✨ПРИВІТАННЯ З ДНЕМ МАТЕРІ ВІД НЕДІЛЬНОЇ ШКОЛИ "ШЛЯХ ВІРИ" ПАРАФІЇ РІЗДВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ м. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ✨

Дорогі наші мами!
Щиро дякуємо вам за життя, за вашу любов, терпіння, мудрість, за ваші недоспані ночі, щирі молитви та добре християнське виховання, яке ви привили своїм дітям.

Нехай Господь дарує вам міцне здоров’я, душевний мир, радість, довгі роки життя та Свою щедру допомогу. Дякуємо за вашу безмежну любов!

Зі Святом, дорогі матусі!💐❤️🥰

⛪12 травня – Прославлення преподобного Амфілохія Почаївського (2002).

🌿Преподобний Амфілохій Почаївський (у миру Яків Головатюк) народився 10 грудня 1894 року.

🌿У Почаївську лавру майбутній угодник Божий прийшов у 1925 році і, пройшовши усі послухи, 8 липня 1932 року був пострижений у чернецтво з ім’ям Іосиф. Дуже швидко по всій Волині пронеслася слава про монаха як про суворого подвижника і майстерного костоправа і лікаря.

🌿Амфілохій Почаївський жив у каплиці на кладовищі, кожен день приймав до п'ятисот чоловік, які йшли до нього як за душевним, так і за фізичним зціленням. За молитвами преподобного зцілялися багаторічні невиліковні каліки, глухі та сліпі.

🌿У 60-ті роки КДБ відправило преподобного Амфілохія у психіатричну лікарню. І тільки після приїзду до лікарні доньки Сталіна Світлани Алілуєвої, яку він свого часу зцілив, Амфілохія відпустили.

🌿Помер подвижник 1 січня 1971 року. Незадовго до смерті старець говорив, щоб усі приходили на його могилу зі своїми потребами і хворобами, обіцяв і по смерті не залишати нужденних.Коли через 31 рік була відкрита його могила, виявилося, що тіло ченця було нетлінним.

🌿12 травня 2002 року Амфілохія Почаївського прославили у лику святих. Під час прославлення святого в небі над Лаврою з’явилися створені з хмар два хрести. Протягом години віруючі могли спостерігати за цим дивом – один великий хрест і поруч – трохи менший.

🙏Тропар
Земли́ Волы́нския пресла́вна подви́жника и оби́тели Поча́евския досто́йна насельника люде́й правосла́вных изря́дна цели́теля яви́ тя́ Це́ркви Свое́й Христо́с Бо́г на́ш, преподо́бне о́тче Амфило́хие, Ему́ же усе́рдно моли́ся от наве́т вра́жиих свободи́тися и спасти́ся душа́м на́шим.

❤️ХМЕЛЬНИЦЬКА ЄПАРХІЯ ПЕРЕДАЛА ГУМАНІТАРНУ ДОПОМОГУ ВИНОГРАДІВСЬКОМУ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНОМУ ІНТЕРНАТУ НА ХМЕЛЬНИЧЧИНІ

11 травня 2026 року Хмельницька єпархія Української Православної Церкви спільно з благодійною організацією «З нами Бог» передала гуманітарну допомогу для Виноградівського психоневрологічного інтернату (с. Виноградівка Хмельницького району).

З благословення митрополита Хмельницького і Старокостянтинівського Віктора, від імені Хмельницької єпархії благодійну акцію провів архімандрит Паїсій (Куліш).

Допомога включає одяг, взуття, постільну білизну та інші необхідні речі для потреб пацієнтів психоневрологічного інтернату.

Дякуємо всім, хто долучається до добрих справ, підтримує та допомагає тим, хто цього потребує🙏🏽

🔹ЗАПОВІДІ БОЖІ у виконанні учня Недільної школи "Шлях віри"
Юрчак Богдан.
🔹ЗАПОВІДІ БЛАЖЕНСТВ у виконанні учениці Недільної школи "Шлях віри Антонюк Надії.

#Парафія_Різдва_Пресвятої Богородиці м. Хмельницький.

⛪15 травня - перенесення мощей святих благовірних князів-страстотерпців Бориса і Гліба (1115), у святому Хрещенні Романа і Давида.

⚜️Святі Борис і Гліб и були молодшими синами святого рівноапостольного князя Володимира.

⚜️Старший з братів - Борис отримав гарну освіту. Гліб з раннього дитинства виховувався разом з братом, і поділяв його прагнення присвятити життя служінню Богу. Обидва брати відрізнялися милосердям і серцевою добротою, наслідуючи приклад святого рівноапостольного великого князя Володимира, милостивого і чуйного до бідних, хворих і знедолених.

⚜️Коли брати підросли, Борису дісталося від батька місто Ростов. Незадовго до своєї смерті Володимир закликав Бориса до Києва, дав йому військо і направив в похід проти печенігів. Незабаром великий князь помер, і його старший син Святополк самовільно оголосив себе великим князем Київським, скориставшись тим, що Борис був у поході. Святий Борис не хотів оскаржувати це рішення - йому не подобалася сама думка про міжусобну війну. Борис розпустив своє військо зі словами: «Не підніму руки на брата свого, та ще на старшого мене, якого мені слід вважати за батька!»

⚜️Але Святополк боявся, що брат передумає і силою відбере в нього Київський престол. Він підіслав до Борису вбивць. Незважаючи на те, що святий Борис дізнався про страшну загрозу, він не став ховатися. На нього напали зі списами прямо під час молитви. Сталося це 24 липня 1015 року на березі річки Альти. Князь загинув не відразу, першим вбили його вірного слугу Георгія Угрина, який кинувся на захист Бориса. Сам же святий на слабнучих ногах вийшов з шатра, де молився, і сказав вбивцям: «Підходьте, браття, закінчите службу свою, і нехай буде мир братові Святополку і вам». Тоді воїни знову прокололи тіло князя списом.

⚜️Князь ще дихав, коли вбивці везли його до Києва, щоб показати Святополку. По дорозі вони зустріли двох варягів, яких послав Святополк. Варяги побачили, що Борис ще живий, і добили святого ударом меча в серце. Тіло страстотерпця привезли до Вишгорода і в таємниці від усіх поклали в храмі в ім'я святого Василія Великого.

⚜️Святополк не зупинився на одному вбивстві. У той час Гліб княжив у Муромі. Старший брат відправив до нього воїнів. Як і Борис, Гліб теж заздалегідь знав, що до нього підіслані вбивці. Вони наздогнали князя в гирлі річки Смядині, поруч зі Смоленськом. Після подвійного вбивства Святополк, якого в народі прозвали Окаянним, правив недовго.

⚜️Великий князь Київський Ярослав Мудрий знайшов мощі святого Гліба і поклав їх в храмі в ім'я святого Василія Великого в Вишгороді - поруч з мощами святого князя Бориса. Святі останки братів прославилися численними чудесами.

⚜️У цей день 2 травня (15 за новим стилем) 1115 року відбулося перенесення мощей в нову, вибудувану в ім'я Бориса і Гліба церкву у Вишгороді, в якому брали участь всі троє Ярославичів (Ізяслав, Святослав, Всеволод). З тих пір цей день пам'яті перенесення мощей став широко святкуватися на Русі.

🙏Тропар
Днесь церковная разширяются недра, приемлющи богатство Божия благодати, веселятся русстии собори, видяще преславная чудеса, яже творите приходящим к вам верою, святии чудотворцы Борисе и Глебе, молите Христа Бога, да спасет души наша.