Висока явка в Угорщині, про яку активно пишуть аналітичні телеграм-канали, ще не означає перемоги опозиції.

Явка зросла рівномірно як на округах, на яких на минулих виборах перемогли опозиційні партії, так і на округах, які традиційно голосують за Фідес.

🟣 Підписуйтесь на аналітичний центр KINI

“Рада миру представить сміливе бачення для цивільного населення Гази, а згодом – і далеко за її межами: СВІТОВИЙ МИР!” — зазначив Трамп у своєму дописі в TruthSocial 15 лютого.
Гучна заява мала стати символом нового етапу для Близького Сходу – моменту, коли після років кровопролиття регіон нарешті отримає шанс на стабільність. Але чи справді обіцянки стали початком реальних змін, чи залишилися політичною примарою, підкріпленою ефектною риторикою?

Спробуймо розібратися у статті за посиланням.

Instagram | X/Twitter | Facebook

На п’ятому році великої війни з’являються ознаки втоми російської держави. Українські удари по енергетиці зменшили доходи бюджету, темпи набору рекрутів падають, а просування – уповільнюються. Однак, Росія веде цю війну не заради українських територій, а за перебудову системи міжнародних відносин у Європі.

Чи є ознаки підготовки Кремля до відкриття другого фронту, яка роль Балтії у його стратегії та чому регіон може містити ключ як до перемоги, так і повного краху Москви?

Розберемося у нашій статті.

Instagram | X/Twitter | Facebook

25 квітня в Малі почався скоординований наступ ісламістського угруповання “Джамаат Нусрат аль-Іслам валь-Муслімін” (JNIM) та “Фронту визволення Азаваду” (FLA) проти збройних сил місцевої хунти та російських військовослужбовців з “Африканського корпусу”. Бойові дії високої інтенсивності та захоплення фактично усієї півночі Малі туарегами та ісламістами вказують на значну загрозу для місцевого режиму. Для Москви ситуація уже зараз має негативні наслідки – після відступу “Африканського корпусу” стає важче проектувати образ Росії як надійного безпекового партнера.

Як відбувався наступ, та які його наслідки — читайте детальніше в статті за посиланням.

Instagram | X/Twitter | Facebook

Масована атака українських дронів на Москву та Московську область 17 травня чітко підкреслила зміну балансу сил у російсько-українській війні. Протягом 2024 та 2025 років Росія повільно, проте просувалася на фронті, та здійснювала систематичну кампанію дальніх ударів із застосуванням дронів типу Shahed. В 2026 році Україна стабілізувала лінію фронту, в тому числі – завдяки збільшенню виробництва дронів, та водночас кратно збільшила кількість дальніх ударів.

Росія втрачає перевагу у військовому вимірі, а час грає проти неї. Україні необхідно зробити все, аби втримати поточний тренд та на цьому підгрунті змінити рамку переговорів.

Наш аналіз останніх подій за посиланням.

Instagram | X/Twitter | Facebook

Не так давно Росія була свого роду експортером послуг найманців в Африку, де "Вагнер" і дотичні структури виступали провідниками російського впливу. Зараз російські найманці досі там розміщені, але після повномасштабного вторгнення в Україну Росія – держава-імпортер. І наймати африканців вона намагається масово.

Як це відбувається і як на це реагують Африканські держави – читайте в статті.

Instagram | X/Twitter | Facebook

Війна на виснаження переходить у новий етап, де вирішальним фактором для обох сторін буде стійкість тилу та збереження суспільного консенсусу. Для України ще одним фактором є фінансова та військово-промислова підтримка ЄС. В таких умовах корупційні скандали за участі оточення президента України можуть мати руйнівний вплив як на внутрішню стійкість, так і на зовнішню допомогу.
Деталі — читайте за посиланням.

Instagram | X/Twitter | Facebook

Центральна виборча комісія Вірменії завершила підрахунок голосів на чергових виборах до Національних зборів (парламенту), що відбулися в неділю.

Перше місце посіла правляча партія Нікола Пашиняна «Громадянський договір»🇦🇲🇪🇺, набравши 49,81 % (727 160 голосів).

Блок партій «Сильна Вірменія»🇷🇺 посів друге місце, набравши 23,29 % (340 062 голосів).

Партійний блок «Вірменія»🇷🇺 посів третє місце, набравши 9,94 % (145 097 голосів).

Партія «Процвітаюча Вірменія»🇷🇺 посіла четверте місце, набравши 4,00 % (58 368 голосів).

Прохідний бар'єр до парламенту Вірменії становить 4% для партій і 8% для блоків.

Таким чином партія Пашиняна матиме більшість в парламенті, однак не матиме конституційної більшості.

Очікуваний розподіл 105 місць в парламенті:

«Громадянський договір» — 60.
Блок «Сильна Вірменія» — 28.
Блок «Вірменія» — 12.
«Процвітаюча Вірменія» — 5.

Відставка прем’єр-міністра Великобританії Кіра Стармера 22 червня 2026 року не стала сюрпризом – це очікуваний розвиток подій для майже перманентної політичної кризи, що розгортається у Сполученому Королівстві останні роки.

Чому вже котрому прем’єру Британії не вдається відпрацювати повну каденцію, які помилки зробив Кір Стармер та що чекає його наступника — читайте у нашому матеріалі за посиланням.

Instagram | X/Twitter | Facebook

Дослідження еволюції інститутів національної безпеки в умовах екзистенційної загрози вимагає глибокого аналізу не лише типових військових структур, але й тих компонентів, що формуються на перетині державної машини та громадянського суспільства. Концепція всеосяжної оборони передбачає тотальне залучення населення до опору агресору. В українському контексті саме Сили територіальної оборони стали тим унікальним мостом, який поєднав цивільний патріотизм із військовою необхідністю.

Однак історія цього роду сил є не просто хронікою бойового шляху; це складна, багатовимірна і, значною мірою, трагічна історія інституційної трансформації. Наш аналіз історії та поточного стану сил ТрО — у статті за посиланням.

Instagram | X/Twitter | Facebook

Росія розгортає нові військові частини біля кордону з Балтією у новоствореному Ленінградському ВО. Розвідки держав Європи та ГУР Мо України вважають, що РФ буде готова до атаки вже у 2027 році. У Балтії росіяни можуть бачити ключ до своєї перемоги над Альянсом — або ж регіон остаточно поховає амбіції Москви. Результат залежить від рішучості та підготовки держав регіону та союзників. 

Чи готові держави Балтії до війни? Читайте у статті за посиланням.

Instagram | X/Twitter | Facebook

1 липня 2026 року Кабінет Міністрів затвердив механізм експорту українського озброєння, що уже слід вважати новою віхою розвитку як вітчизняного ОПК, так і економіки загалом. Оборонна галузь — це висока маржинальність продукції та висока політика водночас.

Що Україна може отримати від цього рішення сьогодні і в майбутньому, та як експорт озброєння може змінити зовнішньополітичне позиціонування Києва? Читайте у нашій аналітиці за посиланням.

Instagram | X/Twitter | Facebook

Експорт високотехнологічної зброї є у першу чергу політикою, і лише у другу — економікою. Під час війни Україна здобула ексклюзивну експертизу у засобах війни майбутнього, і від дій Банкової може залежати баланс сил як у Європі, так і потенційно в інших регіонах світу.

Які інструменти є у Києва сьогодні, що може з’явитися найближчим чином, як це може допомогти нашим друзям, завдати шкоди амбіціям ворогів та головне — що ми робимо, аби змінити світ? Читайте у другій частині нашої аналітики.

Instagram | X/Twitter | Facebook

Цікаві перестановки в уряді.

Прем'єр-міністр Юлія Свириденко скоріш за все стане послом України в США.

Новим прем'єр-міністром, за даними ЗМІ, найімовірніше стане Сергій Корецький, голова правління НАК «Нафтогаз України».

Очікуються також зміни багатьох міністрів. Мова може йти про Олексія Кулебу, Віктора Ляшка, Оксена Лісового, Матвія Бідного, у кожного з яких є шлейф скандалів та журналістських розслідувань.

Президент Володимир Зеленський також анонсував "оновлену політичну стратегію", в рамках якої "за кожен пріоритетний зовнішньополітичний напрямок відповідатиме конкретна людина зі значним досвідом".

Припускаємо, відповідальними за напрямки, зважаючи на політичний бекграунд, будуть:

📍Юлія Свиридено 👉 США

📍Михайло Федоров 👉 Європейський антибалістичний проєкт

📍Тарас Качка 👉 Європейський Союз

📍Рустем Умєров 👉 регіон Близького Сходу та Перської затоки

📍Давид Арахамія 👉 Китай

Підписуйтесь на KINI

Brent вже по 87 доларів.

Президент США Дональд Трамп відновив блокаду іранських суден, що проходять через Ормузьку протоку, та оголосив, що всі інші судна, які проходять через цей шлях, підлягатимуть вимогам щодо оплати - 20% від вартості вантажу. Блокада має набути чинності сьогодні о 23:00.

Трамп заявив, що США повинні отримувати компенсацію від країн, які мають вигоду від їхніх зусиль щодо забезпечення безпеки протоки, зокрема від Саудівської Аравії, Об’єднаних Арабських Еміратів, Катару, Бахрейну та Кувейту.

Трамп також заявив, що підтримає законопроект про санкції проти Росії, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом, який поновить зусилля щодо покарання покупців російської нафти та природного газу.

2024 рік став справжнім тріумфом для Республіканської партії США: за результатами виборів партія отримала більшість як у Сенаті, так і в Палаті представників, а у президентське крісло після 4-річної перерви повернувся Дональд Трамп. Однак останній рік нерозсудливої політики президента похитнув позиції республіканців у суспільстві, значно підвищивши шанси Демократичної партії на повернення контролю над законодавчою владою.

Про перспективи демократів на цьогорічних проміжних виборах до Конгресу та наслідки їхньої потенційної перемоги для України читайте у статті за посиланням.

Instagram | X/Twitter | Facebook

1 липня 2026 року Україна офіційно дозволила збройний експорт в рамках моделі «Drone Deals», відкривши партнерам доступ до своїх оборонних технологій. Річна виробнича спроможність українського оборонного сектору сягнула 55–60 мільярдів доларів та продовжує зростати. Київ перетворюється з реципієнта допомоги на донора безпеки і технологічного партнера, який, окрім експорту, пропонує спільні розробки та виробництва.

Спільна стаття Олександра Базара, директора Київського інституту національного інтересу (KINI), та Стівена Буччі, запрошеного наукового співробітника з питань спеціальних операцій та контртероризму у The Heritage Foundation.

Instagram | X/Twitter | Facebook

У лютому 2014 року Україна зробила остаточний вибір на користь Європи. У лютому 2019 Верховна Рада ухвалила закон 2680-VIII, що закріпив у Конституції стратегічний курс на європейську і євроатлантичну інтеграцію. У лютому 2022 російська агресія продемонструвала безальтернативність цього курсу.

Однак яким є Західний світ, інтегральною частиною якого прагне стати Україна? Які політичні ризики лежать не по східний, а західний бік нашого кордону та чи доречно говорити про Євроатлантику як єдиний політичний простір?

Наш аналіз — у статті за посиланням.

Instagram | X/Twitter | Facebook

Нещодавня заява уповноваженого Президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка про те, що майже 90% російських крилатих і балістичних ракет, а також безпілотників містять компоненти японського виробництва, привернула значну увагу в українському та японському інформаційному просторі. За повідомленням Kyodo News, йдеться про компоненти, вироблені японськими компаніями, які були виявлені у російських ракетах і дронах, що застосовуються проти України.

На перший погляд ця теза може сприйматися як свідчення того, що японські компанії відіграють помітну роль у забезпеченні російського військово-промислового комплексу. Однак така інтерпретація потребує суттєвого уточнення — деталі в нашій статті.

Instagram | X/Twitter | Facebook