Що таке тіньова економіка та що з нею робити?

Гучні скандали з несплатою податків на мільярди гривень мережами рітейл-магазинів, вимоги МВФ та дефіцит бюджету в умовах війни — тема тіньової економіки стає все більш гострою.

Запрошуємо на презентацію першої частини дослідження про тіньову економіку, від аналітикині КІНІ, магістра економіки розвитку в Університеті Сорбона Олександри Повстяної, та панельну дискусію.

Спікери:
🟣 Ілона Сологуб, наукова редакторка Вокс Україна,
🟣 Микола Малуха, автор проєкту Ціна держави від CASE Україна,
🟣 Ілля Несходовський, експерт з економіки мережі «АНТС»
🟣 Представник Епіцентр, TBC

📍Де: KyivHall, Хрещатик 25
⏳Коли: 14 грудня (неділя) 13:00
🔗Реєстрація: https://forms.gle/4Qu1Qzh9Cqrawgdb9

Приходьте, щоб зрозуміти, як вивести економіку з тіні, не зруйнувавши при цьому бізнес.

Рідкісноземельні елементи (REE) – це критична сировина, що лежить в основі глобальної безпеки та «зеленої» економіки. Україна, володіючи одним із найбільших невикористаних потенціалів РЗЕ у Європі, тримає в руках геополітичний важіль, здатний змінити світовий баланс постачання та знизити залежність Заходу від монопольних виробників.

Як стратегічне партнерство із партнерами дозволить Україні мобілізувати свій значний ресурсний потенціал та сформувати модель повного циклу? У нашому дослідженні проведено оцінки інвестиційних потреб, внутрішніх та зовнішніх бар’єрів й обґрунтовоно пріоритетність гібридної стратегії, яка забезпечить країні мільярдні експортні надходження, технологічний трансфер та стратегічну інтеграцію у західні високотехнологічні ланцюги, що є необхідною умовою для економічної стійкості. Деталі — читайте за посиланням.

Instagram | X/Twitter | Facebook

Шіндзо Абе — найбільш вагомий політик Японії 21 століття. Наймолодший прем'єр-міністр в історії країни, що стримав економічне падіння 2000-х років, просував посилення обороноздатності Сил самооборони та був архітектором системи стримування КНР в Тихоокеанському регіоні.

Абеноміка — комплексна економічна та стратегічна модель, сформована у відповідь на хронічну стагнацію японської економіки після “втрачених десятиліть”. У дослідженні описуємо внутрішню логіку політики “трьох стріл”, її інституційну реалізацію та асиметрію результатів між монетарними, фіскальними й структурними інструментами. Аналіз Абеноміки через макроекономічні показники, крізь призму економічної безпеки, корпоративної трансформації та довгострокової стійкості держави — в тексті за посиланням.

Instagram | X/Twitter | Facebook

Російське вторгнення в Україну у 2022 році спричинило радикальні зміни системи європейської безпеки, усталеної після кінця Холодної війни. Домінуюча серед держав Старого світу модель організації збройних сил як радше високотехнологічного малого “експедиційного” корпусу, основне завдання якого полягає в участі у антитерористичних чи поліцейських операціях далеко від кордонів метрополії, більше не відповідає актуальним викликам, що постають перед субконтинентом.

Усе більше держав повертаються до того, що здавалося атавізмом Холодної війни — призову до війська.

Деталі — у статті за посиланням.

Instagram | X/Twitter | Facebook

Цьогорічні новини про викриття великих мереж магазинів електроніки, таких як «Ябко» та Yabluka, на несплаті 286 мільйонів гривень податків, а також нещодавнє наголошення Міжнародним валютним фондом на необхідності зменшення частки тіньової економіки в Україні, вкотре нагадали про актуальність цієї проблеми. Попри те, що сьогодні економіка України функціонує в умовах воєнного стану, що вимагає жорсткого фокусування на пріоритетних для виживання складових, проблема тіньової економіки точно не входить до списку тих, які можна було б відкласти до кращих часів. Зниження рівня тіньової економіки є важливим кроком для України на шляху до виконання зобов’язань перед Європейським Союзом та інтеграції в європейську спільноту, що, в свою чергу, є ключовими кроками до сталого розвитку, залучення інвестицій та забезпечення соціальної справедливості. При цьому, навряд чи економіка України могла б функціонувати сьогодні без тінізації.

Наш аналіз — за посиланням.

Instagram | X/Twitter | Facebook

Третього січня збройні сили США завдали ряд ракетних ударів по військових та урядових об'єктах Венесуели і провели успішну операцію по захопленню Ніколаса Мадуро, не зустрівши організованого спротиву. Венесуельський диктатор та його дружина наразі перебувають в руках американського правосуддя, їх очікує тривалий процес за звинуваченням у наркоторгівлі.

Які економічні та геополітичні інтереси спонукали США на військову операцію - читайте в статті.

Instagram | X/Twitter | Facebook

Сьогоднішня криза в Ірані — це не просто черговий виток вуличних протестів, а серйозне випробування на міцність для режиму аятол. Економічний колапс, військові невдачі, відсутність соціального контракту та бачення майбутнього вивели на вулицю широкі верстви населення. Радикальне духовенство та силовики, що застосовують жорсткі методи придушення, борються за право визначати майбутнє країни із неоднорідною опозицією. США та Ізраїль розглядають можливість втручання у внутрішній конфлікт.

Про те, як Іран опинився в цій критичній точці, чому зміни всередині країни є невідворотними та які сценарії розвитку подій найбільш імовірні, читайте у статті.

Instagram | X/Twitter | Facebook

Рішення Санае Такаїчі про достроковий розпуск нижньої палати парламенту стало не просто процедурним кроком, а елементом свідомої політичної стратегії. Скориставшись піком популярності уряду, роздробленістю опозиції та напруженим безпековим тлом, правляча коаліція перетворює вибори на інструмент випереджувального схвалення курсу, який ще не отримав повноцінного суспільного й парламентського обговорення. Хоча такий підхід зміцнює позиції уряду в короткостроковій перспективі, він водночас послаблює роль парламенту як майданчика політичної дискусії та підзвітності, закладаючи структурні ризики для демократичного процесу в Японії.

Що стоїть за цим рішенням — читайте у статті.

Instagram | X/Twitter | Facebook

Від початку другої каденції Дональда Трампа в американській політиці відбулось багато змін. Як у внутрішній, так і в зовнішній. А оскільки Сполучені Штати держава глобальна, ці зміни торкнулися кожного регіону.

Яким є зараз підхід США до Африки та які він має результати – читайте в статті.

Instagram | X/Twitter | Facebook

Протягом року від адміністрації Трампа надходили різні дипломатичні ініціативи, якими та сподівалась завершити збройні конфлікти по всьому світу. Частина з них стосувалася Африканського континенту. Разом з тим новий Білий дім не тільки продовжив, а й розширив боротьбу з ісламістськими терористами.

Як Сполучені Штати діяли в Африці за цими напрямами – далі в статті.

Instagram | X/Twitter | Facebook

Аналітик KINI, експерт зі Східної Азії Дмитро Соломко під час телеефіру прокоментував зростання напруженості між КНР та Японією — одну з ключових тем сучасної безпекової політики Азійсько-Тихоокеанського регіону.

У своєму виступі він звернув увагу на дедалі жорсткішу риторику Пекіна щодо можливого конфлікту навколо Тайваню. За його словами, китайські посадовці неодноразово заявляли, що у разі втручання Японії у війну на боці Тайваню або США Пекін може розглянути можливість нанесення ударів по японській території.

Експерт KINI також наголосив, що Китай дедалі частіше сприймає Японію не лише як союзника США, а як самостійного гравця, здатного впливати на безпекову архітектуру Індо-Тихоокеанського регіону. Саме тому у стратегічному дискурсі КНР Токіо дедалі частіше постає як потенційна загроза — з огляду на посилення оборонної політики Японії, зростання військових витрат та поглиблення співпраці з партнерами у сфері безпеки.

Instagram | X/Twitter | Facebook

Європейська стратегічна автономія роками звучала як французька доктрина, аж поки на початку 2026-го не перетворилася на вимогу часу. Франція одночасно готується до сценарію великої війни в Європі та відкриває технічні канали зв’язку з Кремлем, намагаючись утримати під контролем ризики ескалації. Усе це відбувається на тлі посилення євроскептичних і ультраправих сил усередині Європейського Союзу, а також дедалі жорсткішого трансатлантичного середовища, в якому торговельні, технологічні та політичні суперечності з Вашингтоном знову виходять на перший план.

Про те, як ця подвійна тактика визначає французький курс напередодні виборчого року і що вона означає для безпеки Європи, – читайте в статті.

Instagram | X/Twitter | Facebook

Сьогодні ми є свідками фіаско традиційної русистики, зокрема в західних університетах та аналітичних центрах. Щоб ефективно протидіяти ворогу, ми маємо вивчати його внутрішню архітектуру, логіку та механізми дій. Україна володіє унікальними знаннями, втім російські студії лише починають розвиватися.

Спікери:

👤 Марія Кучеренко — аналітикиня Центру ініціатив «Повернись живим», дослідниця Росії, російських еліт і спецслужб.

👤 Володимир Єльченко — дипломат, колишній постійний представник України при ООН та екс-посол України у США.

👤 Ігар Тишкевич — дослідник Росії та Білорусі, співзасновник аналітичної мережі Research Solutions.

👤 Ян Шір — чеський політолог, викладач Карлового університету, дослідник Росії, України та пострадянського простору.

📅 Дата та час: 25 березня, 18:30

📍 Локація: вул. Володимирська, 4

Реєстрація та деталі за посиланням.

🔹 Захід організовано KINI та Фундацією Пилипа Орлика за підтримки Студентського парламенту КНУ.

Instagram | X/Twitter | Facebook

На початку 21-го століття Індо-Тихоокеанський регіон поступово перетворився на ключовий центр світової політики та економіки. Саме тут проходить значна частина глобальних торговельних маршрутів, розташовані найбільші економіки світу, а також зосереджені численні безпекові виклики. Зростання економічної та військово-політичної ваги держав регіону, зокрема Китайської Народної Республіки, спричинило активізацію стратегічних ініціатив, спрямованих на формування нової архітектури регіональної взаємодії.

Деталі такої стратегії Японії — далі в статті.

Instagram | X/Twitter | Facebook

Результати місцевих виборів у Франції 22 березня окреслюють електоральні тренди напередодні президентських виборів, що відбудуться уже через 12 місяців. Поки що лідером перегонів є кандидат від ультраправої партії “Національне об'єднання” Жордан Барделла, що замінив на чолі партії Марін Ле Пен, звинувачену у розкраданні грошей від ЄС. Барделла, який виступає проти членства України в НАТО та наданні Францією гарантій безпеки Україні, за останніми опитуваннями має підтримку 35-37% виборців. Однак результати місцевих виборів свідчать, що говорити про Францію під керівництвом ультраправих поки зарано.

Деталі — в статті.

Instagram | X/Twitter | Facebook

Стаття 49 Конституції України у незмінному вигляді встановлює, що у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно, а існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Проте соціальне навантаження на український бюджет і управлінський апарат продовжує невпинно зростати, а ринкові закони навіть в умовах критичної важливості державного втручання ніхто не скасовував. Що нам може сказати той самий міфічний “дух” закону?

Як зараз працює буква Конституції у медицині та чи виходило її гарантувати від здобуття незалежності – далі в статті.

Instagram | X/Twitter | Facebook

Парламентська виборча кампанія в Угорщині супроводжується значним загостренням відносин чинного угорського уряду з Україною та партнерами в Європейському Союзі. На тлі зростання популярності опозиційної партії "Тиса", прем’єр-міністр Віктор Орбан спробував мобілізувати своїх прихильників та схилити нейтральних виборців на свій бік, вдаючись до відверто ворожих заходів і радикальної риторики щодо формальних союзників.

Деталі — далі в статті.

Instagram | X/Twitter | Facebook

🇭🇺 Угорщина голосує на парламентських виборах

Голосування розпочалося о 6:00 і триватиме до 20:00. (21:00 за Києвом)

Діапазон рейтингів партій згідно з останніми опитуваннями:

«Тиса»🇪🇺 41-52%
«Фідес»🇷🇺 39-46%
«Наша Батьквіщина»🇷🇺 5-7%

Важливу роль на результати голосування матимуть два фактори, які не помітні у загальнонаціональних опитуваннях:

1) Голоси громадян Угорщини за кордоном (~5% виборців), що переважно (90% на попередніх виборах) голосують за Орбана.
2) 106 місць зі 199 будуть обиратися на одномандатних мажоритарних округах, які були сформовані таким чином, аби надавати перевагу виборцям Орбана (джеррімендеринґ).

Тож очікуємо на результати голосування і сподіваємося, що наш сусід в підсумку скаже «Ruszkik haza».

🟣 Підписуйтесь на аналітичний центр KINI