Forwarded from Пасажири Києва
Економіка Києва втратила мінімум 5,4 мільярдів гривень через простій комунального транспорту
Ми актуалізували наші раніше зроблені розрахунки станом на зараз і вийшли на таку величезну цифру втрат для економіки міста.
Більше 2,5 років діє безглузде і шкідливе для жителів Києва рішення про зупинку комунального транспорту, яке приносить колосальну економічну шкоду міста та посилює соціальну напруженість.
Ніякого фактичного підвищення безпеки пасажирів немає. Є тільки фіктивне, яке придумали чиновники КМДА.
Адже пасажири не йдуть в укриття на тих зупинках, на яких їх висадили, а скупчуються на них в очікуванні на маршрутки та таксі, чим ставлять себе під ще більший ризик. Не йдуть в укриття й водії комунального транспорту.
Зате їздять маршрутки і таксі, якими кияни вже вимушені користуватися під час тривог і переплачувати сотні гривень, щоб дістатися потрібного місця.
За цих умов Київ залишився єдиним містом України, яке зупиняє комунальний транспорт під час тривог, прикриваючись то рішенням військових, то рекомендаціями ДСНС. Тоді як інші міста ухвалили рішення на користь містян, а не придумували відмазки аби уникнути якоїсь там відповідальності.
Розрахунки ми проводили за методикою, яку раніше публікувала компанія "ПроМобільність". Відповідно до цієї методики, всього 1 година простою комунального транспорту під час повітряної тривоги коштує Києву як мінімум 8,7 млн грн.
Ми актуалізували наші раніше зроблені розрахунки станом на зараз і вийшли на таку величезну цифру втрат для економіки міста.
Більше 2,5 років діє безглузде і шкідливе для жителів Києва рішення про зупинку комунального транспорту, яке приносить колосальну економічну шкоду міста та посилює соціальну напруженість.
Ніякого фактичного підвищення безпеки пасажирів немає. Є тільки фіктивне, яке придумали чиновники КМДА.
Адже пасажири не йдуть в укриття на тих зупинках, на яких їх висадили, а скупчуються на них в очікуванні на маршрутки та таксі, чим ставлять себе під ще більший ризик. Не йдуть в укриття й водії комунального транспорту.
Зате їздять маршрутки і таксі, якими кияни вже вимушені користуватися під час тривог і переплачувати сотні гривень, щоб дістатися потрібного місця.
За цих умов Київ залишився єдиним містом України, яке зупиняє комунальний транспорт під час тривог, прикриваючись то рішенням військових, то рекомендаціями ДСНС. Тоді як інші міста ухвалили рішення на користь містян, а не придумували відмазки аби уникнути якоїсь там відповідальності.
Розрахунки ми проводили за методикою, яку раніше публікувала компанія "ПроМобільність". Відповідно до цієї методики, всього 1 година простою комунального транспорту під час повітряної тривоги коштує Києву як мінімум 8,7 млн грн.
❤6
Forwarded from Mockingbird Shares
Хто не в курсі, цей законопроект дозволяє забудовнику забрати земельну ділянку, якщо громада за 10 років не змогла її відсудити.
Якщо ж відсудити таки вдасться, то громаді треба вийняти з кишені ринкову вартість земельної ділянки.
Поки що даю розголос на своїх 96 підписників і прошу вас слідкувати за темою; як буде петиція - скину сюди
Якщо ж відсудити таки вдасться, то громаді треба вийняти з кишені ринкову вартість земельної ділянки.
Поки що даю розголос на своїх 96 підписників і прошу вас слідкувати за темою; як буде петиція - скину сюди
🤬20
Forwarded from Спадщина
❗Сьогодні Верховна Рада ухвалила в 2-му читанні законопроєкт №12089 про "посилення прав добросовісного набувача". Як ми писали раніше, він ставить під загрозу зокрема історичну забудову Києва. Нижче розповідаємо, які наслідки для міста матиме цей закон.
>>>
>>>
🤬18
Forwarded from Спадщина
Що передбачає проєкт закону:
🖊️ 1. Якщо з моменту передачі незаконно набутої ділянки у приватну власність "добросовісного набувача" збігло більш ніж 10 років, держава чи громада від "добросовісного набувача" його повернути не зможе. Тобто якщо набуту внаслідок оборудки землю свого часу законно продали "своїй" людині, годі сподіватися повернути ділянку з пам'яткою чи заповідною територією.
🖊️ 2. Якщо все ж пощастить встигнути отримати рішення суду про незаконність набуття ділянки попереднім власником, то держава чи громада буде зобов’язана виплатити власнику її ринкову вартість аби повернути ділянку 🤯 Так, незаконно приватизували вони, а платити має держава чи ви.
>>>
🖊️ 1. Якщо з моменту передачі незаконно набутої ділянки у приватну власність "добросовісного набувача" збігло більш ніж 10 років, держава чи громада від "добросовісного набувача" його повернути не зможе. Тобто якщо набуту внаслідок оборудки землю свого часу законно продали "своїй" людині, годі сподіватися повернути ділянку з пам'яткою чи заповідною територією.
🖊️ 2. Якщо все ж пощастить встигнути отримати рішення суду про незаконність набуття ділянки попереднім власником, то держава чи громада буде зобов’язана виплатити власнику її ринкову вартість аби повернути ділянку 🤯 Так, незаконно приватизували вони, а платити має держава чи ви.
>>>
🤬18
Forwarded from Спадщина
З хорошого: якщо ділянка чи об'єкт належать чи належали до об'єктів культурної спадщини, які не підлягають приватизації - на них 🖊️ 2. не поширюється.
З поганого: історичні будівлі без статусу стають заручниками часу й великих грошей 💰❗І важливий момент: "добросовісний набувач" не дорівнює "добросовісний користувач".
‼️ Прийняття цього законопроєкту - загроза не лише для історичних пам'яток. Він фактично узаконить передачу в приватну власність (і під забудову) цілих масивів лісів, заповідних територій, прибережних смуг і земель стратегічного значення. Особливо зважаючи на те, що межі таких земель часто не визначені чітко і не зафіксовані в Державному земельному кадастрі (приклад - ситуація із земельними ділянками в Китаєві, що містять пам'ятку археології).
З поганого: історичні будівлі без статусу стають заручниками часу й великих грошей 💰❗І важливий момент: "добросовісний набувач" не дорівнює "добросовісний користувач".
‼️ Прийняття цього законопроєкту - загроза не лише для історичних пам'яток. Він фактично узаконить передачу в приватну власність (і під забудову) цілих масивів лісів, заповідних територій, прибережних смуг і земель стратегічного значення. Особливо зважаючи на те, що межі таких земель часто не визначені чітко і не зафіксовані в Державному земельному кадастрі (приклад - ситуація із земельними ділянками в Китаєві, що містять пам'ятку археології).
🤬11