⛪28 липня - Спомин Хрещення Русі (988). Рівноапостольного великого князя Володимира, у Святому Хрещенні Василія (1015).

🌿Святий Володимир був онуком великої княгині Ольги, яка прийняла хрещення у Константинополі і намагалася прищепити йому любов і повагу до християнської віри.

🌿У 980 році Володимир вступив на княжий престол і проявив себе не тільки хоробрим воїном, але і мудрим правителем. Князь перестав вірити у язичницьких богів, називаючи ідолів колодами і почав пошук тієї віри, яку він хотів встановити у державі для себе і для своїх підданих.

🌿До нього приходили посли різних держав, кожен з яких пропонував князю свою віру. Посли, прибувши з Константинополя, так охарактеризували своє враження від богослужіння, яке в Константинопольському храмі в ім'я Софії Премудрості Божої звершува патріарх: «Не знали, на небі чи на землі ми, бо немає на землі такого видовища та краси такої, і не знаємо, як розповісти про це, знаємо тільки, що перебуває там Бог з людьми, і служба їх краща, ніж у всіх інших країнах. Ми не зможемо забути краси тієї». Так було прийнято історичне державне рішення про хрещення Русі.

🌿У 988 році Володимир зібрав численну дружину і пішов війною на Корсунь і взявши місто, звернувся до імператорів Василія і Костянтина, попросивши руки царівни Анни.
Раптово князь був уражений сліпотою, від якої зміг зцілитися під час звершення над ним Таїнства Хрещення.

🌿Князь Володимир наказав руйнувати капища, і ставити церкви, розіслав священників для хрещення народу. У Києві, на колишньому пагорбі Перуна, поставив церкву в ім'я свого небесного покровителя - святого Василія.

🌿До кінця X століття на Русі вже були свої єпископи, священники і диякони, значно зросла кількість грамотних людей різного віку і звань.
При святому князі Володимирі Київська Русь досягла розквіту, і її вплив поширився далеко за її межі.

🌿Епоха святого Володимира була ключовим періодом для державного становлення Православної Русі. Він правив Руссю 37 років, з них 28 років прожив у святому хрещенні.

⛪29 липня – Преподобного Іоанна Святогорця Вишенського (близько 1621–1633).

🌿Преподобний Іван Вишенський був одним з видатних афонських подвижників, які відіграли важливу роль у відродженні православ'я в Україні у XVII столітті.

🌿Народився у кінці XVI або на початку XVII століття на Львівщині у містечку Вишня.
На Святій Горі Афон преподобний Іоанн трудився у старовинному давньоруському монастирі святого Пантелеймона і діючому при ньому скиті Ксілургу.

🌿У 1596 році на Афон старцю Іоанну пише лист патріарх Олександрійський святитель Мелетій I, який закликає його вступити у полеміку з уніатами. Відповіддю на звернення патріарха стали полемічні послання старця Іоанна, у яких він викривав єпископат і духовенство, що відступили від православ'я після подій Брестської унії.

🌿До наших днів збереглося 16 таких творів, які поклали початок полемічному напрямку в українській літературі. Після декількох років листування, близько 1604 року Іоанн Вишенський повертається в Україну. Тут він реформує ряд галицько-волинських монастирів і переводить їх на афонський статут, щоб в умовах протистояння унії вони стали духовно-культурними центрами православ'я.

🌿Близько 1607 Іоанн Вишенський повертається на Афон, де усамітнюється в печері преподобного Косьми Зографського.
Точна дата кончини Іоанна Вишенського не встановлена, але історики вважають, що старець відійшов до Господа у печерному затворі між 1620-ми - 1630-ми роками.

🌿Іван Франко, вважаючи твори преподобного Іоанна вершиною української полемічної літератури, присвятив їх вивченню окрему монографію і серію статей.

🌿Пантелеймон Куліш називав його «афонським апостолом Русі».
Довгий час творіння старця Іоанна Вишенського переписувалися і поширювалися серед православних монахів. Нині відомо не менше 12 списків XVII - початку XX століть.

🌿Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 20 липня 2016 року Іоанн Вишенський був зарахований до лику святих УПЦ.

🙏Тропар

Яко безмолвнаго жития истинный любитель, и Правослaвныя веры непоколебимый ревнитель явился еси, преподобне отче Иоанне, хранитель быв отeческих преданий, на горе Святей многолетне подвизался еси: писаньми же своими соoтчичи своя научaл еси. Моли Христа Бога спаcтися душaм нaшим.

⛪30 липня - Святогірської ікони Божої Матері (1569)

⚜Історія написання чудотворного списку Святогірської ікони Божої Матері пов'язана з одним афонским старцем-іконописцем, який відвідав Святі Гори незабаром після відкриття монастиря у 1844 році. Афонському ченцю дуже сподобалася Святогірська обитель, її статут, схожий з афонським, крейдяна скеля з храмом і печерами. В дарунок монастирю афонський чернець написав Святогірську ікону.

⚜Довгий час ікона перебувала в Іоанно-Предтеченській церкві, у якій в той час молився і ніс подвиг затвору в крейдяній скелі преподобний Іоанн Святогірський. Тут ікона дивом збереглася не тільки від вогкості, але і від пожежі, що трапилася у печерному храмі.

⚜У 1918 році під час хресного ходу зі Святогірською іконою більшовики напали на будинок, де зупинилися на нічліг монахи з образом Богородиці, і розстріляли усіх ченців і священників, які перебували у будинку, а також господаря будинку і його доньку.

⚜У 1922 році під час кампанії з вилучення церковних цінностей більшовики насамперед пограбували давню Святогірську чудотворну ікону Божої Матері – її риза була однією з найкоштовніших в обителі.

⚜Чудотворний список, зроблений афонським іконописцем, братія монастиря зберігала у Всехсвятському кладовищенському храмі до його закриття в 1931 році. За радянських часів цей чудотворний список був збережений віруючими. Останнім його місцем перебування була церква в селі Новотроїцькому Волноваського району.

⚜У 1992 році Святогірську ікону Божої Матері урочисто хресним ходом перенесли в Святогорський монастир і поставили в Успенському соборі.

⚜Існує безліч свідчень про зцілення віруючих по молитвах Святогірської ікони Богородиці. Особливу допомогу від чудотворного образу отримують страждають онкологічними захворюваннями і безпліддям.

🙏Тропар

К Богоро́дице приле́жно ны́не притеце́м, гре́шнии и смире́ннии, и припаде́м, в покая́нии зову́ще из глубины́ души́: Влады́чице, помози́, на ны́ милосе́рдовавши, потщи́ся, погиба́ем от мно́жества прегреше́ний, не отврати́ Твоя́ рабы́ тщи́, Тя́ бо и еди́ну наде́жду и́мамы.