ていて

⚠️ Warning!!! Будь ласочка , дорогі киці й котики, перед тим як читати цей допис, вам обов'язково треба знати
てформу та ている , тому ознайомитися з цими постами, якщо ви все ще не розумієте ці теми добре.

[ Читання канджі заховані під спойлер. Також внизу є словничок до цього поста з перекладом всих слів, що використані в прикладах ]

Що ж таке ていて ? Насправді це таке собі дитя てформи та ている , що за значенням та використанням, що за своїм утворенням. А тепер детальніше: いて в цій конструкції насправді є дієсловом いる в てформі, тобто いる просто перетворилося на いて. Через це воно має властивості і てформи, і ている .
Воно використовується, щоб :

1) попросити когось щось робити протягом деякого часу

2) для того щоб з'єднати дієслово на якому використано ている з іншими частинами речення або переліком дієслів .

⚠️[неформальн. стиль] !!!

#1 випадок

ちょっと待(ま)って(い)てね。飲(の)み(もの)物(を)買(か)って来(く)るよ!

Почекай тут трохи, гаразд? Я зара збігаю й куплю нам щось попити й повернусь!

{ Тут ваша уявна подруга просить почекати поки вона повернеться. І так як ця дія займе деякий проміжок часу тут використовується ていて }

#2 випадок

⚠️ [неформальн. стиль] !!!

…まぁ、そろそろ行(い)かなきゃ。
母(かあ)ちゃんもう心配(しんぱい)して(い)て、イライラして(い)るかも(しれない)。

...Ой, мені скоро треба йти. Мама, мабуть, вже дуже роздратована й хвилюється.

{ Тут ていて використано тільки для того щоб під'єднати "心配(しんぱい)している" до іншої частини речення. Також воно в певній мірі, якщо ми перефразуємо речення, може вказувати на причину, як і звичайна てформа　іноді, наприклад:

今朝(けさ)ご飯(はん)を食(た)べて、
要(い)りません

Хоча てформа - не теж саме, що і ので чи
から , воно більш як перелічує події. І хоч формально ми не можемо сказати, що воно має таку функцію, нам треба це мати на увазі. }

На цьому закінчимо. Пишіть питання в коментарі, якщо є, і спробуйте скласти декілька своїх власних речень.
　では、またお会(あ)いしましょう!
#граматика

Словник
ちょっと - трохи
待(ま)つ - чекати
飲(の)み物(もの) - напої
買(か)う - купляти
来(く)る - приходити, повертатися назад
そろそろ - скоро
行(い)く- йти, вирушати; 行かなきゃ - треба йти. (なきゃいけない - граматика)
母(かあ)ちゃん - мама (дуже неформально)
もう - вже
心配(しんぱい)する - хвилюватися
イライラ(苛々)する - дратуватися, нервувати
かもしれない - мабуть (граматика)
#словник

ます форма

[ Читання канджі заховані під спойлер ]

Привіт всім ネコたち! Ви, мабуть, вже чули про те, що в японській мові є різні стилі мовлення. Одним з них є формальний, кеіґо ( 敬語 ) . Нам це потрібно використовувати, коли ми розмовляємо зі старшими, з кимось на роботі, з незнайомцями та просто людьми з вищим статусом, ніж в нас, щоб бути ввічливими й формальними. Хоч ввічлива мова складається з дуже різних речей та має різні рівні ( 丁寧語(ていねいご), 尊敬語(そんけいご), 謙譲語(けんじょうご) , основною й дуже важливою складовою є саме ます форма, тому ця тема дуже важлива.

Так як все основне вже є в таблиці вище, в пості я лише все підсумую.

Утворити ます форму від -еる, -іる дієслів доволі просто, бо всього на всього треба прибрати る і додати ます , наприклад:

寝(ね)る ー> 寝ます
開(あ)ける ー> 開けます

З дієсловами, в яких інші закінчення, все не так легко як у -іる, -еる дієслів, але насправді не складно. Нам просто треба змінити кану із закінчення на кану з того ж ряду тільки зі звуком "і" та додати ます ( 会(あ)うー>会います ), іншими словами, ми просто просто змінюємо う на звук "і", але навіщо я тоді так складно виразилась спочатку? А все через ось такі слова як наприклад:

待(ま)つ ー> 待ちます
話(はな)すー> 話します

( Не допустіться помилки #1 )
Як ви самі бачите, тут можна трохи заплутатися, бо може здаватися що нам треба прибрати звук う з つ та додати "і" , але тоді в нас вийде "тсі" чи у випадку з す "сі" , а таких звуків та букв в японській мові не існує, і саме тому ми просто беремо кану зі звуком "і" з ряду た, тобто  ち , для закінчення つ (тому що воно з ряду た) . Аналогічна ситуація зі зміною закінчення す на し.
Але, на жаль, підводні камені на цьому ще не закінчилися, тому не розслабляйтеся.

( Не допустіться помилки #3 )
Ще один дуже важливий момент:
ます форма завжди має бути тільки в кінці речення і якщо вам, скажем, треба додати дієслово до якоїсь граматики, ви можете подумати, що його треба теж перевести в ます форму, щоб речення було формальним, але якщо дієслово в середині речення і після нього йде ще одне дієслово в ます формі, то це буде неправильно.

明日(あした)は雨(あめ)が降(ふ)りますと思(おも)います❌
明日は雨が降ると思います☑️

明日- завтра
雨 - дощ
降る - падає, л'є ( дощ, сніг, опади тощо )
思う - думати (と思う - граматика)

Я думаю, що завтра пійде дощ .

З цього також витікає те, що ми не можемо ставити після дієслова в ます формі です , тому що насправді
です - це скорочення від であります. Так як あります саме по собі є дієсловом в ます формі, яке стоїть в кінці, ми як і в минулому випадку не можемо поставити перед цим дієслово в ます формі.

На цьому все! Наступного разу ми розбиратимемо минулий час дієслів і там я розповім про た форму і також про те,  як перевести дієслова в ます формі у минулий час.
　じゃ、またにゃん <3
#граматика #дієслова

Примітка

Трішечки більше про рівні кеіґо

丁寧語 теінеіґо - показує базовий рівень поваги до співрозмовників, але не є достатньо ввічливим для деяких ситуацій. Як раз ます форма дієслів та です, поважні префікси
「お-」 та「ご-」 і є основними складовими теінеіґо .

謙譲語 кенджьоґо - вищий рівень кеіґо, завдяки якому ви ставите себе і свої дії у нижчу позицію за співрозмовників, щоб проявити ввічливість і повагу.

尊敬語 сонкеіґо - вищий рівень кеіґо, завдяки якому ви ставите співрозмовників та їхні дії у вищу позицію, проявляючи таким чином повагу.

⚠️ Дієслова, які виглядають як ічідан, але відмінюються як ґодан🤯

Привіт всім кицям та котикам! Я сподіваюсь, що ви проводите 1 квітня чудово. Так як сьогодні 1 квітня, було б непогано побалакати про трохи небезпечні дієслова, які хоч і мають закінчення -iる, -eる, відміняються як дієслова з іншими закінченнями. Що я маю на увазі? Візьмемо, наприклад, "走(はし)る". Ви могли подумати, що воно б мало стати 走(はし)ます , але це виключення, і воно стає 走ります. Це стосується не тільки ます форми. Воно і в інших випадках буде відмінятися як дієслова ґодан. Нижче буде перелік деяких з них. Вам не обов'язково зубрити всі з них, тому що деякі з них вище N3 і дуже рідко використовуються, тому не хвилюйтеся за них.

( N5-N4 рівень: )

要る(いる) – потребувати, хотіти
帰る(かえる)– повертатися (додому)
切る(きる) – різати
喋る(しゃべる) – розмовляти (теревенькати)
知る(しる) – знати
入る(はいる) – заходити
走る(はしる)– бігти

( N3-N1 рівень : )

減る(へる) – зменшується, понижається
焦る(あせる)– нервувати , поспішати, з нетерпінням чекати
限る(かぎる) – обмежувати, обмежується
蹴る (ける) – пинати ногою, відмовляти
滑る (すべる)– ковзати
握る (にぎる) – схопити,брати у руку, стискати у руці
練る(ねる) – місити, перемішувати, робити пасту
交じる(まじる) – бути перемішеним, бути замішеним
嘲る(あざける) – кепкувати, висміювати
覆る (くつがえる) – перекидатися, бути перекинутим
遮る(さえぎる) – переривати, загрожувати (вид, дорогу комусь тощо)
罵る (ののしる) – кричати, лаятися
捻る (ひねる) – крутити, вертіти, викручувати, нахиляти, склонити
翻る(ひるがえる) – розвивається
(на вітрі)
参る(まいる) – йти, приходити (謙譲語 кенджьоґо )
滅入る (めいる)– бути пригніченим
蘇る(よみがえる) – воскреснути, переродитись

Деякі з дієслів перелічених вище, які є рівня N3 та вище можуть мати більше значень за ті, які написані в перекладі. Також прошу вибачення, якщо в перекладі є неточності.

#словник #дієслова

Шукаєте у словнику значення, а все стає ще заплутанішим?😱

У деяких слів надто багато значень, і зрозуміти їх можна лише у контексті — фразах🥴
І сьогодні ми розглянемо одне з таких 調子 [чо-ші]ちょうし

①Мелодія, тон, ритм. Висота а також швидкість звуку
足で調子をとる。
Настукувати (у ритм) ногою
急に彼女の声の調子が変った。
Раптово тон її голосу змінився.

②Стан (чогось активного)
Це може бути стан людини, її тіла
体の調子がいい
Я у гарній формі (стані)
Або техніки: комп‘ютер, двигун тощо…
最近、エアコンの調子がおかしい。
Останнім часом з кондиціонером(станом кондиціонеру) щось не так.

Фрази які можна часто почути:
調子はどう？
Шо ти? (буквальн.як твій стан)
その調子で続けて！
Продовжуй в цьому ж дусі(стані)！
その調子だ！
Саме так! Комплімент що ти робиш все добре/правильно

Цікава ідіома

調子に乗る
І тут знову не одне значення!

❶ «Понести». Занадто сильно захопитись; недбало діяти з цікавості.
ただし、調子に乗ると失敗を招くので注意！
Якщо тебе «понесе», наразишся на небезпеку тому обрежно!
❷ «Спіймати хвилю». Спіймати імпульс та почати плавно прогресувати.
夜に勉強が調子に乗ってきたので、僕だけ晩ご飯は後にしてもらった
Увечері у мене «пішло» навчання, через це я останній повечеряв

#фрази #словник