⚡️⚡️⚡️У ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ЄПАРХІЇ СТАРТУЄ БЛАГОДІЙНА АКЦІЯ «ДО ВЕЛИКОДНЯ - З ДОБРИМИ СПРАВАМИ❤️»

🙏 З благословіння митрополита Хмельницького і Старокостянтинівського Віктора, у період Великого посту Хмельницька єпархія Української Православної Церкви розпочинає благодійну ініціативу зі збору коштів для важкохворих дітей Хмельниччини.

‼️Мета акції — об’єднати духовенство та вірян навколо справи милосердя напередодні Світлого Христового Воскресіння. Зібрані кошти будуть адресно передані родинам дітей, які потребують дороговартісного лікування.
Про кожен випадок та передану допомогу буде поінформовано окремо.

Пожертви можна залишити у спеціальних скриньках у храмах Хмельницької єпархії або перерахувати на зазначений рахунок👇🏻

https://send.monobank.ua/jar/5vKduPSpvD

в призначені обовʼязково зазначайте: «Благодійна допомога важкохворим дітям»

🙏🏻Великий піст — це час не лише молитви, а й живої любові, яка виявляється у ділі.

❤️Долучайтеся до благодійної ініціативи Хмельницької єпархії УПЦ

У Неділю Торжества Православ’я, брати і сестри, згадаймо вчення Церкви про іконошанування, підтверджене Сьомим Вселенським Собором.

I. У Старому Завіті справді міститься заборона на створення зображень Бога (див. Левіт 26:1 та інші), АЛЕ Боговтілення скасовує цю абсолютну заборону на зображення Бога, тому що Бог реально став людиною, а отже Його можна зобразити; Таким чином, ікона засвідчує істину: «Бог з’явився у плоті» (1 Тим. 3:16).

II. А Того, Хто у плоті, можна описати й намалювати – див. 1 Іоанна 1:1 «Що було від початку, що ми чули, що бачили власними очима, що розглядали, і чого руки наші торкалися, про Слово життя».

III. Ікона зображає не природу, а Особу; А честь, що віддається образу, переходить до першообразу.

IV. Святі отці (наприклад, прп. Іоанн Дамаскін) чітко розрізняють (λατρεία) та проскінін (προσκυνει̃ν): служіння (латрія) можливе лише Богові, а шанування (проскінін) допустиме щодо ікон, мощей, тощо без вознесення їх до рівня божества.

V. Ми молимося перед іконою, а не іконі; можливі зловживання не скасовують істинного вчення Церкви про іконошанування.

VI. Християни, які шанують ікони, завжди мають нагадування, що Бог «недалеко від кожного з нас» (Діян. 17:27). І, дивлячись на святі ікони, нас охоплює благоговійна віра, що ми є учасниками великої таємниці Боговтілення і належимо до Церкви, що утверджена на основі, закладеній Апостолами і пророками, маючи Самого Іісуса Христа наріжним каменем (Єф. 2:20).

архієпископ Сильвестр Стойчев.

📖☦🅰ПОСТОЛЬСЬКЕ ЗАЧАЛО "Неділі 1-шої Великого посту. Торжество Православ'я"
у виконанні Недільної школи парафії Різдва Пресвятої Богородиці.
(Евр.XI, 24-26, 32-XII,2.)

Читає: Стець Марина.

2️⃣8️⃣.0️⃣2️⃣
✨провела заняття✨
МОЛОДША ГРУПА НЕДІЛЬНОЇ
ШКОЛИ🙋🙋🏼‍♀️

Говорили про піст — по-дитячому щиро і глибоко ❤️🙏 Кожен намалював серце. А потім разом “забирали” з нього гріхи: образи, непослух, злі слова…
Діти так щиро ділилися, що хочуть стати добрішими, слухнянішими, більше любити й допомагати. І знаєте, їхні маленькі серця сьогодні стали світлішими 💕🤗✨
Піст — це не лише про обмеження в їжі. Це про чисте серце.❤️
🎉Наприкінці вітали іменинницю - Софію КОВАЛЬ!
І пригощалися! 🍪 ☕️
До зустрічі, малюки!🌿🌷

Боже, Господе, Ісусе
на колінцях я молюся.
Всі гріхи мені прости
І від лиха захисти.

0️⃣1️⃣.0️⃣3️⃣.2️⃣6️⃣
в Недільній школі "ШЛЯХ ВІРИ" відбулися чергові заняття

Говорили про свято Торжества Православ’я — про духовну стійкість та перемогу церкви над єресями, які в різні часи намагалися похитнути її єдність і істину віри.
Роздумували про вірність Богові та відповідальність кожного християнина за збереження своєї віри.
Старша група також вивчала молитву преподобного Єфрема Сиріна — одну з головних молитов Великого посту.

Нехай цей час стане для всіх нас періодом духовного зростання, очищення та наближення до Бога 🙏

ЩО ТАКЕ ЛІТУРГІЯ ПЕРЕДОСВЯЧЕНИХ ДАРІВ ТА ЩО НА НІЙ ВІДБУВАЄТЬСЯ?

У дні Великого посту нам часто доводиться брати участь у незвичайному для інших днів богослужінні - Літургії Передосвячених Дарів. Вона суттєво відрізняється від Літургії, на яку ми звикли ходити щонеділі.

Що таке Літургія Передосвячених Дарів? Чому вона звершується тільки у Великий піст та що на ній відбувається?

🔹 Що являє собою Літургія Передосвячених Дарів?

По суті Літургія Передосвячених Дарів - це складене богослужіння, яке включає в себе Часи, Вечірню (незважаючи на те, що ця служба відбувається вранці) і частину Літургії без Євхаристійного канону.

Головна особливість цієї Літургії полягає у тому, що на ній не звершується Таїнство Євхаристії, на якому відбувається освячення Святих Дарів. Віруючі причащаються на ній Дарами освяченими на попередній повній Літургії свт. Василія Великого або свт. Іоанна Златоустого. Звідси і назва - Літургія Передосвячених Дарів.

Чин цієї Літургії був складений і введений в богослужбову практику у другій половині VI століття Римським святителем Григорієм Двоєсловом.

🔹 Чому Літургію Передосвячених Дарів звершують у Великий піст?

Літургію Передосвячених Дарів звершують у дні Великого посту, щоб не позбавляти віруючих таємничого спілкування з Господом і не порушувати при цьому постового покаянного настрою звершенням повної урочистої Літургії.

Звершувати у Великий піст неповну Літургію постановив Шостий Вселенський Собор у VII столітті.

🔹 У які дні звершується Літургія Передосвячених Дарів?

Літургія Передосвячених Дарів звершується по середах і п'ятницях Святої Чотиридесятниці, у четвер п'ятої седмиці посту, коли звершується пам'ять преп. Марії Єгипетської та у перші три дні Страсної седмиці.

Таку Літургію належить також звершувати і в день пам'яті св. Іоанна Предтечі (8 березня), Сорока мучеників Севастійських (22 березня), на храмові свята і у день пам'яті шанованих святих (крім свята Благовіщення), якщо ці свята припадають на період Великої Чотиридесятниці і не випадають на суботу та неділю.

🔹 Послідовність звершення Літургії Передосвячених Дарів

Починається богослужіння з Вечірні. Перший вигук священика, що прославляє Святу Трійцю, такий же, як і на звичайній, повній Літургії: «Благословенно Царство Отца и Сына и Святого Духа…».

Відразу після слів священика читається 103 псалом, в якому оспівується створення світу Богом.

Далі диякон виходить з вівтаря і вимовляє мирну єктенію, після якої читаються уривки з псалмів - кафізми.

Після кожної кафізми диякон виходить і знову закликає нас помолитися, а у вівтарі священник ставить Святі Дари на антимінс, кадить навколо престолу з Дарами і переносить Святі Дари з Престолу на Жертовник, а ті, що моляться в храмі при цьому стоять на колінах.
(У багатьох храмах у цей момент дзвонять в маленький дзвіночок, щоб люди знали, що треба опуститися на коліна і благоговійно молитися при перенесенні Святині).

Після кафізм великопісна вечірня відбувається своїм порядком - співається “Господи Воззвах…” і стихири-співи, відповідні дню церковного календаря. Диякон кадить увесь храм.

Під час співу останньої стихири відкриваються Царські врата, і духовенство звершує малий Вхід з кадилом, а на Страсний тиждень - з Євангелієм. Диякон виголошує «Премудрость, прости!», що в перекладі з церковнослов'янської означає «Випроставшись, слухайте Премудрості (Божої)!» А хор співає древній гімн «Свете Тихий ...». У ньому ми чуємо звістку про прихід на землю Спасителя, про початок нового благодатного дня вічного життя.

Далі Царські врата закривають, і слідує спів і читання уривків зі Святого Письма Старого Завіту - прокимнів і паремій. Під час першої паремії запалена свічка ставиться на Євангеліє, що лежить на Престолі. Ця дія символізує те, що всі пророки і праотці Старого Завіту були освячені тим же Божественним Світлом, яке просвітлює всіх людей і нині.

Перед початком другої паремії знову відкриваються Царські ворота, священик з кадилом та свічкою в руках виходить на амвон і хрестоподібно благословляє богомольців, виголошуючи: «Свет Христов просвещает всех!» У цей момент за традицією належить схилити коліна.

Свіча є тут символом Господа Ісуса Христа, Який є Світлом для світу. Звичай осіняти богомольців запаленою свічкою сходить до перших століть християнства. Оголошувані, які хотіли прийняти Таїнство Святого Хрещення в дні Великого Посту, перед виходом з храму благословлялися священиком запаленою свічкою. Ця дія символізувала просвітлення оголошених Божественним Світлом.

Після прочитання другої паремії особливим наспівом виконуються уривки з 140 псалма: «Да исправится молитва моя, яко кадило пред Тобою…».

Далі слідує великопісна молитва св. Єфрема Сирина: «Господи и Владыко живота моего...»
Молитва преподобного Єфрема Сирина є основною молитвою великопісного богослужіння, яка говорить нам про головні чесноти та небезпеки в духовному житті.
Потім звучать звичайні єктенії з посиленою молитвою за тих, хто готується прийняти Святе Хрещення.

Під час виголошення дияконом єктеній священик тихо молиться у вівтарі. Настає урочиста мить - перенесення Святих Дарів з жертовника на Престол. Хор, замість звичайної Херувимської пісні, співає гімн «Нине силы Небесные...». Так як переносять вже освячені Дари, то віруючі знову стають на коліна. Після Великого входу закривають Царські врата і завісу до половини.
Святі Дари перенесені на Престол, а богомольці готуються до Причастя.

Диякон виходить з вівтаря та виголошує прохальну єктенію про наші духовні потреби і відпущення гріхів, після чого хор дуже простим наспівом співає молитву Господню «Отче наш». Після вигуку: «Преждеосвященная Святая Святым», - священнослужителі у вівтарі причащаються Святих Христових Тайн. Відкривається завіса Царських врат і Чаша зі Святими Дарами виноситься для Причастя віруючих.

Після Причастя читається особлива великопісна заамвонна молитва. Потім священник виголошує відпуст і благословляє Хрестом народ. Віряни підходять прикладаються до Хреста і виходять з храму осяяні Світлом Божественної благодаті.

Літургія Передосвячених Дарів - це унікальне богослужіння, яке звершується протягом Великого посту. За допомогою цієї служби Церква дарує нам виняткову можливість проникнутися постовим покаянним настроєм, духовно оновитися й відчути власний досвід церковного життя.

Тож саме в часі Чотиридесятниці важливо не втрачати можливості приймати участь у Літургії Передосвячених Дарів. Адже тільки з нею можна провести час посту гідно й відчути справжню духовну радість від пройденого шляху до Воскресіння Христового.

За чинопослідуванням Літургії Передосвячених Дарів