26 листопада 2024 року, з благословення керуючого Хмельницькою єпархією митрополита Хмельницького і Старокостянтинівського Віктора, клірики та парафіяни храму Різдва Пресвятої Богородиці помолилися за Божественною Літургією в Свято-Миколаївському Соборі.
Очолив богослужіння духівник єпархії, архімандрит Пахомій (Дідик) у співслужінні духовенства.
За богослужінням були піднесені сугубі молитви за Церкву нашу православну, про мир на українській землі і воїнів захисників України!
Після Божественної Літургії на центрі Храму був відслужений соборний Молебень з Акафістом перед чудотворним образом Пресвятої Богородиці "ЗИМНЕНСЬКА".🙏
В кінці богослужіння, архімандрит Пахомій виголосив слова проповіді про важливість шанування і звернення в молитві до Пресвятої Богородиці - матері неба і землі, а також привітав усіх присутніх вірян з Днем памяті свт. Іоанна Златоуста!🕊️
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤9
❄️🙏Різдвяний піст 2024 року.
28 листопада розпочинається Різдвяний піст, який триватиме до 7 січня – Різдва Христового.
Історія «Малої» Чотиридесятниці
Встановлення Різдвяного посту має корені з давніх часів християнства. Перші згадки про нього ми можемо знайти у творах святого Амвросія Медіоланського, Філастрія, блаженного Августина, датованих четвертим століттям. У п’ятому столітті про давність Різдвяного посту писав Лев Великий.
Спочатку він тривав всього лиш сім днів (у деяких християн – більше), але в 1166 році Константинопольський патріарх Лука Хрисоверг встановив дотримуватися Різдвяного посту сорок днів. На те була причина: свято Різдва Христового за своїм значенням у справі нашого спасіння не поступається святу Воскресіння Христового, тож шлях підготовки до нього має нести певне символічне значення.
Про історію встановлення одного з чотирьох багатоденних постів календарного року, його сенс і правила, а також про те, як у цей період бути з нецерковними святами, читайте докладніше.
28 листопада розпочинається Різдвяний піст, який триватиме до 7 січня – Різдва Христового.
Історія «Малої» Чотиридесятниці
Встановлення Різдвяного посту має корені з давніх часів християнства. Перші згадки про нього ми можемо знайти у творах святого Амвросія Медіоланського, Філастрія, блаженного Августина, датованих четвертим століттям. У п’ятому столітті про давність Різдвяного посту писав Лев Великий.
Спочатку він тривав всього лиш сім днів (у деяких християн – більше), але в 1166 році Константинопольський патріарх Лука Хрисоверг встановив дотримуватися Різдвяного посту сорок днів. На те була причина: свято Різдва Христового за своїм значенням у справі нашого спасіння не поступається святу Воскресіння Христового, тож шлях підготовки до нього має нести певне символічне значення.
Про історію встановлення одного з чотирьох багатоденних постів календарного року, його сенс і правила, а також про те, як у цей період бути з нецерковними святами, читайте докладніше.
👍3🙏3
28 ЛИСТОПАДА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА ВШАНОВУЄ ПАМ'ЯТЬ ПРЕПОДОБНОГО ПАЇСІЯ ВЕЛИЧКОВСЬКОГО
Преподобний Паїсій Величковський народився 1722 року в місті Полтаві у сім'ї протоієрея. У віці 17-ти років вступив до Любецького монастиря, потім перейшов у скит Трейстени в Молдавії, звідти – у скит Керкул, який вирізнявся особливою строгістю чернечого життя.
Потім преподобний переселився на Афон, де заснував особливу чернечу громаду – скит пророка Божого Іллі. В 1758 році у віці 36 років був висвячений на священника. У 1763 році на прохання тамтешнього господаря, преподобний Паїсій з 64-ма ченцями переселився до Молдавії для кращого устрою в цій країні чернечого життя й поставлений настоятелем монастиря Драгомирни.
За три роки кількість Драгомирської братії потроїлася. Упорядник братства отець Паїсій написав і ввів статут за чином свв. Василя Великого, Феодосія Великого, Феодора Студіта та Афонської Гори. Основні ідеї цього статуту: нестяжання, відсікання волі й послух, розумна молитва й читання книг, невпинне рукоділля та побутове благочиння.
Коли земля, на якій був Драгомирнський монастир, після російсько-турецької війни відійшла до католицької Австрії, авва Паїсій, не бачачи можливості миру духовного Східної Церкви в новій державі, вирішив піти і забрати всю братію – 350 осіб. Господар Григорій Гіка та митрополит Гавриїл надали їм відокремлений у горах бідний Секульський монастир в ім'я Усікновення глави Іоанна Предтечі. У 1779 році, коли братія помножилася і преподобний Паїсій почав просити про допомогу в будівництві келій, то йому було наказано переселитися з братією до найбагатшого Нямецького монастиря. Старець погодився перейти в інший монастир, залишивши частину братії в Секулі.
Житіє в Нямецькому монастирі преподобний Паїсій влаштував на образ Драгомирни та Секула – спільножиття, розумна молитва, переписка та читання святоотецьких книг, щоденне (вранці та ввечері) сповідання помислів духовникам. Паства преподобного помножилася і до 1790 року число її зросло до 10 тис. чоловік. На той час це була найчисельніша обитель Східної Православної Церкви. У 1790 р. преподобний Паїсій був зведений у сан архімандрита, продовжуючи опікуватись, як і раніше, Секулом та іншими навколишніми монастирями та скитами.
Протягом усього часу старечих подвигів у молдавських монастирях авва Паїсій навчав братію розумній молитві, продовжуючи єдину лінію отців Добротолюбства преподобного Григорія Сінаїта, святителя Григорія Палами та преподобного Ніла Сорського.
Надважке життя старця підходило до свого земного кінця. Повболівши перед смертю, він у віці 72 років з миром відійшов до Господа 15 листопада 1794 року. Преподобний Паїсій був похований у Нямецькому монастирі у соборному храмі Вознесіння Господнього.
Переклади прп.Паїсія з грецької на сучасну мову святоотецьких творінь, які довго були єдиними літературі, читалися всюди. Дякуючи йому видано: «Добротолюбство», твори преподобного Ісаака Сиріна, преподобного Феодора Студіта, преподобного Варсонофія, святителя Григорія Палами, преподобного Максима Сповідника, збірка з творів святителя Іоанна Золотоуста та багато іншого. Преподобний Паїсій є відродником на Русі, після преподобного Сергія, школи старецтва, яка протягом усього XIX століття і пізніше приносила свої благодатні плоди на ниві спасіння чад церковних у Глинській та Оптиній пустелях та інших монастирях Православної Церкви.
Тропар преподобному Паїсію Величковському
Стpа́нен быв на земли́, Небе́снаго Оте́чества дости́гл еси́/ пpеподо́бне о́тче Паи́сие,/ добpотолю́бия подви́жниче,/ ве́pных научи́л еси́ ум к Бо́гу возводи́ти/ и се́pдцем к Нему́ взыва́ти:/ Го́споди Иису́се Хpисте́, Сы́не Бо́жий,// поми́луй мя, гpе́шнаго.
Кондак преподобному Паїсію Величковському
Избра́нный и́ноческаго жития́ ревни́телю,/ я́ко пчела́ многотру́дная,/ писа́ньми оте́ческими ду́ши на́ша снабди́л еси́,/ коего́ждо наставля́я на путь спасе́ния, сего́ ра́ди зове́м ти:// ра́дуйся, Паи́сие прему́дре, ста́рчества духо́внаго в стране́ на́шей возроди́телю.
Преподобний Паїсій Величковський народився 1722 року в місті Полтаві у сім'ї протоієрея. У віці 17-ти років вступив до Любецького монастиря, потім перейшов у скит Трейстени в Молдавії, звідти – у скит Керкул, який вирізнявся особливою строгістю чернечого життя.
Потім преподобний переселився на Афон, де заснував особливу чернечу громаду – скит пророка Божого Іллі. В 1758 році у віці 36 років був висвячений на священника. У 1763 році на прохання тамтешнього господаря, преподобний Паїсій з 64-ма ченцями переселився до Молдавії для кращого устрою в цій країні чернечого життя й поставлений настоятелем монастиря Драгомирни.
За три роки кількість Драгомирської братії потроїлася. Упорядник братства отець Паїсій написав і ввів статут за чином свв. Василя Великого, Феодосія Великого, Феодора Студіта та Афонської Гори. Основні ідеї цього статуту: нестяжання, відсікання волі й послух, розумна молитва й читання книг, невпинне рукоділля та побутове благочиння.
Коли земля, на якій був Драгомирнський монастир, після російсько-турецької війни відійшла до католицької Австрії, авва Паїсій, не бачачи можливості миру духовного Східної Церкви в новій державі, вирішив піти і забрати всю братію – 350 осіб. Господар Григорій Гіка та митрополит Гавриїл надали їм відокремлений у горах бідний Секульський монастир в ім'я Усікновення глави Іоанна Предтечі. У 1779 році, коли братія помножилася і преподобний Паїсій почав просити про допомогу в будівництві келій, то йому було наказано переселитися з братією до найбагатшого Нямецького монастиря. Старець погодився перейти в інший монастир, залишивши частину братії в Секулі.
Житіє в Нямецькому монастирі преподобний Паїсій влаштував на образ Драгомирни та Секула – спільножиття, розумна молитва, переписка та читання святоотецьких книг, щоденне (вранці та ввечері) сповідання помислів духовникам. Паства преподобного помножилася і до 1790 року число її зросло до 10 тис. чоловік. На той час це була найчисельніша обитель Східної Православної Церкви. У 1790 р. преподобний Паїсій був зведений у сан архімандрита, продовжуючи опікуватись, як і раніше, Секулом та іншими навколишніми монастирями та скитами.
Протягом усього часу старечих подвигів у молдавських монастирях авва Паїсій навчав братію розумній молитві, продовжуючи єдину лінію отців Добротолюбства преподобного Григорія Сінаїта, святителя Григорія Палами та преподобного Ніла Сорського.
Надважке життя старця підходило до свого земного кінця. Повболівши перед смертю, він у віці 72 років з миром відійшов до Господа 15 листопада 1794 року. Преподобний Паїсій був похований у Нямецькому монастирі у соборному храмі Вознесіння Господнього.
Переклади прп.Паїсія з грецької на сучасну мову святоотецьких творінь, які довго були єдиними літературі, читалися всюди. Дякуючи йому видано: «Добротолюбство», твори преподобного Ісаака Сиріна, преподобного Феодора Студіта, преподобного Варсонофія, святителя Григорія Палами, преподобного Максима Сповідника, збірка з творів святителя Іоанна Золотоуста та багато іншого. Преподобний Паїсій є відродником на Русі, після преподобного Сергія, школи старецтва, яка протягом усього XIX століття і пізніше приносила свої благодатні плоди на ниві спасіння чад церковних у Глинській та Оптиній пустелях та інших монастирях Православної Церкви.
Тропар преподобному Паїсію Величковському
Стpа́нен быв на земли́, Небе́снаго Оте́чества дости́гл еси́/ пpеподо́бне о́тче Паи́сие,/ добpотолю́бия подви́жниче,/ ве́pных научи́л еси́ ум к Бо́гу возводи́ти/ и се́pдцем к Нему́ взыва́ти:/ Го́споди Иису́се Хpисте́, Сы́не Бо́жий,// поми́луй мя, гpе́шнаго.
Кондак преподобному Паїсію Величковському
Избра́нный и́ноческаго жития́ ревни́телю,/ я́ко пчела́ многотру́дная,/ писа́ньми оте́ческими ду́ши на́ша снабди́л еси́,/ коего́ждо наставля́я на путь спасе́ния, сего́ ра́ди зове́м ти:// ра́дуйся, Паи́сие прему́дре, ста́рчества духо́внаго в стране́ на́шей возроди́телю.
🙏11❤3👍1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
✨💫 Недільна школа Храму Різдва Пресвятої Богородиці вітає куратора архімандрита Паісія (Куліша) 💐 з Днем Ангела - Небесного покровителя преподобного Паісія Величковського!🙏🕊️✨
Прийміть найщиріші вітання від палаючих дитячих сердець та від всієї нашої духовної родини!
🕊️🌹❤️
Нехай всемилостивий Господь завжди допомагає Вам на шляху пастирського служіння та просвіти, щедро обдаровуючи Вас здоров’ям, натхненням, силою, терпінням, смиренням і любов’ю на
многії і благії літа! 🕊️🙏💐
Прийміть найщиріші вітання від палаючих дитячих сердець та від всієї нашої духовної родини!
🕊️🌹❤️
Нехай всемилостивий Господь завжди допомагає Вам на шляху пастирського служіння та просвіти, щедро обдаровуючи Вас здоров’ям, натхненням, силою, терпінням, смиренням і любов’ю на
многії і благії літа! 🕊️🙏💐
❤21👍1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
#📌Новина
2️⃣6️⃣.1️⃣1️⃣
✨ПІДГОТОВЧА ГРУПА ВІДВІДАЛА УРОК НЕДІЛЬНОЇ ШКОЛИ ✨
Напередодні Різдвяного посту говорили про його значення для маленьких вірян 🙏☦️.
А основний час був присвячений ✨майстер-класу✨ з виготовлення новорічної прикраси - Ангела😇💫, який для нас провела майстриня Альона Іванівна Гуцал.
Ідея майстер-класу 💡 - обʼєднати батьків і дітей у творчому процесі і разом зануритися у казковий настрій!
Нам все вдалося! Роботи вийшли просто чарівні!
✨👦👧🏻✨
До зустрічі!❄️🕊️❤️
2️⃣6️⃣.1️⃣1️⃣
✨ПІДГОТОВЧА ГРУПА ВІДВІДАЛА УРОК НЕДІЛЬНОЇ ШКОЛИ ✨
Напередодні Різдвяного посту говорили про його значення для маленьких вірян 🙏☦️.
А основний час був присвячений ✨майстер-класу✨ з виготовлення новорічної прикраси - Ангела😇💫, який для нас провела майстриня Альона Іванівна Гуцал.
Ідея майстер-класу 💡 - обʼєднати батьків і дітей у творчому процесі і разом зануритися у казковий настрій!
Нам все вдалося! Роботи вийшли просто чарівні!
✨👦👧🏻✨
До зустрічі!❄️🕊️❤️
❤11👍1