Метод екрана
Візуальні картинки є найпоширенішим інтрузивним переживанням, яке знову і знову виникає після травматичних подій війни. Це яскраві нагадування про пережиту подію при відсутності вольового бажання згадувати її. В такі моменти людина перебуває в постійній тривожній готовності, легко може дратуватися та хвилюватися.
Фундація «Діти та війна» (Берген, Норвегія 2002) розробила програму, яка допомагає подолати інтрузивні спогади. Однією із вправ цієї програми є «метод екрана».
Мета вправи – навчитися керувати травматичними картинками через навмисне залучення зорової пам’яті. Мова йде про зміну розміру, кольору, чіткості, напрямку, а згодом – вимкнення картинки. Вправа допомагає зменшити вплив негативних спогадів на стан людини, а також повернути відчуття контролю над ситуацією.
Отже, спробуйте.
Тримайте очі відкритими. Уявіть, що ви бачите екран телевізора на стіні навпроти вас. Картинка має бути чіткою.
А тепер спробуйте побачити на цьому екрані спогад про вашу травматичну подію. Вдається? Добре.
Картинка кольорова чи чорно-біла? Ви можете змінити її? Якщо кольорова, спробуйте зробити її чорно-білою і навпаки. Подивіться, що станеться.
Тепер ваша картинка має рухатися як у фільмі. Якщо потрібно, примусьте її рухатися. Чудово.
Тепер уявіть, що ви використовуєте пульт дистанційного керування, щоб поставити кадр на паузу. Запустіть картинку знову. Спробуйте перемотати її назад і подивитися, що буде. Є? Добре.
Повільно прокручуйте кадр уперед, а потім спробуйте його пришвидшити.
А тепер зробіть картинку нечіткою і розмитою як при низькій якості. Подивіться, чи вдасться вам зробити так, щоб картинка зблідла й почала зникати.
Тепер уявіть, що ви берете пульт від телевізора і натискаєте кнопку вимкнення. Що сталося?
Можливо, комусь із вас було трохи важко змінити картинку. Це просто перша спроба. У всіх по-різному.
Ми пропонуємо практикувати цю вправу протягом тижня з одним неприємним спогадом і відмітити для себе, чи зміняться ваші відчуття щодо нього.
Якщо у вас або ваших близьких тривалий час спостерігаються стресові реакції, потрібно звернутися за професійною допомогою.
Харківська правозахисна група безкоштовно надає кваліфіковану психологічну допомогу постраждалим від воєнних злочинів в різних містах України та віддалено. Записатися на консультацію можна звернувшись до однієї з наших приймалень за телефоном на сайті khpg.org.
Костянтин Пейчев, психолог
#психологічна_допомога
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Візуальні картинки є найпоширенішим інтрузивним переживанням, яке знову і знову виникає після травматичних подій війни. Це яскраві нагадування про пережиту подію при відсутності вольового бажання згадувати її. В такі моменти людина перебуває в постійній тривожній готовності, легко може дратуватися та хвилюватися.
Фундація «Діти та війна» (Берген, Норвегія 2002) розробила програму, яка допомагає подолати інтрузивні спогади. Однією із вправ цієї програми є «метод екрана».
Мета вправи – навчитися керувати травматичними картинками через навмисне залучення зорової пам’яті. Мова йде про зміну розміру, кольору, чіткості, напрямку, а згодом – вимкнення картинки. Вправа допомагає зменшити вплив негативних спогадів на стан людини, а також повернути відчуття контролю над ситуацією.
Отже, спробуйте.
Тримайте очі відкритими. Уявіть, що ви бачите екран телевізора на стіні навпроти вас. Картинка має бути чіткою.
А тепер спробуйте побачити на цьому екрані спогад про вашу травматичну подію. Вдається? Добре.
Картинка кольорова чи чорно-біла? Ви можете змінити її? Якщо кольорова, спробуйте зробити її чорно-білою і навпаки. Подивіться, що станеться.
Тепер ваша картинка має рухатися як у фільмі. Якщо потрібно, примусьте її рухатися. Чудово.
Тепер уявіть, що ви використовуєте пульт дистанційного керування, щоб поставити кадр на паузу. Запустіть картинку знову. Спробуйте перемотати її назад і подивитися, що буде. Є? Добре.
Повільно прокручуйте кадр уперед, а потім спробуйте його пришвидшити.
А тепер зробіть картинку нечіткою і розмитою як при низькій якості. Подивіться, чи вдасться вам зробити так, щоб картинка зблідла й почала зникати.
Тепер уявіть, що ви берете пульт від телевізора і натискаєте кнопку вимкнення. Що сталося?
Можливо, комусь із вас було трохи важко змінити картинку. Це просто перша спроба. У всіх по-різному.
Ми пропонуємо практикувати цю вправу протягом тижня з одним неприємним спогадом і відмітити для себе, чи зміняться ваші відчуття щодо нього.
Якщо у вас або ваших близьких тривалий час спостерігаються стресові реакції, потрібно звернутися за професійною допомогою.
Харківська правозахисна група безкоштовно надає кваліфіковану психологічну допомогу постраждалим від воєнних злочинів в різних містах України та віддалено. Записатися на консультацію можна звернувшись до однієї з наших приймалень за телефоном на сайті khpg.org.
Костянтин Пейчев, психолог
#психологічна_допомога
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
❤1👍1
Не суд, а судилище: "азовці" на лаві підсудних у Ростові-на-Дону
В Росії розпочався "суд" над "азовцями". В публікації на сайті спробували розібратися, кого за що “судять” і чи законно це з точки зору міжнародного права.
З головного варто сказати, що до цього "судового процесу" у правозахисників виникає багато питань. Інформації щодо конкретних звинувачень досі дуже мало. Доводиться спиратися на те, що просочилося в російські пропагандистські ЗМІ.
Наразі можливо казати, що українців фактично "ретроспективно" звинувачують у тероризмі (спочатку людей затримали, а потім визнали "Азов" терористичною організацією), хоча навіть в Росії відповідальність, що має зворотну силу, у кримінальному та адміністративному праві заборонена. До того ж Стаття 65 Женевської конвенції про захист цивільного населення наголошує: “Видані державою-окупантом постанови, які передбачають кримінальну відповідальність, набувають чинності тільки після того, як вони будуть опубліковані й доведені до відома населення його мовою. Дія цих обов’язкових ухвал не повинна мати зворотної сили”.
Військових судять лише за те, що вони виконували свій обов’язок. Судити військових можна, але за реальні воєнні злочини. Україна теж час від часу судить російських військовослужбовців за конкретними звинуваченнями: сексуальне насильство, катування, розстріл цивільних тощо. Але судити вояків за те, що вони "стріляли в ворога", захищаючи свою країну, не дозволяє Міжнародне гуманітарне право.
На яких підставах судять цивільних — взагалі незрозуміло. За Женевською конвенцією про захист цивільного населення, некомбатанта не можна брати в полон або карати за правопорушення, якого він не вчиняв особисто: "Колективні покарання, так само як і будь-які залякування чи терор, забороняються".
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
В Росії розпочався "суд" над "азовцями". В публікації на сайті спробували розібратися, кого за що “судять” і чи законно це з точки зору міжнародного права.
З головного варто сказати, що до цього "судового процесу" у правозахисників виникає багато питань. Інформації щодо конкретних звинувачень досі дуже мало. Доводиться спиратися на те, що просочилося в російські пропагандистські ЗМІ.
Наразі можливо казати, що українців фактично "ретроспективно" звинувачують у тероризмі (спочатку людей затримали, а потім визнали "Азов" терористичною організацією), хоча навіть в Росії відповідальність, що має зворотну силу, у кримінальному та адміністративному праві заборонена. До того ж Стаття 65 Женевської конвенції про захист цивільного населення наголошує: “Видані державою-окупантом постанови, які передбачають кримінальну відповідальність, набувають чинності тільки після того, як вони будуть опубліковані й доведені до відома населення його мовою. Дія цих обов’язкових ухвал не повинна мати зворотної сили”.
Військових судять лише за те, що вони виконували свій обов’язок. Судити військових можна, але за реальні воєнні злочини. Україна теж час від часу судить російських військовослужбовців за конкретними звинуваченнями: сексуальне насильство, катування, розстріл цивільних тощо. Але судити вояків за те, що вони "стріляли в ворога", захищаючи свою країну, не дозволяє Міжнародне гуманітарне право.
На яких підставах судять цивільних — взагалі незрозуміло. За Женевською конвенцією про захист цивільного населення, некомбатанта не можна брати в полон або карати за правопорушення, якого він не вчиняв особисто: "Колективні покарання, так само як і будь-які залякування чи терор, забороняються".
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
😢4🤬2
Життя без тривоги: не тікати, а діяти
Життя стає викликом, коли тривожні думки та почуття переслідують нас постійно. Відкрито ставитися до цих переживань і приймати їх – непросте завдання. Однак важливо мати чітко сформульовані життєві цінності, які будуть орієнтирами і надихатимуть нас долати труднощі.
Наприклад, бажання робити все можливе для щастя своїх дітей мотивує відвідувати шкільні заходи та свята попри на те, що вони викликають страх (втому або байдужість) і змушують серце прискорено битися. І коли хтось запитує, чому ми піддаємо себе цим випробуванням, ми можемо з гордістю відповісти: "Тому що щастя моїх дітей - це велика цінність для мене".
Часом ми забуваємо про свої цінності через те, що життя сповнене тривог та переживань. Один із способів подолати це – уявити, ніби у житті більше немає тривог. Спробуйте зрозуміти, що б ви робили у такому разі.
Якби в житті не було тривог, то яких цінностей ви б дотримувалися?
Наприклад:
🟣 Сім'я – Я був би дбайливим чоловіком;
🟣 Друзі та спілкування – Я був би більш товариським та привітним;
🟣 Робота і кар'єра – Я б наполегливіше працював;
🟣 Навчання та освіта – Я покращив би свої знання та навчився б новим цікавим речам;
🟣 Здоров'я – Я займався б спортом і стежив за своїм здоров'ям;
🟣 Дозвілля – Я б займався благодійністю (Brown, Gillard 2016)
Замість того, щоб концентруватися на конкретних діях (цілях), зосередьтеся на особистісних якостях (цінностях та сенсах), які визначають ваші дії.
Після формулювання цінностей, поставте перед собою SMART-цілі, які їх відображають. Тобто цілі повинні відповідати п’яти критеріям:
🟣 Specific – конкретна.
🟣 Measurable – вимірювана.
🟣 Achievable – досяжна.
🟣 Relevant – значуща.
🟣 Time bound – обмежена за часом.
На початку оберіть короткострокові цілі, які можна досягти відносно швидко. Це надихне вас. Потім можете перейти до середньострокових та довгострокових цілей.
Слідуючи своїм цілям, ви поступово впроваджуєте в життя те, що для вас важливо. Цінності – це орієнтири, завдяки яким ви витрачаєте більше часу на корисні справи, а не на уникнення того, що вас лякає. Хоча тривожні думки та почуття можуть залишатися, ви отримуєте відчуваєте більше свідомості, відкритості та радості в житті. Саме це є метою поведінкової психології.
Якщо у вас або ваших близьких тривалий час спостерігаються стресові реакції, потрібно звернутися за професійною допомогою.
Харківська правозахисна група безкоштовно надає кваліфіковану психологічну допомогу постраждалим від воєнних злочинів в різних містах України та віддалено. Записатися на консультацію можна звернувшись до однієї з наших приймалень за телефоном на сайті khpg.org.
Костянтин Пейчев, психолог
#психологічна_допомога
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Життя стає викликом, коли тривожні думки та почуття переслідують нас постійно. Відкрито ставитися до цих переживань і приймати їх – непросте завдання. Однак важливо мати чітко сформульовані життєві цінності, які будуть орієнтирами і надихатимуть нас долати труднощі.
Наприклад, бажання робити все можливе для щастя своїх дітей мотивує відвідувати шкільні заходи та свята попри на те, що вони викликають страх (втому або байдужість) і змушують серце прискорено битися. І коли хтось запитує, чому ми піддаємо себе цим випробуванням, ми можемо з гордістю відповісти: "Тому що щастя моїх дітей - це велика цінність для мене".
Часом ми забуваємо про свої цінності через те, що життя сповнене тривог та переживань. Один із способів подолати це – уявити, ніби у житті більше немає тривог. Спробуйте зрозуміти, що б ви робили у такому разі.
Якби в житті не було тривог, то яких цінностей ви б дотримувалися?
Наприклад:
🟣 Сім'я – Я був би дбайливим чоловіком;
🟣 Друзі та спілкування – Я був би більш товариським та привітним;
🟣 Робота і кар'єра – Я б наполегливіше працював;
🟣 Навчання та освіта – Я покращив би свої знання та навчився б новим цікавим речам;
🟣 Здоров'я – Я займався б спортом і стежив за своїм здоров'ям;
🟣 Дозвілля – Я б займався благодійністю (Brown, Gillard 2016)
Замість того, щоб концентруватися на конкретних діях (цілях), зосередьтеся на особистісних якостях (цінностях та сенсах), які визначають ваші дії.
Після формулювання цінностей, поставте перед собою SMART-цілі, які їх відображають. Тобто цілі повинні відповідати п’яти критеріям:
🟣 Specific – конкретна.
🟣 Measurable – вимірювана.
🟣 Achievable – досяжна.
🟣 Relevant – значуща.
🟣 Time bound – обмежена за часом.
На початку оберіть короткострокові цілі, які можна досягти відносно швидко. Це надихне вас. Потім можете перейти до середньострокових та довгострокових цілей.
Слідуючи своїм цілям, ви поступово впроваджуєте в життя те, що для вас важливо. Цінності – це орієнтири, завдяки яким ви витрачаєте більше часу на корисні справи, а не на уникнення того, що вас лякає. Хоча тривожні думки та почуття можуть залишатися, ви отримуєте відчуваєте більше свідомості, відкритості та радості в житті. Саме це є метою поведінкової психології.
Якщо у вас або ваших близьких тривалий час спостерігаються стресові реакції, потрібно звернутися за професійною допомогою.
Харківська правозахисна група безкоштовно надає кваліфіковану психологічну допомогу постраждалим від воєнних злочинів в різних містах України та віддалено. Записатися на консультацію можна звернувшись до однієї з наших приймалень за телефоном на сайті khpg.org.
Костянтин Пейчев, психолог
#психологічна_допомога
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
👍2❤1
Руські Тишки: наслідки окупації з повітря
Документатори Харківської правозахисної групи знімають зруйновану Харківщину на камери із землі та з дронів. Сьогодні у підбірці — світлини Руських Тишків після деокупації.
Руські Тишки — село на Харківщині, у яке вже 24-го лютого в’їхала російська техніка. Протягом наступних двох місяців окупації звідси обстрілювався Харків, який розташований за 9 кілометрів від села.
У Циркунівській громаді Руські Тишки постраждали найбільше: тут не підлягає відновленню половина житлових будинків. Попри це, як каже очільник Циркунівської військової адміністрації Микола Сікаленко, люди поступово повертаються.
На першому фото знаменитий в інтернеті російський МТ-ЛБ з написом “На Бирлин”, який не зміг просунутися далі за Руські Тишки.
Дивіться усі фото з підбірки на сайті.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Документатори Харківської правозахисної групи знімають зруйновану Харківщину на камери із землі та з дронів. Сьогодні у підбірці — світлини Руських Тишків після деокупації.
Руські Тишки — село на Харківщині, у яке вже 24-го лютого в’їхала російська техніка. Протягом наступних двох місяців окупації звідси обстрілювався Харків, який розташований за 9 кілометрів від села.
У Циркунівській громаді Руські Тишки постраждали найбільше: тут не підлягає відновленню половина житлових будинків. Попри це, як каже очільник Циркунівської військової адміністрації Микола Сікаленко, люди поступово повертаються.
На першому фото знаменитий в інтернеті російський МТ-ЛБ з написом “На Бирлин”, який не зміг просунутися далі за Руські Тишки.
Дивіться усі фото з підбірки на сайті.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
👍5
Контроль думок?
Іноді здається, що ми маємо повний контроль над нашими думками. Але, на жаль, реальність може виявлятися іншою. Пропонуємо цікавий експеримент, який може показати інше розуміння природи наших розумових процесів.
Будь ласка, зосередьтеся на думці про яблуко. Закрийте очі та уявіть собі його, колір, неповторну форму, відчуйте характерний аромат.
Коли у вашій уяві формується відповідна картина, утримуйте увагу на ній протягом цілої хвилини, намагаючись не думати про щось інше.
Як тільки у вас виникне ця внутрішня візуалізація, упродовж наступної хвилини спрямуйте увагу саме на неї.
Зосередьтеся на всіх деталях, відчуттях та враженнях, які вона викликає у вас. Важливо, щоб ваш розум був зайнятий тільки цією картинкою.
Якщо ви здатні перебувати у такому стані усвідомленості, глибоко зосереджуватись на одному об’єкті протягом цілої хвилини, то вітаю вас! Ви досягли неймовірних результатів. Але зверніть увагу на те, скільки зусиль це вимагає.
Більшість людей не справляються з цією вправою, оскільки не можуть утримувати увагу. Їхні думки перемикаються на інші теми, і образ яблука починає зникати. Контроль думок виявляється ілюзорним (Браун, Гиллард 2021).
Виявляється, ми не так сильно контролюємо наші думки, а також інші когнітивні процеси, наприклад, пам'ять. Існує безліч тригерів і стимулів у оточенні, які впливають на нашу думку, що є поза нашим контролем.
Ця проблема обмеженого контролю над думками вже давно вивчається в психології. Наприклад, дослідники Річард Макналлі та Джозеф Річчарді провели дослідження, в якому показали, що пригнічення негативних думок може дати позитивний результат на короткий термін. Однак, як тільки ми перестаємо активно зосереджуватися на цьому, думки повертаються з ще більшою силою.
Іншими словами, ми можемо контролювати наші думки, але як тільки розслабляємося, вони знову з'являються з потрійною силою. Теж саме стосується наших емоцій та фізичних відчуттів.
Наприклад, якщо ми намагаємося заглушити біль, це може призвести лише до його посилення. Наприклад, травматичний спогад може бути пов'язаний з певною датою або звуком. І кожен раз, коли ми зустрічаємося з цим числом, воно стає спусковим гачком, що згадує про неприємну подію.
Наші думки та почуття, навіть ті, які здаються проблемами, мають велику силу в житті. Замість того, щоб намагатися уникати чи змінити їх, ми пропонуємо їх визнавати та використовувати.
Шлях до досягнення наших життєвих цілей починається з визнання і прийняття наших проблемних думок та почуттів. Коли ми навчаємося бути присутніми з ними, то відчуваємо зниження неприємних відчуттів і емоцій.
Запам'ятаймо: прийняття себе і своїх думок – це не слабкість, а надзвичайна сила. Коли ми відкриваємося до своїх внутрішніх переживань, стаємо більш усвідомленими і знаходимо власний внутрішній ресурс для досягнення мети.
Дозвольте собі бути автентичними і подивитися на свої проблемні думки та почуття з нової перспективи. Замість спроб втекти від них, дозвольте собі почати діалог зі своїм внутрішнім «я» і відкрийте нові можливості для розвитку та самореалізації.
Якщо у вас або ваших близьких тривалий час спостерігаються стресові реакції, потрібно звернутися за професійною допомогою.
Харківська правозахисна група безкоштовно надає кваліфіковану психологічну допомогу постраждалим від воєнних злочинів в різних містах України та віддалено. Записатися на консультацію можна звернувшись до однієї з наших приймалень за телефоном на сайті khpg.org.
Костянтин Пейчев, психолог
#психологічна_допомога
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Іноді здається, що ми маємо повний контроль над нашими думками. Але, на жаль, реальність може виявлятися іншою. Пропонуємо цікавий експеримент, який може показати інше розуміння природи наших розумових процесів.
Будь ласка, зосередьтеся на думці про яблуко. Закрийте очі та уявіть собі його, колір, неповторну форму, відчуйте характерний аромат.
Коли у вашій уяві формується відповідна картина, утримуйте увагу на ній протягом цілої хвилини, намагаючись не думати про щось інше.
Як тільки у вас виникне ця внутрішня візуалізація, упродовж наступної хвилини спрямуйте увагу саме на неї.
Зосередьтеся на всіх деталях, відчуттях та враженнях, які вона викликає у вас. Важливо, щоб ваш розум був зайнятий тільки цією картинкою.
Якщо ви здатні перебувати у такому стані усвідомленості, глибоко зосереджуватись на одному об’єкті протягом цілої хвилини, то вітаю вас! Ви досягли неймовірних результатів. Але зверніть увагу на те, скільки зусиль це вимагає.
Більшість людей не справляються з цією вправою, оскільки не можуть утримувати увагу. Їхні думки перемикаються на інші теми, і образ яблука починає зникати. Контроль думок виявляється ілюзорним (Браун, Гиллард 2021).
Виявляється, ми не так сильно контролюємо наші думки, а також інші когнітивні процеси, наприклад, пам'ять. Існує безліч тригерів і стимулів у оточенні, які впливають на нашу думку, що є поза нашим контролем.
Ця проблема обмеженого контролю над думками вже давно вивчається в психології. Наприклад, дослідники Річард Макналлі та Джозеф Річчарді провели дослідження, в якому показали, що пригнічення негативних думок може дати позитивний результат на короткий термін. Однак, як тільки ми перестаємо активно зосереджуватися на цьому, думки повертаються з ще більшою силою.
Іншими словами, ми можемо контролювати наші думки, але як тільки розслабляємося, вони знову з'являються з потрійною силою. Теж саме стосується наших емоцій та фізичних відчуттів.
Наприклад, якщо ми намагаємося заглушити біль, це може призвести лише до його посилення. Наприклад, травматичний спогад може бути пов'язаний з певною датою або звуком. І кожен раз, коли ми зустрічаємося з цим числом, воно стає спусковим гачком, що згадує про неприємну подію.
Наші думки та почуття, навіть ті, які здаються проблемами, мають велику силу в житті. Замість того, щоб намагатися уникати чи змінити їх, ми пропонуємо їх визнавати та використовувати.
Шлях до досягнення наших життєвих цілей починається з визнання і прийняття наших проблемних думок та почуттів. Коли ми навчаємося бути присутніми з ними, то відчуваємо зниження неприємних відчуттів і емоцій.
Запам'ятаймо: прийняття себе і своїх думок – це не слабкість, а надзвичайна сила. Коли ми відкриваємося до своїх внутрішніх переживань, стаємо більш усвідомленими і знаходимо власний внутрішній ресурс для досягнення мети.
Дозвольте собі бути автентичними і подивитися на свої проблемні думки та почуття з нової перспективи. Замість спроб втекти від них, дозвольте собі почати діалог зі своїм внутрішнім «я» і відкрийте нові можливості для розвитку та самореалізації.
Якщо у вас або ваших близьких тривалий час спостерігаються стресові реакції, потрібно звернутися за професійною допомогою.
Харківська правозахисна група безкоштовно надає кваліфіковану психологічну допомогу постраждалим від воєнних злочинів в різних містах України та віддалено. Записатися на консультацію можна звернувшись до однієї з наших приймалень за телефоном на сайті khpg.org.
Костянтин Пейчев, психолог
#психологічна_допомога
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
👍5
Росія обстрілює цивільні об’єкти України у середньому 75 разів щодоби: Дослідження T4P
Ініціатива "Трибунал для Путіна" презентує знахідки щодо обстрілів цивільних об’єктів та населення України від 24-го лютого 2022-го року і до 30-го квітня 2023-го року включно.
Станом на 30.04.2023 T4P володіє даними про 57 173 зруйновані або пошкоджені внаслідок російської агресії цивільні об’єкти: житлові будинки, освітні та лікарняні заклади, об’єкти культури тощо.
Приблизно 90% пошкоджень та смертей цивільних були спричинені обстрілами. Найбільше зруйнованих та пошкоджених цивільних об’єктів зафіксовано у Запорізькій області — 10 393.
Ознайомитись з дослідженням можна на сайті коаліції правозахисних організацій T4P.
Також нагадуємо, що на сайті коаліції доступна жива статистика бази даних воєнних злочинів T4P - https://t4pua.org/stats
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Ініціатива "Трибунал для Путіна" презентує знахідки щодо обстрілів цивільних об’єктів та населення України від 24-го лютого 2022-го року і до 30-го квітня 2023-го року включно.
Станом на 30.04.2023 T4P володіє даними про 57 173 зруйновані або пошкоджені внаслідок російської агресії цивільні об’єкти: житлові будинки, освітні та лікарняні заклади, об’єкти культури тощо.
Приблизно 90% пошкоджень та смертей цивільних були спричинені обстрілами. Найбільше зруйнованих та пошкоджених цивільних об’єктів зафіксовано у Запорізькій області — 10 393.
Ознайомитись з дослідженням можна на сайті коаліції правозахисних організацій T4P.
Також нагадуємо, що на сайті коаліції доступна жива статистика бази даних воєнних злочинів T4P - https://t4pua.org/stats
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
👍1
Вправа «очищення розуму»
Коли люди мислять певним чином, вони мають можливість навчитися впливати на своє тіло та настрій. Так вони розвивають вміння знижувати стрес за допомогою уяви.
Психологи Сміт, Диреґров та Юле розробили інструмент під назвою «очищення розуму», бо розум, як будинок, що потребує прибирання, потрібно очищувати від небажаного матеріалу та напруги.
Знайдіть собі зручне місце.
Заплющте очі. Якщо не можете, знайдіть місце на підлозі перед собою, щоб зосередити погляд лише на ньому.
А тепер уявіть, що у вас в руках ганчірка. Вона суха чи волога?
Якщо волога, викрутіть її до максимальної сухості.
Тепер притисніть ганчірку до чола та уявіть, як вся напруга, переживання та тривоги виливаються з вашого розуму і всмоктуються у цю ганчірку. Виділіть на цей процес приблизно хвилину часу.
Потім опустіть ганчірку і витисніть її, поки не зникне вся небажана напруга і тривожність, а тоді знову піднесіть до чола. Уявіть, що будь-яка напруга/переживання/тривога, які залишилися у вашій свідомості, всмоктуються в ганчірку.
Можете також уявити сильну помпу або пилосос, який всмоктує всю напругу, що залишилася в ганчірці.
Потім ще раз викрутіть її, поки вона не стане повністю сухою. Відчуйте, як добре позбутися всього цього небажаного стресу і напруги.
Цей спосіб очищення розуму можна використовувати настільки часто, наскільки вважаєте за потрібне.
Якщо у вас або ваших близьких тривалий час спостерігаються стресові реакції, потрібно звернутися за професійною допомогою.
Харківська правозахисна група безкоштовно надає кваліфіковану психологічну допомогу постраждалим від воєнних злочинів в різних містах України та віддалено. Записатися на консультацію можна звернувшись до однієї з наших приймалень за телефоном на сайті khpg.org.
Костянтин Пейчев, психолог
#психологічна_допомога
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Коли люди мислять певним чином, вони мають можливість навчитися впливати на своє тіло та настрій. Так вони розвивають вміння знижувати стрес за допомогою уяви.
Психологи Сміт, Диреґров та Юле розробили інструмент під назвою «очищення розуму», бо розум, як будинок, що потребує прибирання, потрібно очищувати від небажаного матеріалу та напруги.
Знайдіть собі зручне місце.
Заплющте очі. Якщо не можете, знайдіть місце на підлозі перед собою, щоб зосередити погляд лише на ньому.
А тепер уявіть, що у вас в руках ганчірка. Вона суха чи волога?
Якщо волога, викрутіть її до максимальної сухості.
Тепер притисніть ганчірку до чола та уявіть, як вся напруга, переживання та тривоги виливаються з вашого розуму і всмоктуються у цю ганчірку. Виділіть на цей процес приблизно хвилину часу.
Потім опустіть ганчірку і витисніть її, поки не зникне вся небажана напруга і тривожність, а тоді знову піднесіть до чола. Уявіть, що будь-яка напруга/переживання/тривога, які залишилися у вашій свідомості, всмоктуються в ганчірку.
Можете також уявити сильну помпу або пилосос, який всмоктує всю напругу, що залишилася в ганчірці.
Потім ще раз викрутіть її, поки вона не стане повністю сухою. Відчуйте, як добре позбутися всього цього небажаного стресу і напруги.
Цей спосіб очищення розуму можна використовувати настільки часто, наскільки вважаєте за потрібне.
Якщо у вас або ваших близьких тривалий час спостерігаються стресові реакції, потрібно звернутися за професійною допомогою.
Харківська правозахисна група безкоштовно надає кваліфіковану психологічну допомогу постраждалим від воєнних злочинів в різних містах України та віддалено. Записатися на консультацію можна звернувшись до однієї з наших приймалень за телефоном на сайті khpg.org.
Костянтин Пейчев, психолог
#психологічна_допомога
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
👍3
⭐️ Харківська правозахисна група відзначена премією Лева Копелєва 2023
Сьогодні про це оголосив німецький Форум імені Лева Копелєва, який вручає цю нагороду з 2001-го року. Також премію отримують парамедикиня Юлія Паєвська (Тайра) та брати Віталій і Володимир Клички. У пресрелізі Форуму Копелєва ідеться, що насправді премією відзначається весь український народ.
У 2015-му році премію імені космополіта і гуманіста Лева Копелєва вже отримував директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров.
Ми вдячні Форуму імені Лева Копелєва за відзначення нас цією поважною нагородою як представників українського народу та щиро вітаємо Володимира, Віталія і Тайру, у компанії яких нам пощастило опинитися.
Наш пресреліз із описом, ким був Лев Копелєв, та деталями щодо премії: https://khpg.org/1608812452
Сьогодні про це оголосив німецький Форум імені Лева Копелєва, який вручає цю нагороду з 2001-го року. Також премію отримують парамедикиня Юлія Паєвська (Тайра) та брати Віталій і Володимир Клички. У пресрелізі Форуму Копелєва ідеться, що насправді премією відзначається весь український народ.
У 2015-му році премію імені космополіта і гуманіста Лева Копелєва вже отримував директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров.
Ми вдячні Форуму імені Лева Копелєва за відзначення нас цією поважною нагородою як представників українського народу та щиро вітаємо Володимира, Віталія і Тайру, у компанії яких нам пощастило опинитися.
Наш пресреліз із описом, ким був Лев Копелєв, та деталями щодо премії: https://khpg.org/1608812452
❤🔥10👍1
"Мені дуже погано": як демобілізуватися з психічним розладом
"Мій психологічний стан на момент мобілізації був жахливий, а через те, що я пережив на фронті, мені стало ще гірше", — каже Сергій (ім’я змінено). Він ще студент, має проблеми зі здоров’ям, спостерігається у психіатра. У війську з першого дня повномасштабної війни.
Сергій каже, рішення тоді не обдумав, діяв спонтанно. Ані вік, ані психологічний стан, ані відсутність військового квитка не стали на заваді мобілізації — у перші дні вторгнення зброю давали майже усім, хто приходив до територіальних центрів комплектування.
"24 лютого я прийшов у міський військкомат на емоціях, — розповідає він. — До того ж були проблеми вдома, я не знав, куди мені йти… На той момент був залежним від психоактивних речовин. Я не бачив, як мені жити далі. Оцінивши ситуацію, усвідомивши, що завтра на моє місто може напасти ворог, прийняв емоційне рішення, взяв свій студентський квиток та побіг до військкомату. Лише з ним мене і мобілізували, ніяких документів у мене при собі не було. За ним мене і “оформили”".
Хлопець намагався вирішити свою проблему знаходячись на фронті, але його фактично ігнорували. Коли він покинув місце служби, його звинуватили у двох злочинах - дезертирстві й самокаліченні.
На жаль, зараз на фронті наявна проблема з психологічною допомогою. Якщо в армії Ізраїлю встановлений норматив військових психологів на рівні одного фахівця на 70-90 осіб, то в ЗСУ на 400-500 військовослужбовців працює лише один психолог.
Крім того, не всі проблеми з психікою військового можна вирішити "в полі". Що робити, якщо стан бійця такий, що йому не можна довірити зброю?
Коментуючи ситуацію, яка сталася з Сергієм, військовий юрист Віталій Погосян вказує: "Якщо цей хлопець пішов у ‘самовільне залишення частини’ і у нього наявні психічні розлади, після порушення кримінального провадження орган досудового розслідування призначає військово-лікарську комісію, яка зробить висновок про його обмежену придатність. Тоді кримінальне провадження підлягає закриттю. У мене був підзахисний, якого також призвали до ТРО з обмеженою придатністю. Він самостійно прийшов до військової прокуратури, йому призначили ВЛК і звільнили від відповідальності. Якщо в Сергія дійсно є розлади здоров’я — це може слугувати підставою для визнання його обмежено придатним чи непридатним до військової служби".
Ця історія порушує ще одне питання. Багато українців у лютому минулого року за власним бажанням пішли на фронт, хоч і не були зобов’язані служити за законом — серед них, наприклад, студенти денної та дуальної форми навчання. Процедури звільнення під час дії воєнного стану для них не існує.
На розгляд у Верховну Раду ще наприкінці минулого року було надано законопроєкт №8323. Його автори пропонують створити можливість демобілізації для таких людей, а також для тих, хто потрапив у лави ЗСУ, "завдяки наполегливості співробітників ТЦК СП та певній розгубленості окремих громадян, які, перебуваючи в стресовій ситуації, навіть не могли толком пояснити, що насправді не підлягають мобілізації, або не дуже орієнтувались у відповідних законодавчих нормах".
Доки зміни до законодавства не будуть внесені, залишається єдиний спосіб для вирішення таких питань: через суд.
У травні цього року Харківський окружний адміністративний суд розглянув схожу справу. З позовом щодо незаконних дій військової частини та одного з харківських терцентрів звернувся студент Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Як і Сергія, його мобілізували 24 лютого 2022 року.
Позов було задоволено. Цікавим в цьому рішенні є те, що суд поклав відповідальність за з’ясування, чи є у людини право на відстрочку, саме на терцентри: "Київський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки міста Харкова мав перевірити наявність чи відсутність підстави у позивача для одержання відстрочки від призову за мобілізацією".
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
"Мій психологічний стан на момент мобілізації був жахливий, а через те, що я пережив на фронті, мені стало ще гірше", — каже Сергій (ім’я змінено). Він ще студент, має проблеми зі здоров’ям, спостерігається у психіатра. У війську з першого дня повномасштабної війни.
Сергій каже, рішення тоді не обдумав, діяв спонтанно. Ані вік, ані психологічний стан, ані відсутність військового квитка не стали на заваді мобілізації — у перші дні вторгнення зброю давали майже усім, хто приходив до територіальних центрів комплектування.
"24 лютого я прийшов у міський військкомат на емоціях, — розповідає він. — До того ж були проблеми вдома, я не знав, куди мені йти… На той момент був залежним від психоактивних речовин. Я не бачив, як мені жити далі. Оцінивши ситуацію, усвідомивши, що завтра на моє місто може напасти ворог, прийняв емоційне рішення, взяв свій студентський квиток та побіг до військкомату. Лише з ним мене і мобілізували, ніяких документів у мене при собі не було. За ним мене і “оформили”".
Хлопець намагався вирішити свою проблему знаходячись на фронті, але його фактично ігнорували. Коли він покинув місце служби, його звинуватили у двох злочинах - дезертирстві й самокаліченні.
На жаль, зараз на фронті наявна проблема з психологічною допомогою. Якщо в армії Ізраїлю встановлений норматив військових психологів на рівні одного фахівця на 70-90 осіб, то в ЗСУ на 400-500 військовослужбовців працює лише один психолог.
Крім того, не всі проблеми з психікою військового можна вирішити "в полі". Що робити, якщо стан бійця такий, що йому не можна довірити зброю?
Коментуючи ситуацію, яка сталася з Сергієм, військовий юрист Віталій Погосян вказує: "Якщо цей хлопець пішов у ‘самовільне залишення частини’ і у нього наявні психічні розлади, після порушення кримінального провадження орган досудового розслідування призначає військово-лікарську комісію, яка зробить висновок про його обмежену придатність. Тоді кримінальне провадження підлягає закриттю. У мене був підзахисний, якого також призвали до ТРО з обмеженою придатністю. Він самостійно прийшов до військової прокуратури, йому призначили ВЛК і звільнили від відповідальності. Якщо в Сергія дійсно є розлади здоров’я — це може слугувати підставою для визнання його обмежено придатним чи непридатним до військової служби".
Ця історія порушує ще одне питання. Багато українців у лютому минулого року за власним бажанням пішли на фронт, хоч і не були зобов’язані служити за законом — серед них, наприклад, студенти денної та дуальної форми навчання. Процедури звільнення під час дії воєнного стану для них не існує.
На розгляд у Верховну Раду ще наприкінці минулого року було надано законопроєкт №8323. Його автори пропонують створити можливість демобілізації для таких людей, а також для тих, хто потрапив у лави ЗСУ, "завдяки наполегливості співробітників ТЦК СП та певній розгубленості окремих громадян, які, перебуваючи в стресовій ситуації, навіть не могли толком пояснити, що насправді не підлягають мобілізації, або не дуже орієнтувались у відповідних законодавчих нормах".
Доки зміни до законодавства не будуть внесені, залишається єдиний спосіб для вирішення таких питань: через суд.
У травні цього року Харківський окружний адміністративний суд розглянув схожу справу. З позовом щодо незаконних дій військової частини та одного з харківських терцентрів звернувся студент Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Як і Сергія, його мобілізували 24 лютого 2022 року.
Позов було задоволено. Цікавим в цьому рішенні є те, що суд поклав відповідальність за з’ясування, чи є у людини право на відстрочку, саме на терцентри: "Київський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки міста Харкова мав перевірити наявність чи відсутність підстави у позивача для одержання відстрочки від призову за мобілізацією".
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
❤2👍1
Ким був Лев Копелєв і чому його іменем назвали премію?
Уродженець Києва Копелєв був видатним письменником, дисидентом та правозахисником. Він виступав проти політики тоталітарного режиму, а його гострі та критичні есеї та лекції принесли йому славу як одного з провідних опозиційних голосів у СРСР.
Лев Копелєв виступив проти радянського вторгнення до Чехословаччини, активно поширював самвидав. Зрештою його позбавили радянського громадянства та видворили з країни.
У його біографії є й суперечливий факт: в юності він був переконаним комуністом і навіть особисто брав участь у Голодоморі, закликаючи селян здавати хліб у якості пропагандиста. Згодом він не міг собі цього пробачити і навіть говорив, що десять років радянських таборів були для нього заслуженою спокутою за це. Зрештою він також написав хроніку Голодомору, яка є однією з найкращих.
У своїх книгах він відстоював гуманізм та індивідуальну свободу людини, і ця здатність зберігати людяність і віру в людську особистість в умовах геть нелюдяної комуністичної системи, жертвою якої він сам і став, показує силу його особистості.
Саме тому Премію імені Копелєва вручають за роботу, яка близька його духу: відстоюванню прав людини, зближення народів, гуманізму, особистої свободи. Цього року премію вирішили присудити всьому українському народу і братам Кличкам, Тайрі та нашій організації зокрема.
“Мужній український народ захищає демократію, права людини та власну свободу проти російської агресії. Він бореться за мирне спільне майбутнє разом з вільними народами Європи. За це також боровся і Лев Копелев”, — ідеться у пресрелізі премії.
Також Копелєв був одним зі співзасновників Меморіалу, який торік отримав Нобелівську премію миру.
Ми у Харківській правозахисній групі видали, мабуть, усі відомі праці Копелєва та про Копелєва, і вони доступні абсолютно безкоштовно. Тож якщо ви хочете знати більше про особистість та погляди Льва Копелєва — запрошуємо до нашої онлайн-бібліотеки. Ви також можете написати нам і ми відправимо вам паперовий примірник книги безкоштовно.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Уродженець Києва Копелєв був видатним письменником, дисидентом та правозахисником. Він виступав проти політики тоталітарного режиму, а його гострі та критичні есеї та лекції принесли йому славу як одного з провідних опозиційних голосів у СРСР.
Лев Копелєв виступив проти радянського вторгнення до Чехословаччини, активно поширював самвидав. Зрештою його позбавили радянського громадянства та видворили з країни.
У його біографії є й суперечливий факт: в юності він був переконаним комуністом і навіть особисто брав участь у Голодоморі, закликаючи селян здавати хліб у якості пропагандиста. Згодом він не міг собі цього пробачити і навіть говорив, що десять років радянських таборів були для нього заслуженою спокутою за це. Зрештою він також написав хроніку Голодомору, яка є однією з найкращих.
У своїх книгах він відстоював гуманізм та індивідуальну свободу людини, і ця здатність зберігати людяність і віру в людську особистість в умовах геть нелюдяної комуністичної системи, жертвою якої він сам і став, показує силу його особистості.
Саме тому Премію імені Копелєва вручають за роботу, яка близька його духу: відстоюванню прав людини, зближення народів, гуманізму, особистої свободи. Цього року премію вирішили присудити всьому українському народу і братам Кличкам, Тайрі та нашій організації зокрема.
“Мужній український народ захищає демократію, права людини та власну свободу проти російської агресії. Він бореться за мирне спільне майбутнє разом з вільними народами Європи. За це також боровся і Лев Копелев”, — ідеться у пресрелізі премії.
Також Копелєв був одним зі співзасновників Меморіалу, який торік отримав Нобелівську премію миру.
Ми у Харківській правозахисній групі видали, мабуть, усі відомі праці Копелєва та про Копелєва, і вони доступні абсолютно безкоштовно. Тож якщо ви хочете знати більше про особистість та погляди Льва Копелєва — запрошуємо до нашої онлайн-бібліотеки. Ви також можете написати нам і ми відправимо вам паперовий примірник книги безкоштовно.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
❤9
Сьогодні День незалежності США: 247 років тому була підписана Декларація незалежності перших 13 штатів. Що саме у цьому документі передрікло успіх молодої країни?
Автори тексту декларації надихнулися на той час революційними ідеями Томаса Гоббса та Джона Локка про суспільний договір. Коли в Європі панувала стара добра монархія, думка про те, що громадяни можуть самі об’єднуватися в державу, яка дбатиме про загальне благо, була чимось справді новим.
Декларація незалежності закріпила за громадянами молодої держави три базових права: на життя, на свободу та на гонитву за щастям (pursuit to happiness). Останнє здалося вам трохи дивним? Справді, чому б просто не закріпити право на щастя?
Але саме у цьому і закладений той сенс, який, мабуть, великою мірою і визначив подальше майбутнє Америки. Батьки-засновники не прагнули зробити всіх щасливими (вочевидь, розуміючи наївність такого наміру). Натомість вони хотіли створити інструмент, який дасть можливість кожному здобувати своє власне щастя самотужки так, як він його розуміє. Завдання держави при цьому — не заважати.
Це і досі є засадничим принципом існування Америки: у цій державі можна як високо піднятися, так і низько впасти. Кожен може будувати своє життя на власний розсуд, приймаючи при цьому всі ризики. Рівність тут розуміється у рівності можливостей, а не як рівність результату.
Якщо ж держава, яка покликана оберігати три перелічені фундаментальні права, скотиться до деспотизму, обов’язком громадян є скинути такий деспотичний уряд. Батьки-засновники США були по горло ситі абсолютизмом, і розумно передбачили, що без належних стримувачів їхня нова держава також може перетворитися на левіатана.
В Україні часто помилково вважають, що особиста зброя американцям потрібна передусім для самозахисту. Насправді ж із духу Декларації незалежності випливає, що вона потрібна для збройного протистояння державі, якщо влада в ній буде узурпована.
Виборовши власну ліберальну державу, американці зі співчуттям ставляться до України, яка захищає свою молоду державність від гіпертрофованого левіатана-сусіда. Тож вітаємо зі святом наших дорогих союзників!
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Автори тексту декларації надихнулися на той час революційними ідеями Томаса Гоббса та Джона Локка про суспільний договір. Коли в Європі панувала стара добра монархія, думка про те, що громадяни можуть самі об’єднуватися в державу, яка дбатиме про загальне благо, була чимось справді новим.
Декларація незалежності закріпила за громадянами молодої держави три базових права: на життя, на свободу та на гонитву за щастям (pursuit to happiness). Останнє здалося вам трохи дивним? Справді, чому б просто не закріпити право на щастя?
Але саме у цьому і закладений той сенс, який, мабуть, великою мірою і визначив подальше майбутнє Америки. Батьки-засновники не прагнули зробити всіх щасливими (вочевидь, розуміючи наївність такого наміру). Натомість вони хотіли створити інструмент, який дасть можливість кожному здобувати своє власне щастя самотужки так, як він його розуміє. Завдання держави при цьому — не заважати.
Це і досі є засадничим принципом існування Америки: у цій державі можна як високо піднятися, так і низько впасти. Кожен може будувати своє життя на власний розсуд, приймаючи при цьому всі ризики. Рівність тут розуміється у рівності можливостей, а не як рівність результату.
Якщо ж держава, яка покликана оберігати три перелічені фундаментальні права, скотиться до деспотизму, обов’язком громадян є скинути такий деспотичний уряд. Батьки-засновники США були по горло ситі абсолютизмом, і розумно передбачили, що без належних стримувачів їхня нова держава також може перетворитися на левіатана.
В Україні часто помилково вважають, що особиста зброя американцям потрібна передусім для самозахисту. Насправді ж із духу Декларації незалежності випливає, що вона потрібна для збройного протистояння державі, якщо влада в ній буде узурпована.
Виборовши власну ліберальну державу, американці зі співчуттям ставляться до України, яка захищає свою молоду державність від гіпертрофованого левіатана-сусіда. Тож вітаємо зі святом наших дорогих союзників!
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
❤🔥15👍3
Доброго дня!
Команда ХПГ продовжує ділитись з вами цікавим контентом на каналі.
Нещодавно ми відкрили можливість залишати коментарі, отже тепер кожен з вас може ділитись своїми думками прямо під дописами.
Окрім цього, ми створили відкритий чат в телеграмі, де тепер також можна обговорити публікації на каналі. Додатково в нашому чаті ви маєте можливість звернутися до юристів ХПГ за отриманням безоплатної правової допомоги (з питань воєнних злочинів, звернення до міжнародних органів тощо).
Посилання на чат - https://t.me/khpgorg_chat
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Команда ХПГ продовжує ділитись з вами цікавим контентом на каналі.
Нещодавно ми відкрили можливість залишати коментарі, отже тепер кожен з вас може ділитись своїми думками прямо під дописами.
Окрім цього, ми створили відкритий чат в телеграмі, де тепер також можна обговорити публікації на каналі. Додатково в нашому чаті ви маєте можливість звернутися до юристів ХПГ за отриманням безоплатної правової допомоги (з питань воєнних злочинів, звернення до міжнародних органів тощо).
Посилання на чат - https://t.me/khpgorg_chat
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
❤13
У червні ми відвідали виправну колонію на Харківщині і були збентежені дивними правилами, які адміністрація ввела для в’язнів:
🔸 Ув’язненим заборонено сидіти на ліжку вдень (при підйомі о 5:00)
🔸 Заборонено сидіти із заплющеними очима
🔸 При спілкуванні з адміністрацією довічно засуджені мають вдягати маски, хоча працівники колонії їх не носять. Яка ймовірність того, що люди, які перебувають у камері 23 ггодини на добу протягом останніх 10-20 років, заразять тюремників коронавірусом?
Крім цього, виявилося, що за 2022-2023 роки від засуджених не надйішло жодної скарги на умови в установі. У журналі тілесних ушкоджень за цей період теж — жодного запису.
Схоже, що в’язні настільки задоволені своїм перебуванням у колонії №100, що у них не виникає навіть думки скаржитися. Або вони просто не можуть сісти і написати скаргу через заборону сидіти?
Про це та інші порушення у Темнівській виправній колонії №100 — у детальному звіті команди ХПГ: https://khpg.org/1608812472
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
🔸 Ув’язненим заборонено сидіти на ліжку вдень (при підйомі о 5:00)
🔸 Заборонено сидіти із заплющеними очима
🔸 При спілкуванні з адміністрацією довічно засуджені мають вдягати маски, хоча працівники колонії їх не носять. Яка ймовірність того, що люди, які перебувають у камері 23 ггодини на добу протягом останніх 10-20 років, заразять тюремників коронавірусом?
Крім цього, виявилося, що за 2022-2023 роки від засуджених не надйішло жодної скарги на умови в установі. У журналі тілесних ушкоджень за цей період теж — жодного запису.
Схоже, що в’язні настільки задоволені своїм перебуванням у колонії №100, що у них не виникає навіть думки скаржитися. Або вони просто не можуть сісти і написати скаргу через заборону сидіти?
Про це та інші порушення у Темнівській виправній колонії №100 — у детальному звіті команди ХПГ: https://khpg.org/1608812472
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
👍5🤬3😁2🤯1
Досягнення цілей – це правильні питання
Для того, щоб досягти поставлених цілей, їх бажано розбити на невеликі незалежні етапи. Потім слід розділити їх на невеликі кроки або завдання.
Не командуйте собою, не ставте ультиматуми, а йдіть шляхом цікавості. Наш мозок добре вміє відповідати на питання, тому надайте йому можливість використовувати цей потужний інструмент для досягнення своїх цілей.
Ось кілька запитань, які можуть надихнути вас на дії:
🟣 Що саме я хочу зробити?
🟣 Чому саме я хочу цього?
🟣 Яким є мій перший маленький крок, що я можу зробити прямо зараз?
Невеликі питання призводять до великих результатів. Чим менші кроки потрібно зробити, тим легше вам буде впоратися із завданням. Спробуйте робити кожен крок таким простим, наскільки це видається можливим.
Підтримуйте вашу уяву і дозвольте собі жити відчуттям цікавості. Ви можете досягти неймовірного, коли використовуєте потужний інструмент свого мозку та ставите собі правильні питання.
Намагайтеся знайти способи зробити процес досягнення своїх цілей максимально ефективним і приємним. Коли ви відчуваєте, що зусилля є невеликими, ви легше зберігаєте мотивацію та рухаєтеся вперед.
Ви можете використовувати цю техніку і у робочому проєкті, якщо зіштовхнулися з тимчасовими проблемами. Поставте собі такі питання:
🟣 Який маленький крок я можу зробити прямо зараз, щоб продовжити рухатися вперед?
🟣 Що можна покращити прямо зараз?
Ці кроки можуть бути дуже простими: пошук необхідної інформації в Інтернеті, звернення за допомогою знайомих, перегляд вашого плану або запис успіхів у блокноті.
Експериментуйте та завжди шукайте можливості для удосконалення. Тоді перед вами відкриються нові шляхи. Цей простий спосіб навчить вас бути більш продуктивними.
Якщо у вас або ваших близьких тривалий час спостерігаються стресові реакції, потрібно звернутися за професійною допомогою.
Харківська правозахисна група безкоштовно надає кваліфіковану психологічну допомогу постраждалим від воєнних злочинів в різних містах України та віддалено. Записатися на консультацію можна звернувшись до однієї з наших приймалень за телефоном на сайті khpg.org.
Костянтин Пейчев, психолог
#психологічна_допомога
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Для того, щоб досягти поставлених цілей, їх бажано розбити на невеликі незалежні етапи. Потім слід розділити їх на невеликі кроки або завдання.
Не командуйте собою, не ставте ультиматуми, а йдіть шляхом цікавості. Наш мозок добре вміє відповідати на питання, тому надайте йому можливість використовувати цей потужний інструмент для досягнення своїх цілей.
Ось кілька запитань, які можуть надихнути вас на дії:
🟣 Що саме я хочу зробити?
🟣 Чому саме я хочу цього?
🟣 Яким є мій перший маленький крок, що я можу зробити прямо зараз?
Невеликі питання призводять до великих результатів. Чим менші кроки потрібно зробити, тим легше вам буде впоратися із завданням. Спробуйте робити кожен крок таким простим, наскільки це видається можливим.
Підтримуйте вашу уяву і дозвольте собі жити відчуттям цікавості. Ви можете досягти неймовірного, коли використовуєте потужний інструмент свого мозку та ставите собі правильні питання.
Намагайтеся знайти способи зробити процес досягнення своїх цілей максимально ефективним і приємним. Коли ви відчуваєте, що зусилля є невеликими, ви легше зберігаєте мотивацію та рухаєтеся вперед.
Ви можете використовувати цю техніку і у робочому проєкті, якщо зіштовхнулися з тимчасовими проблемами. Поставте собі такі питання:
🟣 Який маленький крок я можу зробити прямо зараз, щоб продовжити рухатися вперед?
🟣 Що можна покращити прямо зараз?
Ці кроки можуть бути дуже простими: пошук необхідної інформації в Інтернеті, звернення за допомогою знайомих, перегляд вашого плану або запис успіхів у блокноті.
Експериментуйте та завжди шукайте можливості для удосконалення. Тоді перед вами відкриються нові шляхи. Цей простий спосіб навчить вас бути більш продуктивними.
Якщо у вас або ваших близьких тривалий час спостерігаються стресові реакції, потрібно звернутися за професійною допомогою.
Харківська правозахисна група безкоштовно надає кваліфіковану психологічну допомогу постраждалим від воєнних злочинів в різних містах України та віддалено. Записатися на консультацію можна звернувшись до однієї з наших приймалень за телефоном на сайті khpg.org.
Костянтин Пейчев, психолог
#психологічна_допомога
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
👍6❤1
"Моїм клієнткам від 5 до 67 років", — психолог про сексуальне насильство на війні 📌
Чому зґвалтування — це далеко не єдиний вид сексуального насильства? Як стереотипи і віктімблеймінг заважають фіксувати злочини, і чому жінкам не потрібно боятися свідчити? Говоримо із психологом Наталією Поцелуєвою.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Чому зґвалтування — це далеко не єдиний вид сексуального насильства? Як стереотипи і віктімблеймінг заважають фіксувати злочини, і чому жінкам не потрібно боятися свідчити? Говоримо із психологом Наталією Поцелуєвою.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
YouTube
‘Моїм клієнткам від 5 до 67 років’, — психолог про сексуальне насильство на війні
Що є сексуальним насильством крім зґвалтування, як допомогти постраждалим та що робити з віктімблеймінгом? Розповідає клінічний психолог Наталія Поцелуєва, яка працює як із пережившими насильство в окупації, так і зі звільненими військовополоненими.
Якщо…
Якщо…
👍6😢1
Суддів пропонують перевіряти на детекторі брехні — чи є в цьому сенс?
Моніторинг роботи судів та перевірка на поліграфі як чинних суддів, так і кандидатів на цю посаду — автори законопроєкту вважають, що такі заходи підвищать довіру українців до судової гілки влади.
У червні Рада нацбезпеки і оборони України визнала необхідність на законодавчому рівні посилити кримінальну відповідальність за корупційні правопорушення у сфері правосуддя, а також посилити перевірку суддів, серед іншого — на детекторі брехні.
Законопроєкт не забарився. Вже за десять днів його текст було надано для ознайомлення депутатам Верховної Ради. “На сьогодні законодавство не передбачає повноважень Вищої ради правосуддя ініціювати широку перевірку всіх суддів певного суду, резонансні події в якому об’єктивно можуть підірвати авторитет правосуддя в суспільстві, на предмет вчинення такими суддями можливих дисциплінарних проступків”, — йдеться в пояснювальній записці до документа. Тому, вважають автори проєкту закону, якщо з’являється інформація про численні порушення в якомусь із судів, варто дозволити ВРП проводити моніторинг роботи усіх його суддів.
Що це дасть❓
Такий законопроєкт, на перший погляд, здається вдалим кроком на шляху боротьби з корупцією. Але тільки на перший. На другий і всі подальші — він межує із безсенсовим популізмом: адже поліграф не є доказом у суді. Навіть свідчення поліграфолога суди часто не визнають експертним висновком чи документом у розумінні КПК.
А під час конкурсів на посади суддів поліграф перетвориться зі знаряддя боротьби з корупцією на ще один спосіб протягнути до судової влади своїх людей, позбавившись “чужих”. Інтерпретація показань детектора брехні досить розмита і легко перетікає в “обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики”, що є підставою для відмови неугодному кандидату.
“Поліграф не може підтверджувати факти. Він може з певною мірою похибки вказувати ймовірність правди чи не правди. Саме тому покази поліграфа не визнаються доказами в країнах Європи та більшості штатів США, так само як і на федеральному рівні судів США. Впровадження його масово в державну машину лише свідчить про інтелектуальний рівень людей, що це впроваджують. Нема таблеток від брехні — є тільки розум, що може цю брехню розкривати”, — вважає Володимир Яворський, правозахисник, експерт Центру громадянських свобод.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Моніторинг роботи судів та перевірка на поліграфі як чинних суддів, так і кандидатів на цю посаду — автори законопроєкту вважають, що такі заходи підвищать довіру українців до судової гілки влади.
У червні Рада нацбезпеки і оборони України визнала необхідність на законодавчому рівні посилити кримінальну відповідальність за корупційні правопорушення у сфері правосуддя, а також посилити перевірку суддів, серед іншого — на детекторі брехні.
Законопроєкт не забарився. Вже за десять днів його текст було надано для ознайомлення депутатам Верховної Ради. “На сьогодні законодавство не передбачає повноважень Вищої ради правосуддя ініціювати широку перевірку всіх суддів певного суду, резонансні події в якому об’єктивно можуть підірвати авторитет правосуддя в суспільстві, на предмет вчинення такими суддями можливих дисциплінарних проступків”, — йдеться в пояснювальній записці до документа. Тому, вважають автори проєкту закону, якщо з’являється інформація про численні порушення в якомусь із судів, варто дозволити ВРП проводити моніторинг роботи усіх його суддів.
Що це дасть❓
Такий законопроєкт, на перший погляд, здається вдалим кроком на шляху боротьби з корупцією. Але тільки на перший. На другий і всі подальші — він межує із безсенсовим популізмом: адже поліграф не є доказом у суді. Навіть свідчення поліграфолога суди часто не визнають експертним висновком чи документом у розумінні КПК.
А під час конкурсів на посади суддів поліграф перетвориться зі знаряддя боротьби з корупцією на ще один спосіб протягнути до судової влади своїх людей, позбавившись “чужих”. Інтерпретація показань детектора брехні досить розмита і легко перетікає в “обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики”, що є підставою для відмови неугодному кандидату.
“Поліграф не може підтверджувати факти. Він може з певною мірою похибки вказувати ймовірність правди чи не правди. Саме тому покази поліграфа не визнаються доказами в країнах Європи та більшості штатів США, так само як і на федеральному рівні судів США. Впровадження його масово в державну машину лише свідчить про інтелектуальний рівень людей, що це впроваджують. Нема таблеток від брехні — є тільки розум, що може цю брехню розкривати”, — вважає Володимир Яворський, правозахисник, експерт Центру громадянських свобод.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
👍13
Сьогодні українська армія має чи не найбільше бойового досвіду у світі, а її боєздатність уже не ставлять під сумнів. Але чи знали ви, що історія участі у бойових діях почалася для ЗСУ понад 30 років тому, а українські військові виконували операції, яким аплодували офіцери НАТО, ще до того, як у нашої держави з’явилася власна Конституція?
Якщо ні, то у День українських миротворців пропонуємо вам кілька історій про те, як українська армія рятувала тисячі людей від гибелі в різних частинах світу.
Цього дня 1992-го року сформований за лічені тижні 240-ий окремий батальйон вирушив на літаках у аеропорт Сараєва. Столиця Боснії і Герцеговини на той час уже кілька місяців була оточена і інтенсивно обстрілювалася снайперами та сербською артилерією.
У Сараєві українці разом з іншими силами під мандатом ООН супроводжували критично необхідні для голодуючого міста гуманітарні вантажі, а також вели артрозвідку, рятували місцеве населення, ремонтували інфраструктуру, захищали стратегічно важливий аеропорт. На документальному відео можна побачити українську техніку, яка потрапила під обстріл під час ремонту електроліній. Уже на третій день після завершення розгортання 240-го батальйону українці зазнали перших втрат через потрапляння міни у бліндаж в аеропорту.
Найбільш успішною вважається операція у боснійському селищі Жепа. У липні 1995-го року українцям у цьому анклаві погрожували як боснійські серби, так і босняки. Перші вимагали не передавати координати їхніх позицій (побоюючись бомбардувань НАТО), другі — віддати їм зброю та стати живим щитом для оборони села. Паралельно відбувалися перемовини на кількох рівнях, і згодом було визнано, що саме стійкість українців дала час для досягнення компромісу.
Комбат 240-го батальйону не піддався на агресивні вимоги генерала Ратка Младича, і зрештою серби погодилися на евакуацію мирного населення. На відміну від сусідньої Сребрениці, де нідерландський контингент погодився здати сербам і навіть допомагав у сепарації мусульманських чоловіків, яких потім було масово страчено, українці організували успішну евакуацію сімей на підконтрольну Сараєву територію: у кожному автобусі був принаймні один миротворець, що не дало сербам напасти на них із засідки. Було збережено життя від п’яти до десяти тисяч людей, на яких неодмінно чекала розправа з боку військ Младича, якого згодом визнали воєнним злочинцем. На трибуналі свідчили зокрема і українські військові.
Інша важлива операція українців — евакуація принаймні 7643-х людей із гір Сванетії у жовтні 1993-го року. На відміну від паралельної місії в колишній Югославії, цю операцію Україна повністю здійснила сама без міжнародного мандату, відгукнувшись на особисте прохання Президента Грузії.
Підігріта Росією війна в Абхазії спричинила гуманітарну катастрофу: десятки тисяч грузинів застрягли в горах, намагаючись втекти від бойовиків. За кілька днів українські пілоти на гелікоптерах Мі-8 та Ка-27 продемонстрували дива майстерності, евакуювавши людей на перевантажених машинах у гірській місцевості (висота приблизно 3 000 м) за мінімальної підготовки. Потім українці доставили гуманітарні вантажі для тих, хто вирішив залишитися. Майже всі учасники операції були нагороджені урядом Грузії.
Найбільш чисельною закордонною місією України була участь у Війні в Іраку у складі міжнародної коаліції, через яку пройшли понад 6 тисяч українців. Також Збройні сили брали участь у місіях ООН у Кувейті, Ліберії, Сьєрра-Леоне, Гватемалі та ще з дюжині країн.
Якщо ні, то у День українських миротворців пропонуємо вам кілька історій про те, як українська армія рятувала тисячі людей від гибелі в різних частинах світу.
Цього дня 1992-го року сформований за лічені тижні 240-ий окремий батальйон вирушив на літаках у аеропорт Сараєва. Столиця Боснії і Герцеговини на той час уже кілька місяців була оточена і інтенсивно обстрілювалася снайперами та сербською артилерією.
У Сараєві українці разом з іншими силами під мандатом ООН супроводжували критично необхідні для голодуючого міста гуманітарні вантажі, а також вели артрозвідку, рятували місцеве населення, ремонтували інфраструктуру, захищали стратегічно важливий аеропорт. На документальному відео можна побачити українську техніку, яка потрапила під обстріл під час ремонту електроліній. Уже на третій день після завершення розгортання 240-го батальйону українці зазнали перших втрат через потрапляння міни у бліндаж в аеропорту.
Найбільш успішною вважається операція у боснійському селищі Жепа. У липні 1995-го року українцям у цьому анклаві погрожували як боснійські серби, так і босняки. Перші вимагали не передавати координати їхніх позицій (побоюючись бомбардувань НАТО), другі — віддати їм зброю та стати живим щитом для оборони села. Паралельно відбувалися перемовини на кількох рівнях, і згодом було визнано, що саме стійкість українців дала час для досягнення компромісу.
Комбат 240-го батальйону не піддався на агресивні вимоги генерала Ратка Младича, і зрештою серби погодилися на евакуацію мирного населення. На відміну від сусідньої Сребрениці, де нідерландський контингент погодився здати сербам і навіть допомагав у сепарації мусульманських чоловіків, яких потім було масово страчено, українці організували успішну евакуацію сімей на підконтрольну Сараєву територію: у кожному автобусі був принаймні один миротворець, що не дало сербам напасти на них із засідки. Було збережено життя від п’яти до десяти тисяч людей, на яких неодмінно чекала розправа з боку військ Младича, якого згодом визнали воєнним злочинцем. На трибуналі свідчили зокрема і українські військові.
Інша важлива операція українців — евакуація принаймні 7643-х людей із гір Сванетії у жовтні 1993-го року. На відміну від паралельної місії в колишній Югославії, цю операцію Україна повністю здійснила сама без міжнародного мандату, відгукнувшись на особисте прохання Президента Грузії.
Підігріта Росією війна в Абхазії спричинила гуманітарну катастрофу: десятки тисяч грузинів застрягли в горах, намагаючись втекти від бойовиків. За кілька днів українські пілоти на гелікоптерах Мі-8 та Ка-27 продемонстрували дива майстерності, евакуювавши людей на перевантажених машинах у гірській місцевості (висота приблизно 3 000 м) за мінімальної підготовки. Потім українці доставили гуманітарні вантажі для тих, хто вирішив залишитися. Майже всі учасники операції були нагороджені урядом Грузії.
Найбільш чисельною закордонною місією України була участь у Війні в Іраку у складі міжнародної коаліції, через яку пройшли понад 6 тисяч українців. Також Збройні сили брали участь у місіях ООН у Кувейті, Ліберії, Сьєрра-Леоне, Гватемалі та ще з дюжині країн.
👍9❤6