😇#свято_дня

⛪ 10 грудня – Ікони Божої Матері «Знамення».

🌿Ікона Божої Матері «Знамення», відноситься до числа найперших іконописних образів.

🌿Ікони Божої Матері «Знамення», з'явилися на Русі в одинадцятому столітті, а так стали називатися після дивного знамення від Новгородської ікони, яке відбулося в 1170 році.

🌿У цей рік сполучені сили удільних князів, під командуванням сина князя Андрія Боголюбського, підійшли під стіни Великого Новгорода. На третю ніч, після тривалої молитви всіх городян, архієпископ Новгородський Ілля почув голос, який наказував йому взяти зі Спасо-Преображенського храму образ Пресвятої Богородиці і винести його на міську стіну.

🌿Коли ікону переносили, - вороги випустили стріли, і одна з них влучила в іконописний лик Богородиці. З Її очей постекли сльози, і ікона повернулася лицем до міста. Після такого чуда на ворогів раптово напав незрозумілий жах, вони почали вбивати один одного, а новгородці кинулися в бій і перемогли.

🌿На згадку чудесного заступництва Цариці Небесної, архієпископ Ілля тоді ж встановив свято на честь Знамення Божої Матері, який святкується і до цього дня.

🌿Відомі численні списки з ікони Знамення, багато з яких, просяяли чудесами в місцевих храмах і були названі за місцем явління чудес.

🙏Тропар
Яко необоримую стену и источник чудес стяжавше Тя, раби Твои, Богородице Пречистая, сопротивных ополчения низлагаем. Темже молим Тя: мир граду Твоему даруй и душам нашим велию милость.

Фото: Ікона Пресвятої Богородиці «Знамення» (з чудесами і діяннями в 20 клеймах). XVII

😇#свято_дня

⛪ 12 грудня – Преподобного Нектарія Печерського, у Ближніх печерах (XII).

🌿 Преподобний Нектарій Печерський, інок Києво-Печерського монастиря, жив і працював у дванадцятому столітті.

🌿 За беззаперечне виконання волі старшої братії і старанність його називали «послушливим».

🌿 Мощі преподобного були покладені в Антонієвих печерах Свято-Успенської Києво-Печерської лаври.

🙏 Тропар
В тебе́, о́тче, изве́стно спасе́ся, е́же по о́бразу: прии́м бо крест, после́довал еси́ Христу́, и де́я учи́л еси́ презира́ти у́бо плоть, прехо́дит бо, прилежа́ти же о души́, ве́щи безсме́ртней. Те́мже и со а́нгелы сра́дуется, преподо́бне Некта́рие, дух твой.🙏

#📌Новина

0️⃣5️⃣.1️⃣2️⃣
✨ПІДГОТОВЧА ГРУПА ВІДВІДАЛА УРОК НЕДІЛЬНОЇ ШКОЛИ ✨

🙏☦️ Наші маленькі вихованці знайомилися з історією про людину, що врятувала людський рід. Так, це - Ной: сміливий, слухняний, вдячний та вірний Богу незважаючи на те , як живуть інші. Справжній приклад усім нам!
🌈А ще - малювали і ліпили Веселку - символ миру, надії і Божого милосердя!🌈
✨🎉Нашому грудневому імениннику ЮРЧАКУ БОГДАНУ - найщиріші вітання!!

До нових зустрічей, малюки✨👦👧🏻✨
❄️🕊️❤️

13 грудня – День пам'яті апостола Андрія Первозванного.

Святий апостол Андрій Первозванний був родом із Віфсаїди Галілейської. Жив він згодом у Капернаумі, на березі Генісаретського озера разом із братом Симоном, займаючись риболовлею. З юних років апостол Андрій вирізнявся молитовною спрямованістю до Бога. Він не одружився, а став учнем святого пророка Іоанна Хрестителя, який сповістив про Боговтілення.

Коли святий Іоанн Хреститель вказав на Йордані святим апостолам Андрію та Іоанну Богослову на Ісуса Христа, називаючи Його Агнцем Божим, вони негайно пішли за Господом. Святий апостол Андрій став першим учнем Христа і першим сповідав Його Спасителем (Месією), привівши до Христа свого старшого брата Симона, майбутнього апостола Петра.

Після Воскресіння і Вознесіння Христового, свідком якого був святий апостол Андрій, він повернувся до Єрусалиму. Тут у День П'ятидесятниці разом з іншими апостолами та Пресвятою Богородицею, апостол Андрій сповнився Духа Святого, як пророкував Сам Господь.

З проповіддю Слова Божого святий апостол Андрій здійснив кілька подорожей, під час яких тричі повертався до Єрусалиму. Він пройшов Малу Азію, Фракію, Македонію, Скіфію, Причорномор'я (за переказами Грузинської Церкви, апостол Андрій проповідував разом з апостолом Симоном Канаїтом в Абхазії, де апостол Симон прийняв мученицьку кончину).

Вгору по Дніпру апостол Андрій піднявся до місця майбутнього Києва, де, як розповідає преподобний Нестор Літописець, поставив хрест на київських горах, звернувшись до учнів своїх зі словами: «Чи бачите ці гори? На цих горах засяє благодать Божа, буде велике місто, і Бог зведе багато храмів».

Просуваючись далі на північ, апостол Андрій дійшов до поселень слов'ян на місці майбутнього Новгорода і біля нинішнього села Грузине поставив своє жезло. Звідси апостол Андрій через землі варягів пройшов у Рим і знову повернувся до Фракії. Тут у невеликому селищі Візантії (майбутньому Константинополі) він заснував християнську Церкву, посвятивши на єпископа одного з сімдесяти апостолів Христових - Стахія.

На своєму шляху апостол Андрій зазнав багатьох скорбот від язичників. Його били, виганяли з міст. Але Господь зберігав свого обранця і за його молитвами творив дивні чудеса. Останнім містом, куди прийшов святий апостол Андрій Первозванний, і де він прийняв мученицьку кончину в 62 році, було місто Патри (Патрас).

По молитві апостола видужав тяжко хворий Сосій, знатний городянин. Накладенням апостольських рук зцілилася Максимілла, дружина правителя Патрського та його брат філософ Стратоклій. Це спонукало жителів міста приймати від апостола Андрія святе Хрещення, проте правитель міста консул Егеат залишався затятим язичником.
Святий апостол з любов'ю і смиренністю закликав до його душі, прагнучи відкрити йому християнську таємницю вічного життя, чудотворну силу Святого Хреста Господнього. Розгніваний Егеат наказав розіп'яти апостола.

З радістю прийняв святий Андрій Первозванний рішення правителя і вийшов на місце страти. Щоб продовжити муки апостола, Егеат наказав не прибивати його рук і ніг до хреста, а прив'язати їх. За переказами, хрест, на якому був розіп'ятий святий апостол Андрій Первозванний, мав форму літери «Х» та отримав назву «Андріївський хрест».

Два дні апостол з хреста навчав городян, що зібралися навколо. Люди, які слухали його, всією душею співчували йому і вимагали зняти святого апостола з хреста. Злякавшись народного обурення, Егеат наказав припинити страту. Але святий апостол почав молитися, щоб Господь удостоїв його хресної смерті. Хоч як не намагалися воїни зняти апостола Андрія, руки їм не корилися.

Розіп'ятий апостол, воздавши Богові хвалу, промовив: «Господи, Ісусе, прийми дух мій». Тоді яскраве сяйво Божественного світла освятило хрест і розп'ятого на ньому мученика. Коли сяйво зникло, святий апостол Андрій Первозванний уже віддав свою душу Господу. Максимілла, дружина правителя, зняла з хреста тіло апостола і з честю поховала його. Мученицька смерть апостола Андрія Первозванного була приблизно в 62 році.