9 квітня. Страсна седмиця. Великий Четвер. Спомин Тайної Вечері.

Серед днів Страсного тижня Великий четвер займає особливе місце. Цього дня Церква згадує Тайну Вечерю Господа Іісуса Христа з Його учнями – апостолами. На Тайній Вечері Спасителем було встановлено головне церковне Таїнство – Таїнство Євхаристії або Причастя, під час якого всі віруючі у вигляді хліба та вина споживають справжні Тіло та Кров Христові.

Увечері, коли іудеї за звичаєм заготовляли пасхальне ягня, Спаситель зібрав учнів Своїх, щоб їсти разом вітхозавітну пасху (Лк. 22:15), адже Господь «прийшов не порушити закон, а здійснити» (Мф. 5:17).

«Іісус, знаючи, що настав Його час перейти з цього світу до Отця» вирішив навчити Своїх учнів найголовнішому – смиренню і любові. Учитель встав з вечері і почав умивати ноги апостолам і заповідав «щоб і ви робили так само» – зі смиренням служили один одному, адже «Господь гордим противиться, а покірним дає благодать».

Почалася Тайна Вечеря, під час якої Христос дав апостолам вино і розломив для них хліб зі словами: «Це є Тіло Моє, що за вас віддається; це творіть на Мій спомин. Ця чаша є Новий Завіт у Моїй Крові, що за вас проливається». На новозавітній вечері Господь вперше звершив і встановив основоположне Таїнство Церкви – Євхаристію (Святе Причастя).

Як після першої Пасхи євреї вийшли із Єгипету, так і після новозавітньої Пасхи Христос і Його учні полишили Єрусалим і направилися у сад на гору Єлеонську.

У Гефсиманському саду Іісус звертається до Свого небесного Отця в молитві, щоб минула Його «чаша» страждань, тому що боялася смерті людська природа Христа. Оскільки, «смерть є наслідком гріха» (Рим. 5:12), тому безгрішна природа Боголюдини обурюється проти грядущої смерті.

Згодом по Христа приходить озброєний народ, котрих привів Іуда Іскаріотський. Учень злочестивий поцілунком видав Господа, Якого поведуть на суд до безбожних первосвященників.

Увечері у храмах звершується богослужіння Святих і Спасительних Страстей Господа нашого Іісуса Христа. Під час цієї відправи читаються дванадцять Євангелій, тобто 12 уривків зі всіх чотирьох Євангелій.

Євангельські сюжети розповідають нам про страждання Христа перед розп'яттям, починаючи з останньої бесіди Його з учнями на Тайній Вечері і закінчуючи похованням Його в саду Йосифа Аримафейського.

Під час читання Євангелій всі, хто моляться, стоять із запаленими свічками, показуючи цим, що слава і велич не залишили Господа і під час Його страждань, а також гарячу любов до свого Спасителя.

Існує звичай нести після вечірнього богослужіння із собою запалену свічку, з якою молилися всю службу і на порозі свого будинку вгорі накреслити димом від вогню образ хреста.