НОВИЙ ВИПУСК ПРАВОСЛАВНОГО ВІСНИКА

https://youtu.be/nlLz9LJsHFM?si=Sc-T0uRtVv8Dfp-w

⛪18 червня - перенесення мощей святого благовірного князя Ігоря Чернігівського.

⚜Великий князь Ігор Ольгович, у святому Хрещенні Георгій, у 1146 році був взятий в полон князем Ізяславом і заточений в одному з монастирів Переяславля Руського або Південного, сьогодні це місто Переяслав-Хмельницький.
Далеко від мирської суєти, важко хворий, він став каятися в своїх гріхах і просив дозволити йому постригтися в ченці.

⚜5 січня 1147 єпископ Переяславський Євфимій постриг його в чернецтво з ім'ям Гавриїл.
Незабаром він одужав і був переведений у Київський Феодорівський монастир, де прийняв схиму з ім'ям Ігнатій і цілком віддався чернечим подвигам.

⚜Чернігівські князі, двоюрідні брати Ігоря, замислили заманити Ізяслава Київського в спільний похід з метою захопити його або вбити.Змова відкрилася, коли князь був уже на шляху до Чернігова. Обурені кияни, дізнавшись про підступність чернігівців, помстилися безвинному князю-схимнику.

⚜19 вересня 1147 роки святий Ігор був жорстоко вбитий. Господь прославив страждальця дивами.

⚜У червні 1150 року, коли київський престол був зайнятий Юрієм Долгоруким, його союзник, князь Чернігівський Святослав Ольгович, рідний брат убитого Ігоря, урочисто переніс святі мощі князя Ігоря на батьківщину, до Чернігова, де вони були покладені в раку «з теремом» в кафедральному Спаському соборі. Тоді ж було встановлено святкування пам'яті святого.

🙏Тропар

Просветився Божественным крещением, Духа Святаго светлостьми озаряем, Евангелие Христово в сердце твое восприял еси делом слово Сына Божия исполняя, благоверный княже Игоре, моли Всеблагаго Спасителя нашего даровати нам мир, и милость, и спасение душ наших, чтущих честную память твою🙏

19 червня Православна Церква звершує святкування на честь чудотворної ікони Пресвятої Богородиці «Не ридай Мене, Мати».

Ікона «Не ридай Мене, Мати» — одна з доволі рідкісних ікон Пресвятої Богородиці. Її особливість полягає в незвичному сюжеті. Якщо зазвичай Пресвята Богородиця зображується з Богонемовлям Христом або поруч із Христом, Який уже вийшов на проповідь, то на іконі «Не ридай Мене, Мати» Спаситель представлений мертвим, що саме по собі є вражаючим і глибоко зворушливим образом.

Христос справді помер як Людина на Хресті у Велику П’ятницю, зійшов до аду у Велику Суботу, а в Неділю, на третій день, воскрес. Отже, у стані смерті Христос перебував менше трьох днів, і саме цей священний момент відображений на іконі «Не ридай Мене, Мати».

«Не ридай Мене, Мати», — такими словами звертається Христос до Своєї Пречистої Матері. Це звернення пов’язане з євангельською подією, коли Спаситель ішов на Голгофу, а жінки Єрусалима плакали за Ним. Тоді Господь, звертаючись до них, сказав, щоб вони плакали не за Ним, а за собою і за своїми дітьми, які не впізнали у Ньому Месію і віддали Його на смерть.

Пресвята Богородиця, як Мати, що безмежно любить Свого Сина, природно оплакує Його. Але Христос, навіть перебуваючи у смертному спочинку, утішає Її словами: «Не ридай Мене, Мати», — адже Він воскресне і перебуватиме разом зі Своєю Пречистою Матір’ю у Царстві Небесному на віки вічні.

Сюжет цієї ікони та сама подія, зображена на ній, настільки величні й сповнені глибокого духовного змісту, що звертатися до неї лише з повсякденними потребами видається недоречним. Саме тому молитва, якою завершується акафіст перед іконою «Не ридай Мене, Мати», містить традиційні для християнського благочестя прохання.

Так, вірні моляться до Пресвятої Богородиці, просячи зміцнити їхню віру, а також віру священнослужителів та архіпастирів Церкви.

Окрім того, у молитві містяться прохання про заступництво за весь народ і про наставлення на шляху до Царства Небесного.

Справді, людині надзвичайно важко самостійно проходити шлях духовної боротьби та спасіння. Саме тому вона звертається по заступництво й провід не до будь-кого, а до Пресвятої Богородиці, Яка стала Матір’ю Воплоченого Бога.

І, нарешті, у цій самій молитві міститься щире уповання на те, що ніхто, хто прибігає до Пресвятої Богородиці «у скорботах і потребах», не відійде від Неї без духовної втіхи, допомоги та благодатного дару.