Катотека | #УкрТґ ✙

Forwarded from Герцог Залуповський (Олексій, The Oleksis, Олексіс, Леся)

Для початку скажу, що я не маю негативних почуттів до російськомовних українців, бо це мої співгромадяни, і я знаю, який це має бути непересічний мікс вдалих обставин, характеру та волі до змін, аби людина взяла й захотіла реально трансформувати свою душу й увесь свій світ, а не перейти за трендом, після чого дуже легко відбувається відкат, щойно починаються труднощі. Я говорив російською аж до 18-ти років. Тому наступне стосується лише тих російськомовних українців, які вирішують насміхатися з вашого вибору, вважають себе кращими, бо "не перевзулися", або починають якісь кончені срачі в чаті мітингарів, коли читають у правилах, що російськомовні гасла на плакатах заборонені. Лише таких людей.
Дозвольте.

Мені практично ніколи не подобається підхід до дискутування українськомовних громадян з російськомовними. Це все або невичерпне, або емоційніше, ніж раціональне, або й просто популістичне. По-справжньому загостреним лезом істини може бути тільки думка, яка викладена лаконічно та вичерпно. Я спробую.

В Україні немає міст, принаймні обласних центрів, що були би "історично" (ориґінально, від початку) російськомовними. Як відомо, до таких не відноситься навіть Одеса.

Відповідно, російськомовність такого-то відсотку українців є результатом російських перемог: у заборонах 19-го століття чи репресіях та геноциді 20-го століття, які створили середовище для подальшого знеструмлення української мови.

В чому різниця?

Метою росіян є або знищити нас фізично, або відібрати ідентичність.

Якщо українець вибирає говорити українською у 2025-му році, чи він так говорив з народження, чи тільки зараз перейшов – він робить декларацію:
"Століттями ви витрачали стільки ресурсів, убивали людей мільйонами, аби я не мав своєї країни й не говорив мовою своїх предків. І все – дарма. Ви нікчемно проїбались, бо попри всі ваші зусилля я досі живу в своїй країні й говорю мовою своїх предків, і ви можете хоч зі шкіри вилізти, але ви нічого не можете з цим зробити." Це екстаз. Своїм існуванням ви змиваєте в унітаз столітні потуги величезної держави, а ви просто заговорили іншою мовою.

Натомість, кожен українець, котрий говорить російською – це прапор, як-от ті, що ставлять на вершину гори чи поверхню Місяця зі словами:
"Мы тут были, и у нас всё получилось."

Це їдка річ і має використовуватися тільки проти мудаків. Усім іншим потрібна ваша любов.

❤25🗿3

627 views07:47