🩼 Моніторинг безбар’єрності виходить за межі громадських будівель
📑 Міністерство розвитку громад та територій України спільно з громадськими організаціями, що представляють інтереси осіб з інвалідністю, розширило перелік типів об’єктів, які перевірятимуть на доступність у громадах у 2026 році.
🏙 Моніторинг безбар’єрності щороку проводиться Міністерством розвитку громад та територій України з метою оцінки рівня доступності середовища для всіх громадян, зокрема осіб з інвалідністю, сімей з дітьми, людей старшого віку та інших маломобільних груп населення.
🏢 Одним із ключових нововведень моніторингу 2026 року стане обстеження не лише громадських будівель, а й багатоквартирних житлових будинків, готелів, кафе, ресторанів, АЗС та інших об’єктів сфери послуг.
🧑🦯 Наталія Козловська, Заступниця Міністра розвитку громад та територій України зазначила, що щорічний моніторинг безбар’єрності є не лише перевіркою окремих об’єктів, а інструментом, який дає громадам можливість оцінити реальний стан доступності середовища та планувати подальші зміни на основі отриманих даних. За її словами, результати моніторингу формують основу для ухвалення рішень щодо розвитку безбар’єрних маршрутів, модернізації громадських просторів та підвищення доступності послуг для населення.
📱 Результати обстежень відображаються на Інтерактивній Мапі безбар’єрності, створеній у співпраці з ЛУН Місто, членом Ради директорів КБУ. Наразі на мапі вже нанесено понад 70 тисяч об’єктів за результатами минулорічного моніторингу та понад 2 тисячі локацій безбар’єрних маршрутів.
До переліку об’єктів моніторингу у 2026 році увійшли:
🔹 громадські будівлі - заклади охорони здоров’я, освіти, ЦНАПи, центри зайнятості, ветеранські простори, заклади культури, спортивна інфраструктура, молодіжні простори, центри життєстійкості та ментального здоров’я;
🔹 житлові будівлі - багатоквартирні будинки, об’єкти тимчасового проживання ВПО та евакуйованих осіб, готелі;
🔹 об’єкти сфери послуг - банки, поштові відділення, супермаркети, магазини, кафе, ресторани, АЗС, аптеки, заклади догляду та краси, ТРЦ;
🔹 об’єкти транспортної інфраструктури - автовокзали, автостанції, залізничні вокзали та станції;
🔹 вулиці та дороги - безбар’єрні маршрути, вулиці до закладів охорони здоров’я та освіти, дороги державного значення у межах населених пунктів;
🔹 зупинки громадського транспорту - автобусні, тролейбусні, трамвайні зупинки та зупинки маршрутного таксі;
🔹 об’єкти благоустрою - площі, парки, сквери, ботанічні сади, зоопарки, дитячі та інклюзивні майданчики.
Моніторинг триватиме з 1 червня до 31 серпня 2026 року в усіх громадах України, окрім тимчасово окупованих територій та територій активних бойових дій.
Сайт КБУ | Facebook КБУ | Долучитись до КБУ | LinkedIn КБУ | Instagram КБУ | X КБУ | Ключові інструменти ціноутворення та їх застосування у проєктах будівництва і відновлення
📑 Міністерство розвитку громад та територій України спільно з громадськими організаціями, що представляють інтереси осіб з інвалідністю, розширило перелік типів об’єктів, які перевірятимуть на доступність у громадах у 2026 році.
🏙 Моніторинг безбар’єрності щороку проводиться Міністерством розвитку громад та територій України з метою оцінки рівня доступності середовища для всіх громадян, зокрема осіб з інвалідністю, сімей з дітьми, людей старшого віку та інших маломобільних груп населення.
🏢 Одним із ключових нововведень моніторингу 2026 року стане обстеження не лише громадських будівель, а й багатоквартирних житлових будинків, готелів, кафе, ресторанів, АЗС та інших об’єктів сфери послуг.
🧑🦯 Наталія Козловська, Заступниця Міністра розвитку громад та територій України зазначила, що щорічний моніторинг безбар’єрності є не лише перевіркою окремих об’єктів, а інструментом, який дає громадам можливість оцінити реальний стан доступності середовища та планувати подальші зміни на основі отриманих даних. За її словами, результати моніторингу формують основу для ухвалення рішень щодо розвитку безбар’єрних маршрутів, модернізації громадських просторів та підвищення доступності послуг для населення.
📱 Результати обстежень відображаються на Інтерактивній Мапі безбар’єрності, створеній у співпраці з ЛУН Місто, членом Ради директорів КБУ. Наразі на мапі вже нанесено понад 70 тисяч об’єктів за результатами минулорічного моніторингу та понад 2 тисячі локацій безбар’єрних маршрутів.
До переліку об’єктів моніторингу у 2026 році увійшли:
🔹 громадські будівлі - заклади охорони здоров’я, освіти, ЦНАПи, центри зайнятості, ветеранські простори, заклади культури, спортивна інфраструктура, молодіжні простори, центри життєстійкості та ментального здоров’я;
🔹 житлові будівлі - багатоквартирні будинки, об’єкти тимчасового проживання ВПО та евакуйованих осіб, готелі;
🔹 об’єкти сфери послуг - банки, поштові відділення, супермаркети, магазини, кафе, ресторани, АЗС, аптеки, заклади догляду та краси, ТРЦ;
🔹 об’єкти транспортної інфраструктури - автовокзали, автостанції, залізничні вокзали та станції;
🔹 вулиці та дороги - безбар’єрні маршрути, вулиці до закладів охорони здоров’я та освіти, дороги державного значення у межах населених пунктів;
🔹 зупинки громадського транспорту - автобусні, тролейбусні, трамвайні зупинки та зупинки маршрутного таксі;
🔹 об’єкти благоустрою - площі, парки, сквери, ботанічні сади, зоопарки, дитячі та інклюзивні майданчики.
Моніторинг триватиме з 1 червня до 31 серпня 2026 року в усіх громадах України, окрім тимчасово окупованих територій та територій активних бойових дій.
Сайт КБУ | Facebook КБУ | Долучитись до КБУ | LinkedIn КБУ | Instagram КБУ | X КБУ | Ключові інструменти ціноутворення та їх застосування у проєктах будівництва і відновлення
🪨 З 01 червня 2026 року в дію вступає ДБН В.2.4-5:2026 «Хвостосховища і шламонакопичувачі. Частина І. Проєктування. Частина II. Будівництво»
Документ повністю замінить однойменний ДБН В.2.4-5:2012.
📍 Нова редакція модернізує нормативну базу (відмовляючись від СНиП), впроваджує європейські підходи, деталізує технічні та інженерні системи, посилює вимоги до безпеки, моніторингу й екології та запроваджує параметричний підхід до нормування.
Що змінюється у порівнянні з ДБН В.2.4-5:2012:
🔹 Введено вимоги до моніторингу хвостосховищ (розділ 5.12.2) - у проєкті необхідно передбачати системи контролю деформацій, фільтраційних процесів та рівнів води, а також визначати точки спостереження і параметри контролю.
🔹 Посилено протифільтраційні рішення (розділ 5.5) - передбачається обґрунтований вибір конструкцій і матеріалів для запобігання забрудненню ґрунтів і підземних вод, з урахуванням інженерно-геологічних умов майданчика.
🔹 Деталізовано технології підготовки та складування хвостів (розділи 5.7, 5.9) - окремо регламентовано процеси згущення, зневоднення та транспортування хвостів, а також способи їх складування (у тому числі з урахуванням сучасних технологічних підходів).
🔎 Нова редакція ДБН суттєво посилює екологічні вимоги до хвостосховищ і шламонакопичувачів (розділ 5.13). Деталізовано вимоги до пилопригнічення та заходів зі зменшення вітрової ерозії, а також до визначення санітарно-захисних і охоронних зон. Окрему увагу приділено організації оборотного водопостачання, що дозволяє зменшити вплив об’єкта на довкілля. Проєктні рішення мають узгоджуватися з процедурою оцінки впливу на довкілля.
📋 Окремо посилено підхід до надійності через чітке визначення класу наслідків (СС1–СС3). Визначений клас безпосередньо впливає на вимоги до конструкцій дамб, розрахункові параметри, склад інженерних систем і рівень технічного контролю. Для об’єктів із вищим класом наслідків передбачено підвищені коефіцієнти надійності, обов’язкове впровадження систем моніторингу та більш жорсткі вимоги до безпеки. При цьому клас наслідків має бути технічно та розрахунково обґрунтований у складі проєктної документації.
🧩 Також у новій редакції розширено склад інженерних систем, які мають враховуватись у проєкті. Хвостосховище розглядається як комплексний інженерний об’єкт, що включає системи електропостачання, силове обладнання та освітлення, диспетчеризацію та управління, а також зв’язок і сигналізацію. Це передбачає інтеграцію всіх інженерних розділів у межах проєкту та забезпечення їх узгодженої роботи відповідно до визначеного класу наслідків об’єкта.
👇 Повний текст документу доступний за посиланням:
https://e-construction.gov.ua/files-token/63a4c4c20f23b6e4194e8e1e175159ea
Сайт КБУ | Facebook КБУ | Долучитись до КБУ | LinkedIn КБУ | Instagram КБУ | X КБУ | Ключові інструменти ціноутворення та їх застосування у проєктах будівництва і відновлення
Документ повністю замінить однойменний ДБН В.2.4-5:2012.
📍 Нова редакція модернізує нормативну базу (відмовляючись від СНиП), впроваджує європейські підходи, деталізує технічні та інженерні системи, посилює вимоги до безпеки, моніторингу й екології та запроваджує параметричний підхід до нормування.
Що змінюється у порівнянні з ДБН В.2.4-5:2012:
🔹 Введено вимоги до моніторингу хвостосховищ (розділ 5.12.2) - у проєкті необхідно передбачати системи контролю деформацій, фільтраційних процесів та рівнів води, а також визначати точки спостереження і параметри контролю.
🔹 Посилено протифільтраційні рішення (розділ 5.5) - передбачається обґрунтований вибір конструкцій і матеріалів для запобігання забрудненню ґрунтів і підземних вод, з урахуванням інженерно-геологічних умов майданчика.
🔹 Деталізовано технології підготовки та складування хвостів (розділи 5.7, 5.9) - окремо регламентовано процеси згущення, зневоднення та транспортування хвостів, а також способи їх складування (у тому числі з урахуванням сучасних технологічних підходів).
🔎 Нова редакція ДБН суттєво посилює екологічні вимоги до хвостосховищ і шламонакопичувачів (розділ 5.13). Деталізовано вимоги до пилопригнічення та заходів зі зменшення вітрової ерозії, а також до визначення санітарно-захисних і охоронних зон. Окрему увагу приділено організації оборотного водопостачання, що дозволяє зменшити вплив об’єкта на довкілля. Проєктні рішення мають узгоджуватися з процедурою оцінки впливу на довкілля.
📋 Окремо посилено підхід до надійності через чітке визначення класу наслідків (СС1–СС3). Визначений клас безпосередньо впливає на вимоги до конструкцій дамб, розрахункові параметри, склад інженерних систем і рівень технічного контролю. Для об’єктів із вищим класом наслідків передбачено підвищені коефіцієнти надійності, обов’язкове впровадження систем моніторингу та більш жорсткі вимоги до безпеки. При цьому клас наслідків має бути технічно та розрахунково обґрунтований у складі проєктної документації.
🧩 Також у новій редакції розширено склад інженерних систем, які мають враховуватись у проєкті. Хвостосховище розглядається як комплексний інженерний об’єкт, що включає системи електропостачання, силове обладнання та освітлення, диспетчеризацію та управління, а також зв’язок і сигналізацію. Це передбачає інтеграцію всіх інженерних розділів у межах проєкту та забезпечення їх узгодженої роботи відповідно до визначеного класу наслідків об’єкта.
👇 Повний текст документу доступний за посиланням:
https://e-construction.gov.ua/files-token/63a4c4c20f23b6e4194e8e1e175159ea
Сайт КБУ | Facebook КБУ | Долучитись до КБУ | LinkedIn КБУ | Instagram КБУ | X КБУ | Ключові інструменти ціноутворення та їх застосування у проєктах будівництва і відновлення
🏙 Хто сьогодні формує ринок ТРЦ Києва?
📊 Згідно з дослідженням EXPANDIA (CBRE в Україні та Молдові), у 2025 році ринок торгової нерухомості Києва демонстрував стійкість і подальшу адаптацію до умов воєнного часу. Зростання споживчого попиту, реальних доходів і роздрібного товарообігу (+7,5% р/р) підтримали орендну активність, а індекс споживчих настроїв зріс до 78,5. Інфляція сповільнилася (ІСЦ - 109,8%), що також сприяло поступовому відновленню ринку.
🏪 Ритейл продовжив активне розширення, попри енергетичні виклики у другій половині року. Продуктові мережі залишалися драйверами зростання: Fozzy Group відкрила понад 50 локацій, АТБ - 14, Novus - близько 15, «Аврора» - 42. Більшість нових відкриттів (60-70%) припала на невеликі районні формати, що підтверджує тренд децентралізації споживання та зростання ролі автономних магазинів.
🧱 Fashion-сегмент залишався стриманим: у 2025 році на ринок вийшов лише один міжнародний бренд - Karl Lagerfeld Jeans, тоді як частина гравців скоротила присутність. Водночас українські бренди (Arber, Gepur, VOVK та ін.) активно розширювалися, формуючи близько 67% нових відкриттів у ТРЦ та посилюючи свої позиції як стабільні орендарі.
🏗 Пропозиція нових торгових площ залишалася мінімальною: у 2025 році відкрився лише один невеликий ТРЦ Baltic Sky (6,2 тис. кв. м), а загальний обсяг ринку зберігся на рівні 1,59 млн кв. м. Очікується вихід двох нових об’єктів - Ocean Mall і White Lines (2П 2026), при цьому Ocean Mall уже має високий рівень заповненості.
🪙 Стан вакантності продовжив зниження до 11,5%, у прайм-об’єктах - до 12%, тоді як районні ТРЦ утримують стабільно низький рівень (2-3%). Орендні ставки демонстрували помірне відновлення: у топових ТРЦ - $40-70/кв. м/міс, у районних - $19-40/кв. м/міс (+15% р/р).
📍 За оцінкою EXPANDIA, у 2026 році ринок залишатиметься помірно позитивним. Подальше відновлення залежатиме від безпекової ситуації, а ключовим трендом стане посилення українських мережевих брендів і поступове повернення міжнародних ритейлерів, переважно через франчайзингові моделі та локальних партнерів.
Сайт КБУ | Facebook КБУ | Долучитись до КБУ | LinkedIn КБУ | Instagram КБУ | X КБУ | Ключові інструменти ціноутворення та їх застосування у проєктах будівництва і відновлення
📊 Згідно з дослідженням EXPANDIA (CBRE в Україні та Молдові), у 2025 році ринок торгової нерухомості Києва демонстрував стійкість і подальшу адаптацію до умов воєнного часу. Зростання споживчого попиту, реальних доходів і роздрібного товарообігу (+7,5% р/р) підтримали орендну активність, а індекс споживчих настроїв зріс до 78,5. Інфляція сповільнилася (ІСЦ - 109,8%), що також сприяло поступовому відновленню ринку.
🏪 Ритейл продовжив активне розширення, попри енергетичні виклики у другій половині року. Продуктові мережі залишалися драйверами зростання: Fozzy Group відкрила понад 50 локацій, АТБ - 14, Novus - близько 15, «Аврора» - 42. Більшість нових відкриттів (60-70%) припала на невеликі районні формати, що підтверджує тренд децентралізації споживання та зростання ролі автономних магазинів.
🧱 Fashion-сегмент залишався стриманим: у 2025 році на ринок вийшов лише один міжнародний бренд - Karl Lagerfeld Jeans, тоді як частина гравців скоротила присутність. Водночас українські бренди (Arber, Gepur, VOVK та ін.) активно розширювалися, формуючи близько 67% нових відкриттів у ТРЦ та посилюючи свої позиції як стабільні орендарі.
🏗 Пропозиція нових торгових площ залишалася мінімальною: у 2025 році відкрився лише один невеликий ТРЦ Baltic Sky (6,2 тис. кв. м), а загальний обсяг ринку зберігся на рівні 1,59 млн кв. м. Очікується вихід двох нових об’єктів - Ocean Mall і White Lines (2П 2026), при цьому Ocean Mall уже має високий рівень заповненості.
🪙 Стан вакантності продовжив зниження до 11,5%, у прайм-об’єктах - до 12%, тоді як районні ТРЦ утримують стабільно низький рівень (2-3%). Орендні ставки демонстрували помірне відновлення: у топових ТРЦ - $40-70/кв. м/міс, у районних - $19-40/кв. м/міс (+15% р/р).
📍 За оцінкою EXPANDIA, у 2026 році ринок залишатиметься помірно позитивним. Подальше відновлення залежатиме від безпекової ситуації, а ключовим трендом стане посилення українських мережевих брендів і поступове повернення міжнародних ритейлерів, переважно через франчайзингові моделі та локальних партнерів.
Сайт КБУ | Facebook КБУ | Долучитись до КБУ | LinkedIn КБУ | Instagram КБУ | X КБУ | Ключові інструменти ціноутворення та їх застосування у проєктах будівництва і відновлення
Конфедерація будівельників України підготувала тижневий дайджест новин будівельної галузі ( 5 травня 2026 - 15 травня 2026)
👤 Відбудова України: погляд бізнес-омбудсмена
https://kbu.org.ua/news/vidbudova-ukrainy-pohliad-biznes-ombudsmena
⚡️ Відбудова України: роль енергоефективності та відповідального бізнесу
https://kbu.org.ua/news/vidbudova-ukrainy-rol-enerhoefektyvnosti-ta-vidpovidalnoho-biznesu
🌐 Триває робота над пілотним проєктом зі створення типової концепції проєктування закладів охорони здоров’я в Україні
https://kbu.org.ua/news/tryvaie-robota-nad-pilotnym-proiektom-zi-stvorennia-typovoi-kontseptsii-proiektuvannia-zakladiv-okhorony-zdorovia-v-ukraini
📣 Запрошуємо до участі у міжнародній навчальній програмі Green Tech 2026
https://kbu.org.ua/news/zaproshuiemo-do-uchasti-u-mizhnarodnii-navchalnii-prohrami-green-tech-2026
🔍 КБУ та АДПУ об’єднують зусилля для розвитку будівельної та деревообробної галузей
https://kbu.org.ua/news/kbu-ta-adpu-obiednuiut-zusyllia-dlia-rozvytku-budivelnoi-ta-derevoobrobnoi-haluzei
🌍 Міжнародна виставка Bharat Buildcon 2026 пропонує спеціальні умови участі для членів КБУ
https://kbu.org.ua/perelik-zakhodiv/198-mizhnarodna-vystavka-bharat-buildcon-2026-proponuie-spetsialni-umovy-uchasti-dlia-chleniv-kbu
🩼 Моніторинг безбар’єрності виходить за межі громадських будівель
https://kbu.org.ua/news/monitorynh-bezbariernosti-vykhodyt-za-mezhi-hromadskykh-budivel
Сайт КБУ | Facebook КБУ | Долучитись до КБУ | LinkedIn КБУ | Instagram КБУ | X КБУ | Ключові інструменти ціноутворення та їх застосування у проєктах будівництва і відновлення
👤 Відбудова України: погляд бізнес-омбудсмена
https://kbu.org.ua/news/vidbudova-ukrainy-pohliad-biznes-ombudsmena
⚡️ Відбудова України: роль енергоефективності та відповідального бізнесу
https://kbu.org.ua/news/vidbudova-ukrainy-rol-enerhoefektyvnosti-ta-vidpovidalnoho-biznesu
🌐 Триває робота над пілотним проєктом зі створення типової концепції проєктування закладів охорони здоров’я в Україні
https://kbu.org.ua/news/tryvaie-robota-nad-pilotnym-proiektom-zi-stvorennia-typovoi-kontseptsii-proiektuvannia-zakladiv-okhorony-zdorovia-v-ukraini
📣 Запрошуємо до участі у міжнародній навчальній програмі Green Tech 2026
https://kbu.org.ua/news/zaproshuiemo-do-uchasti-u-mizhnarodnii-navchalnii-prohrami-green-tech-2026
🔍 КБУ та АДПУ об’єднують зусилля для розвитку будівельної та деревообробної галузей
https://kbu.org.ua/news/kbu-ta-adpu-obiednuiut-zusyllia-dlia-rozvytku-budivelnoi-ta-derevoobrobnoi-haluzei
🌍 Міжнародна виставка Bharat Buildcon 2026 пропонує спеціальні умови участі для членів КБУ
https://kbu.org.ua/perelik-zakhodiv/198-mizhnarodna-vystavka-bharat-buildcon-2026-proponuie-spetsialni-umovy-uchasti-dlia-chleniv-kbu
🩼 Моніторинг безбар’єрності виходить за межі громадських будівель
https://kbu.org.ua/news/monitorynh-bezbariernosti-vykhodyt-za-mezhi-hromadskykh-budivel
Сайт КБУ | Facebook КБУ | Долучитись до КБУ | LinkedIn КБУ | Instagram КБУ | X КБУ | Ключові інструменти ціноутворення та їх застосування у проєктах будівництва і відновлення
🕯 18 травня - День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу
Сьогодні Україна вшановує пам’ять жертв депортації кримськотатарського народу - одного з найтрагічніших злочинів тоталітарного режиму XX століття.
👥 У 1944 році сотні тисяч кримських татар були насильно вивезені з рідної землі. Тисячі людей загинули в дорозі та в місцях примусового заслання через нелюдські умови, голод і репресії. Ця трагедія стала глибокою раною для всього кримськотатарського народу та невід’ємною частиною історії України.
📕 Сьогодні, в умовах тимчасової окупації Криму, питання захисту прав людини, збереження культурної спадщини та повернення справедливості залишаються надзвичайно важливими.
🖇 Конфедерація будівельників України висловлює солідарність з кримськотатарським народом та вшановує пам’ять усіх жертв депортації. Пам’ятаємо про трагічні сторінки історії та підтримуємо боротьбу за свободу, гідність і право жити на своїй землі.
ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО! 💪
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ! 🇺🇦
СЛАВА УКРАЇНІ! 💙💛
Сьогодні Україна вшановує пам’ять жертв депортації кримськотатарського народу - одного з найтрагічніших злочинів тоталітарного режиму XX століття.
👥 У 1944 році сотні тисяч кримських татар були насильно вивезені з рідної землі. Тисячі людей загинули в дорозі та в місцях примусового заслання через нелюдські умови, голод і репресії. Ця трагедія стала глибокою раною для всього кримськотатарського народу та невід’ємною частиною історії України.
📕 Сьогодні, в умовах тимчасової окупації Криму, питання захисту прав людини, збереження культурної спадщини та повернення справедливості залишаються надзвичайно важливими.
🖇 Конфедерація будівельників України висловлює солідарність з кримськотатарським народом та вшановує пам’ять усіх жертв депортації. Пам’ятаємо про трагічні сторінки історії та підтримуємо боротьбу за свободу, гідність і право жити на своїй землі.
ПЕРЕМОЖЕМО І ВСЕ ВІДБУДУЄМО! 💪
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ! 🇺🇦
СЛАВА УКРАЇНІ! 💙💛
🏥 Як виглядатимуть лікарні майбутнього: нові стандарти проєктування та безпеки
🗓 12 травня 2026 року відбувся воркшоп IHDA, присвячений технічному проєктуванню лікувальних закладів та організації медичних просторів в укриттях.
Юкка Васара, Віцепрезидент Granlund Oy, зазначив, що типова концепція проєктування закладів охорони здоров’я в Україні, яка впроваджується за підтримки Конфедерації будівельників України, Міністерства розвитку громад та територій України та Міністерства охорони здоров’я України, передбачає створення типової моделі лікарні з можливістю масштабування та адаптації до потреб різних громад.
🏙 У продовження дискусії учасники наголосили на важливості узгодження концептуальних рішень із практичними умовами реалізації проєктів в Україні, зокрема в контексті відновлення медичної інфраструктури та її адаптації до сучасних викликів.
🪖 У цьому контексті Олександр Червак, Генеральний директор КБУ, підкреслив прототипний характер проєкту та необхідність поєднання нормативних вимог із реаліями воєнного часу, окремо акцентувавши на більш ефективному використанні підземних рівнів як функціональної складової лікарень.
🧩 Зокрема, представники фінських компаній IHDA представили модульні підходи до проєктування, спрямовані на скорочення строків і витрат, зменшення ресурсомісткості та підвищення сталості через повторне використання матеріалів, а також розглянули приклади лікарень і підходи до інтеграції укриттів. Окрему увагу приділили конструктивним рішенням на основі структурних сіток, сендвіч-панелей, легких каркасів та збірного залізобетону, що дозволяють забезпечити тепло- та звукоізоляційні властивості, швидкість реалізації та гарантовану якість будівництва.
🛣 Окрему увагу приділили виробництву та логістиці збірних конструкцій, які завдяки автоматизації можуть частково компенсувати дефіцит робочої сили. Водночас Пекка Нарінен, COO A-INS group, зазначив, що в низці випадків такі рішення можуть бути дорожчими за монолітні, а їх впровадження потребує ретельного врахування логістики та масштабу забудови в українських умовах.
🗓 12 травня 2026 року відбувся воркшоп IHDA, присвячений технічному проєктуванню лікувальних закладів та організації медичних просторів в укриттях.
Юкка Васара, Віцепрезидент Granlund Oy, зазначив, що типова концепція проєктування закладів охорони здоров’я в Україні, яка впроваджується за підтримки Конфедерації будівельників України, Міністерства розвитку громад та територій України та Міністерства охорони здоров’я України, передбачає створення типової моделі лікарні з можливістю масштабування та адаптації до потреб різних громад.
🏙 У продовження дискусії учасники наголосили на важливості узгодження концептуальних рішень із практичними умовами реалізації проєктів в Україні, зокрема в контексті відновлення медичної інфраструктури та її адаптації до сучасних викликів.
🗨 «Важливо, щоб у концепції враховувалися витрати на проєктування. Підхід має передбачати відкриті простори без несучих стін, легкі конструкції та альтернативні планувальні рішення, особливо для типової лікарні, що дозволяє гнучко розміщувати функціональні зони, зокрема палати, у різних частинах будівлі. Водночас багато лікарень зруйновано, і в окремих випадках доцільно розглядати не лише відновлення, а й нове будівництво або комбіновані рішення з інтеграцією нової будівлі в існуючу інфраструктуру», - зазначив Юкка Васара.
🪖 У цьому контексті Олександр Червак, Генеральний директор КБУ, підкреслив прототипний характер проєкту та необхідність поєднання нормативних вимог із реаліями воєнного часу, окремо акцентувавши на більш ефективному використанні підземних рівнів як функціональної складової лікарень.
🗨 «Це не просто типовий, а прототипний проєкт будівництва лікарень, тому ми маємо виклик сформувати його відповідно до всіх норм і реалій, які існують сьогодні. Важливо функціонально навантажити підвальне приміщення, щоб воно виконувало не тільки функцію укриття, а й використовувалось для задоволення потреб лікарні», - зазначив Олександр Червак.
🧩 Зокрема, представники фінських компаній IHDA представили модульні підходи до проєктування, спрямовані на скорочення строків і витрат, зменшення ресурсомісткості та підвищення сталості через повторне використання матеріалів, а також розглянули приклади лікарень і підходи до інтеграції укриттів. Окрему увагу приділили конструктивним рішенням на основі структурних сіток, сендвіч-панелей, легких каркасів та збірного залізобетону, що дозволяють забезпечити тепло- та звукоізоляційні властивості, швидкість реалізації та гарантовану якість будівництва.
🛣 Окрему увагу приділили виробництву та логістиці збірних конструкцій, які завдяки автоматизації можуть частково компенсувати дефіцит робочої сили. Водночас Пекка Нарінен, COO A-INS group, зазначив, що в низці випадків такі рішення можуть бути дорожчими за монолітні, а їх впровадження потребує ретельного врахування логістики та масштабу забудови в українських умовах.
🗨 Олег Петрик, Технічний директор АБМК, наголосив на важливості BIM-моделювання та раннього визначення параметрів будівлі: «Дуже важливо розуміти розмір будівлі, наскільки великою вона буде, і завдяки попередньо виготовленим балкам Delta ми можемо досягати меншої висоти поверхів під час розробки проєкту лікарні, хоча все залежить від поточної цінової ситуації».
🏭 Учасники відзначили переваги модульного будівництва, водночас звернувши увагу на обмежені виробничі потужності в Україні та необхідність завчасного планування проєктів. У цьому контексті Анатолій Беркута, Віцепрезидент КБУ, наголосив на потребі адаптації типових рішень до реальних умов будівництва:
👥 Раніше, 11 травня 2026 року, під час візитів до трьох лікарень Києва, представники IHDA ознайомилися з практичними рішеннями, які вже застосовуються в українських медичних закладах - від систем киснепостачання до резервного енергоживлення та організації інженерної складової інфраструктури лікарні. Саме цей практичний досвід став основою для подальших технічних дискусій під час воркшопу.
⚙️ Учасники зосередилися на питаннях вентиляції, кондиціонування, теплозабезпечення, енергетичної стійкості та функціонування медичної техніки в умовах підвищених навантажень і безпекових викликів. Зокрема, обговорили сучасні HVAC-системи, формування мікроклімату та зонування приміщень відповідно до їх функціонального призначення, температурні режими для лікарень у літній період, а також підходи до організації вентиляції операційних і спеціалізованих приміщень.
🌡 Окрему увагу приділили системам теплозабезпечення та безперебійної роботи лікарень. Йшлося про використання централізованого опалення, автономних котелень, когенераційних установок, резервного водопостачання та альтернативних джерел енергії. Учасники також розглянули модель масштабованої лікарні з резервуванням критичних систем за принципом n+1, інтеграцією дизельних генераторів, ДБЖ, трансформаторних підстанцій і сонячних панелей, а також можливість додаткового захисту енергетичної інфраструктури медичних закладів.
🫁 Окремим напрямом стало забезпечення безперервної роботи медичного обладнання та систем киснепостачання. Учасники обговорили використання кисневих резервуарів і генераторів, вимоги до їх розміщення, а також адаптацію європейських стандартів і технічних рішень до українських норм та потреб системи охорони здоров’я.
🛡 Представники фінських компаній IHDA зосередили увагу на інтеграції укриттів у структуру сучасної лікарні - від локальних захищених зон і посилених коридорів до повноцінних підземних медичних блоків із операційними, реанімаційними та діагностичними приміщеннями. Водночас у центрі уваги були питання вентиляції, фільтрації повітря, водопостачання та підтримання безпечного мікроклімату в укриттях, а також підходи до їх інтеграції у повсякденну роботу лікарень, щоб такі простори залишалися функціональними не лише під час надзвичайних ситуацій.
📍 За результатами воркшопу учасники узгодили підходи до функціонального зонування лікарні та організації внутрішніх процесів, а наступним етапом роботи визначили візуалізацію сценаріїв руху пацієнтів з урахуванням напрацьованих інженерних, технічних і безпекових рішень.
Сайт КБУ | Facebook КБУ | Долучитись до КБУ | LinkedIn КБУ | Instagram КБУ | X КБУ
«У межах конкретного проєкту ми здійснюємо розрахунки та визначаємо, які рішення є найбільш ефективними. Водночас, переходячи до площини збірних конструкцій, необхідно враховувати, хто і де їх виготовляє. Важливими залишаються питання логістики: чи буде виробництво локалізоване в Україні, чи конструкції потребуватимуть транспортування, зокрема з-за кордону. Саме тому сьогодні необхідно обговорювати вже інші виклики. Якщо йдеться про типовий підхід, він безумовно потрібен, однак має враховувати реальні умови, в яких здійснюватиметься будівництво в Україні».
👥 Раніше, 11 травня 2026 року, під час візитів до трьох лікарень Києва, представники IHDA ознайомилися з практичними рішеннями, які вже застосовуються в українських медичних закладах - від систем киснепостачання до резервного енергоживлення та організації інженерної складової інфраструктури лікарні. Саме цей практичний досвід став основою для подальших технічних дискусій під час воркшопу.
⚙️ Учасники зосередилися на питаннях вентиляції, кондиціонування, теплозабезпечення, енергетичної стійкості та функціонування медичної техніки в умовах підвищених навантажень і безпекових викликів. Зокрема, обговорили сучасні HVAC-системи, формування мікроклімату та зонування приміщень відповідно до їх функціонального призначення, температурні режими для лікарень у літній період, а також підходи до організації вентиляції операційних і спеціалізованих приміщень.
🌡 Окрему увагу приділили системам теплозабезпечення та безперебійної роботи лікарень. Йшлося про використання централізованого опалення, автономних котелень, когенераційних установок, резервного водопостачання та альтернативних джерел енергії. Учасники також розглянули модель масштабованої лікарні з резервуванням критичних систем за принципом n+1, інтеграцією дизельних генераторів, ДБЖ, трансформаторних підстанцій і сонячних панелей, а також можливість додаткового захисту енергетичної інфраструктури медичних закладів.
🫁 Окремим напрямом стало забезпечення безперервної роботи медичного обладнання та систем киснепостачання. Учасники обговорили використання кисневих резервуарів і генераторів, вимоги до їх розміщення, а також адаптацію європейських стандартів і технічних рішень до українських норм та потреб системи охорони здоров’я.
🛡 Представники фінських компаній IHDA зосередили увагу на інтеграції укриттів у структуру сучасної лікарні - від локальних захищених зон і посилених коридорів до повноцінних підземних медичних блоків із операційними, реанімаційними та діагностичними приміщеннями. Водночас у центрі уваги були питання вентиляції, фільтрації повітря, водопостачання та підтримання безпечного мікроклімату в укриттях, а також підходи до їх інтеграції у повсякденну роботу лікарень, щоб такі простори залишалися функціональними не лише під час надзвичайних ситуацій.
🗨 В ході обговорення Генрі Песонен, Director Nordic Healthcare Group, наголосив на безпеці пацієнтів і персоналу: «Укриття для медичного закладу сьогодні є обов’язковою умовою. Однак, важливо визначити, з якою метою створюється таке укриття, та узгодити між собою мінімальні вимоги, медичне завдання і вартість реалізації. Також необхідно враховувати реальну місткість лікарні та потребу в безпечному переміщенні маломобільних пацієнтів».
📍 За результатами воркшопу учасники узгодили підходи до функціонального зонування лікарні та організації внутрішніх процесів, а наступним етапом роботи визначили візуалізацію сценаріїв руху пацієнтів з урахуванням напрацьованих інженерних, технічних і безпекових рішень.
Сайт КБУ | Facebook КБУ | Долучитись до КБУ | LinkedIn КБУ | Instagram КБУ | X КБУ
🌐Вже завтра! Зустріч Task Force “Ukraine”
Запрошуємо долучитися до засідання цільової (робочої) групи FIEC-EIC “Україна” (FIEC-EIC Task Force “Ukraine”), яка об’єднує європейський будівельний бізнес для майбутньої відбудови України.
📅Коли?
19 травня 2026 року, о 12:00
📍Формат: Офлайн (Київ)
Питання до обговорення:
🔸 Огляд поточного стану процесу вступу України до ЄС та її інтеграції в Єдиний ринок
🔸 Ініціативи Конфедерації будівельників України щодо підготовки кадрів для будівельної галузі
Зверніть увагу❗️
🔸Участь можуть взяти члени Ради директорів КБУ за умови попередньої реєстрації.
👉Реєстрація за посиланням:
https://forms.gle/VmXojVrNH13apQGz5
Підтвердження Вашої участі буде надіслано на зазначену при реєстрації пошту.
Участь в обговоренні можлива лише офлайн (особисто).
❗️Кількість місць обмежена
З додаткових питань:
📮office@kbu.org.ua
📞(044) 200 04 52
📞(050) 200 04 52
Сайт КБУ | Facebook КБУ | Долучитись до КБУ | LinkedIn КБУ | Instagram КБУ | X КБУ
Запрошуємо долучитися до засідання цільової (робочої) групи FIEC-EIC “Україна” (FIEC-EIC Task Force “Ukraine”), яка об’єднує європейський будівельний бізнес для майбутньої відбудови України.
📅Коли?
19 травня 2026 року, о 12:00
📍Формат: Офлайн (Київ)
Питання до обговорення:
🔸 Огляд поточного стану процесу вступу України до ЄС та її інтеграції в Єдиний ринок
🔸 Ініціативи Конфедерації будівельників України щодо підготовки кадрів для будівельної галузі
Зверніть увагу❗️
🔸Участь можуть взяти члени Ради директорів КБУ за умови попередньої реєстрації.
👉Реєстрація за посиланням:
https://forms.gle/VmXojVrNH13apQGz5
Підтвердження Вашої участі буде надіслано на зазначену при реєстрації пошту.
Участь в обговоренні можлива лише офлайн (особисто).
❗️Кількість місць обмежена
З додаткових питань:
📮office@kbu.org.ua
📞(044) 200 04 52
📞(050) 200 04 52
Сайт КБУ | Facebook КБУ | Долучитись до КБУ | LinkedIn КБУ | Instagram КБУ | X КБУ