Було — стало
📍 вул. Шевченка, 53

Було:
На цьому місці стояв 2,5-поверховий прибутковий будинок кінця 1890-х років, збудований у стилі еклектики. Він був частиною історичної міської забудови, що формувала обличчя старого міста.

Стало:
У 2004 році тут з’явилася сучасна готельна будівля (архітектор — Ю.М. Алипов), а у 2012 році — бізнес-центр, що остаточно змінив вигляд цієї частини вулиці.

✍️ Сергій Будавенко

1980-і роки. Набережна. Дніпро. Автор фото: Володимир Рязанов.

Унікальну знахідку знайшли на Дніпропетровщині під час... робіт на подвір'ї!

Під час робіт на приватному подвір’ї в Павлоградському районі виявили унікальні пічні дверцята з литим зображенням військового натюрморту.

За даними краєзнавчого музею, знахідка ймовірно датована 1912 роком і виготовлена на заводах Мальцовського промислового району до 100-річчя війни 1812 року.

роки

На цьому історичному фото — вигляд Соборної площі в Дніпрі майже столітньої давнини. На знімку можна побачити будівлі, які стали символами міста: Історичний музей та бібліотеку.

Сьогодні ця площа виглядає зовсім інакше, але такі світлини нагадують нам про те, як змінюється час — і як важливо берегти свою історичну памʼять.

📷 Автор фото: Володимир Горлов

📸 Пр. Мазепи (тоді – Петровського), біля вул. Повітрофлотської. 1960 рік.

Це фото зроблене П. Школьним і увійшло до фотоальбому «Дніпропетровськ» (1960).
На світлині – початок 60-х, коли проспект ще носив радянську назву та виглядав зовсім інакше, ніж сьогодні. Тут можна побачити архітектуру того часу, транспорт і атмосферу міста, яке тільки починало відновлюватися після воєнних руйнувань.

🕰 Історія нагадує нам, як змінюється Дніпро – вулиці, назви, будівлі, але дух міста лишається незмінним.

Ми з вами раніше вже дізнавалися про деякі будинки на вулиці Володимира Антановича (Скакова — Романовська — Свердлова). Перша її назва свідчить про те, що тут проводилися кінні перегони. У першій половині XIX століття ця місцевість являла собою суцільний степ — паралельно сучасному проспекту Лесі Українки (раніше Пушкіна), від проспекту Олександра Поля (раніше Полєва — Кірова) до вулиці Робочої.

У 1860-х роках почалася забудова цієї околиці міста, тоді й утворилася вулиця Скакова.
Уперше Товариство скакового та рисистого бігу було засновано в Катеринославі (Дніпрі) у 1829 році. Відтоді щороку на Петрo-Павлівський ярмарок (29 червня) влаштовувалися перегони з призами від державного конярства. На ці змагання збиралася вся знать і аристократія, причому не лише місцева — приїжджали й іноземці, які навідувалися до Катеринослава на вовняний ярмарок.

Протягом кількох десятиліть перегони не проводилися, але були відновлені у 1911 році з відкриттям Товариства заохочення конярства, метою якого було покращення конярства.
6 травня 1911 року відбулося відкриття іподрому за проєктом архітектора Д. С. Скоробогатова. Поле іподрому було величезним: воно починалося з того місця, де нині знаходиться райвиконком Шевченківського (Бабушкінського) району, і закінчувалося в районі сучасної вулиці Гавриленка. Іподром вміщував понад 3 тисячі глядачів і мав 20 окремих лож для знаті.

Після 1917 року перегони надовго припинилися. Старожили міста згадують, що у 1948 році новий іподром збудували на вулиці Дніпропетровській (згодом — вулиця Героїв Сталінграда, нині — проспект Богдана Хмельницького) майже на тому самому місці, що й старий.
Тоді змагання відбувалися майже щотижня. Довжина бігового кола становила 1600 м, з фінішною прямою у 400 м. У 1960-х роках іподром закрили через активну забудову міста.

Сьогодні у Дніпрі залишилися лише кілька невеликих приватних кінних клубів та одна кінноспортивна школа олімпійського резерву на вулиці Передовій.

Автор публікації: Сергій Булавенко.

Було. Скануючи старі негативи.

Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса. Новенький асфальт, 1990-ті роки.
Зупинений момент епохи змін — коли вулиці ще зберігали радянські назви, але вже дихали новим часом.

📷 Фото © Володимир Рязанов

🕰 Історичний відтінок:

Із архіву 90-х.
Дніпропетровськ у період змін, очима очевидця.
Фото зі старих негативів.
📷 © Володимир Рязанов

📷Архівне фото міста. Берег Дніпра. Серпень, 1943 р.

1950-ті роки. Вхід до парку імені Шевченка. Колекція Нурії Бусигіної. Опублікував Oleksandr Volok

Дніпро. 27 червня 1997 року. Проспект Карла Маркса (з 2016 року — просп. Яворницького).
Автор фото: Володимир Рязанов.

Вид на планетарій.
Рогальова (Крутогірний спуск), початок 80-х років.

Автор фото Володимир Рязанов.

Яким ти був, таким і залишився...
Кутовий будинок на проспекті Лесі Українки, 6 (колишні назви – Військова, згодом Пушкіна) та вул. Степана Бандери (раніше Гімнастична, пізніше Шмідта).
Зведений у 1950 році в стилі «сталінський ампір» – масивний, із декоративними елементами та величними пропорціями, характерними для післявоєнної архітектури.

Автор публікації: Сергій Булавенко

🌊Ненаситецький поріг незадовго до затоплення. С. Микільське-на-Дніпрі, Січеславщина. 1931 рік.

Яка велич, яка сила природи!

Фотограф Д. Поздняков, з родинного архіву Ю. Закревської. Опублікував А. Костюк.

📸 На фото 1954 року – перехрестя проспекту Яворницького та Соборної площі. Видно трамвай МТВ-82, будівлю теперішньої обласної бібліотеки, зведену за проєктом Яворницького і відновлену архітектором Соріним. На задньому плані – Преображенський собор без шпиля, ще пошкоджений війною. У 1930-х тут діяв Антирелігійний музей, а після реставрації в 1977 році – Музей історії релігії та атеїзму. У 1991 році храм повернули вірянам, а музей закрили.

Фото: transphoto.org, опублікував Hans Kalinin.

Було – стало. ЖК «Амстердам» зведений у 2004–2005 рр. у голландському стилі з червоної цегли за проєктом Дольника А.Т. Звідси й походить його назва. Розташований на вул. Архітектора А. Дольника, 15.

Вікна та фасад виходять на набережну. Будівля має 6–7 поверхів, де розміщені триповерхові квартири. Приблизно на цьому місці стояв дім Залюбовського 1880 р. у стилі еклектика за адресою вул. Нова, 21 (тепер вул. Шаумяна).

Опублікував Сергій Булавенко.