Коротко про ПОМИНАЛЬНІ БАТЬКІВСЬКІ СУБОТИ 🙏:

"В Бога мертвих немає, у Бога - всі живі". В православному календарі є дні, коли ці слова людина переживає усім серцем. Один із таких днів - Мясопусна батьківська поминальна субота, яка в цьому році припадає на завтра, 22 лютого.
Преподобний Паїсій Святогорець про значення заупокійної молитви говорить так: "Ті, хто знаходяться в пеклі, хотіли б від Христа тільки одного: щоб Він дав їм п’ять хвилин земного життя, щоб покаятися. Ми, на землі, маємо час на покаяння, тоді як покійні вже не можуть самі поліпшити своє становище, але чекають допомоги від нас - живих. І ми зобов’язані допомагати їм своєю молитвою. Тому наша Церква і встановила заупокійні служби, панахиди. Заупокійні служби – це найкращий адвокат за душі покійних. Вони мають таку силу, що можуть навіть вивести душу з пекла".
Зазвичай в поминальні дні та напередодні православні відвідують храм, де служать заупокійні служби: ввечері п’ятниці - Парастас, вранці у суботу - Літургію, а після неї - велику Панахиду.
Що важливо зробити в цей день? Насамперед, потурбуватись, аби за наших рідних спочилих була принесена безкровна жертва у вівтарі під час Літургії. По-друге, нам треба намагатися в ці дні особисто брати участь у богослужінні, і, бажано, причаститись Святих Христових Таїн, молитовно згадуючи наших померлих.
Не зайвою в цей день буде і адресна допомога людям, про біду яких ми знаємо, і така милостиня в ім’я померлого буде зарахована як його власна добра справа.
Ввечері в п’ятницю напередодні батьківської суботи в часі вечірнього заупокійного богослужіння, прочитується 17 кафизма, під час якої читають імена тих, кого пишуть в поминальниках або записках. Вранці, в саму поминальну суботу, в храмі продовжується заупокійне Богослужіння
загальної панахиди, і закінчується Божественною Літургією.
Варто пам'ятати, що покійні не потребують ні гробу, ні надмогильного пам’ятника, ні поминальних столів - все це є лише данина традиціям, нехай і досить благочестива. Але вічно жива душа померлого відчуває велику потребу в постійній молитві, бо не може сама творити добрих справ, якими була б в змозі умилостивити Господа. Тож маємо пам’ятати про те, що за померлих треба молитися щиро, так само, як завзято ми беремося за справу, коли йдеться про те, щоб когось любого нам - батька, матір, дитину - врятувати в цьому житті від смерті!
Тому не забуваймо наших покійних близьких, воїнів, які полягли, боронячи нашу Державу, знайомих, друзів, і молімось за них, подаваймо милостиню, поминаймо їх в домашній і церковній молитві, для того, щоб покращити їх участь у загробному житті, взиваючи одностайно зі святою Церквою:
"Со святы́ми упоко́й, Христе́, ду́ши раб Твоих, иде́же не́сть боле́знь, ни печа́ль, ни воздыха́ние, но жи́знь безконе́чная".🙏

УСІХ ЗАПРОШУЄМО НА БОГОСЛУЖІННЯ☦️