ПРЕСВЯТАЯ БОГОРОДИЦЕ, СПАСИ НАС🙏
⛪20 березня - ікони Божої Матері «Споручниця грішних».

🌿Ікона названа так за написом, що зберігся на ній: "Аз споручниця грішних до Мого Сина...".

🌿На іконі Богоматір зображена з Немовлям на лівій руці, Який обома руками тримає Її праву руку. Глави Богоматері і Немовляти увінчані коронами.

🌿Цей образ Пресвятої Богородиці відомий на Русі з першої половини 17-го століття. Його появу в Свято-Троїцькому Корецькому монастирі пов'язують з ім'ям Самуїла Корецького, благодійника цієї обителі. Ікону князь Самуїл привіз в українські землі з Константинополя.

🌿Ще один образ з такою ж назвою - «Споручниця грішних» - прославився в середині 19-го століття в Миколаївському Одріному монастирі Орловської губернії. Багато хворих отримували зцілення, молитовно звертаючись до Божої Матері. Сьогодні Церква прославляє всі перераховані ікони Пресвятої Діви.

🙏Тропар
Умолкает ныне всякое уныние и страх отчаяния исчезает, грешницы в скорби сердца обретают утешение и Небесною любовию озаряются светло: днесь бо Матерь Божия простирает нам спасающую руку и от Пречистаго образа Своею вещает, глаголя: Аз Споручница грешных к Моему Сыну, Сей дал Мне за них руце слышати Мя выну. Тем же, людие, обремененнии грехи многими, припадите к подножию иконы Ея, со слезами вопиющие: Заступнице мира, грешным Споручнице, умоли Матерними Твоими молитвами Избавителя всех, да Божественным всепрощением покрывает грехи наша и светлыя двери райския отверзет нам, Ты бо еси предстательство и спасение рода христианскаго.

#Центр_інформації_УПЦ
#УПЦ

☦БОГОСЛУЖІННЯ НАПЕРЕДОДНІ СУБОТИ 3-ОЇ СЕДМИЦІ ВЕЛИКОГО ПОСТУ, 🙏ПАМЯТІ СОРОКА МУЧЕНИКІВ СЕВАСТІЙСЬКИХ☦

#Утреня_21.03.
"Величання 40 мученикам Севастійським".🙏

Завтра в суботу 22.03.
Початок ранкового богослусжіння: Часи, Божественна Літургія о 08:00❕

22 березня Свята Церква вшановує день пам‘яті СОРОКА МУЧЕНИКІВ СЕВАСТІЙСЬКИХ.

Cвяті сорок мучеників Севастійських загинули у 320 році біля міста Севастія (нині турецьке місто Сівас) за відмову зректись християнської віри.

У 313 році імператор Константин Великий підписав указ, за яким християни могли вільно сповідувати свою віру та їхні права прирівнювались до прав язичників. Проте його співправитель Лікіній був переконаним язичником і в своїй частині імперії вирішив викорінити християнство. Він готувався до війни із Константином і, боячись зради, вирішив і своє військо очистити від християнства, змушуючи воїнів зректись віри в Христа.

Так було і в провінції Вірменія, де в місті Севастія гарнізоном керував ревний язичник Агриколай. Саме у його підпорядкуванні було 40 каппадокійських воїнів-християн, які виходили переможцями з багатьох битв. Коли їх змусили зректись християнства й принести жертву язичницьким богам, вони відмовились і за це були кинуті Агриколаєм у в’язницю.
Наступного ранку воїнів знову привели до Агриколая. Цього разу язичник намагався переконати їх лестощами. Він став вихваляти їхню мужність, молодість, силу й знову запропонував їм відректися від Христа й тим здобути собі честь і прихильність самого імператора. Почувши відмову, він звелів закувати воїнів, проте старший з них, Киріон, сказав: “Імператор не давав тобі права накладати на нас кайдани”. Агриколай зніяковів і вже наказав відвести воїнів до в’язниці без кайданів.

Через сім днів у Севастію прибув знатний сановник Лісій для суду над воїнами й також змушував їх зректись віри в Христа. Святі воїни твердо відповідали: «Можеш взяти не тільки наше військове звання, але й наше життя. Для нас немає нічого важливішого за Христа-Бога». Розлючений Лісій звелів каменувати воїнів, але, як говорить Святе Передання, каміння летіло повз них. Мучителі зрозуміли, що їх оберігає якась невидима сила й знову кинули до в’язниці. Тут їм з’явився Господь і промовив: «Хто вірує в мене, навіть якщо й помре, то оживе. Не бійтесь та будьте мужні, бо вам приготовані Нетлінні Вінці».

Наступного дня, вечором, їх зв’язаними повели до озера, яке знаходилось неподалік Севастії. Тут їх роздягли, завели в холодне озеро і їхні тіла почали замерзати в крижаній воді, бо надворі була зима. Їхні муки посилювались ще й тим, що на березі озера було розкладено гарячу баню. Їм потрібно було тільки повідомити охоронців що вони відрікаються Христа й тоді їм дозволили б відігрітись у гарячій воді. Та Святі воїни цілу ніч мужньо стояли в крижаній воді, підтримуючи один одного молитвами та псалмами.

Ранком один із воїнів не витримав холоду й попрямував до гарячої води, щоб відігрітись та, тільки відчувши на собі гаряче повітря, мертвим упав на землю. В цей момент тюремний сторож Аглай побачив над воїнами неземне світло. Це настільки його вразило, що він об’явив себе християнином, скинув із себе одяг та приєднався до 39-ти Мучеників.

Коли прийшли мучителі, то, побачивши, що воїни не замерзли, вирішили перебити їм голінки та спалити. Обвуглені кості Мучеників були викинуті в річку, так щоб християни не змогли їх із честю поховати.

Через п’ять днів святі мученики з’явились у сні Єпископу Севастійському Петру та розповіли про свій подвиг. Єпископ разом із християнами зібрав кості Святих Мучеників та з честю їх похоронив.

Відомі й імена мучеників Севастійських. Це: Киріон, Кандид, Домн, Ісихій, Іраклій, Смарагд, Євноїк, Валент, Вивіан, Клавдій, Приск, Феодул, Євтихій, Іоанн, Ксанфій, Іліан, Сисиній, Аггей, Аетій, Флавій, Акакій, Єкдекій, Лісімах, Александр, Ілій, Горгоній, Феофіл, Доміціан, Гаій, Леонтій, Афанасій, Кирил, Сакердон, Миколай, Валерій, Філиктимон, Северіан, Худіон, Мелітон й Аглай.

Святі мученики, моліть Бога за нас!🙏