2 лютого - День пам'яті святих мучеників Інни, Пінни та Римми.

Ці святі були рідними братами, прославлені в лику мучеників. Відповідно до житія святі Римма, Інна та Пінна були учнями апостола Андрія Первозванного. Жили в Скіфії (Північне Причорномор'я) — країні, яка мала величезні матеріальні багатства, але звичаї мали настільки дикі, що їм лякався весь язичницький світ.

Стародавні автори пишуть, що на півдні Кримського півострова, біля мису Фіолент, у давнину часто розбивалися грецькі та фінікійські судна. Деякі моряки-торговці таки рятувалися від штормів і допливали до берега. Але як тільки вони добиралися до суші, їх одразу хапали язичницькі жерці і приносили в жертву ідолу. Крім того, відомі криваві бенкети тавроскіфів, у яких чашами служили черепи, наповнені кров'ю переможених, оскільки вважалося, що така кров надає сили для нових перемог.

Святі Римма, Інна та Пінна за походженням були або саме тавроскіфами, або готами, що жили між Алуштою та Балаклавою. Почувши від апостола Андрія Первозванного слово Христове, вони не тільки повірили, але, прийнявши Святе Хрещення, понесли світло віри та євангельської проповіді у морок язичницької Скіфії. Так вони дійшли Дунаю, де були схоплені місцевим князем.

Князь наважився спочатку звабити їх різними спокусами та обіцянками. Однак, усупереч усім витонченим хитрощам, вони не схилилися на запропоновані їм почесті, і за свою твердість віри в Христа спочатку були без пощади биті.

Тоді стояла жорстока зима, річки скріплені були морозом так, що льодом ходили не тільки люди, а й коні, і візки. І ось князь наказує поставити в кригу великі колоди, як цілі дерева, і прив'язати до них святих. Коли вода схвилювалась і лід почав поступово множитися, так що через деякий час дійшов до шиї святих, вони, змучені страшним холодом, віддали Господеві блаженні свої душі.

У стародавньому слов'янському місяцеслові розповідається, що знайшлися християни, які поховали тіла святих Римми, Інни та Пінни. Єпископ Гедца трохи пізніше «витягнув їх із могили і, взявши на плечі свої, поклав у своїй церкві».

Через сім років після смерті святі мученики явилися тому ж єпископу та повеліли йому перенести мощі їхні до містечка, що називається Алікс, у сухе пристановище (Алікс є нинішня Алушта, що розташована на березі Чорного моря, на північний схід від Ялти. «Сухе» означає морську пристань).

Святим мученикам Пінні Інні та Риммі моляться про заступництво. Просять захисту. Молитви до цих святих є особливо дієвими для порятунку від морозних, голодних зим. Полегшують страждання під час обмороження.

😇-свято дня✝️
3 лютого- день памʼяті преподобного Максима Грека.

Преподобний Максим Грек після здобуття блискучої європейської освіти та багатьох подорожей Європою прибув на Афон і прийняв чернецтво у Ватопедській обителі, де із захопленням вивчав стародавні рукописи.

За клопотанням князя Василя Івановича почав займатися перекладом церковнослов'янською мовою грецьких церковно-богослужбових книг. Він писав апологетичні та повчальні листи проти магометан, папізму, язичників, а також тлумачення святителя Іоанна Златоуста на Євангелія від Матвія та Іоанна.

За прямоту і правду потрапив, за митрополита Данила, в багаторічну опалу: зазнав несправедливого суду, хибних звинувачень, відлучення від Причастя, в'язниці, заслання (загалом 26 років - шість років в'язниці та 20 років заслання у Твері).

Серед страждань преподобний здобував і велику милість Божу. До нього з'явився Ангел і сказав: "Терпи, старець! Цими муками позбудешся вічних мук". У в'язниці преподобний старець написав вугіллям на стіні канон Святому Духу, який і нині читається в Церкві.

Лише через двадцять років перебування у Твері преподобному дозволили проживати вільно та зняли з нього церковну заборону.

Останні роки свого життя преподобний Максим Грек провів у Трійці-Сергієвій Лаврі. Йому вже було близько 70 років. Гоніння та праці позначилися на здоров'ї преподобного, але дух його був бадьорий; він продовжував працювати. Разом зі своїм келійником і учнем Нілом преподобний старанно перекладав Псалтир з грецької на слов'янську мову. Ні гоніння, ні ув'язнення не зламали преподобного Максима.

Місцеве прославлення Максима Грека відбулося при першому Патріарху Іові в 1591 році, коли з благословення Патріарха були засвідчені мощі преподобного: «І дах, і піде від мощів його пахощі, і ціле і неушкоджене тіло його, і ризи бяше і мантія, і нім покривало не зітліло, і на персіх руці його, і ясна рука зігнута хрестом»

#📌Новина

❄️0️⃣2️⃣.0️⃣2️⃣.2️⃣5️⃣❄️

✨НЕДІЛЬНА ШКОЛА
ЗУСТРІЧАЛА СВОЇХ ВИХОВАНЦІВ 💫

☦️ 📗На уроці з Християнської етики та Житія Святих
йшла розмова про святу блаженну Ксенію Петербурзьку Христа заради юродиву, що втішає всіх, хто просить її заступництва. 🌸🕊️

📖📒 Темою заняття з ЦС мови та Церковного читання було Шестопсалміє — бесіда душі з Богом, а також особливості його читання на Богослужінні🕊️

☦️ 📗На Законі Божому розбирали Заповіді Блаженства, занурюючись у зміст кожної з них.

🫕 🎉🎊 Традиційно вітали наших іменинників:
Андрія КУРАША та
Івана й Сєрафіма НІКІТІНИХ ❤️👏‼️

☦️ "Будеш молитися за інших, а за тебе все небо буде ходатайствовати".
Святий Праведний Іоанн Кронштадтський
До зустрічі, друзі!🕊️❤️