хто ви на цьому фото?

здається, ми дуже схожі на ці чашки. усі вони вже порожні, але жодна не означає, що на цьому все закінчилося. просто одна розмова вже закінчилася, один ранок минув, одна зустріч залишилася позаду, а попереду буде щось інше.

з людьми приблизно так само. ми часто дивимося на інших і думаємо, що вони вже точно знають, що роблять. ніби в кожного є свій чіткий план: куди вступати, де працювати, коли переїжджати, чим займатися і яким взагалі має бути це доросле життя.

а на себе дивишся й думаєш: а я взагалі куди йду?

але, можливо, справа в тому, що ми бачимо людей лише в певний момент їхнього життя. бачимо повну чашку й не знаємо, скільки всього вже було до неї.

хтось у 23 тільки починає розуміти, чого хоче. хтось у 30 змінює професію. хтось переїжджає в іншу країну й починає все спочатку. хтось нарешті дозволяє собі хотіти того, чого раніше хотіти боявся.

тому, можливо, не варто так поспішати визначати, яка чашка «правильна».

у кожної свій час, своя історія і свій наступний напій.