🇺🇦 Шановні підписники телеграм-каналу «Історичне Дніпро»!
Сьогодні ми вшановуємо не просто українську сорочку — а живу нитку, що з’єднує покоління.
Вишиванка — це історія, вишита руками наших бабусь, це пам’ять про славне минуле, про боротьбу, кохання, силу духу і віру в майбутнє.
Це символ нескореного народу, який століттями боровся за свою ідентичність — і вистояв.
Носімо вишиванку з гордістю — як частину великої історії нашої землі,
і пам’ятаймо: Дніпро — це не лише про індустрію, а й про тисячолітню глибину культури.
Зі святом вас, друзі!
Слава Україні! 🇺🇦
Сьогодні ми вшановуємо не просто українську сорочку — а живу нитку, що з’єднує покоління.
Вишиванка — це історія, вишита руками наших бабусь, це пам’ять про славне минуле, про боротьбу, кохання, силу духу і віру в майбутнє.
Це символ нескореного народу, який століттями боровся за свою ідентичність — і вистояв.
Носімо вишиванку з гордістю — як частину великої історії нашої землі,
і пам’ятаймо: Дніпро — це не лише про індустрію, а й про тисячолітню глибину культури.
Зі святом вас, друзі!
Слава Україні! 🇺🇦
📸 Проспект Карла Маркса, 1980-ті
Фото Володимира Рязанова
Підписуйтесь✈️ https://t.me/istorDnipro
Один із кадрів епохи, коли все виглядало просто, без надмірної техніки, але по-своєму злагоджено. На фото — нанесення дорожньої розмітки в центрі Дніпра (тодішнього Дніпропетровська). Вантажівка, фарба, компресор і стрілки, які виводили вручну.
Над проспектом — гірлянди. Можливо, нещодавно в місті відзначали якесь свято, або ж прикраси просто лишалися ще з попереднього заходу. У ті роки це не було рідкістю.
Підписуйтесь✈️ https://t.me/istorDnipro
Кожен знімок — це погляд на те, як жило місто: вулиці, одяг, ритм повсякденності. І хоч багато чого змінилось — є речі, які впізнаєш і сьогодні. Такі фото допомагають краще відчути, якою була міська епоха.
🕰️ А яким Ви пам’ятаєте це місто?
Які місця були для Вас особливими? Де проходило Ваше дитинство, юність, перші побачення, навчання чи робота?
Можливо, Ви впізнаєте себе, знайомих або рідних на цих фото. А може, просто відчуєте знайому атмосферу — запах лип на Карла Маркса, шелест трамваїв чи світло старих гірлянд над головою…
Поділіться в коментарях 🌆👇
Цікаво, яким був Ваш Дніпро — колись
Підписуйтесь✈️ https://t.me/istorDnipro
Фото Володимира Рязанова
Підписуйтесь
Один із кадрів епохи, коли все виглядало просто, без надмірної техніки, але по-своєму злагоджено. На фото — нанесення дорожньої розмітки в центрі Дніпра (тодішнього Дніпропетровська). Вантажівка, фарба, компресор і стрілки, які виводили вручну.
Над проспектом — гірлянди. Можливо, нещодавно в місті відзначали якесь свято, або ж прикраси просто лишалися ще з попереднього заходу. У ті роки це не було рідкістю.
Підписуйтесь
Кожен знімок — це погляд на те, як жило місто: вулиці, одяг, ритм повсякденності. І хоч багато чого змінилось — є речі, які впізнаєш і сьогодні. Такі фото допомагають краще відчути, якою була міська епоха.
🕰️ А яким Ви пам’ятаєте це місто?
Які місця були для Вас особливими? Де проходило Ваше дитинство, юність, перші побачення, навчання чи робота?
Можливо, Ви впізнаєте себе, знайомих або рідних на цих фото. А може, просто відчуєте знайому атмосферу — запах лип на Карла Маркса, шелест трамваїв чи світло старих гірлянд над головою…
Поділіться в коментарях 🌆👇
Цікаво, яким був Ваш Дніпро — колись
Підписуйтесь
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📅 Рівно 9 років тому — 19 травня 2016 року — Дніпро офіційно став Дніпром.
Саме в цей день Верховна Рада України ухвалила рішення, яке остаточно викреслило з назви міста тінь тоталітарного минулого.
Підписуйтесь✈️ https://t.me/istorDnipro
🔹 Це було не просто голосування. Це була чітка відповідь на запит суспільства — на бажання мешканців жити в місті, що не має нічого спільного з більшовицькими іменами та символами.
🔹 Назва “Дніпро” — природна, зрозуміла, така, якою місто називали в побуті роками. Вона зʼявилася в мові ще задовго до офіційного перейменування — як прояв самоідентичності та внутрішньої декомунізації 🌊
⸻
💬 Боротьба за повернення справжнього імені тривала не один рік.
Громадські ініціативи, публічні кампанії, інформаційна робота — усе це стало основою для того, аби в 2016-му з’явилась політична воля і було ухвалено державне рішення.
⸻Підписуйтесь✈️ https://t.me/istorDnipro
🇺🇦 Сьогодні ми згадуємо цей день із гордістю.
Бо це — приклад того, як зміни народжуються в суспільстві, живуть у серцях людей і зрештою стають законом.
Ім’я нашого міста — це не компроміс, не випадковість. Це — вибір на користь української ідентичності.
📖 Ця дата вже увійшла в історію.
І ми — ті, хто був поруч, хто пам’ятає, хто був свідком цього важливого рішення. Ми — частина цієї історії.
⸻
🟦🟨 Дніпро — це не просто точка на карті. Це місто сили, памʼяті та дії.
І сьогодні ми кажемо:
9 років — у вільному імені. Назавжди — вільне місто.
Підписуйтесь✈️ https://t.me/istorDnipro
Саме в цей день Верховна Рада України ухвалила рішення, яке остаточно викреслило з назви міста тінь тоталітарного минулого.
Підписуйтесь
🔹 Це було не просто голосування. Це була чітка відповідь на запит суспільства — на бажання мешканців жити в місті, що не має нічого спільного з більшовицькими іменами та символами.
🔹 Назва “Дніпро” — природна, зрозуміла, така, якою місто називали в побуті роками. Вона зʼявилася в мові ще задовго до офіційного перейменування — як прояв самоідентичності та внутрішньої декомунізації 🌊
⸻
💬 Боротьба за повернення справжнього імені тривала не один рік.
Громадські ініціативи, публічні кампанії, інформаційна робота — усе це стало основою для того, аби в 2016-му з’явилась політична воля і було ухвалено державне рішення.
⸻Підписуйтесь
🇺🇦 Сьогодні ми згадуємо цей день із гордістю.
Бо це — приклад того, як зміни народжуються в суспільстві, живуть у серцях людей і зрештою стають законом.
Ім’я нашого міста — це не компроміс, не випадковість. Це — вибір на користь української ідентичності.
📖 Ця дата вже увійшла в історію.
І ми — ті, хто був поруч, хто пам’ятає, хто був свідком цього важливого рішення. Ми — частина цієї історії.
⸻
🟦🟨 Дніпро — це не просто точка на карті. Це місто сили, памʼяті та дії.
І сьогодні ми кажемо:
9 років — у вільному імені. Назавжди — вільне місто.
Підписуйтесь
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🏛 Один із найкрасивіших прибуткових будинків старого Катеринослава
На фото — реставрація ліпнини та горельєфів кінця 1980-х років 🏗
📸 Фото Володимира Рязанова 🌿📷✨
Ця вишукана споруда, зведена у 1899 році в стилі бароко, є пам’яткою архітектури місцевого значення (охоронний №6). Будинок вражає пишним ліпним декором, скульптурами та розкішним портиком з коринфськими напівколонами. Центральний портал увінчаний скульптурною композицією, що збереглася й донині.
Це колишній прибутковий будинок заможної єврейської родини Шабадів — один із архітектурних шедеврів міста. Родина Шабадів у партнерстві з Коганом володіла фабрикою металевих виробів і стальних лопат. Відомо, що пані Б. Шабад виконувала обов’язки секретаря Товариства опіки над єврейськими дітьми.
У нижньому поверсі розташовувався магазин Гінцберга, що торгував металевими виробами, найімовірніше — продукцією фабрики Шабада. У самому будинку здавалися переважно 4- та 5-кімнатні квартири, оренда яких могла сягати 1200 рублів на рік. Деякий час тут також надавали кімнати подобово для приїжджих, що робило будинок серйозним конкурентом сусідньому «Гранд-готелю» (вул. Глінки, 16).
Особливу увагу привертають скульптури на фасаді: Фортуна з веслом та Гермес. Якщо образ Гермеса — покровителя торгівлі — зрозумілий, то Фортуна з веслом зустрічається в нашому місті вкрай рідко (традиційно вона зображується з рогом достатку). Проте весло також є «канонічним» — воно символізує керування долею людини. За легендою, саме це весло виготовлене на фабриці Шабада — воно має понад 120 років. Таким чином підприємець демонстрував якість своєї продукції: мовляв, навіть за багато десятиліть метал не поржавіє.
Інша цікавинка — голови сатирів над вікнами. Ці міфологічні істоти асоціюються з нестримною енергією, волею до життя, музикою (флейта — їхній головний атрибут). За переказами, Шабад сам добре грав на флейті. Обравши цих персонажів для фасаду, він ніби передавав своє життєве кредо: «Без порушення правил успіху не досягти — правила вигадують ті, хто вже всього досягнув».
Цемент і цеглу для споруди постачали з заводу Когана. Рекламні оголошення запевняли: коганівська цегла «служитиме понад 200 років». Перевіримо 😉 Хоча зважаючи на тріщини в несучих стінах — жарти тут недоречні.
За легендою, в одній зі стін приховано тайник із кресленнями станків і описом особливих сплавів. На нього нібито вказує лопать весла. Подейкують: якщо відкрити сховок — будівля почне руйнуватись…
Підписуйтесь📱 https://t.me/istorDnipro
На фото — реставрація ліпнини та горельєфів кінця 1980-х років 🏗
📸 Фото Володимира Рязанова 🌿📷✨
Ця вишукана споруда, зведена у 1899 році в стилі бароко, є пам’яткою архітектури місцевого значення (охоронний №6). Будинок вражає пишним ліпним декором, скульптурами та розкішним портиком з коринфськими напівколонами. Центральний портал увінчаний скульптурною композицією, що збереглася й донині.
Це колишній прибутковий будинок заможної єврейської родини Шабадів — один із архітектурних шедеврів міста. Родина Шабадів у партнерстві з Коганом володіла фабрикою металевих виробів і стальних лопат. Відомо, що пані Б. Шабад виконувала обов’язки секретаря Товариства опіки над єврейськими дітьми.
У нижньому поверсі розташовувався магазин Гінцберга, що торгував металевими виробами, найімовірніше — продукцією фабрики Шабада. У самому будинку здавалися переважно 4- та 5-кімнатні квартири, оренда яких могла сягати 1200 рублів на рік. Деякий час тут також надавали кімнати подобово для приїжджих, що робило будинок серйозним конкурентом сусідньому «Гранд-готелю» (вул. Глінки, 16).
Особливу увагу привертають скульптури на фасаді: Фортуна з веслом та Гермес. Якщо образ Гермеса — покровителя торгівлі — зрозумілий, то Фортуна з веслом зустрічається в нашому місті вкрай рідко (традиційно вона зображується з рогом достатку). Проте весло також є «канонічним» — воно символізує керування долею людини. За легендою, саме це весло виготовлене на фабриці Шабада — воно має понад 120 років. Таким чином підприємець демонстрував якість своєї продукції: мовляв, навіть за багато десятиліть метал не поржавіє.
Інша цікавинка — голови сатирів над вікнами. Ці міфологічні істоти асоціюються з нестримною енергією, волею до життя, музикою (флейта — їхній головний атрибут). За переказами, Шабад сам добре грав на флейті. Обравши цих персонажів для фасаду, він ніби передавав своє життєве кредо: «Без порушення правил успіху не досягти — правила вигадують ті, хто вже всього досягнув».
Цемент і цеглу для споруди постачали з заводу Когана. Рекламні оголошення запевняли: коганівська цегла «служитиме понад 200 років». Перевіримо 😉 Хоча зважаючи на тріщини в несучих стінах — жарти тут недоречні.
За легендою, в одній зі стін приховано тайник із кресленнями станків і описом особливих сплавів. На нього нібито вказує лопать весла. Подейкують: якщо відкрити сховок — будівля почне руйнуватись…
Підписуйтесь
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔹 Було колись…
На тихій, мирній гладі Дніпра світиться поплавок, зростає “Парус”, а дніпрянин намагається впіймати рибку… 🎣
⠀
📸 Фото: Володимир Рязанов – професійний фотограф, який майстерно зберігає миті нашого минулого. 😊📷
⠀
Приблизно початок 80-х років. Атмосфера спокою, романтики та великого міста, що ще тільки будується.
На тихій, мирній гладі Дніпра світиться поплавок, зростає “Парус”, а дніпрянин намагається впіймати рибку… 🎣
⠀
📸 Фото: Володимир Рязанов – професійний фотограф, який майстерно зберігає миті нашого минулого. 😊📷
⠀
Приблизно початок 80-х років. Атмосфера спокою, романтики та великого міста, що ще тільки будується.
Історичний момент. Святкування 100-річчя Катеринославського трамвая.
Фото: Володимир Рязанов.
Це справді круто — зазирнути в минуле нашого міста!
Трамвай, що пережив століття — свідок змін і часу, від Катеринослава до Дніпра.
Неймовірна атмосфера і гордість за рідне!
100 років на рейках — звучить як легенда.
Любимо наше місто! 🚋
Фото: Володимир Рязанов.
Це справді круто — зазирнути в минуле нашого міста!
Трамвай, що пережив століття — свідок змін і часу, від Катеринослава до Дніпра.
Неймовірна атмосфера і гордість за рідне!
100 років на рейках — звучить як легенда.
Любимо наше місто! 🚋