⚡️ 28 жовтня офіс Харківської правозахисної групи у Києві відвідали асоційована директорка відділу Європи та Центральної Азії Human Rights Watch Таня Локшина та старша дослідниця HRW в Україні Юлія Горбунова.
Разом з директором ХПГ Євгеном Захаровим вони обговорили перебіг кампанії People First!, зокрема, обміни за Стамбульськими домовленостями та обміни в 2025 році в цілому.
Цього року з російської неволі було звільнено понад половину всіх бранців від загальної кількості звільнених з початку війни: якщо на кінець 2024 року з полону визволили 3956 бранців, включно зі 130 цивільними, то станом на зараз - 6235 (без врахування близько двох тисяч звільнених за Стамбульськими домовленостями).
Нагадаємо, на початку цього року коаліція правозахисних організацій на чолі з лауреатами Нобелівської премії миру – Центром громадянських свобод (Україна) та “Меморіалом” (Росія) – започаткувала кампанію PEOPLE FIRST! Її девіз – перш за все люди: найважливішим пріоритетом у досягненні будь-яких домовленостей має бути звільнення всіх ув’язнених внаслідок російської агресії проти України.
Якщо на початку до кампанії доєдналися три десятки учасників, то тепер вона налічує 73 правозахисні організації з багатьох європейських країн. Правозахисники, що беруть участь у кампанії, активно зустрічаються з європарламентаріями, членами ПАРЄ, міністрами іноземних справ та виступають перед парламентами європейських країн.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Разом з директором ХПГ Євгеном Захаровим вони обговорили перебіг кампанії People First!, зокрема, обміни за Стамбульськими домовленостями та обміни в 2025 році в цілому.
Цього року з російської неволі було звільнено понад половину всіх бранців від загальної кількості звільнених з початку війни: якщо на кінець 2024 року з полону визволили 3956 бранців, включно зі 130 цивільними, то станом на зараз - 6235 (без врахування близько двох тисяч звільнених за Стамбульськими домовленостями).
“Вимоги кампанії People First! щодо звільнення важкохворих і важкопоранених та тих політв'язнів, хто був позбавлений свободи з 2014 по 2021 рік, фактично почали задовольняти, – заявив директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров. – А вимоги щодо звільнення жінок та літніх бранців (60+) – ні. Так, у 2025 році звільнено лише шість жінок".
Нагадаємо, на початку цього року коаліція правозахисних організацій на чолі з лауреатами Нобелівської премії миру – Центром громадянських свобод (Україна) та “Меморіалом” (Росія) – започаткувала кампанію PEOPLE FIRST! Її девіз – перш за все люди: найважливішим пріоритетом у досягненні будь-яких домовленостей має бути звільнення всіх ув’язнених внаслідок російської агресії проти України.
Якщо на початку до кампанії доєдналися три десятки учасників, то тепер вона налічує 73 правозахисні організації з багатьох європейських країн. Правозахисники, що беруть участь у кампанії, активно зустрічаються з європарламентаріями, членами ПАРЄ, міністрами іноземних справ та виступають перед парламентами європейських країн.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
❤8👍5
⚖️ Литва судитиме російського матроса за воєнні злочини, скоєні в Україні
Україна вперше з 2022 року передала окупанта до іноземної держави. Старшого матроса військової поліції збройних сил РФ підозрюють у нелюдському поводженні з цивільними і полоненими.
У 2022 році окупанти створили фільтраційний табір на території аеродрому поблизу Мелітополя. Через нього пройшли чимало українських цивільних і військовополонених. потрапив сюди і громадянин Литви. Тут людей били, піддавали тортурам, тримали в нелюдських умовах — на холоді без їжі і медичної допомоги. Катували представники ГРУ, ФСБ та підконтрольної російській владі так званої “служби безпеки ДНР”.
Читайте подробиці у статті
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Україна вперше з 2022 року передала окупанта до іноземної держави. Старшого матроса військової поліції збройних сил РФ підозрюють у нелюдському поводженні з цивільними і полоненими.
“Це історичний та важливий прецедент для всієї системи міжнародного правосуддя. 30 жовтня Вільнюський окружний суд за клопотанням прокурора Генеральної прокуратури Литви взяв підозрюваного під варту на три місяці,” — йдеться в повідомленні Офісу Генпрокурора України.
У 2022 році окупанти створили фільтраційний табір на території аеродрому поблизу Мелітополя. Через нього пройшли чимало українських цивільних і військовополонених. потрапив сюди і громадянин Литви. Тут людей били, піддавали тортурам, тримали в нелюдських умовах — на холоді без їжі і медичної допомоги. Катували представники ГРУ, ФСБ та підконтрольної російській владі так званої “служби безпеки ДНР”.
Читайте подробиці у статті
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
👍6❤3
🎬 Мандрівний Docudays у Харкові: від кіно до розмов про суспільство
22-й Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA завітав до Харкова. Як і під час основного фестивалю в Києві, стартовою стрічкою став фільм ірландського режисера Гара О’Рурка “Санаторій” — документальна історія про життя в легендарному одеському санаторії “Куяльник”.
Камера зосереджується на побуті, звичках, розмовах, і навіть абсурдності певних моментів радянського спадку. Для одних глядачів це стало джерелом ностальгії, для інших — болючим нагадуванням про те, від чого Україна прагне відійти.
Детальніше про те, як пройшов показ, читайте у статті
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
22-й Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA завітав до Харкова. Як і під час основного фестивалю в Києві, стартовою стрічкою став фільм ірландського режисера Гара О’Рурка “Санаторій” — документальна історія про життя в легендарному одеському санаторії “Куяльник”.
Камера зосереджується на побуті, звичках, розмовах, і навіть абсурдності певних моментів радянського спадку. Для одних глядачів це стало джерелом ностальгії, для інших — болючим нагадуванням про те, від чого Україна прагне відійти.
Детальніше про те, як пройшов показ, читайте у статті
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
❤3👍3
❗️Вирізав ‘Z’ на чолі полоненого українського оборонця
Служба безпеки України ідентифікувала й заочно повідомила про підозру черговому командиру, який міг вчиняти катування.
Як сповістили у СБУ, йдеться про Володимира Полуполтінних — командира так званого “6-го окремого мотострілецького козачого полку ЛНР”, що входить до складу збройних формувань Південного військового округу РФ.
За даними слідства, 10 червня 2022 року підозрюваний віддав наказ підлеглим на катування українських воїнів, які потрапили в полон під час боїв на східному фронті.
Як встановило розслідування, Полуполтінних особисто вбрав участь у тортурах.
Згідно з матеріалами справи, Володимир Полуполтінних є мешканцем тимчасово окупованої частини території Луганщини. 2014 року він приєднався до підконтрольних Росії незаконних збройних формувань. З початку повномасштабної війни РФ підозрюваний брав участь у боях на Сході України у складі окупаційних угруповань російських військ.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Служба безпеки України ідентифікувала й заочно повідомила про підозру черговому командиру, який міг вчиняти катування.
Як сповістили у СБУ, йдеться про Володимира Полуполтінних — командира так званого “6-го окремого мотострілецького козачого полку ЛНР”, що входить до складу збройних формувань Південного військового округу РФ.
За даними слідства, 10 червня 2022 року підозрюваний віддав наказ підлеглим на катування українських воїнів, які потрапили в полон під час боїв на східному фронті.
Як встановило розслідування, Полуполтінних особисто вбрав участь у тортурах.
“Задокументовано, що під час одного з катувань він ножем вирізав на чолі військовополоненого українця літеру ‘Z’”, — повідомляла Служба безпеки України.
Згідно з матеріалами справи, Володимир Полуполтінних є мешканцем тимчасово окупованої частини території Луганщини. 2014 року він приєднався до підконтрольних Росії незаконних збройних формувань. З початку повномасштабної війни РФ підозрюваний брав участь у боях на Сході України у складі окупаційних угруповань російських військ.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
🤬10😢2
❗️Білий прапор у крові: окупанти вбили цивільних
На Харківщині двоє мирних мешканців намагалися вийти в безпечне місце. Над собою тримали білий прапор. Не допомогло. Прокуратура розпочала розслідування воєнного злочину.
Перша інформація про вбивство з’явилася у соцмережах 77-ї окремої аеромобільної Наддніпрянської бригади ДШВ ЗСУ. Українські військові пояснили, що росіяни провели “операцію під чужим прапором”: окупанти самі зафільмували відео, щоб потім звинуватити у злочині ЗСУ.
На відео видно, як людина, тримаючи білу тканину над головою, обережно йде дорогою, за ним іде собака, а неподалік позаду прямує ще одна особа. Удар дрона вбиває першого цивільного і тварину. Другий в цей час встигає лише перехреститися і по ньому цілить інший безпілотник.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
На Харківщині двоє мирних мешканців намагалися вийти в безпечне місце. Над собою тримали білий прапор. Не допомогло. Прокуратура розпочала розслідування воєнного злочину.
Перша інформація про вбивство з’явилася у соцмережах 77-ї окремої аеромобільної Наддніпрянської бригади ДШВ ЗСУ. Українські військові пояснили, що росіяни провели “операцію під чужим прапором”: окупанти самі зафільмували відео, щоб потім звинуватити у злочині ЗСУ.
На відео видно, як людина, тримаючи білу тканину над головою, обережно йде дорогою, за ним іде собака, а неподалік позаду прямує ще одна особа. Удар дрона вбиває першого цивільного і тварину. Другий в цей час встигає лише перехреститися і по ньому цілить інший безпілотник.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
🤬13😢5
❗️В окупованому Криму забрали з дому тяжкохворого імама Ленура Халілова
Засудженого до 18 років неволі кримського мусульманина лише цього серпня звільнили через злоякісну ракову пухлину. Утім, російський прокурор оскаржив це рішення, тож Ленура Халілова знову хочуть повернути до російської колонії…
Розповідаємо про черговий випадок російського кривосуддя й переслідування кримських татар.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Засудженого до 18 років неволі кримського мусульманина лише цього серпня звільнили через злоякісну ракову пухлину. Утім, російський прокурор оскаржив це рішення, тож Ленура Халілова знову хочуть повернути до російської колонії…
Розповідаємо про черговий випадок російського кривосуддя й переслідування кримських татар.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
🤬9😢1
📍 15 листопада о 14:00 на Софійській площі відбудеться акція «Порожні стільці» на підтримку незаконно ув’язнених, полонених та зниклих безвісти журналістів, письменників, діячів культури та правозахисників.
Акція має на меті нагадати про тих, хто не може бути поруч із нами, і об’єднати всіх, хто бореться за їхнє звільнення. До акції долучаться звільнені з неволі:
▪️ Максим Буткевич — правозахисник, журналіст, військовослужбовець;
▪️ Дмитро Хилюк — журналіст УНІАН;
▪️ Леніє Умєрова — кримськотатарська активістка;
▪️ Юлія «Тайра» Паєвська — військовослужбовиця, волонтерка, поетка, громадська діячка;
▪️ Владислав Єсипенко — громадянський журналіст-фрилансер, позаштатний кореспондент Кримської редакції Радіо Свобода.
🎙 Ведучі заходу — Максим Ситніков, виконавчий директор
Українського ПЕН, та Олександра Романцова, виконавча директорка Центру громадянських свобод.
На Софійській площі встановлять символічну інсталяцію з порожніх стільців — з іменами незаконно ув’язнених, полонених і зниклих безвісти журналістів, митців і правозахисників.
Закликаємо родини цивільних ув’язнених і військовополонених принести табличку з іменем своєї рідної людини, яка перебуває в неволі або зникла безвісти через війну.
Організатори події: Український ПЕН, Центр громадянських свобод.
Акція "Порожні стільці" відбудеться за інформаційної підтримки: Читомо, Українська правда, УП. Життя, Укрінформ, hromadske, The Ukrainians Media.
Партнери події: Інститут масової інформації, Центр прав людини ZMINA, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, УГСПЛ, Харківська правозахисна група, Репортери без кордонів.
👉🏻 Реєстрація медіа за посиланням
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Акція має на меті нагадати про тих, хто не може бути поруч із нами, і об’єднати всіх, хто бореться за їхнє звільнення. До акції долучаться звільнені з неволі:
▪️ Максим Буткевич — правозахисник, журналіст, військовослужбовець;
▪️ Дмитро Хилюк — журналіст УНІАН;
▪️ Леніє Умєрова — кримськотатарська активістка;
▪️ Юлія «Тайра» Паєвська — військовослужбовиця, волонтерка, поетка, громадська діячка;
▪️ Владислав Єсипенко — громадянський журналіст-фрилансер, позаштатний кореспондент Кримської редакції Радіо Свобода.
🎙 Ведучі заходу — Максим Ситніков, виконавчий директор
Українського ПЕН, та Олександра Романцова, виконавча директорка Центру громадянських свобод.
На Софійській площі встановлять символічну інсталяцію з порожніх стільців — з іменами незаконно ув’язнених, полонених і зниклих безвісти журналістів, митців і правозахисників.
Закликаємо родини цивільних ув’язнених і військовополонених принести табличку з іменем своєї рідної людини, яка перебуває в неволі або зникла безвісти через війну.
Організатори події: Український ПЕН, Центр громадянських свобод.
Акція "Порожні стільці" відбудеться за інформаційної підтримки: Читомо, Українська правда, УП. Життя, Укрінформ, hromadske, The Ukrainians Media.
Партнери події: Інститут масової інформації, Центр прав людини ZMINA, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, УГСПЛ, Харківська правозахисна група, Репортери без кордонів.
👉🏻 Реєстрація медіа за посиланням
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
❤5👍5
🏥 Медик, інженер, старшокласники — українські цивільні за російськими ґратами
Співробітника швидкої допомоги на Луганщині окупанти засудили за ‘шпіонаж’, а двох школярів на Донеччині затримали за “диверсії’. Тим часом Південний окружний суд ставить ’рекорди’.
Детальніше про вироки окупаційних судів — у статті
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Співробітника швидкої допомоги на Луганщині окупанти засудили за ‘шпіонаж’, а двох школярів на Донеччині затримали за “диверсії’. Тим часом Південний окружний суд ставить ’рекорди’.
Детальніше про вироки окупаційних судів — у статті
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
🤬7❤2
⚖️ Засуджений на 26 років українець Григорій Сінченко — знову на лаві підсудних у РФ
Російські пропагандистські медіа повідомили, що Дмитра Папенка, Володимира Макаренка і Григорія Сінченка звинуватили у підготовці до теракту: ніби вони збиралися підпалити СІЗО Ростова-на-Дону.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Російські пропагандистські медіа повідомили, що Дмитра Папенка, Володимира Макаренка і Григорія Сінченка звинуватили у підготовці до теракту: ніби вони збиралися підпалити СІЗО Ростова-на-Дону.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
🤬5😢1
❗️Росія дедалі інтенсивніше атакує українську енергетичну інфраструктуру, а кількість жертв з-поміж цивільного населення залишається високою. Про це заявила Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) у звіті, який було оприлюднено 12 листопада.
Як зазначили у Моніторинговій місії, три масштабні атаки минулого місяця (10, 22 і 30 жовтня) були спрямовані на об’єкти енергетичної інфраструктури й призвели до аварійних відключень електроенергії у більшості областей України.
На жаль, у листопаді 2025-го ситуація не покращилася, адже російські війська завдали нових ударів по енергомережі України, а це знову спричинило перебої з електропостачанням по всій країні.
Крім того, упродовж цього жовтня загинули щонайменше 148 мирних людей. Ще 929 цивільних зазнали поранень. Це свідчить про незмінно високий рівень жертв, який був високим і у попередні два місяці — у вересні та серпні 2025-го, відмітили в ООН.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Як зазначили у Моніторинговій місії, три масштабні атаки минулого місяця (10, 22 і 30 жовтня) були спрямовані на об’єкти енергетичної інфраструктури й призвели до аварійних відключень електроенергії у більшості областей України.
На жаль, у листопаді 2025-го ситуація не покращилася, адже російські війська завдали нових ударів по енергомережі України, а це знову спричинило перебої з електропостачанням по всій країні.
Крім того, упродовж цього жовтня загинули щонайменше 148 мирних людей. Ще 929 цивільних зазнали поранень. Це свідчить про незмінно високий рівень жертв, який був високим і у попередні два місяці — у вересні та серпні 2025-го, відмітили в ООН.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
🤬8
📚 Сьогодні виповнюється 100 років від дня народження Юлія Даніеля, видатного перекладача, поета, прозаїка, підсудного на найгучнішому політичному процесі 60-х років минулого сторіччя і політв’язня.
Життя Даніеля було тісно пов’язане з Україною. Тут він провчився рік на філфаку Харківського університету, знайшов дружину — Ларису Богораз, перекладав українських поетів, мав багато друзів, зокрема, близько товаришував з Іваном і Леонідою Світличними.
До 100-річчя Юлія Даніеля ми публікуємо на сайті Віртуального музею Харківської правозахисної групи його біографію, останнє слово на суді та спогади про нього поетеси Марлени Рахліної.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Життя Даніеля було тісно пов’язане з Україною. Тут він провчився рік на філфаку Харківського університету, знайшов дружину — Ларису Богораз, перекладав українських поетів, мав багато друзів, зокрема, близько товаришував з Іваном і Леонідою Світличними.
До 100-річчя Юлія Даніеля ми публікуємо на сайті Віртуального музею Харківської правозахисної групи його біографію, останнє слово на суді та спогади про нього поетеси Марлени Рахліної.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
❤12👍2
Держдума РФ ухвалила законопроєкт, за яким 14-річних підлітків зможуть притягнути до кримінальної відповідальності за так званими “диверсійними статтями”.
Розповідаємо про чергову спробу країни-агресора знищити опір на окупованих РФ територіях України й залякати українську молодь і згадуємо дітей, яких переслідували й вбили російські загарбники.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬6😢3
🍀 Чому ми іноді уникаємо щастя: феномен страху радості
Ми всі прагнемо щастя. З дитинства нас вчать, що саме воно є головною метою життя. Ми читаємо книжки, слухаємо лекції, ставимо цілі, повторюємо аффірмації — і все ж іноді, коли щастя раптом з’являється поруч, ми ніби робимо крок назад. Начебто воно надто яскраве, надто небезпечне, як сонце, в яке страшно дивитися. Чому ми уникаємо радості, яку так прагнемо відчути?
Психологи називають це явище «страхом щастя» або «черофобією». Його коріння часто заховане у глибоких переконаннях: «за все хороше доведеться платити», «якщо зараз добре, то потім обов’язково буде погано». Такі установки формуються з дитинства — коли дитина бачить, що після коротких моментів спокою у родині знову починаються сварки або коли дорослі реагують на її радість словами: «Не радій завчасно», «Не кричи так голосно, ще наврочать». Поступово мозок засвоює: безпечно бути насторожі, а не щасливим.
Страх радості має і тілесний вимір. Радість — це енергія, що розширює, розігріває, рухає. Але якщо наше тіло звикло до напруги, воно сприймає цей розширений стан як небезпеку. Тоді ми несвідомо «гальмуємо» позитивні емоції: переключаємо тему, применшуємо успіх, внутрішньо згортаємось. Це не свідоме рішення — це спосіб психіки зберегти стабільність, навіть якщо вона побудована на тривозі.
Важливо розуміти: уникання радості не робить нас «поганими» чи «невдячними». Це просто захисний механізм, який колись допоміг пережити біль. Але щоб по-справжньому жити, його треба навчитися помічати й поступово послаблювати.
▪️ По-перше, спостерігати. Коли щось приємне відбувається — успіх, похвала, спокій — зверни увагу, як реагує тіло. Хочеться стиснути плечі, відвести погляд, змінити тему? Це і є момент зустрічі зі страхом щастя. Замість того щоб тікати, спробуй залишитися у цьому відчутті на кілька секунд довше. Відчуй, як тепло чи м’якість розтікаються тілом.
▪️ По-друге, дозволь собі радіти маленькому. Не чекай грандіозних подій. Щастя часто народжується з простих речей — чашки кави, погляду друга, усвідомлення, що зараз усе достатньо добре. Якщо навчитися помічати ці моменти, психіка починає вірити: радість безпечна.
▪️ По-третє, переглянь свої переконання. Спробуй записати все, що ти колись чув про щастя: «не буває безхмарного життя», «занадто добре — теж погано» тощо. І запитай себе: чи справді ці фрази досі служать мені? Чи, можливо, вони лише стримують?
Радість — не нагорода і не щось, що треба заслужити. Це природний стан, у який ми можемо входити щоразу, коли перестаємо боротися з життям. Страх радості — це лише тінь старого досвіду. І якщо придивитися, за цією тінню завжди є світло. Ми не стаємо вразливішими, коли дозволяємо собі щастя — ми просто стаємо живими.
Якщо у вас або ваших близьких тривалий час спостерігаються стресові реакції, потрібно звернутися за професійною допомогою.
Харківська правозахисна група безкоштовно надає кваліфіковану психологічну допомогу постраждалим від воєнних злочинів в різних містах України та віддалено. Записатися на консультацію можна звернувшись до однієї з наших приймалень за телефоном на сайті khpg.org.
Костянтин Пейчев, психолог
#психологічна_допомога
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Ми всі прагнемо щастя. З дитинства нас вчать, що саме воно є головною метою життя. Ми читаємо книжки, слухаємо лекції, ставимо цілі, повторюємо аффірмації — і все ж іноді, коли щастя раптом з’являється поруч, ми ніби робимо крок назад. Начебто воно надто яскраве, надто небезпечне, як сонце, в яке страшно дивитися. Чому ми уникаємо радості, яку так прагнемо відчути?
Психологи називають це явище «страхом щастя» або «черофобією». Його коріння часто заховане у глибоких переконаннях: «за все хороше доведеться платити», «якщо зараз добре, то потім обов’язково буде погано». Такі установки формуються з дитинства — коли дитина бачить, що після коротких моментів спокою у родині знову починаються сварки або коли дорослі реагують на її радість словами: «Не радій завчасно», «Не кричи так голосно, ще наврочать». Поступово мозок засвоює: безпечно бути насторожі, а не щасливим.
Страх радості має і тілесний вимір. Радість — це енергія, що розширює, розігріває, рухає. Але якщо наше тіло звикло до напруги, воно сприймає цей розширений стан як небезпеку. Тоді ми несвідомо «гальмуємо» позитивні емоції: переключаємо тему, применшуємо успіх, внутрішньо згортаємось. Це не свідоме рішення — це спосіб психіки зберегти стабільність, навіть якщо вона побудована на тривозі.
Важливо розуміти: уникання радості не робить нас «поганими» чи «невдячними». Це просто захисний механізм, який колись допоміг пережити біль. Але щоб по-справжньому жити, його треба навчитися помічати й поступово послаблювати.
▪️ По-перше, спостерігати. Коли щось приємне відбувається — успіх, похвала, спокій — зверни увагу, як реагує тіло. Хочеться стиснути плечі, відвести погляд, змінити тему? Це і є момент зустрічі зі страхом щастя. Замість того щоб тікати, спробуй залишитися у цьому відчутті на кілька секунд довше. Відчуй, як тепло чи м’якість розтікаються тілом.
▪️ По-друге, дозволь собі радіти маленькому. Не чекай грандіозних подій. Щастя часто народжується з простих речей — чашки кави, погляду друга, усвідомлення, що зараз усе достатньо добре. Якщо навчитися помічати ці моменти, психіка починає вірити: радість безпечна.
▪️ По-третє, переглянь свої переконання. Спробуй записати все, що ти колись чув про щастя: «не буває безхмарного життя», «занадто добре — теж погано» тощо. І запитай себе: чи справді ці фрази досі служать мені? Чи, можливо, вони лише стримують?
Радість — не нагорода і не щось, що треба заслужити. Це природний стан, у який ми можемо входити щоразу, коли перестаємо боротися з життям. Страх радості — це лише тінь старого досвіду. І якщо придивитися, за цією тінню завжди є світло. Ми не стаємо вразливішими, коли дозволяємо собі щастя — ми просто стаємо живими.
Якщо у вас або ваших близьких тривалий час спостерігаються стресові реакції, потрібно звернутися за професійною допомогою.
Харківська правозахисна група безкоштовно надає кваліфіковану психологічну допомогу постраждалим від воєнних злочинів в різних містах України та віддалено. Записатися на консультацію можна звернувшись до однієї з наших приймалень за телефоном на сайті khpg.org.
Костянтин Пейчев, психолог
#психологічна_допомога
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
❤4👍4
🤝 Команда психологів Харківської правозахисної групи запрошує мешканців Харківського регіону, чиї рідні зникли безвісти чи перебувають у полоні, на безоплатні групові сесії
Людям легше ділитися почуттями з тими, хто переживає схожий життєвий досвід. Саме тому групова терапія – це дієвий спосіб підтримати одне одного та подолати відчуття ізоляції
📍 Зустрічі відбуваються офлайн
📞 Запис за телефоном: +380 50 505 1415
#психологічна_допомога
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Людям легше ділитися почуттями з тими, хто переживає схожий життєвий досвід. Саме тому групова терапія – це дієвий спосіб підтримати одне одного та подолати відчуття ізоляції
📍 Зустрічі відбуваються офлайн
📞 Запис за телефоном: +380 50 505 1415
#психологічна_допомога
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
❤6👍2
❗️У Вінницькій тюрмі помирає Віктор Слепцов — суддя Гайду відмовила йому в шансі на порятунок
18 листопада — апеляція у справі про дострокове звільнення хворого на рак довічника Віктора Слепцова. Вінницький суд неспішно розглядав цю справу з серпня і наприкінці жовтня ухвалив рішення залишити чоловіка помирати за ґратами.
Це не правосуддя. Це — механізм повільної смерті.
Розповіли подробиці у статті
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
18 листопада — апеляція у справі про дострокове звільнення хворого на рак довічника Віктора Слепцова. Вінницький суд неспішно розглядав цю справу з серпня і наприкінці жовтня ухвалив рішення залишити чоловіка помирати за ґратами.
Це не правосуддя. Це — механізм повільної смерті.
Розповіли подробиці у статті
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
🤬6😢4
❗️Українські правоохоронці розслідують черговий розстріл українських військовополонених
Як зазначали в Запорізькій обласній прокуратурі, 15 листопада в інтернеті з’явився відеозапис розстрілу військовими армії РФ воїнів ЗСУ, яких взяли у полон.
У прокуратурі зазначали, що російські окупанти могли вбити трьох українських воїнів, а напередодні проєкт Deep State сповіщав про двох убитих.
Правоохоронці вкотре наголосили, що вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій і тяжким міжнародним злочином.
Розповідаємо про цей і подібні воєнні злочини, скоєні країною-агресором.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Як зазначали в Запорізькій обласній прокуратурі, 15 листопада в інтернеті з’явився відеозапис розстрілу військовими армії РФ воїнів ЗСУ, яких взяли у полон.
У прокуратурі зазначали, що російські окупанти могли вбити трьох українських воїнів, а напередодні проєкт Deep State сповіщав про двох убитих.
“За даними слідства, подія відбулась 14 листопада 2025 року на Гуляйпільському напрямку Запорізької області, де тривають активні бойові дії”, — мовилося в повідомленні прокуратури.
Правоохоронці вкотре наголосили, що вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій і тяжким міжнародним злочином.
Розповідаємо про цей і подібні воєнні злочини, скоєні країною-агресором.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
🤬9😢4
❗️Апеляційний суд звільнив Віктора Слепцова: рішення, яке мало бути ухвалене негайно
Сьогодні, 18 листопада, Апеляційний суд Вінницької області під головуванням судді Сергія Медвецького ухвалив рішення звільнити Віктора Слепцова — 68-річного онкохворого довічника з раком IV стадії.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Сьогодні, 18 листопада, Апеляційний суд Вінницької області під головуванням судді Сергія Медвецького ухвалив рішення звільнити Віктора Слепцова — 68-річного онкохворого довічника з раком IV стадії.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
❤8
⚡️ Адвокат Харківської правозахисної групи Анна Рубан взяла участь в онлайн-зустрічі, присвяченій допомозі постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.
Онлайн-консультація відбулася в рамках реалізації проєкту ГО “Ла Страда-Україна” “Протидіючи стигмі та стереотипам: Доступ до правосуддя постраждалих від СНПК в Україні”, за фінансової підтримки Synergy of Justice, в межах програми “Стигма в системі правосуддя”.
Представники різних громадських організацій обговорили основні проблеми та форми стигматизації, з якими постраждалі стикаються та можуть стикатися під час взаємодії з системою кримінального правосуддя.
Задокументована кількість СНПК залишається значно нижчою за реальні масштаби злочинів: люди не звертаються до правоохоронних органів — через стигматизацію, неетичні медійні практики тощо.
Результати консультацій стануть підґрунтям для проведення дослідження щодо якості реагування системи кримінального правосуддя в Україні на випадки СНПК, а також для розробки комунікаційної стратегії зі зниження рівня стигматизації постраждалих від СНПК в Україні з боку судових та правоохоронних органів, ЗМІ та громадянського суспільства.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
Онлайн-консультація відбулася в рамках реалізації проєкту ГО “Ла Страда-Україна” “Протидіючи стигмі та стереотипам: Доступ до правосуддя постраждалих від СНПК в Україні”, за фінансової підтримки Synergy of Justice, в межах програми “Стигма в системі правосуддя”.
Представники різних громадських організацій обговорили основні проблеми та форми стигматизації, з якими постраждалі стикаються та можуть стикатися під час взаємодії з системою кримінального правосуддя.
Задокументована кількість СНПК залишається значно нижчою за реальні масштаби злочинів: люди не звертаються до правоохоронних органів — через стигматизацію, неетичні медійні практики тощо.
— Я представила людиноцентричний підхід ХПГ, який ми використовуємо у своїй роботі задля недопущення повторної травматизації постраждалих від СНПК, про всебічну юридичну, психологічну та соціальну допомогу постраждалим, яку надає наша організація, – розповідає Анна Рубан. — Ми задокументували вже понад сотню випадків СНПК для подальшого направлення до міжнародних інстанцій.
Результати консультацій стануть підґрунтям для проведення дослідження щодо якості реагування системи кримінального правосуддя в Україні на випадки СНПК, а також для розробки комунікаційної стратегії зі зниження рівня стигматизації постраждалих від СНПК в Україні з боку судових та правоохоронних органів, ЗМІ та громадянського суспільства.
Підтримати ХПГ | Instagram | Facebook
❤2👍2