КІНОТЕАТР «ПЕРЕМОГА » В ДНІПРІ: ІСТОРІЯ, ЯКОЇ ВЖЕ НЕМАЄ
Пам’ятаймо це місце — як культурну пам’ять цілого покоління дніпрян.
Історія, яка поруч.
Фото, факти, Дніпро — як ти його ще не бачив.
Підписуйся на «Історичний Дніпро»!
👉 https://t.me/istorDnipro
Коли йдеш проспектом Яворницького повз будинок №77, важко уявити, що саме тут колись билося кінематографічне серце міста — кінотеатр «ПЕРЕМОГА ». Його історія — це шлях від перших німих стрічок до останнього вогняного спалаху.
1898–1912 | Витоки кінематографа в місті
🎬 Почалося все із садиби нотаріуса Сінайського на Єкатеринославському проспекті.
У 1909 році відкривається один із перших кінотеатрів міста — ROII,
а вже в 1912 — новий заклад «Колізей», збудований бюро «Художество».
1912–1917 | Архітектурне поєднання
🏛 Сінайський зводить прибуткові будинки, один із яких інтегрується з кінотеатром через арку.
У фойє облаштовують каси та прохід до залу.
Це — унікальна архітектурна комбінація житлового дому й культурного простору.
1917–1930-ті | Післяреволюційні зміни
⚙️ Після Жовтневої революції кінотеатр працює під назвою ім. Комінтерну.
Частину будинку Сінайського займає ГубСельБанк.
1934 року поруч відкривають Палац піонерів і Піонерський парк.
1941–1943 | Окупація і бомбардування
⚔️ У роки німецької окупації кінотеатр функціонує під назвою Thalia — лише для німців.
🔻 У 1943-му, під час визволення міста, будівлю бомбардують і вона зазнає серйозних руйнувань.
1944–1960-ті | Відбудова і розквіт
✨ Це перша культурна споруда, яку відновлюють після війни!
У 1944 році кінотеатр знову відкривається,
а з 1945-го — носить ім’я «ПЕРЕМОГА».
🎟 900 місць у залі, рояль у фойє, окремі кабінки для пар, кілька буфетів.
Тут — концерти, прем’єри, тисячі глядачів щодня.
1970-ті | Реконструкція і трагедія
🔥 Починається масштабна реконструкція за проєктом архітектора Недовізіна.
Та пожежа повністю знищує кінотеатр.
Його вирішують більше не відбудовувати…
1983 | Кінець епохи
🏗 На місці згарища «ПЕРЕМОГИ » і Піонерського парку зводять Будинок профспілок
(колишній міськвиконком). Архітектор — П. Нірінберг.
P.S. Інформацію зібрано з різних джерел, проаналізовано й адаптовано для популяризації історії. Подача — авторська.
P.P.S. Фото згенеровані нейромережею на основі архівних. Ми додаємо кольору, не змінюючи суть.
Факти, фото, вулиці Дніпра.
Тут усе оживає.
Зазирни в історію — «Історичний Дніпро». 👉 https://t.me/istorDnipro
Пам’ятаймо це місце — як культурну пам’ять цілого покоління дніпрян.
Історія, яка поруч.
Фото, факти, Дніпро — як ти його ще не бачив.
Підписуйся на «Історичний Дніпро»!
👉 https://t.me/istorDnipro
Коли йдеш проспектом Яворницького повз будинок №77, важко уявити, що саме тут колись билося кінематографічне серце міста — кінотеатр «ПЕРЕМОГА ». Його історія — це шлях від перших німих стрічок до останнього вогняного спалаху.
1898–1912 | Витоки кінематографа в місті
🎬 Почалося все із садиби нотаріуса Сінайського на Єкатеринославському проспекті.
У 1909 році відкривається один із перших кінотеатрів міста — ROII,
а вже в 1912 — новий заклад «Колізей», збудований бюро «Художество».
1912–1917 | Архітектурне поєднання
🏛 Сінайський зводить прибуткові будинки, один із яких інтегрується з кінотеатром через арку.
У фойє облаштовують каси та прохід до залу.
Це — унікальна архітектурна комбінація житлового дому й культурного простору.
1917–1930-ті | Післяреволюційні зміни
⚙️ Після Жовтневої революції кінотеатр працює під назвою ім. Комінтерну.
Частину будинку Сінайського займає ГубСельБанк.
1934 року поруч відкривають Палац піонерів і Піонерський парк.
1941–1943 | Окупація і бомбардування
⚔️ У роки німецької окупації кінотеатр функціонує під назвою Thalia — лише для німців.
🔻 У 1943-му, під час визволення міста, будівлю бомбардують і вона зазнає серйозних руйнувань.
1944–1960-ті | Відбудова і розквіт
✨ Це перша культурна споруда, яку відновлюють після війни!
У 1944 році кінотеатр знову відкривається,
а з 1945-го — носить ім’я «ПЕРЕМОГА».
🎟 900 місць у залі, рояль у фойє, окремі кабінки для пар, кілька буфетів.
Тут — концерти, прем’єри, тисячі глядачів щодня.
1970-ті | Реконструкція і трагедія
🔥 Починається масштабна реконструкція за проєктом архітектора Недовізіна.
Та пожежа повністю знищує кінотеатр.
Його вирішують більше не відбудовувати…
1983 | Кінець епохи
🏗 На місці згарища «ПЕРЕМОГИ » і Піонерського парку зводять Будинок профспілок
(колишній міськвиконком). Архітектор — П. Нірінберг.
P.S. Інформацію зібрано з різних джерел, проаналізовано й адаптовано для популяризації історії. Подача — авторська.
P.P.S. Фото згенеровані нейромережею на основі архівних. Ми додаємо кольору, не змінюючи суть.
Факти, фото, вулиці Дніпра.
Тут усе оживає.
Зазирни в історію — «Історичний Дніпро». 👉 https://t.me/istorDnipro
👍4❤1
Христос Воскрес!
Вітаємо всіх підписників каналу «Історичний Дніпро» зі світлим святом Воскресіння Христового!
Пасха — це не лише глибоке духовне свято, а й частина нашої історичної та культурної спадщини.
У ці весняні дні наші предки пекли паски, розписували писанки, йшли до храмів, об’єднували родини за великоднім столом і вірили в перемогу світла над темрявою.
Нехай у ваших домівках панує злагода, в серцях — віра, а в нашій Україні — мир і перемога.
Зі святом, друзі! Нехай історія надихає, а традиції живуть у кожному з нас.
Воістину Воскрес!
Вітаємо всіх підписників каналу «Історичний Дніпро» зі світлим святом Воскресіння Христового!
Пасха — це не лише глибоке духовне свято, а й частина нашої історичної та культурної спадщини.
У ці весняні дні наші предки пекли паски, розписували писанки, йшли до храмів, об’єднували родини за великоднім столом і вірили в перемогу світла над темрявою.
Нехай у ваших домівках панує злагода, в серцях — віра, а в нашій Україні — мир і перемога.
Зі святом, друзі! Нехай історія надихає, а традиції живуть у кожному з нас.
Воістину Воскрес!
❤2
Віталій Піскун
🟣
Дніпропетровськ. Проспект Карла Маркса, зараз Дмитра Яворницького. Будинок №55.
🔴 https://t.me/istorDnipro
Дніпропетровськ. Проспект Карла Маркса, зараз Дмитра Яворницького. Будинок №55.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤4
Віталій Піскун
Нині тут: 1. Оперний театр. 2. Облдержадміністрація. Зараз із експертами уточнюємо місце.
❤️🔥 https://t.me/istorDnipro
Нині тут: 1. Оперний театр. 2. Облдержадміністрація. Зараз із експертами уточнюємо місце.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Єкатеринославський вокзал — вікно в епоху імперських амбіцій і технічного прогресу
Підписуйтесь👉 🔼 https://t.me/istorDnipro
На цій старій листівці — вражаючий залізничний вокзал Єкатеринослава (нині Дніпро), відкритий у 1884 році. Ця станція стала символом індустріального прориву та імперського статусу міста на перетині важливих залізничних магістралей.
Вокзал вражав своєю архітектурною вишуканістю: симетричні вежі, аркади, багатий декор і — справжня окраса — Царське крильце з правого боку будівлі. Його звели спеціально для імператора та його родини, але іронія історії в тому, що за призначенням воно було використане лише один раз. Коли саме? Це — загадка для справжніх знавців історії. Напишіть у коментарях, якщо знаєте!
Підписуйтесь👉 🔼 https://t.me/istorDnipro
Вокзал став не просто транспортною артерією, а осередком міської гордості. Через нього проходили тисячі людей: купці, робітники, солдати, мандрівники — всі, хто творив історію Південної України наприкінці ХІХ — початку ХХ століття.
Цей будинок, на жаль, не зберігся в первісному вигляді. Сучасний вокзал Дніпра зведений вже після Другої світової війни. Та завдяки таким світлинам ми можемо ненадовго зазирнути в минуле і уявити себе в атмосфері паровозного гулу, запаху кам’яного вугілля і нервового очікування прибуття поїзда з Харкова чи Одеси.
P.S. Інформацію зібрано з різних джерел, проаналізовано й адаптовано для популяризації історії. Подача — авторська.
P.P.S. Фото згенеровані нейромережею на основі архівних. Ми додаємо кольору, не змінюючи суть.
Підписуйтесь👉 🔼 https://t.me/istorDnipro
Підписуйтесь
На цій старій листівці — вражаючий залізничний вокзал Єкатеринослава (нині Дніпро), відкритий у 1884 році. Ця станція стала символом індустріального прориву та імперського статусу міста на перетині важливих залізничних магістралей.
Вокзал вражав своєю архітектурною вишуканістю: симетричні вежі, аркади, багатий декор і — справжня окраса — Царське крильце з правого боку будівлі. Його звели спеціально для імператора та його родини, але іронія історії в тому, що за призначенням воно було використане лише один раз. Коли саме? Це — загадка для справжніх знавців історії. Напишіть у коментарях, якщо знаєте!
Підписуйтесь
Вокзал став не просто транспортною артерією, а осередком міської гордості. Через нього проходили тисячі людей: купці, робітники, солдати, мандрівники — всі, хто творив історію Південної України наприкінці ХІХ — початку ХХ століття.
Цей будинок, на жаль, не зберігся в первісному вигляді. Сучасний вокзал Дніпра зведений вже після Другої світової війни. Та завдяки таким світлинам ми можемо ненадовго зазирнути в минуле і уявити себе в атмосфері паровозного гулу, запаху кам’яного вугілля і нервового очікування прибуття поїзда з Харкова чи Одеси.
P.S. Інформацію зібрано з різних джерел, проаналізовано й адаптовано для популяризації історії. Подача — авторська.
P.P.S. Фото згенеровані нейромережею на основі архівних. Ми додаємо кольору, не змінюючи суть.
Підписуйтесь
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤7
1 ТРАВНЯ 1931 РОКУ: НАЙБІЛЬША ПОВІНЬ В ІСТОРІЇ ДНІПРА
Підписуйтесь 👉 ✈️https://t.me/istorDnipro
94 роки тому, саме на Першотравень, Дніпропетровськ накрила рекордна повінь. Весна видалася стрімкою — сніг у верхів’ях Дніпра танув швидко, ріка вийшла з берегів і затопила значну частину міста.
Підписуйтесь 👉 ✈️https://t.me/istorDnipro
Особливо постраждали низинні райони: Амур, Воронцова, район вокзалу, центр уздовж Катеринославського проспекту (нині Яворницького), а також частина Лівого берега. Вода сягала в окремих місцях до двох метрів, люди пересувалися на човнах, частину мешканців евакуювали. Будинки, підвали, склади — усе опинилося у воді.
Це стало наймасштабнішим паводком у XX столітті для нашого міста. Його не афішували у радянській пресі — святкові гасла йшли врозріз із реальністю, яку принесла стихія. Але пам’ять про цю повінь збереглася — і нагадує нам про силу природи, яку неможливо ігнорувати.
Якщо вам відомі якісь факти, спогади рідних або маєте архівні матеріали, пов’язані з повінню 1 травня 1931 року в Дніпрі — будь ласка, поділіться в коментарях.
P.S. Інформацію зібрано з різних джерел, проаналізовано й адаптовано для популяризації історії. Подача — авторська.
P.P.S. Фото згенеровані нейромережею на основі архівних. Ми додаємо кольору, не змінюючи суть.
Підписуйтесь😏 ✈️https://t.me/istorDnipro
Підписуйтесь 👉 ✈️https://t.me/istorDnipro
94 роки тому, саме на Першотравень, Дніпропетровськ накрила рекордна повінь. Весна видалася стрімкою — сніг у верхів’ях Дніпра танув швидко, ріка вийшла з берегів і затопила значну частину міста.
Підписуйтесь 👉 ✈️https://t.me/istorDnipro
Особливо постраждали низинні райони: Амур, Воронцова, район вокзалу, центр уздовж Катеринославського проспекту (нині Яворницького), а також частина Лівого берега. Вода сягала в окремих місцях до двох метрів, люди пересувалися на човнах, частину мешканців евакуювали. Будинки, підвали, склади — усе опинилося у воді.
Це стало наймасштабнішим паводком у XX столітті для нашого міста. Його не афішували у радянській пресі — святкові гасла йшли врозріз із реальністю, яку принесла стихія. Але пам’ять про цю повінь збереглася — і нагадує нам про силу природи, яку неможливо ігнорувати.
Якщо вам відомі якісь факти, спогади рідних або маєте архівні матеріали, пов’язані з повінню 1 травня 1931 року в Дніпрі — будь ласка, поділіться в коментарях.
P.S. Інформацію зібрано з різних джерел, проаналізовано й адаптовано для популяризації історії. Подача — авторська.
P.P.S. Фото згенеровані нейромережею на основі архівних. Ми додаємо кольору, не змінюючи суть.
Підписуйтесь
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍2
Театр Шевченка в Дніпрі: храм мистецтва з понад столітньою історією
Один із найвпізнаваніших символів культурного життя Дніпра — Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка. Його історія сягає початку ХХ століття, а архітектурна краса і сьогодні привертає увагу містян та гостей міста.
Будівництво та архітектор
Будівлю театру зведено у 1911 році як Комерційні збори (рос. “Коммерческое собрание”). Автором проєкту став відомий дніпровський архітектор Владислав Городецький — одна з найяскравіших постатей в архітектурі того часу, знаний своєю роботою над «Будинком з химерами» в Києві.
Будівля у стилі неокласицизму з елементами модерну від початку вражала своїми пропорціями, інтер’єрами та розкішшю. Вона використовувалась як осередок ділового та культурного життя міста Катеринослава.
Від зборів до театру
Після революційних подій 1917–1920 років і встановлення радянської влади, будівля була націоналізована. У 1927 році тут розмістився Український драматичний театр, а з 1940 року він носить ім’я Тараса Шевченка.
У роки Другої світової війни будівля зазнала значних пошкоджень, але була відновлена і знову відкрила свої двері для глядачів.
Сьогоднішнє значення
Сьогодні театр імені Шевченка — це не лише осередок українського драматичного мистецтва, а й культурна пам’ятка, яка продовжує розвиватися. У його репертуарі — класичні й сучасні постановки, українська та світова драматургія, що приваблює глядачів різного віку.
Театр зберіг свою історичну велич, і водночас став простором живого культурного діалогу, де слово Шевченка лунає не лише з уст акторів, а й у серцях глядачів.
Підписуйтесь✈️ ✈️ ✈️ https://t.me/istorDnipro
Один із найвпізнаваніших символів культурного життя Дніпра — Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка. Його історія сягає початку ХХ століття, а архітектурна краса і сьогодні привертає увагу містян та гостей міста.
Будівництво та архітектор
Будівлю театру зведено у 1911 році як Комерційні збори (рос. “Коммерческое собрание”). Автором проєкту став відомий дніпровський архітектор Владислав Городецький — одна з найяскравіших постатей в архітектурі того часу, знаний своєю роботою над «Будинком з химерами» в Києві.
Будівля у стилі неокласицизму з елементами модерну від початку вражала своїми пропорціями, інтер’єрами та розкішшю. Вона використовувалась як осередок ділового та культурного життя міста Катеринослава.
Від зборів до театру
Після революційних подій 1917–1920 років і встановлення радянської влади, будівля була націоналізована. У 1927 році тут розмістився Український драматичний театр, а з 1940 року він носить ім’я Тараса Шевченка.
У роки Другої світової війни будівля зазнала значних пошкоджень, але була відновлена і знову відкрила свої двері для глядачів.
Сьогоднішнє значення
Сьогодні театр імені Шевченка — це не лише осередок українського драматичного мистецтва, а й культурна пам’ятка, яка продовжує розвиватися. У його репертуарі — класичні й сучасні постановки, українська та світова драматургія, що приваблює глядачів різного віку.
Театр зберіг свою історичну велич, і водночас став простором живого культурного діалогу, де слово Шевченка лунає не лише з уст акторів, а й у серцях глядачів.
Підписуйтесь
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍3❤1
🏛 Історія, закарбована в камені: будинок на Яворницького, 34
На перетині проспекту Дмитра Яворницького та вулиці Вернадського стоїть непоказна на перший погляд будівля, яка колись визначала архітектурне обличчя Катеринослава. Саме тут, ще до Кримської війни, один із найвпливовіших підприємців того часу — Олександр Остроухов — звів одразу три потужні кам’яні споруди. Вони стали символом міського поступу середини XIX століття.
Після продажу ділянки у 1860-х роках будівлі змінили призначення: тут облаштували приміщення для духовної семінарії, а згодом — для престижного Реального училища.
⸻Підписуйтесь✈️ https://t.me/istorDnipro
🎓 Освіта, що формувала майбутнє
Училище стало справжньою перлиною освіти Катеринослава. У 1880-х роках тут відкрили метеостанцію — одну з перших у місті. Навчальні кабінети відповідали передовим вимогам, діяла бібліотека, а мінералогічна колекція вражала масштабами. Біологію та природничі науки викладав знаний педагог Іван Акінфієв — людина, яка виховала не одне покоління майбутніх вчених і фахівців.
⸻Підписуйтесь✈️ https://t.me/istorDnipro
⚖️ Події, що не забуваються
Ці стіни пам’ятають не лише шкільні дзвінки. У 1908 році тут стався трагічний інцидент — був смертельно поранений лікар і громадський діяч Олександр Караваєв. Його смерть вразила всю імперію та стала символом політичного неспокою доби. Сьогодні його ім’ям названа одна з вулиць Дніпра.
⸻Підписуйтесь✈️ https://t.me/istorDnipro
🏚 Втрати та надія
Після революції будівля втратила свій статус — її поділили на комунальні квартири. У 1970-х роках з’явилися плани на знесення, однак цього так і не сталося. Нещодавній ремонт фасаду дав надію, що історія цього місця ще не завершена.
⸻Підписуйтесь✈️ https://t.me/istorDnipro
🧭 Наше минуле — наш обов’язок
Будинок на Яворницького, 34 — це не просто адреса. Це відлуння доби підприємців, освітян і реформаторів. Це драма, надія і боротьба за пам’ять. Зберігаючи такі об’єкти, ми зберігаємо себе.
⸻
📸 Маєте фото або історію, пов’язану з цією будівлею? Поділіться у коментарях. Разом ми можемо відновити пам’ять, яку не зітруть ні час, ні байдужість.
P.S. Інформацію зібрано з різних джерел, проаналізовано й адаптовано для популяризації історії. Подача — авторська.
P.P.S. Фото 📸згенеровані нейромережею на основі архівних. Ми додаємо кольору, не змінюючи суть.
Підписуйтесь✈️ https://t.me/istorDnipro
На перетині проспекту Дмитра Яворницького та вулиці Вернадського стоїть непоказна на перший погляд будівля, яка колись визначала архітектурне обличчя Катеринослава. Саме тут, ще до Кримської війни, один із найвпливовіших підприємців того часу — Олександр Остроухов — звів одразу три потужні кам’яні споруди. Вони стали символом міського поступу середини XIX століття.
Після продажу ділянки у 1860-х роках будівлі змінили призначення: тут облаштували приміщення для духовної семінарії, а згодом — для престижного Реального училища.
⸻Підписуйтесь
🎓 Освіта, що формувала майбутнє
Училище стало справжньою перлиною освіти Катеринослава. У 1880-х роках тут відкрили метеостанцію — одну з перших у місті. Навчальні кабінети відповідали передовим вимогам, діяла бібліотека, а мінералогічна колекція вражала масштабами. Біологію та природничі науки викладав знаний педагог Іван Акінфієв — людина, яка виховала не одне покоління майбутніх вчених і фахівців.
⸻Підписуйтесь
⚖️ Події, що не забуваються
Ці стіни пам’ятають не лише шкільні дзвінки. У 1908 році тут стався трагічний інцидент — був смертельно поранений лікар і громадський діяч Олександр Караваєв. Його смерть вразила всю імперію та стала символом політичного неспокою доби. Сьогодні його ім’ям названа одна з вулиць Дніпра.
⸻Підписуйтесь
🏚 Втрати та надія
Після революції будівля втратила свій статус — її поділили на комунальні квартири. У 1970-х роках з’явилися плани на знесення, однак цього так і не сталося. Нещодавній ремонт фасаду дав надію, що історія цього місця ще не завершена.
⸻Підписуйтесь
🧭 Наше минуле — наш обов’язок
Будинок на Яворницького, 34 — це не просто адреса. Це відлуння доби підприємців, освітян і реформаторів. Це драма, надія і боротьба за пам’ять. Зберігаючи такі об’єкти, ми зберігаємо себе.
⸻
📸 Маєте фото або історію, пов’язану з цією будівлею? Поділіться у коментарях. Разом ми можемо відновити пам’ять, яку не зітруть ні час, ні байдужість.
P.S. Інформацію зібрано з різних джерел, проаналізовано й адаптовано для популяризації історії. Подача — авторська.
P.P.S. Фото 📸згенеровані нейромережею на основі архівних. Ми додаємо кольору, не змінюючи суть.
Підписуйтесь
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍3🤣1