ストリートミュージシャン [sutorītomyūjishan] 〜 вуличні музиканти

#словник

休む [yasumu] 〜 відпочивати

休み [yasumi] 〜 вихідний, відпустка

摩る [sasuru] 〜 робити масаж

マッサージ [massāji] 〜 масаж

#словник

Оригінальні назви аніме проти перекладених назв

呪術廻戦 [jujutsu kaisen] 〜 магічна битва

東京リベンジャーズ [tokyo ribenjāzu] 〜 токійські месники

進撃の巨人 [shingeki no kyojin] 〜 атака титанів/атака на титанів. Хоча правильніше буде казати атака титанів. 進撃 ці кандзі означають напад, хірагана の робить з попереднього слова прикметник, а кандзі 巨人 перекладається як титан. Якщо перекладати дослівно, то буде нападаючий титан, але мені здається, що атака титанів звучить все ж таки краще.

鬼滅の刃 [kimetsu no yaiba] 〜 клинок, який знищує демонів. Взагалі перші два ієрогліфи не використовуються разом. Перший означає демон/злий дух, а другий знищувати. Кандзі 刃 означає гостра сторона меча (катани). Дослівний переклад звучить так: демоно-розсікаюча гостра сторона катани.

Хочу сказати, що наші перекладачі великі молодці! Треба їх цінувати!

#аніме

Нас уже 20! Дякую усім за підтримку ❤️

٩(๑❛ᴗ❛๑)۶

本 [hon] 〜 книжка

図書館 [toshokan] 〜 бібліотека

司書 [shisho] 〜 бібліотекар

書斎 [shosai] 〜 читацька кімната

書庫 [shoko] 〜 архіви

P.S. На фото зображена громадська бібліотека у Насу-Сіобарі під назвою «Міруру». Назва оригінальною мовою: 那須塩原市図書館 みるる [Nasushiobara-shi toshokan miruru].

#словник

https://youtu.be/StLi5yCeneE

Цікаве відео від українського блогера, яке вийшло нещодавно, про українців в аніме.
Приємного перегляду!~

川 [kawa] 〜 річка

湖 [mizūmi] 〜 озеро

池 [ike] 〜 ставок

沼地 [numachi] 〜 болото

泳ぐ [oyogu] 〜 плавати

溺れる [oboreru] 〜 тонути

#словник

お茶 [ocha] 〜 чай

やけん [yaken] 〜 чайник

釜 [kama] 〜 чавунний чайник

緑茶 [ryokucha] 〜 зелений чай

紅茶 [kōcha] 〜 чорний чай

フルーツティー [furūtsutī] 〜 фруктовий чай

#словник

いちご [ichigo] 〜 полуниця 🍓

#словник

天国 [tengoku] 〜 небо, рай, Царство Небесне

#словник

Що означає частинка ね [ne] в кінці речення?

Використовується частинка зазвичай у неформальній мові. Також, можна перекласти, як: правда? вам не здається так? хіба?

📌Приклади:

「今年は暖冬ね｡ 」[kotoshi wa dantou ne] 〜 хіба цього року не тепла зима?

「あなたはつかれたからやめたほうがいいのではないですかね？｣ [anata wa tsukareta node yameta hōga ī node hanaidesuka?] 〜 Ви втомилися, тому хіба не краще зупинитися?

#частки #граматика

お寺 [otera] 〜 храм

На фото зображений буддистський монастир 清水寺 [kiyomizu-dera], що перекладається як храм чистої води. Він знаходиться у місті Кіото.

#словник

Частинка は [wa]

Ця частинка йде після підмета і означає: є/бути.

「この女の子はとてもかわいいです。」[kono on’nanoko wa totemo kawaī desu] 〜 ця дівчинка дуже мила / ця дівчинка є дуже милою.

Зрозуміло, що ми не складаємо речення як у другому варіанті. Я написала його, щоб Ви зрозуміли, що цю частинку мови неможливо дослівно перекласти українською. Головне запам‘ятати, що вона використовується після підмета, а не після іменника.

「私は日本の大学で勉強したい。」[watashi wa nihon no daigaku de benkyōshitai] 〜 я хочу навчатися у японському університеті.

📌 Для тих хто вивчає англійську, は можна дослівно перекласти як: am, is, are. Але у японській мові для однини, множини, чоловічого, жіночого та середнього роду частинка не змінюється.

📌 Якщо Ви знаєте один з японських алфавітів, хірагану, то у Вас могло виникнути логічне питання. Чому я пишу хірагану は [ha], а промовляю як іншу хірагану わ [wa]? Коли ми використовуємо は, як частинку, то ми читаємо її як [wa]. В інших випадках ми продовжуємо читати は як [ha].

はい [hai] 〜 так
はち [hachi] 〜 вісім
はれ [hare] 〜 сонячно

#артіклі #граматика

誕生日 [tanjōbi] 〜 день народження

お誕生日おめでとう [otanjōbi omedetō] 〜 з днем народження (вітання)

誕生日ケーキ [tanjōbi kēki] 〜 торт до дня народження

#словник

Гайд про те, як казати, коли у вас день народження

Приклад речення, яке має вийти:

「私の誕生日は9月8日です。」[watashi no tanjōbi wa kugatsu desu] 〜 мій день народження восьмого вересня

Розберемо нашу фразу на частини:

📌 Чий день народження? Ваш, її, вашого друга або батька? Наприклад, я хочу сказати про себе: 私 [watashi] 〜 я. Але нам треба зробити з займенника/іменника присвійний прикметник. Для цього ми додаємо частку の [no] . Мій що? Мій день народження 誕生日 [tanjōbi]. День народження — це підмет, тому після нього йде частинка は [wa] (детальніше про частинку можна дізнатися з попередніх постів).

📌 Ми плавно підходимо до найцікавішого, дата. У японській мові, ми спочатку кажемо місяць, а вже потім число. На відміну від української, у японській мові немає назв місяців у звичному нам розумінні. Є тільки числа і кандзі, яке означає місяць 月 [getsu]. Січень це цифра один, а грудень дванадцять. Якщо Ви знаєте числа японською, то Вам буде не важко орієнтуватися у місяцях.

9月 [kugatsu] 〜 вересень
6月 [rokugatsu] 〜 червень
5月 [gogatsu] 〜 травень

Детальніше дивитися 1 фото

Дні працюють по такій самій схемі, тільки замість кандзі 月, ми додаємо кандзі 日 [nichi] 〜 день. Виключеннями є перші 10 днів (детальніше дивитися 2 фото)

12日 [jūninichi] 〜 дванадцяте
19日 [jūkuninichi] 〜 дев‘ятнадцяте
27日 [nijūshichinichi] 〜 двадцять сьоме

📌 І останній крок, кінцева частинка です.

Ваше речення готове! Обов’язково пишіть, що у Вас вийшло. Буду чекати на ваші речення ❤️

#граматика #лічба

職業 [shokugyō] 〜 професії

医者 [isha] 〜 лікар

看護師 [kangoshi] 〜 медсестра

消防士 [shōbōshi] 〜 пожежник

ジャーナリスト [jānarisuto] 〜 журналіст

プログラマー [puroguramā] 〜 програміст

警察官 [keisatsukan] 〜 поліцейський

会社員 [kaishain] 〜 офісний працівник

俳優 [haiyū] 〜 актор/актриса

女優 [joyū] 〜 актриса

漫画家 [mangaka] 〜 мангака

大統領 [daitōryō] 〜 президент країни

#словник