14 ЛИПНЯ ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА ШАНУЄ ПАМ’ЯТЬ СВЯТИХ БЕЗСРІБНИКІВ І ЧУДОТВОРЦІВ КОСМИ І ДАМІАНА

Святі брати Косма і Даміан жили у III столітті після Різдва Христового в Римі. Їх виховувала мати Феодотія в християнській вірі, і ще з юних літ вони виявили великий дар лікарського мистецтва. У той час заняття лікарською справою було дуже прибутковим, однак святі не брали жодної плати за свою допомогу, промовляючи: «Ми зцілюємо недуги силою Господа і Спасителя нашого Іісуса Христа і не беремо ніякої винагороди за допомогу хворим, бо Господь заповів Своїм ученикам: “Даром одержали — даром давайте” (Мф. 10:8)».

У братів було багато заздрісників, і одного разу за доносом їх заарештували. Але коли Косма і Даміан зцілили самого римського імператора, їх з честю відпустили на волю. Відтоді вони не залишали лікарського служіння, дбаючи про людей і являючи приклад істинної християнської любові. «Не своєю силою ми зцілюємо хвороби, а силою Христа, Істинного Бога. Віруйте в Нього — і будете здорові», — так навчали вони своїх пацієнтів, прагнучи не лише зцілити тіло, а й навернути людську душу до шанування Істинного Бога.

Прийняти мученицьку смерть їм судилося від руки власного вчителя. Літній наставник Косми і Даміана, охоплений заздрістю до своїх колись улюблених учнів, одного разу запропонував їм разом піти високо в гори, щоб збирати лікарські трави. Косма і Даміан, нічого не підозрюючи, погодилися. Зловмисник підступно заманив їх у пастку, убив, а їхні тіла скинув у річку.

З іменами та подвигом святих безсрібників пов’язана церковна традиція ставлення до лікарів і лікарської справи. Значною мірою саме християнське розуміння милосердного служіння ближньому стало одним із підґрунтів розвитку сучасної системи охорони здоров’я. У Церкві завжди вважалося, що допомогу слід надавати кожному хворому — незалежно від того, ким він є і чи може заплатити за лікування. Багато лікарів і сьогодні прагнуть втілювати цей принцип у своїй професійній діяльності.

🙏Тропар
Святии безсребреницы и чудотворцы Космо и Дамиане, посетите немощи наша: туне приясте, туне дадите нам.

⛪18 липня - Знайдення мощей святителя Інокентія, архієпископа Херсонського і Таврійського (1997).

🌿Святитель Інокентій (Борисов) народився у 1800 році в сім'ї священника. Після закінчення Воронезького училища і Орловської духовної семінарії він вступив до Київської духовної академії. Отримавши ступінь, він прийняв чернечий постриг і невдовзі був висвячений на священника у 1823 році.

🌿Деякий час Інокентій викладав у Петербурзькій духовній академії, а потім був призначений ректором академії в Києві, де відзначився педагогічними талантами.
Він скасував викладання латинською мовою, і йому вдалося сильно зацікавити студентів вивченням джерел святоотецького богослов'я.

🌿У 1837 р він був хіротонізований на вікарного єпископа Київської єпархії, потім переведений до Вологди, потім до Харкова. За цей термін він відновив Охтирський і Святогірський монастирі, відкрив Микільську жіночу обитель. Владиці належить ідея заснування урочистого хресного ходу у Харкові з нагоди перенесення в місто з Курязького монастиря чудотворної ікони Божої Матері.

🌿У 1848 році владика був призначений архієпископом Херсонським з місцеперебуванням в Одесі. Завжди натхненні проповіді святителя Інокентія залучали безліч віруючих, а його духовні праці були надзвичайно популярні у XIX столітті. Він відновив багато стародавніх монастирів на Чорноморському узбережжі, заохочував наукові дослідження витоків християнства в Криму і на Кавказі.

🌿Святитель помер в Херсоні 25 травня 1857 року на свято Трійці.
Канонізований у 1997 році.

🙏Тропар
От юных лет прилежа учению благочестия и страху Божию, во благодати Христовой преуспевая, стяжал еси словесная дарования и явился еси неутомимый проповедниче спасения, души верных озаряя спасительными смыслы и приводя всех ко исправлению. Святителю отче Иннокентие, моли Христа Бога дати нам оставление грехов и велию милость.🙏

📖ЄВАНГЕЛІЄ ДНЯ У ВИКОНАННІ ДІТЕЙ НЕДІЛЬНОЇ ШКОЛИ ПАРАФІЇ РІЗДВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ⛪️
☦Неділя 7-ма після П'ятидесятниці. Про зцілення сліпих і біснуватого німого🕊️
(Мф.9, 27-35).

Читає: Городецька Ліза