван Нечуй-Левицький.
В памʼять про філантропа Дегтерева була названа вулиця Дегтерівська.
В радянський час її перейменували на Пархоменка, а в 1990-х на Дегтярівську, що хоч й близько до історичної назви, але все ж є відсилкою до однойменних місцин (хутір Дехтярі на Нивках, урочище Дегтярі на Подолі), ані прізвища доброчинника.
В радянський час був знищений, натомість дивом зберіглася підземна крипта київського бізнесмена та мецената Дегтерева.
Він був відомий своїми безкоштовним доброчинними закладами, де зокрема помер в бідності письменник Іван Нечуй-Левицький.
В памʼять про філантропа Дегтерева була названа вулиця Дегтерівська.
В радянський час її перейменували на Пархоменка, а в 1990-х на Дегтярівську, що хоч й близько до історичної назви, але все ж є відсилкою до однойменних місцин (хутір Дехтярі на Нивках, урочище Дегтярі на Подолі), ані прізвища доброчинника.