4 листопада – день памяти Казанської ікони Божої Матері☦❤️

Казанська чудотворна ікона Божої Матері – одна із найпрославленіших чудотворних ікон у всьому православному світі.

Ця ікона – нагадування про заступництво і милість Богородиці до людей. І саме до Неї звертаються, перебуваючи в бідах і скорботах.

Свято на честь цієї ікони відзначається два рази в рік – 21 липня і 4 листопада.

Напередодні явлення, в червні 1579 року, в Казані трапилася велика пожежа, і городяни вважали, що винні в біді іновірці, тобто християни. Як писав святитель Єрмоген, для зміцнення Православної віри, яка стала піддаватися нарузі, Бог і «явив від землі» чудотворну ікону Богородиці.

Сталося це так. Десятирічній дівчинці Матроні почала являтися ікона, і Божа Матір повеліла сказати архієпископу і воєводам міста, щоб вони вийняли із землі Її образ у зазначеному місці. Матрона розповіла дорослим, але їй не повірили. Спочатку не вірила навіть мати, але після чергового явлення дівчинка голосно закричала і впала без свідомості на кілька годин. Тоді мати пішла з дочкою до влади і архієпископа, але їм знову не повірили. Скрізь натикаючись на недовіру, жінка почала копати сама, шукаючи ікону. Побачивши її, копали й інші, але нічого не знаходили. Ікону зуміла знайти тільки Матрона, прокопавши близько метра в глибину на попелищі будинку, на місці, де була піч.

З благословення архієпископа майбутній митрополит Єрмоген (тоді священник) благоговійно взяв ікону, і хресним ходом її понесли до найближчої церкви на честь святителя Миколая Чудотворця, де був відслужений молебень. Далі величезний хресний хід направився до Благовіщенського собору Казанського. По дорозі від виявленої ікони прозрів жебрак Йосип, який не бачив 3 роки. Коли ікону внесли в собор, зцілився сліпий Микита.

Всі бачили ікону, від казанського архієрея до царя, якому незабаром послали точний список з неї, дивувалися іконографії образу. Скептики можуть заперечувати розповіді про обставини знахідки ікони на згарищі, та ще й десятирічною дівчинкою. Але навіть атеїсти змушені визнати: у Казанської ікони Божої Матері зовсім інша композиція, ніж у всіх відомих до її появи образів – особливий поворот голови Богородиці і особливе положення Богонемовляти.

На місці явлення образу з’явився Богородицький дівочий монастир, однією з насельниць якого стала дівчинка Матрона, що знайшла ікону. У цій обителі чудотворний образ зберігався до 1904 року, коли ікону вкрали. Злодіїв тоді зловили, знайшли фрагменти дорогоцінної ризи, але слідів самої ікони не було. Злочинці стверджували, що образ спалили.

З Казанської ікони Божої Матері було зроблено безліч списків, а сама ікона прославилася своєю чудотворною силою – хворі одужували, сліпі знаходили зір, вороги були переможені й вигнані.

✨👩‍🍳 Перший кулінарний майстер-клас у Недільній школі "ШЛЯХ ВІРИ"👨‍🍳✨

0️⃣1️⃣.0️⃣1️⃣ в нас панував аромат свіжої випічки, шоколаду та щирої дитячої радості! Це була особлива подія — ми вперше провели кулінарний майстер-клас! 🍪🎨
Захід був приурочений до чудового ювілею нашого куратора батюшки Паісія!

Організувала та провела це неймовірне дійство наша талановита мама-майстриня - Ольга Володимирівна Нікітіна, за що їй величезна подяка!
🙏❤️
Дітки з великим захопленням поринули в кондитерську справу:
✨ самі місили запашне тісто;
🍪 випікали домашнє печиво;
🎁 дбайливо упаковували його в подарункові пакетики;
✍️ підписували щирі й теплі листівки зі зворушливими побажаннями для батюшки.
А наостанок на всіх чекала урочиста трапеза з шоколадним фондю, де діти створювали свої власні кулінарні шедеври - занурювали свіжу випічку та фрукти в ніжний шоколад.🍫
Дякуємо всім за теплі емоції, дитячий сміх та атмосферу єдності й любові💕!

⁠#НедільнаШкола #МайстерКлас #КулінарнийМайстерКлас #Діти #Свято

5 листопада - пам'ять апостола Якова, брата Господнього по плоті, єпископа Єрусалимського.

Святий Яків був сином Іосифа Обручника від його першої дружини і тому в Євангелії названий братом Господнім. Згідно з переданням, Господь Іісус Христос з’явився йому після Свого Воскресіння і поставив його єпископом Єрусалимської Церкви. Таким чином, на долю апостола Якова випала особлива діяльність: він не подорожував з проповіддю по різних країнах, як інші апостоли, а вчив і священнодіяв в Єрусалимі, котрий має таке важливе значення для християнського світу.

Як глава Єрусалимської Церкви, святий Яків головував на Апостольському Соборі в Єрусалимі в 51 році. Голос його тут фактично був вирішальним, і пропозиція, зроблена ним, стала резолюцією Апостольського Cобору (Діяння, глава 15).

Значення апостола Якова ще більше зміцнювало його подвижницьке життя. Він був незайманий, не пив ні вина, ні інших спиртних напоїв, утримувався від м’яса, носив тільки лляний одяг. Мав він звичай усамітнюватися для молитви в храмі і там колінопреклонно молився про свій народ. Святий апостол Яків робив це так часто, що шкіра на колінах його загрубіла.

Служіння апостола Якова було важке, серед безлічі найзатятіших ворогів християнства. Але він діяв з таким розумом і справедливістю, що його поважали не лише християни, а й іудеї і називали опорою народу та праведником.

Перебуваючи на посаді Єрусалимського єпископа близько тридцяти років, апостол Яків поширив і утвердив святу віру в Єрусалимі та у всій Палестині. Під час своєї останньої подорожі його відвідав апостол Павло. У той час зібралися до нього пресвітери, і про успіхи християнської проповіді серед євреїв передали йому такими словами: «,ачиш, брате, скільки тисяч іудеїв, які увірували, і всі вони — ревнителі закону» (Діян. 21:20). Багато хто із євреїв навертався в християнство із самої лише довіри до слова праведника.

Бачачи такий вплив апостола, іудейські начальники стали побоюватися, як би весь народ не навернувся до Христа. Вони вирішили скористатися проміжком часу між від’їздом прокуратора Феста і прибуттям на його місце Альбіна (62 р. після Р. X.) для того, щоб або схилити Якова до зречення Христа, або убити його.

Первосвященником у цей час був саддукей Анан. За великого скупчення народу апостола вивели на портик храму, і після декількох улесливих слів зневажливо запитали: «Скажи нам про Розіп’ятого?» — «Ви питаєте мене про Іісуса?» — голосно сказав праведник. «Він сидить на Небесах праворуч Всевишньої сили і знову прийде на хмарах небесних». У натовпі було багато християн, які радісно вигукнули: «Осанна Сину Давидовому!»

Первосвященники і книжники закричали: «О, і сам праведник в омані!» — і скинули його на землю. Яків зміг ще піднятися на коліна і сказав: «Господи, прости їх! Вони не знають, що творять». «Побиймо його камінням», — закричали його вороги. Один священник із племені Рехавового (вони не пили вина, жили в наметах, не сіяли ні пшениці, ні винограду) став умовляти їх: «Що ви робите? Бачите, праведний за вас молиться». Але в цю хвилину один нелюд, за ремеслом сукнороб, ударив своїм праником апостола по голові і вбив його. Разом з ним було вбито багато християн.

Іудейський історик Іосиф Флавій, перелічуючи причини падіння Єрусалима, говорить, що Господь покарав євреїв, серед іншого, за вбивство праведного Якова.

Апостол Яків незадовго до своєї смерті написав соборне послання. Головною метою послання є втішити й укріпити навернених до віри іудеїв у стражданнях, які чекали на них, і застерегти їх від хибної думки, нібито сама лише віра може спасти людину. Святий апостол пояснює, що віра, яка не супроводжується добрими ділами, є мертвою і не приводить до спасіння.

Церковне передання приписує апостолу Якову складання найдавнішого чину Божественної літургії.

Відео.🕯️ВЕЧІРНЄ БОГОСЛУЖІННЯ НАПЕРЕДОДНІ ДИМИТРІЇВСЬКОЇ БАТЬКІВСЬКОЇ ПОМИНАЛЬНОЇ СУБОТИ.🙏
6 листопада 2026р. в храмі Різдва Пресвятої Богородиці м. Хмельницького було звершено Вечірнє заупокійне богослужіння-парастас.
За богослужінням молилися клірики та парафіяни храму.

Коротка інформація про поминальні суботи:
Дмитрівська поминальна субота — це один із головних днів поминання померлих у православній традиції. Вона не має фіксованої дати, але завжди припадає на суботу перед днем пам'яті святого великомученика Димитрія Солунського і була встановлена після Куликівської битви у 1380 році як згадка про всіх загиблих воїнів.
Згодом Димитрієвська субота стала днем, коли поминають усіх покійних християн, особливо своїх спочилих батьків та родичів.
Димитрієвська субота - остання батьківська субота у цьому році.
Найважливіша частина поминання відбувається ввечері на так званому парастасі і вранці у саму поминальну суботу за Божественною літургією, після якої служать спільну панахиду.

Крім того, за традицією, віруючі після богослужіння відвідують могили на цвинтарях..
Назва «батьківська» швидше за все походить від традиції називати покійних «батьками», тобто такими, що відійшли до батьків. Ще одна версія - «батьківськими» суботи стали називатися, тому що християни молитовно поминали насамперед своїх покійних батьків.

🕊️ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ І ВІЧНА ПАМʼЯТЬ УСІМ ВІД ВІКУ СПОЧИЛИМ ПРАВОСЛАВНИМ ХРИСТИЯНАМ🙏