🎥 Відео зустрічі Молодіжки з митрополитом Віктором та гостями з Київських духовних шкіл❗

На зустрічі, яку провів митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський Віктор, а також в присутності духівника єпархії архімандрита Пахомія, гостя з КДАІС архім. Маркела та куратора молодіжки архім. Паісія, ми обговорювали питання, що хвилюють кожного з нас. Гості з Київської духовної семінарії поділилися своїм досвідом та думками.

Кожен із нас отримав цінні настанови та міркування, які стануть дороговказом в нашому житті.

Поділитися каналом👉 Молоді серця

Ми у  Tik-Tok 📹 | Instagram 📹 | Facebook 👥

ДІЯЛЬНІСТЬ ВИПУСНИКІВ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ У СПРАВІ ВІДРОДЖЕННЯ ПРАВОСЛАВ’Я НА ПОДІЛЛІ ТА ВОЛИНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVIII СТ.

Доповідь митрополита Хмельницького і Старокостянтинівського Віктора на ХVІ Міжнародній науково-практичній конференції «Духовна та світська освіта: історія взаємин – сучасність – перспективи» у Київській духовній академії 17 жовтня 2024 року.

https://www.eparhia.khmelnitskiy.ua/publications/diyalnist-vypusnykiv-kyyevo-mogylyanskoyi-akademiyi-u-spravi-vidrodzhennya-pravoslavya-na-podilli-ta-volyni-u-drugij-polovyni-hviii-st/

📖ДОПОВІДЬ АРХІЄПИСКОПА БІЛОГОРОДСЬКОГО СИЛЬВЕСТРА: «ШЛЯХИ ДО АВТОКЕФАЛІЇ: СВІТОВИЙ ТА УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТИ»📖

Після Собору Української Православної Церкви, який відбувся 27 травня 2022 р. у Київському монастирі Феофанія, тривають напружені дискусії навколо питання про шляхи набуття нашою Церквою автокефального статусу. Серед єпископату, духовенства, ченців та мирян Української Православної Церкви висловлюються різні погляди як на нинішній канонічний статус нашої Церкви, так і на її майбутнє.

В цій доповіді спробуємо поділитися міркуваннями щодо поняття церковної автокефалії та шляхів її набуття, а також щодо подальшого шляху Української Православної Церкви.

https://kdais.kiev.ua/event/dopovid-17-10-2024/

#свято_дня 😇

Неділя 17 після Пятидесятниці
20 жовтня – день пам'яті Мучеників Сергія і Вакха (290-303).

Святих мучеників Сергія і Вакха імператор Максиміан призначив на високі посади у війську, не знаючи про те, що вони християни. Недоброзичливці донесли Максиміану, що два його воєначальники не шанують язичницьких богів, а це вважалося державним злочином.

Імператор, бажаючи упевнитися в справедливості доносу, наказав Сергію і Вакху принести жертву ідолам. Але вони відповіли, що шанують Бога Єдиного і тільки Йому поклоняються.

Максиміан наказав зняти з мучеників знаки їхнього військового сану, одягнути їх у жіночий одяг і водити містом з залізними обручами на шиї, на посміховисько народу. Потім він знову викликав Сергія і Вакха до себе й дружньо порадив не спокушатися християнськими байками та навернутися до богів римських. Але святі були непохитні.

Тоді імператор наказав відіслати їх до правителя східної частини Сирії Антіоха, лютого ненависника християн. Антіох отримав цю посаду за допомогою Сергія і Вакха. “Отці і благодійники мої!” — сказав він святим, — “будьте милостиві не лише до себе, а й до мене: я не хотів би піддавати вас мукам”. Святі мученики відповіли, що для них життя — Христос, а смерть за Нього — придбання.

Розгніваний Антіох наказав бити Вакха бичами без милосердя, і святий мученик відійшов до Господа. Сергія взули в залізні чоботи з набитими в них гвіздками і відвели на суд до іншого міста, де він був усічений мечем (бл. 300 р.).