“Сили підтримки. Невидима сила, на якій тримається фронт. Покровськ”

Навколо Покровська створена ціла мережа невибухових загороджень, що обмежують мобільність противника та дають час на вогневе ураження. Це — не просто дріт і бетон. Це — система:

🔹Малопомітні перешкоди — це 151 480 метрів майже невидимої, але смертельно ефективної загрози;

🔹бар’єрні рубежі типу "Єгоза" — 294 950 метрів колючого дроту, що обвиває підступи до міста кільцями сталі;

🔹протитанкові піраміди (ПЗ-1, "зуби дракона") — 35 323 одиниці, які зупиняють бронетехніку там, де не вистачає мін;

🔹загородження з колючого дроту — ще 5 208 метрів пасток для піхоти;

🔹119 727 метрів протитанкових ровів — ламають лінії маневру.

🔹 120 “kill zone” — ділянки з максимально ускладненим проходженням, на яких ворог втрачає не лише техніку, а й темп наступу.

Вибухові загородження: вибухова відповідь на будь-яку спробу прориву

Там, де дріт — не стримує, говорять міни. І тут — інженерна школа працює з максимальною потужністю:

🔹29 000 мін ПТМ (протитанкових мін) уже встановлено по критичних напрямках;

🔹46 740 одиниць ППВП (протипіхотних вибухових пристроїв) — закладені в ті місця, де ворог шукає слабкі точки;

Системи та схеми мінування постійно оновлюються, розставляються в шаховому порядку, активуються у потрібний момент — аби втримати лінію та нанести максимум втрат.

Інфраструктура як ресурс оборони

Мости, переїзди, залізничні вузли — все, що може стати шляхом просування для ворога, вже ретельно охороняється, або (за потреби) підготовлено до підриву. Це 127 об’єктів транспортної інфраструктури.

Якщо є символи цієї нової оборони, то це — лопата, екскаватор і бетон. Люди, які копають, заливають, укріплюють — стали не менш важливими за тих, хто тримає зброю. Це інженерна армія, яка не з'являється в репортажах з передової, але без неї передова просто не існувала б. Покровськ тримається. Бо тут працює #НевидимаСила війни. Бо кожен метр рову, кожен блок бетону, кожна колюча нитка — це не просто захист. Це крок до перемоги.

t.me/Khortytsky_wind