This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Під час офіційного візиту до Північної Кореї Лукашенко обмінявся подарунками з лідером КНДР. Серед подарунків — білоруський штурмовий автомат ВСК, горілка, шоколад, зефір, чорний хліб та слуцький пояс.
Вручаючи зброю, Лукашенко пожартував, що вона стане в нагоді «на всякий випадок, якщо з'являться вороги» — і похвалив Кіма за вміння поводитися зі зброєю.
Кім Чен Ин у відповідь подарував Лукашенку меч, велику декоративну вазу, прикрашену мушлями, та пам'ятну золоту монету, відкарбовану на честь візиту білоруської делегації.
За підсумками зустрічі сторони підписали договір про «дружбу і співробітництво» між Білоруссю та Північною Кореєю.
Корейські хроніки | Підписуйтесь!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🇰🇵 Кім Чен Ин перевірив елітний спецназ КНДР
Поки дипломати говорять про мир - Пхеньян тренується.
Лідер Північної Кореї особисто відвідав навчальну базу підрозділів спеціальних операцій під прямим керівництвом Генерального штабу північнокорейської армії. На місці були присутні міністр оборони, начальник Генштабу та вище військово-політичне командування.
Під час навчань оцінювалися фізична підготовка та бойові можливості бійців. Кім закликав армію «проливати більше поту на навчаннях, щоб проливати менше крові в бою» - і наголосив на необхідності бути готовими до «тенденцій сучасної війни».
Окремо лідер із задоволенням спостерігав за тренуваннями жінок-спеціалісток і особисто їх підбадьорив.
Також лідер КНДР окреслив напрямки майбутньої реорганізації сил спеціальних операцій.
Що це означає.
11-й корпус - «Штурмовий корпус» - вже засвітився в реальних бойових діях на Курському напрямку. Тепер Пхеньян демонстративно інвестує у його подальший розвиток. Показові інспекції такого рівня в КНДР - не просто пропаганда для внутрішнього споживання: це сигнал назовні про боєздатність і готовність армії до нових завдань.
Корейські хроніки | Підписуйтесь!
Поки дипломати говорять про мир - Пхеньян тренується.
Лідер Північної Кореї особисто відвідав навчальну базу підрозділів спеціальних операцій під прямим керівництвом Генерального штабу північнокорейської армії. На місці були присутні міністр оборони, начальник Генштабу та вище військово-політичне командування.
Під час навчань оцінювалися фізична підготовка та бойові можливості бійців. Кім закликав армію «проливати більше поту на навчаннях, щоб проливати менше крові в бою» - і наголосив на необхідності бути готовими до «тенденцій сучасної війни».
Окремо лідер із задоволенням спостерігав за тренуваннями жінок-спеціалісток і особисто їх підбадьорив.
Також лідер КНДР окреслив напрямки майбутньої реорганізації сил спеціальних операцій.
Що це означає.
11-й корпус - «Штурмовий корпус» - вже засвітився в реальних бойових діях на Курському напрямку. Тепер Пхеньян демонстративно інвестує у його подальший розвиток. Показові інспекції такого рівня в КНДР - не просто пропаганда для внутрішнього споживання: це сигнал назовні про боєздатність і готовність армії до нових завдань.
Корейські хроніки | Підписуйтесь!
🚆✈️ Північна Корея та Китай відновлюють пасажирське сполучення після шести років простою
Після понад шести років паузи пасажирські потяги та прямі авіарейси між Пхеньяном і Пекіном відновлюють рух.
За даними NK News, пасажирські потяги з Пекіна та Даньдуна до Пхеньяна вже почали курсувати 12-го березня після консультацій з північнокорейською залізничною владою. Рух пасажирських потягів був призупинений на початку 2020 року через закриття кордонів Північної Кореї через пандемію COVID-19, тоді як вантажні перевезення між Даньдуном і Сінийджу відновилися ще у 2022 році.
Слідом за ними, Air China відновила прямі рейси Пекін–Пхеньян щопонеділка, починаючи з 30 березня 2026 року. Рейс CA121 вилетів із Столичного аеропорту Пекіна о 8:10 ранку, прибувши до Пхеньянського Міжнародного аеропорту Сунан близько 11:00. Після цього літак повернеться рейсом CA122 до Пекіна. Раніше, у серпні 2023 року, рейси між Пекіном і Пхеньяном відновила північнокорейська Air Koryo, але китайські авіакомпанії не виконували регулярних рейсів з часів пандемії.
Ці кроки відбуваються приблизно через шість місяців після візиту Кім Чен Ина до Пекіна у вересні минулого року, де він зустрівся з головою Китаю Сі Цзіньпіном та підтвердив відновлення двосторонніх відносин.
Корейські хроніки | Підписуйтесь!
Після понад шести років паузи пасажирські потяги та прямі авіарейси між Пхеньяном і Пекіном відновлюють рух.
За даними NK News, пасажирські потяги з Пекіна та Даньдуна до Пхеньяна вже почали курсувати 12-го березня після консультацій з північнокорейською залізничною владою. Рух пасажирських потягів був призупинений на початку 2020 року через закриття кордонів Північної Кореї через пандемію COVID-19, тоді як вантажні перевезення між Даньдуном і Сінийджу відновилися ще у 2022 році.
Слідом за ними, Air China відновила прямі рейси Пекін–Пхеньян щопонеділка, починаючи з 30 березня 2026 року. Рейс CA121 вилетів із Столичного аеропорту Пекіна о 8:10 ранку, прибувши до Пхеньянського Міжнародного аеропорту Сунан близько 11:00. Після цього літак повернеться рейсом CA122 до Пекіна. Раніше, у серпні 2023 року, рейси між Пекіном і Пхеньяном відновила північнокорейська Air Koryo, але китайські авіакомпанії не виконували регулярних рейсів з часів пандемії.
Ці кроки відбуваються приблизно через шість місяців після візиту Кім Чен Ина до Пекіна у вересні минулого року, де він зустрівся з головою Китаю Сі Цзіньпіном та підтвердив відновлення двосторонніх відносин.
Корейські хроніки | Підписуйтесь!
🇰🇵 КНДР. Що вирішили на сесії Верховних Народних Зборів - і що за цим стоїть
23 березня завершилася перша сесія 15-х Верховних народних зборів. Формально - це робоча процедура. По суті - кілька сигналів, на які варто звернути увагу.
Конституція без слова «соціалістична»
Головна юридична новина сесії - перейменування основного закону країни. «Соціалістична Конституція КНДР» відтепер просто «Конституція КНДР». Північнокорейські медіа почали поступово прибирати це слово ще наприкінці 2025 року - без жодних офіційних пояснень, тепер це закріплено юридично. Аналітики розцінюють цей крок як спробу Пхеньяна сформувати образ більш «нормалізованої» держави в очах зовнішнього світу. І він не поодинокий: паралельно країна перейменувала Міністерство державної безпеки та оголосила про плани запровадити повноцінну поліцейську систему замість традиційних сил громадської безпеки. Держава, яка прибирає «соціалізм» з Конституції та будує «поліцію» замість «безпеки» - це держава, яка хоче розмовляти зі світом іншою мовою. КНДР намагається виглядати як країна зі звичними інституціями, а не закрита диктатура.
Доктрина «двох ворожих держав» і Південна Корея
З кінця 2023 року Пхеньян офіційно перевизначив міжкорейські відносини як ворожі, відмовившись від будь-якого курсу на об'єднання. Сесія стала майданчиком для подальшого закріплення цієї лінії - Кім Чен Ин публічно назвав Південну Корею «найворожішою державою» і пообіцяв «нещадну відплату» у разі будь-якої агресії. Але важливо розуміти: це не просто риторика. Це демонтаж десятиліть офіційної доктрини про «одну націю». Пхеньян більше не хоче об'єднання - він хоче визнання як окрема, суверенна, ядерна держава. Курс на повне юридичне та інституційне розмежування двох Корей послідовно набирає форму.
Економіка: звіт без цифр
Прем'єр Пак Тхе Сон доповів про «значний прогрес» за останні п'ять років і окреслив новий п'ятирічний план. Головний рецепт - «сміливі інновації» та пріоритет науки і техніки. Жодної конкретної цифри, жодного показника. А це само по собі промовисто, якщо результати справді є, то їх показують. Натомість сесія одноголосно ухвалила резолюцію про «ретельне виконання» нового плану - як завжди, без дискусій.
Окремо варто звернути увагу на бюджет: ВНЗ затвердили виконання бюджету 2025 року як «правильне» та склали бюджет на 2026-й з чітким акцентом на «зміцнення обороноздатності». Тобто навіть у рамках риторики про «добробут народу» військові витрати залишаються пріоритетом номер один - і це прямо закладено в головний фінансовий документ країни.
Кім Чен Ин на сцені
Лідер особисто з'явився на сесії та виступив із «програмною промовою» - що вже само по собі сигнал. Три революції, принцип «народ понад усе», заклик до депутатів працювати як «справжні господарі державних справ». Але контекст появи важливіший за зміст промови: вибори до 15-х ВНЗ відбулися 15 березня - раніше, ніж очікувалося, і одразу після 9-го з'їзду Трудової партії, де Кім Чен Ин переобрався Генеральним секретарем.
Синхронізація партійного з'їзду та парламентських виборів - це демонстрація вертикалі. Всі рішення ухвалюються в одному центрі, решта - лише оформлення. Вся архітектура сесії - від одноголосних голосувань до «бурхливих оплесків» - лише підкреслює: ВНЗ є трибуною для легітимізації рішень, а не майданчиком для їх ухвалення.
Що з усього цього виходить
Сесія зафіксувала ідеологічну рамку на наступні п'ять років - і зробила це по всіх фронтах одночасно: конституційному, зовнішньополітичному, економічному, символічному. Жодних натяків на реформи чи відкриття. Натомість - послідовне будівництво образу суверенної, самодостатньої, ядерної держави з власною логікою розвитку. На тлі зближення з Росією та можливих контактів із командою Трампа Пхеньян може спробувати скористатися геополітичною турбулентністю, щоб частково вийти з ізоляції. Чи вдасться - питання відкрите. Але апетит до переформатування свого образу очевидний - і ця сесія стала ще одним кроком у цьому напрямку.
Корейські хроніки | Підписуйтесь!
23 березня завершилася перша сесія 15-х Верховних народних зборів. Формально - це робоча процедура. По суті - кілька сигналів, на які варто звернути увагу.
Конституція без слова «соціалістична»
Головна юридична новина сесії - перейменування основного закону країни. «Соціалістична Конституція КНДР» відтепер просто «Конституція КНДР». Північнокорейські медіа почали поступово прибирати це слово ще наприкінці 2025 року - без жодних офіційних пояснень, тепер це закріплено юридично. Аналітики розцінюють цей крок як спробу Пхеньяна сформувати образ більш «нормалізованої» держави в очах зовнішнього світу. І він не поодинокий: паралельно країна перейменувала Міністерство державної безпеки та оголосила про плани запровадити повноцінну поліцейську систему замість традиційних сил громадської безпеки. Держава, яка прибирає «соціалізм» з Конституції та будує «поліцію» замість «безпеки» - це держава, яка хоче розмовляти зі світом іншою мовою. КНДР намагається виглядати як країна зі звичними інституціями, а не закрита диктатура.
Доктрина «двох ворожих держав» і Південна Корея
З кінця 2023 року Пхеньян офіційно перевизначив міжкорейські відносини як ворожі, відмовившись від будь-якого курсу на об'єднання. Сесія стала майданчиком для подальшого закріплення цієї лінії - Кім Чен Ин публічно назвав Південну Корею «найворожішою державою» і пообіцяв «нещадну відплату» у разі будь-якої агресії. Але важливо розуміти: це не просто риторика. Це демонтаж десятиліть офіційної доктрини про «одну націю». Пхеньян більше не хоче об'єднання - він хоче визнання як окрема, суверенна, ядерна держава. Курс на повне юридичне та інституційне розмежування двох Корей послідовно набирає форму.
Економіка: звіт без цифр
Прем'єр Пак Тхе Сон доповів про «значний прогрес» за останні п'ять років і окреслив новий п'ятирічний план. Головний рецепт - «сміливі інновації» та пріоритет науки і техніки. Жодної конкретної цифри, жодного показника. А це само по собі промовисто, якщо результати справді є, то їх показують. Натомість сесія одноголосно ухвалила резолюцію про «ретельне виконання» нового плану - як завжди, без дискусій.
Окремо варто звернути увагу на бюджет: ВНЗ затвердили виконання бюджету 2025 року як «правильне» та склали бюджет на 2026-й з чітким акцентом на «зміцнення обороноздатності». Тобто навіть у рамках риторики про «добробут народу» військові витрати залишаються пріоритетом номер один - і це прямо закладено в головний фінансовий документ країни.
Кім Чен Ин на сцені
Лідер особисто з'явився на сесії та виступив із «програмною промовою» - що вже само по собі сигнал. Три революції, принцип «народ понад усе», заклик до депутатів працювати як «справжні господарі державних справ». Але контекст появи важливіший за зміст промови: вибори до 15-х ВНЗ відбулися 15 березня - раніше, ніж очікувалося, і одразу після 9-го з'їзду Трудової партії, де Кім Чен Ин переобрався Генеральним секретарем.
Синхронізація партійного з'їзду та парламентських виборів - це демонстрація вертикалі. Всі рішення ухвалюються в одному центрі, решта - лише оформлення. Вся архітектура сесії - від одноголосних голосувань до «бурхливих оплесків» - лише підкреслює: ВНЗ є трибуною для легітимізації рішень, а не майданчиком для їх ухвалення.
Що з усього цього виходить
Сесія зафіксувала ідеологічну рамку на наступні п'ять років - і зробила це по всіх фронтах одночасно: конституційному, зовнішньополітичному, економічному, символічному. Жодних натяків на реформи чи відкриття. Натомість - послідовне будівництво образу суверенної, самодостатньої, ядерної держави з власною логікою розвитку. На тлі зближення з Росією та можливих контактів із командою Трампа Пхеньян може спробувати скористатися геополітичною турбулентністю, щоб частково вийти з ізоляції. Чи вдасться - питання відкрите. Але апетит до переформатування свого образу очевидний - і ця сесія стала ще одним кроком у цьому напрямку.
Корейські хроніки | Підписуйтесь!
Північнокорейське агентство KCNA та російське TASS підписали угоду про спільну протидію “дезінформації”. Документ передбачає координацію інформаційної політики, обмін новинами та спільні дії на міжнародному рівні. При цьому обидві країни вже тривалий час перебувають серед аутсайдерів рейтингу свободи преси від Reporters Without Borders.
Паралельно поглиблюється і військова співпраця: КНДР направила тисячі військових і боєприпаси для підтримки Росії у війні проти України, натомість отримуючи фінансову допомогу, технології, продовольство та енергоресурси. Генеральний директор TASS Андрій Кондрашов заявив, що обидві країни “разом борються проти сучасного нацизму”, а інформаційні кампанії проти них назвав “фейками ворогів”.
Корейські хроніки | Підписуйтесь!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👎1💩1
Росія та КНДР продовжують поглиблювати співпрацю в цивільній сфері: Північна Корея масово направляє своїх громадян на роботу до РФ, де відчувається гострий дефіцит робочої сили через війну проти України. За оцінками експертів, кількість таких працівників могла зрости з приблизно 15 тисяч до близько 50 тисяч за короткий період.
Робітників залучають переважно до будівництва, виробництва та легкої промисловості, зокрема до пошиття військової форми. Щоб обійти санкції ООН, їх оформлюють як “студентів” або стажерів, використовуючи відповідні візи як формальне прикриття.
Насправді умови праці залишаються жорсткими: тривалі зміни, обмежена свобода пересування та постійний нагляд. Значна частина заробітку вилучається владою КНДР, що викликає критику з боку правозахисників, які порівнюють таку систему з примусовою працею.
Аналітики зазначають, що таким чином Північна Корея отримує стабільний потік валюти, частина якої може спрямовуватися на фінансування військових програм. Попри міжнародні обмеження, співпраця між Москвою і Пхеньяном лише посилюється, що свідчить про довгострокові плани обох сторін.
Корейські хроніки | Підписуйтесь!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬1
Південна Корея рухається до моделі, де інтернет - це базова послуга, а не привілей. Якщо користувач вичерпує пакет трафіку, його не відключають повністю - швидкість просто знижують до 400 кб/с, чого вистачає для месенджерів, карт і базових онлайн-сервісів.
Це означає, що зв’язок не зникає у найгірший момент: можна відповісти в чаті, перевірити маршрут або залишатися на зв’язку без негайної доплати. Особливу увагу приділили літнім людям - для них розширили ліміти, підкреслюючи, що цифрова доступність має бути для всіх.
Такий підхід показує логіку Сеула: інтернет - це частина критичної інфраструктури. Зменшення “цифрового відключення” допомагає знижувати нерівність і підтримує нормальне функціонування суспільства.
Корейські хроніки | Підписуйтесь!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍1
Північнокорейські сапери розміновують території в Курській області після боїв з ЗСУ🇷🇺 🇰🇵
Росія залучила військових із КНДР до розмінування територій у Курській області, де раніше тривали бої. За даними російських джерел, сапери займаються знешкодженням мін і нерозірваних боєприпасів, зокрема протипіхотних і протитанкових мін, а також артилерійських снарядів. Перед початком робіт північнокорейські військові проходять додаткову підготовку в інженерних центрах РФ, щоб працювати з боєприпасами, які використовувалися в зоні бойових дій.
Бої в регіоні тривали понад пів року після входу ЗСУ в Курську область у серпні 2024 року. Про відновлення контролю російська сторона заявила у квітні 2025-го. Тоді ж повідомлялося і про участь військових КНДР.
Залучення північнокорейських військових стало можливим після угоди про стратегічне партнерство між Москвою та Пхеньяном. За даними південнокорейської розвідки, у 2024 році КНДР могла направити до РФ близько 10 тисяч військових.
Корейські хроніки | Підписуйтесь!
Росія залучила військових із КНДР до розмінування територій у Курській області, де раніше тривали бої. За даними російських джерел, сапери займаються знешкодженням мін і нерозірваних боєприпасів, зокрема протипіхотних і протитанкових мін, а також артилерійських снарядів. Перед початком робіт північнокорейські військові проходять додаткову підготовку в інженерних центрах РФ, щоб працювати з боєприпасами, які використовувалися в зоні бойових дій.
Бої в регіоні тривали понад пів року після входу ЗСУ в Курську область у серпні 2024 року. Про відновлення контролю російська сторона заявила у квітні 2025-го. Тоді ж повідомлялося і про участь військових КНДР.
Залучення північнокорейських військових стало можливим після угоди про стратегічне партнерство між Москвою та Пхеньяном. За даними південнокорейської розвідки, у 2024 році КНДР могла направити до РФ близько 10 тисяч військових.
Корейські хроніки | Підписуйтесь!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💩3
🇰🇷🇺🇸 «Чому ви питаєте про це іноземний уряд?»: Лі Чже Мьон дорікнув корейським ЗМІ за «запити до Вашингтона»
Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон жорстко розкритикував певну частину корейських медіа за їхню манеру звертатися до США за коментарями щодо внутрішніх справ країни. Приводом став вирок колишньому президенту Юн Сок Йолю, якого засудили до довічного ув'язнення.
Суть конфлікту:
Деякі корейські видання звернулися до Білого дому та Держдепартаменту США з проханням прокоментувати судове рішення. У відповідь офіційний Вашингтон заявив, що не втручається в судові справи Кореї, але висловив занепокоєння повідомленнями про можливі політично вмотивовані переслідування.
Позиція президента Лі:
Лі Чже Мьон не став приховувати роздратування і висловив свою думку в соцмережах:
• Питання суверенітету - Президент вважає абсурдною ситуацію, коли журналісти самі просять іноземну державу втрутитися у внутрішню політику та правосуддя.
• Норма чи аномалія? - Він підкреслив, що завданням преси мало б бути засудження будь-яких спроб «втручання у внутрішні справи», а не провокування таких коментарів.
• Іронія щодо вибірковості - Лі риторично запитав, чи зверталися ці медіа за «думкою» до Японії, Китаю чи країн Європи, чи їх цікавить лише позиція США?
Що кажуть у США?
Американська сторона намагається тримати дистанцію, наголошуючи на повазі до незалежності демократичних інститутів та судової системи Південної Кореї. Проте сам факт того, що корейські ЗМІ використовують Вашингтон як «третейського суддю», став причиною серйозної внутрішньої дискусії про національну гідність та професійну етику журналістів.
Цей інцидент ще раз підкреслює прагнення нинішньої адміністрації Сеула проводити більш незалежну політику та позбутися іміджу країни, яка постійно озирається на реакцію з-за океану.
Корейські хроніки | Підписуйтесь!
Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон жорстко розкритикував певну частину корейських медіа за їхню манеру звертатися до США за коментарями щодо внутрішніх справ країни. Приводом став вирок колишньому президенту Юн Сок Йолю, якого засудили до довічного ув'язнення.
Суть конфлікту:
Деякі корейські видання звернулися до Білого дому та Держдепартаменту США з проханням прокоментувати судове рішення. У відповідь офіційний Вашингтон заявив, що не втручається в судові справи Кореї, але висловив занепокоєння повідомленнями про можливі політично вмотивовані переслідування.
Позиція президента Лі:
Лі Чже Мьон не став приховувати роздратування і висловив свою думку в соцмережах:
• Питання суверенітету - Президент вважає абсурдною ситуацію, коли журналісти самі просять іноземну державу втрутитися у внутрішню політику та правосуддя.
• Норма чи аномалія? - Він підкреслив, що завданням преси мало б бути засудження будь-яких спроб «втручання у внутрішні справи», а не провокування таких коментарів.
• Іронія щодо вибірковості - Лі риторично запитав, чи зверталися ці медіа за «думкою» до Японії, Китаю чи країн Європи, чи їх цікавить лише позиція США?
Що кажуть у США?
Американська сторона намагається тримати дистанцію, наголошуючи на повазі до незалежності демократичних інститутів та судової системи Південної Кореї. Проте сам факт того, що корейські ЗМІ використовують Вашингтон як «третейського суддю», став причиною серйозної внутрішньої дискусії про національну гідність та професійну етику журналістів.
Цей інцидент ще раз підкреслює прагнення нинішньої адміністрації Сеула проводити більш незалежну політику та позбутися іміджу країни, яка постійно озирається на реакцію з-за океану.
Корейські хроніки | Підписуйтесь!
🚢 Прорив енергетичної блокади: Перший корейський танкер пройшов через Червоне море
На тлі масштабної енергетичної кризи в Південній Кореї з’явилися перші добрі новини. Уперше після введення блокади Ормузької протоки корейський танкер із сирою нафтою успішно пройшов небезпечний маршрут через Червоне море, відкривши критично важливий «обхідний шлях» для поставок палива.
Що сталося?
Через конфлікт на Близькому Сході Ормузька протока - головна артерія для корейського імпорту нафти — залишається фактично закритою. У Європі вже попереджають, що запасів авіаційного палива залишилося лише на шість тижнів, а Азія опинилася на передовій енергетичного удару. У цій ситуації Сеул прийняв ризиковане, але стратегічне рішення: використовувати альтернативний шлях через Червоне море та Аденську затоку, попри загрозу атак з боку єменських хуситів.
Головні результати:
Перша поставка - Танкер із 2 мільйонами барелів нафти з Саудівської Аравії вже вийшов у безпечні води й прямує до Кореї. Це перший успішний кейс використання альтернативного маршруту після початку кризи.
Стратегічні запаси - Спеціальна президентська місія домовилася з Саудівською Аравією, Казахстаном та Оманом про поставку 273 мільйонів барелів нафти до кінця року. Цього об’єму вистачить для стабільної роботи економіки щонайменше на три місяці без додаткових екстрених заходів.
Безпека понад усе - Рух танкера відстежувався у режимі реального часу корейським підрозділом «Чхонхе», що забезпечило безпеку судна в зоні активності піратів та повстанців.
Позиція президента Лі:
Лі Чже Мьон назвав цей успіх результатом роботи «єдиної команди» (One Team) уряду та моряків. Він підкреслив, що в умовах, коли світ стоїть на порозі найбільшої енергетичної кризи, Корея не має права на помилку. Також президент планує взяти участь у багатосторонній конференції під егідою Великої Британії та Франції, щоб обговорити безпеку навігації та стабілізацію світових цін на енергоносії.
Чому це важливо для нас?
Успішне відкриття «обхідного шляху» дає Кореї можливість не залежати від іранських ультиматумів щодо Ормузької протоки. Хоча шлях через Червоне море довший і дорожчий, він дає гарантію, що паливо на корейських АЗС не зникне, а промисловість продовжить працювати.
Сеул продовжує шукати баланс між дипломатичним тиском на сторони конфлікту та забезпеченням власної виживаності.
Корейські хроніки | Підписуйтесь!
На тлі масштабної енергетичної кризи в Південній Кореї з’явилися перші добрі новини. Уперше після введення блокади Ормузької протоки корейський танкер із сирою нафтою успішно пройшов небезпечний маршрут через Червоне море, відкривши критично важливий «обхідний шлях» для поставок палива.
Що сталося?
Через конфлікт на Близькому Сході Ормузька протока - головна артерія для корейського імпорту нафти — залишається фактично закритою. У Європі вже попереджають, що запасів авіаційного палива залишилося лише на шість тижнів, а Азія опинилася на передовій енергетичного удару. У цій ситуації Сеул прийняв ризиковане, але стратегічне рішення: використовувати альтернативний шлях через Червоне море та Аденську затоку, попри загрозу атак з боку єменських хуситів.
Головні результати:
Перша поставка - Танкер із 2 мільйонами барелів нафти з Саудівської Аравії вже вийшов у безпечні води й прямує до Кореї. Це перший успішний кейс використання альтернативного маршруту після початку кризи.
Стратегічні запаси - Спеціальна президентська місія домовилася з Саудівською Аравією, Казахстаном та Оманом про поставку 273 мільйонів барелів нафти до кінця року. Цього об’єму вистачить для стабільної роботи економіки щонайменше на три місяці без додаткових екстрених заходів.
Безпека понад усе - Рух танкера відстежувався у режимі реального часу корейським підрозділом «Чхонхе», що забезпечило безпеку судна в зоні активності піратів та повстанців.
Позиція президента Лі:
Лі Чже Мьон назвав цей успіх результатом роботи «єдиної команди» (One Team) уряду та моряків. Він підкреслив, що в умовах, коли світ стоїть на порозі найбільшої енергетичної кризи, Корея не має права на помилку. Також президент планує взяти участь у багатосторонній конференції під егідою Великої Британії та Франції, щоб обговорити безпеку навігації та стабілізацію світових цін на енергоносії.
Чому це важливо для нас?
Успішне відкриття «обхідного шляху» дає Кореї можливість не залежати від іранських ультиматумів щодо Ормузької протоки. Хоча шлях через Червоне море довший і дорожчий, він дає гарантію, що паливо на корейських АЗС не зникне, а промисловість продовжить працювати.
Сеул продовжує шукати баланс між дипломатичним тиском на сторони конфлікту та забезпеченням власної виживаності.
Корейські хроніки | Підписуйтесь!
🇺🇸🇰🇷 «Посмішка та знак V»: Як заступниця Держсекретаря США приїхала «розбиратися» з корейськими законами
Візит заступниці Держсекретаря США з питань публічної дипломатії Сери Роджерс до Сеула став однією з найбільш обговорюваних подій у корейських медіа. Причина — контраст між серйозною метою її приїзду та підкреслено доброзичливою поведінкою.
У чому суть претензій США?
Офіційний Вашингтон висловлює занепокоєння корейським «Законом про викорінення дезінформації та маніпуляцій». У США цей закон вважають «нетарифним бар'єром», який може обмежувати свободу слова та створювати перешкоди для роботи американських компаній (зокрема технологічних гігантів) у Південній Кореї. Саме для обговорення цього гострого питання Роджерс прибула до будівлі Міністерства закордонних справ Кореї.
Дипломатія жестів:
Незважаючи на складність переговорів, Сера Роджерс продемонструвала майстер-клас із «м'якої сили»:
При вході до МЗС вона не просто посміхалася журналістам, а навіть показала знак перемоги «V», що потрапило у всі об'єктиви камер. Коли корейські репортери почали ставити прямі запитання щодо закону про дезінформацію, вона ввічливо ухилилася від відповідей, зберігши спокій та доброзичливий вираз обличчя.
Чому це важливо?
Для Адміністрації Лі Чже Мьона цей візит є викликом. З одного боку, Сеул намагається навести лад у медіапросторі та боротися з фейками, з іншого — стикається з прямим тиском з боку найближчого союзника, який вбачає у цих діях наступ на демократичні свободи. Посмішка Роджерс у ліфті та її жести можуть свідчити про те, що США впевнені у своїй позиції і готові до м'якого, але наполегливого діалогу. Тепер м'яч на полі корейського уряду: чи вдасться їм зберегти суверенне право на регулювання власного інформпростору, не зіпсувавши відносини з Білим домом?
Корейські хроніки | Підписуйтесь!
Візит заступниці Держсекретаря США з питань публічної дипломатії Сери Роджерс до Сеула став однією з найбільш обговорюваних подій у корейських медіа. Причина — контраст між серйозною метою її приїзду та підкреслено доброзичливою поведінкою.
У чому суть претензій США?
Офіційний Вашингтон висловлює занепокоєння корейським «Законом про викорінення дезінформації та маніпуляцій». У США цей закон вважають «нетарифним бар'єром», який може обмежувати свободу слова та створювати перешкоди для роботи американських компаній (зокрема технологічних гігантів) у Південній Кореї. Саме для обговорення цього гострого питання Роджерс прибула до будівлі Міністерства закордонних справ Кореї.
Дипломатія жестів:
Незважаючи на складність переговорів, Сера Роджерс продемонструвала майстер-клас із «м'якої сили»:
При вході до МЗС вона не просто посміхалася журналістам, а навіть показала знак перемоги «V», що потрапило у всі об'єктиви камер. Коли корейські репортери почали ставити прямі запитання щодо закону про дезінформацію, вона ввічливо ухилилася від відповідей, зберігши спокій та доброзичливий вираз обличчя.
Чому це важливо?
Для Адміністрації Лі Чже Мьона цей візит є викликом. З одного боку, Сеул намагається навести лад у медіапросторі та боротися з фейками, з іншого — стикається з прямим тиском з боку найближчого союзника, який вбачає у цих діях наступ на демократичні свободи. Посмішка Роджерс у ліфті та її жести можуть свідчити про те, що США впевнені у своїй позиції і готові до м'якого, але наполегливого діалогу. Тепер м'яч на полі корейського уряду: чи вдасться їм зберегти суверенне право на регулювання власного інформпростору, не зіпсувавши відносини з Білим домом?
Корейські хроніки | Підписуйтесь!