🍀 Чому ми іноді уникаємо щастя: феномен страху радості
Ми всі прагнемо щастя. З дитинства нас вчать, що саме воно є головною метою життя. Ми читаємо книжки, слухаємо лекції, ставимо цілі, повторюємо аффірмації — і все ж іноді, коли щастя раптом з’являється поруч, ми ніби робимо крок назад. Начебто воно надто яскраве, надто небезпечне, як сонце, в яке страшно дивитися. Чому ми уникаємо радості, яку так прагнемо відчути?
Психологи називають це явище «страхом щастя» або «черофобією». Його коріння часто заховане у глибоких переконаннях: «за все хороше доведеться платити», «якщо зараз добре, то потім обов’язково буде погано». Такі установки формуються з дитинства — коли дитина бачить, що після коротких моментів спокою у родині знову починаються сварки або коли дорослі реагують на її радість словами: «Не радій завчасно», «Не кричи так голосно, ще наврочать». Поступово мозок засвоює: безпечно бути насторожі, а не щасливим.
Страх радості має і тілесний вимір. Радість — це енергія, що розширює, розігріває, рухає. Але якщо наше тіло звикло до напруги, воно сприймає цей розширений стан як небезпеку. Тоді ми несвідомо «гальмуємо» позитивні емоції: переключаємо тему, применшуємо успіх, внутрішньо згортаємось. Це не свідоме рішення — це спосіб психіки зберегти стабільність, навіть якщо вона побудована на тривозі.
Важливо розуміти: уникання радості не робить нас «поганими» чи «невдячними». Це просто захисний механізм, який колись допоміг пережити біль. Але щоб по-справжньому жити, його треба навчитися помічати й поступово послаблювати.
▪️ По-перше, спостерігати. Коли щось приємне відбувається — успіх, похвала, спокій — зверни увагу, як реагує тіло. Хочеться стиснути плечі, відвести погляд, змінити тему? Це і є момент зустрічі зі страхом щастя. Замість того щоб тікати, спробуй залишитися у цьому відчутті на кілька секунд довше. Відчуй, як тепло чи м’якість розтікаються тілом.
▪️ По-друге, дозволь собі радіти маленькому. Не чекай грандіозних подій. Щастя часто народжується з простих речей — чашки кави, погляду друга, усвідомлення, що зараз усе достатньо добре. Якщо навчитися помічати ці моменти, психіка починає вірити: радість безпечна.
▪️ По-третє, переглянь свої переконання. Спробуй записати все, що ти колись чув про щастя: «не буває безхмарного життя», «занадто добре — теж погано» тощо. І запитай себе: чи справді ці фрази досі служать мені? Чи, можливо, вони лише стримують?
Радість — не нагорода і не щось, що треба заслужити. Це природний стан, у який ми можемо входити щоразу, коли перестаємо боротися з життям. Страх радості — це лише тінь старого досвіду. І якщо придивитися, за цією тінню завжди є світло. Ми не стаємо вразливішими, коли дозволяємо собі щастя — ми просто стаємо живими.
Якщо у вас або ваших близьких тривалий час спостерігаються стресові реакції, потрібно звернутися за професійною допомогою.
Харківська правозахисна група безкоштовно надає кваліфіковану психологічну допомогу постраждалим від воєнних злочинів в різних містах України та віддалено. Записатися на консультацію можна звернувшись до однієї з наших приймалень за телефоном на сайті khpg.org.
Костянтин Пейчев, психолог
#психологічна_допомога
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Ми всі прагнемо щастя. З дитинства нас вчать, що саме воно є головною метою життя. Ми читаємо книжки, слухаємо лекції, ставимо цілі, повторюємо аффірмації — і все ж іноді, коли щастя раптом з’являється поруч, ми ніби робимо крок назад. Начебто воно надто яскраве, надто небезпечне, як сонце, в яке страшно дивитися. Чому ми уникаємо радості, яку так прагнемо відчути?
Психологи називають це явище «страхом щастя» або «черофобією». Його коріння часто заховане у глибоких переконаннях: «за все хороше доведеться платити», «якщо зараз добре, то потім обов’язково буде погано». Такі установки формуються з дитинства — коли дитина бачить, що після коротких моментів спокою у родині знову починаються сварки або коли дорослі реагують на її радість словами: «Не радій завчасно», «Не кричи так голосно, ще наврочать». Поступово мозок засвоює: безпечно бути насторожі, а не щасливим.
Страх радості має і тілесний вимір. Радість — це енергія, що розширює, розігріває, рухає. Але якщо наше тіло звикло до напруги, воно сприймає цей розширений стан як небезпеку. Тоді ми несвідомо «гальмуємо» позитивні емоції: переключаємо тему, применшуємо успіх, внутрішньо згортаємось. Це не свідоме рішення — це спосіб психіки зберегти стабільність, навіть якщо вона побудована на тривозі.
Важливо розуміти: уникання радості не робить нас «поганими» чи «невдячними». Це просто захисний механізм, який колись допоміг пережити біль. Але щоб по-справжньому жити, його треба навчитися помічати й поступово послаблювати.
▪️ По-перше, спостерігати. Коли щось приємне відбувається — успіх, похвала, спокій — зверни увагу, як реагує тіло. Хочеться стиснути плечі, відвести погляд, змінити тему? Це і є момент зустрічі зі страхом щастя. Замість того щоб тікати, спробуй залишитися у цьому відчутті на кілька секунд довше. Відчуй, як тепло чи м’якість розтікаються тілом.
▪️ По-друге, дозволь собі радіти маленькому. Не чекай грандіозних подій. Щастя часто народжується з простих речей — чашки кави, погляду друга, усвідомлення, що зараз усе достатньо добре. Якщо навчитися помічати ці моменти, психіка починає вірити: радість безпечна.
▪️ По-третє, переглянь свої переконання. Спробуй записати все, що ти колись чув про щастя: «не буває безхмарного життя», «занадто добре — теж погано» тощо. І запитай себе: чи справді ці фрази досі служать мені? Чи, можливо, вони лише стримують?
Радість — не нагорода і не щось, що треба заслужити. Це природний стан, у який ми можемо входити щоразу, коли перестаємо боротися з життям. Страх радості — це лише тінь старого досвіду. І якщо придивитися, за цією тінню завжди є світло. Ми не стаємо вразливішими, коли дозволяємо собі щастя — ми просто стаємо живими.
Якщо у вас або ваших близьких тривалий час спостерігаються стресові реакції, потрібно звернутися за професійною допомогою.
Харківська правозахисна група безкоштовно надає кваліфіковану психологічну допомогу постраждалим від воєнних злочинів в різних містах України та віддалено. Записатися на консультацію можна звернувшись до однієї з наших приймалень за телефоном на сайті khpg.org.
Костянтин Пейчев, психолог
#психологічна_допомога
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
❤4👍4
🤝 Команда психологів Харківської правозахисної групи запрошує мешканців Харківського регіону, чиї рідні зникли безвісти чи перебувають у полоні, на безоплатні групові сесії
Людям легше ділитися почуттями з тими, хто переживає схожий життєвий досвід. Саме тому групова терапія – це дієвий спосіб підтримати одне одного та подолати відчуття ізоляції
📍 Зустрічі відбуваються офлайн
📞 Запис за телефоном: +380 50 505 1415
#психологічна_допомога
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Людям легше ділитися почуттями з тими, хто переживає схожий життєвий досвід. Саме тому групова терапія – це дієвий спосіб підтримати одне одного та подолати відчуття ізоляції
📍 Зустрічі відбуваються офлайн
📞 Запис за телефоном: +380 50 505 1415
#психологічна_допомога
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
❤6👍2
❗️У Вінницькій тюрмі помирає Віктор Слепцов — суддя Гайду відмовила йому в шансі на порятунок
18 листопада — апеляція у справі про дострокове звільнення хворого на рак довічника Віктора Слепцова. Вінницький суд неспішно розглядав цю справу з серпня і наприкінці жовтня ухвалив рішення залишити чоловіка помирати за ґратами.
Це не правосуддя. Це — механізм повільної смерті.
Розповіли подробиці у статті
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
18 листопада — апеляція у справі про дострокове звільнення хворого на рак довічника Віктора Слепцова. Вінницький суд неспішно розглядав цю справу з серпня і наприкінці жовтня ухвалив рішення залишити чоловіка помирати за ґратами.
Це не правосуддя. Це — механізм повільної смерті.
Розповіли подробиці у статті
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
🤬6😢4
❗️Українські правоохоронці розслідують черговий розстріл українських військовополонених
Як зазначали в Запорізькій обласній прокуратурі, 15 листопада в інтернеті з’явився відеозапис розстрілу військовими армії РФ воїнів ЗСУ, яких взяли у полон.
У прокуратурі зазначали, що російські окупанти могли вбити трьох українських воїнів, а напередодні проєкт Deep State сповіщав про двох убитих.
Правоохоронці вкотре наголосили, що вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій і тяжким міжнародним злочином.
Розповідаємо про цей і подібні воєнні злочини, скоєні країною-агресором.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Як зазначали в Запорізькій обласній прокуратурі, 15 листопада в інтернеті з’явився відеозапис розстрілу військовими армії РФ воїнів ЗСУ, яких взяли у полон.
У прокуратурі зазначали, що російські окупанти могли вбити трьох українських воїнів, а напередодні проєкт Deep State сповіщав про двох убитих.
“За даними слідства, подія відбулась 14 листопада 2025 року на Гуляйпільському напрямку Запорізької області, де тривають активні бойові дії”, — мовилося в повідомленні прокуратури.
Правоохоронці вкотре наголосили, що вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій і тяжким міжнародним злочином.
Розповідаємо про цей і подібні воєнні злочини, скоєні країною-агресором.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
🤬9😢4
❗️Апеляційний суд звільнив Віктора Слепцова: рішення, яке мало бути ухвалене негайно
Сьогодні, 18 листопада, Апеляційний суд Вінницької області під головуванням судді Сергія Медвецького ухвалив рішення звільнити Віктора Слепцова — 68-річного онкохворого довічника з раком IV стадії.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Сьогодні, 18 листопада, Апеляційний суд Вінницької області під головуванням судді Сергія Медвецького ухвалив рішення звільнити Віктора Слепцова — 68-річного онкохворого довічника з раком IV стадії.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
❤8
⚡️ Адвокат Харківської правозахисної групи Анна Рубан взяла участь в онлайн-зустрічі, присвяченій допомозі постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.
Онлайн-консультація відбулася в рамках реалізації проєкту ГО “Ла Страда-Україна” “Протидіючи стигмі та стереотипам: Доступ до правосуддя постраждалих від СНПК в Україні”, за фінансової підтримки Synergy of Justice, в межах програми “Стигма в системі правосуддя”.
Представники різних громадських організацій обговорили основні проблеми та форми стигматизації, з якими постраждалі стикаються та можуть стикатися під час взаємодії з системою кримінального правосуддя.
Задокументована кількість СНПК залишається значно нижчою за реальні масштаби злочинів: люди не звертаються до правоохоронних органів — через стигматизацію, неетичні медійні практики тощо.
Результати консультацій стануть підґрунтям для проведення дослідження щодо якості реагування системи кримінального правосуддя в Україні на випадки СНПК, а також для розробки комунікаційної стратегії зі зниження рівня стигматизації постраждалих від СНПК в Україні з боку судових та правоохоронних органів, ЗМІ та громадянського суспільства.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Онлайн-консультація відбулася в рамках реалізації проєкту ГО “Ла Страда-Україна” “Протидіючи стигмі та стереотипам: Доступ до правосуддя постраждалих від СНПК в Україні”, за фінансової підтримки Synergy of Justice, в межах програми “Стигма в системі правосуддя”.
Представники різних громадських організацій обговорили основні проблеми та форми стигматизації, з якими постраждалі стикаються та можуть стикатися під час взаємодії з системою кримінального правосуддя.
Задокументована кількість СНПК залишається значно нижчою за реальні масштаби злочинів: люди не звертаються до правоохоронних органів — через стигматизацію, неетичні медійні практики тощо.
— Я представила людиноцентричний підхід ХПГ, який ми використовуємо у своїй роботі задля недопущення повторної травматизації постраждалих від СНПК, про всебічну юридичну, психологічну та соціальну допомогу постраждалим, яку надає наша організація, – розповідає Анна Рубан. — Ми задокументували вже понад сотню випадків СНПК для подальшого направлення до міжнародних інстанцій.
Результати консультацій стануть підґрунтям для проведення дослідження щодо якості реагування системи кримінального правосуддя в Україні на випадки СНПК, а також для розробки комунікаційної стратегії зі зниження рівня стигматизації постраждалих від СНПК в Україні з боку судових та правоохоронних органів, ЗМІ та громадянського суспільства.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
❤2👍2
❗️Російські військові могли використовувати мирних людей — чоловіка, жінку та 13-річну дитину — як “живі щити” під час штурму Покровська. В оприлюдненому СБУ перехопленні чутно, як російський загарбник наказує взяти цивільних і вести їх перед собою під час так званої “зачистки”.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
🤬12😢1
📃 Як покращити систему пошуку безвісти зниклих? Дослідження під такою назвою презентував Центр громадянських свобод, партнер ХПГ по правозахисній коаліції T4P
У брифінгу для представників міжнародних організацій, медіа та дипломатичних установ взяли участь виконавча директорка Центру громадянських свобод (ЦГС) Олександра Романцова, юрист-аналітик ЦГС Валентин Сердюк, адвокатка й сестра безвісти зниклого військовослужбовця Інна Якимчук та юрист Харківської правозахисної групи Микола Комаровський.
Правозахисники оцінили ефективність чинної системи, порівняли її з міжнародним досвідом, а також підготувати конкретні пропозиції щодо її реформування.
Станом на серпень 2025 року у Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, налічувалося понад 70 тисяч людей. Понад 2400 тіл залишалися невпізнаними. Зрозуміло, що побудований за логікою мирного часу механізм пошуку не в змозі справитися з таким навантаженням, кажуть автори дослідження.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
У брифінгу для представників міжнародних організацій, медіа та дипломатичних установ взяли участь виконавча директорка Центру громадянських свобод (ЦГС) Олександра Романцова, юрист-аналітик ЦГС Валентин Сердюк, адвокатка й сестра безвісти зниклого військовослужбовця Інна Якимчук та юрист Харківської правозахисної групи Микола Комаровський.
Правозахисники оцінили ефективність чинної системи, порівняли її з міжнародним досвідом, а також підготувати конкретні пропозиції щодо її реформування.
Станом на серпень 2025 року у Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, налічувалося понад 70 тисяч людей. Понад 2400 тіл залишалися невпізнаними. Зрозуміло, що побудований за логікою мирного часу механізм пошуку не в змозі справитися з таким навантаженням, кажуть автори дослідження.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
👍7❤3
😡 Після ударів по житлових будинках у РФ заявили, що ‘цілі досягнуто’
У ніч на 19 листопада росіяни завдали комбінованого удару по Україні, застосувавши 476 безпілотників, 40 крилатих ракет Х-101, сім “калібрів” і один “іскандер”. Як повідомили в Повітряних силах ЗСУ, основним напрямком ворожого удару стали Львівщина, Тернопільщина, Харківщина.
Завтра, 20 листопада, на Раді Безпеки ООН обговорять обстріл російською армією Тернополя та інших міст України. Серед загиблих і поранених сьогодні — діти.
Детальніше про обстріли Тернополя, Харкова та Львова розповіли у статті
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
У ніч на 19 листопада росіяни завдали комбінованого удару по Україні, застосувавши 476 безпілотників, 40 крилатих ракет Х-101, сім “калібрів” і один “іскандер”. Як повідомили в Повітряних силах ЗСУ, основним напрямком ворожого удару стали Львівщина, Тернопільщина, Харківщина.
“Кожна нахабна атака проти звичайного життя свідчить про те, що тиск на Росію недостатній. Дієві санкції та допомога Україні можуть це змінити. Першочергова потреба — ракети для ППО, додаткові системи, збільшення можливостей нашої бойової авіації та виробництво дронів для захисту життя”, — заявив Володимир Зеленський.
Завтра, 20 листопада, на Раді Безпеки ООН обговорять обстріл російською армією Тернополя та інших міст України. Серед загиблих і поранених сьогодні — діти.
Детальніше про обстріли Тернополя, Харкова та Львова розповіли у статті
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
🤬9😢4
⚡️ Нюрнберзький процес, що відбувся в 1945-1946 роках, був унікальним для свого часу. На ньому було засуджено 24 найважливіших і найвідоміших діячів Третього рейху. Він також став першим міжнародним трибуналом, який використовувався як післявоєнний механізм для притягнення національних лідерів до відповідальності шляхом тюремного ув'язнення або смертної кари.
Також він заклав основу для Міжнародного суду ООН, Загальної декларації прав людини та двох Женевських конвенцій та інших норм, що регулюють відповідальність за злочини проти людяності.
Ці процеси нагадують, що закон може протистояти злу, а справедливість, хоч і відстрочена, все ж можлива. Сьогодні, на тлі війни в Україні, цей досвід особливо важливий: російські злочини мають бути задокументовані й доведені до суду, так само як це було після Другої світової.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Також він заклав основу для Міжнародного суду ООН, Загальної декларації прав людини та двох Женевських конвенцій та інших норм, що регулюють відповідальність за злочини проти людяності.
Ці процеси нагадують, що закон може протистояти злу, а справедливість, хоч і відстрочена, все ж можлива. Сьогодні, на тлі війни в Україні, цей досвід особливо важливий: російські злочини мають бути задокументовані й доведені до суду, так само як це було після Другої світової.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
👍7❤3
❗️Ідентифікувати тіла загиблих під час війни українців зможуть іноземні фахівці — законопроєкт
На розгляд депутатів Верховної Ради очікує законодавча ініціатива, яка покликана полегшити і прискорити ідентифікацію невпізнаних останків.
Розібралися, що пропонують автори документа, і поговорили з Уповноваженим з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артуром Добросердовим.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
На розгляд депутатів Верховної Ради очікує законодавча ініціатива, яка покликана полегшити і прискорити ідентифікацію невпізнаних останків.
Розібралися, що пропонують автори документа, і поговорили з Уповноваженим з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артуром Добросердовим.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
👍5😢3❤1
⚡️Сьогодні керівниця харківської приймальні ХПГ Таміла Беспала взяла участь у круглому столі, присвяченому питанням розшуку зниклих безвісти та ідентифікації загиблих
Учасники круглого столу долучилися до обговорення питань співпраці, налагодження ефективної комунікації та обміну інформацією, а також забезпечення проведення експертиз, зокрема ДНК-досліджень. Учасники також ділилися досвідом і викликами в цій сфері.
Захід організувала Консультативна місія Європейського Союзу в Україні спільно з представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Полтавській області, за участю представників Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, керівників експертних установ Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України, правоохоронних органів і громадських організацій.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Учасники круглого столу долучилися до обговорення питань співпраці, налагодження ефективної комунікації та обміну інформацією, а також забезпечення проведення експертиз, зокрема ДНК-досліджень. Учасники також ділилися досвідом і викликами в цій сфері.
Захід організувала Консультативна місія Європейського Союзу в Україні спільно з представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Полтавській області, за участю представників Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, керівників експертних установ Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров’я України, правоохоронних органів і громадських організацій.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
👍5❤1
😞 Росія все частіше використовує дрони як інструмент невибіркового насильства
Такого висновку дійшла правозахисна організація Truth Hounds, яка днями оприлюднила дослідження того, як російські військові атакують мирних людей (а також медиків, надзвичайників, комунальників, волонтерів і цивільні об’єкти) дронами ближнього радіуса дії.
Докладніше про це та інші дослідження й дроновий терор РФ — читайте у матеріалі
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Такого висновку дійшла правозахисна організація Truth Hounds, яка днями оприлюднила дослідження того, як російські військові атакують мирних людей (а також медиків, надзвичайників, комунальників, волонтерів і цивільні об’єкти) дронами ближнього радіуса дії.
Докладніше про це та інші дослідження й дроновий терор РФ — читайте у матеріалі
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
🤬6😢1