Завдання було в томуч щоб намалювати перспективу кімнати свого однокласника

І от мені дали маленький офіс намалювати, але коли моя однокурсниця розповідала за те що в неї на стіні висить малюнок її доньки, то я вирішив якраз це й зобразити тут

Ідея - що з перспективи дитини, навіть у тяжкі часи й завантаження з роботою, воно заряджає енергією та новими думками. Що нам навіть якраз і не вистачає того відчуття як у дітей, не піклуватися ні про що та радіти кожному кроку

І тут також можна трохи змінити ідею

Якщо у вас є збережений дитячий малюнок, оці згадки дитинства в час коли ти подорослішав, воно нагадує тобі за минуле життя, і що не треба ховати свою "дитину" а навпаки показувати її всюди, навіть у нудному чорно-білому офісі

Всього працював тут 9 годин, але якщо хочете можу кинути фотки процесу :)

Київ під комбіновано атакою.
Смерть росіянам.

НАРЕШТТІІІІІ зробив анімацію по семестровому проєкту

Ідея:
Кабаре, як і сам мюзикл, про те як люди під час спалаху нацисткої Німеччині нічого з цим не робили та й ігнорували, розважаючись й не думаючи що їх ця ситуація торкнеться особисто.

Тут, я як персонаж, якраз співає у Кабаре, запрошую всіх мати гарний час та веселощі. Але я не можу ховати всі свої почуття за посмішкою, це те що від тебе очікують. Коли я говорю з людьми, чи то в ірл чи онлайн за те що відбувається в Україні, вони не хочуть це слухати. Їм або не цікаво, або «портить настрій» або те що я «дуже багато спілкуюсь про політику».
Тому тут, я закликаю всіх говорити про війну та геноцид наших людей, не ігнорувати такі важливі речі на щось більш «позитивне» та «комфортніше».

І в самому мюзиклі, сама героїня з радощів вже починає мати повний ментал брекдаун
Ну ось це я, намагаючись мовчати та не заводити тему про свою країну, але я не вже не можу
Цим я закликаю глядачів говорити про Україну та давати свою підтримку їй.

Буду радий фідбеком :3

Всім сподобалось особливо сам факт анімації :333

Don’t mind me I just casually drew my friend’s oc as a gift bday