ФОТО👉 🔤 🔤 🔤 🔤 🔤 🔤
Дніпро, 1930 рік.
Погляд у минуле з Центральної площі міста.
На фото — готель «Україна» (тоді мав назву «Інтернаціонал»), збудований на початку XX століття в стилі модерн із елементами українського романтизму. Вежі, шпилі, фасади — це ще пам’ять про старий Катеринослав, який уже стає Дніпропетровськом.
У кадрі — трамвай, фонтан, мешканці в костюмах і сукнях. Життя йде — спокійне, щоденне. Люди ще не знають, що за кілька років буде Голодомор, репресії, війна…
Це момент тиші перед бурею. І водночас — фрагмент великої історії нашого міста.
🔴 Історія — поруч. Просто подивись уважно.
👉 🚀 https://t.me/istorDnipro
Дніпро, 1930 рік.
Погляд у минуле з Центральної площі міста.
На фото — готель «Україна» (тоді мав назву «Інтернаціонал»), збудований на початку XX століття в стилі модерн із елементами українського романтизму. Вежі, шпилі, фасади — це ще пам’ять про старий Катеринослав, який уже стає Дніпропетровськом.
У кадрі — трамвай, фонтан, мешканці в костюмах і сукнях. Життя йде — спокійне, щоденне. Люди ще не знають, що за кілька років буде Голодомор, репресії, війна…
Це момент тиші перед бурею. І водночас — фрагмент великої історії нашого міста.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍5
Аерофото старого Катеринослава з архівів США
Унікальні знімки міста з 1918 року, які ви точно ще не бачили
Нещодавно я натрапив на справжню історичну сенсацію завдяки одному з користувачів форуму gorod.dp.ua. Він поділився посиланням на архів бібліотеки Південного методистського університету в Далласі, США (smu.edu), де зберігається оцифрований німецький фотоальбом 1918 року.
У мережі й так чимало фотографій старого Катеринослава, але аерофотознімки у такій якості — це справжня рідкість.
⸻
Район парку Шевченка з висоти пташиного польоту
Один із знімків — аерофото району нинішнього парку Шевченка. Щоб зібрати його, довелося склеїти майже пів сотні фрагментів, і в результаті вийшло зображення розміром понад 6000 пікселів.
Деталізація просто вражає.
• У верхній частині кадру — опори Мерефо-Херсонського мосту, будівництво якого зупинили через Першу світову.
• Нижче — початок спорудження пішохідного мосту (я й не підозрював, що його почали ще тоді!).
• Скелі на набережній — це колишній берег Дніпра до будівництва дамби.
Я зробив порівняння із супутниковим знімком Google за 2012 рік — вийшла наочна анімація, яка показує, наскільки змінилося місто.
⸻
Катеринослав із дирижабля
Іще одна не менш унікальна світлина була зроблена з вищої висоти — ймовірно, з дирижабля. На ній видно:
• старий Залізничний вокзал,
• Амурський міст,
• проспекти Карла Маркса та Пушкіна,
• Озерку,
• парк Глоби.
Тодішнє місто — зовсім інше:
• на вул. Островського ще стоїть церква,
• вул. Курчатова не існує,
• о. Зелений — набагато більший, бо рівень води у Дніпрі був нижчим,
• Воронцова і Сонячний — ще просто великі села…
Цю світлину я також порівняв із сучасною — і ви зможете побачити це на власні очі (анімація додається).
⸻
Ці знімки — не просто фото, це машина часу, яка переносить нас у 1918 рік. І це ще раз доводить: історія нашого міста — глибока, багата, часом несподівана.
Зберігай, поширюй, показуй друзям — бо такі знахідки трапляються раз на десятиліття.
Унікальні знімки міста з 1918 року, які ви точно ще не бачили
Нещодавно я натрапив на справжню історичну сенсацію завдяки одному з користувачів форуму gorod.dp.ua. Він поділився посиланням на архів бібліотеки Південного методистського університету в Далласі, США (smu.edu), де зберігається оцифрований німецький фотоальбом 1918 року.
У мережі й так чимало фотографій старого Катеринослава, але аерофотознімки у такій якості — це справжня рідкість.
⸻
Район парку Шевченка з висоти пташиного польоту
Один із знімків — аерофото району нинішнього парку Шевченка. Щоб зібрати його, довелося склеїти майже пів сотні фрагментів, і в результаті вийшло зображення розміром понад 6000 пікселів.
Деталізація просто вражає.
• У верхній частині кадру — опори Мерефо-Херсонського мосту, будівництво якого зупинили через Першу світову.
• Нижче — початок спорудження пішохідного мосту (я й не підозрював, що його почали ще тоді!).
• Скелі на набережній — це колишній берег Дніпра до будівництва дамби.
Я зробив порівняння із супутниковим знімком Google за 2012 рік — вийшла наочна анімація, яка показує, наскільки змінилося місто.
⸻
Катеринослав із дирижабля
Іще одна не менш унікальна світлина була зроблена з вищої висоти — ймовірно, з дирижабля. На ній видно:
• старий Залізничний вокзал,
• Амурський міст,
• проспекти Карла Маркса та Пушкіна,
• Озерку,
• парк Глоби.
Тодішнє місто — зовсім інше:
• на вул. Островського ще стоїть церква,
• вул. Курчатова не існує,
• о. Зелений — набагато більший, бо рівень води у Дніпрі був нижчим,
• Воронцова і Сонячний — ще просто великі села…
Цю світлину я також порівняв із сучасною — і ви зможете побачити це на власні очі (анімація додається).
⸻
Ці знімки — не просто фото, це машина часу, яка переносить нас у 1918 рік. І це ще раз доводить: історія нашого міста — глибока, багата, часом несподівана.
Зберігай, поширюй, показуй друзям — бо такі знахідки трапляються раз на десятиліття.
👍8
Від «Аврори» до «Маяка»: ресторанні світи дніпровського узбережжя
Підписуйтесь🫰 https://t.me/istorDnipro
На високому дніпровському схилі, у затінку парку Шевченка, стоїть мовчазна вежа — колишній ресторан «Маяк». Сьогодні він виглядає як пам’ятник занедбанню. Але якщо уважно прислухатися до його стін — вони розповідають про ціле століття міських історій. Історій, які часто перекручуються, а іноді — й відверто крадуть. Тож дозвольте розставити все по місцях.
1936–1941: «Аврора» — дерев’яна романтика радянського оптимізму
Перша будівля ресторану в цьому місці постала у 1936 році. Дерев’яна, на цегляному фундаменті, з гордим ім’ям «Аврора» — ідеологічно витримана, як і личило тодішній епосі. Вона стала частиною новоствореного парку (ще без імені Кобзаря) і втіленням нової культури дозвілля.
Втім, Друга світова війна залишила від неї лише спогади й фундамент.
Підписуйтесь🫰 https://t.me/istorDnipro
1950–1970-ті: «Волна» — вечори, танці й перші побачення
У повоєнні роки на цьому ж схилі звели нову капітальну споруду. Спершу їй тимчасово повернули ім’я «Аврора», а згодом — романтичну назву «Волна». У 1950–60-х роках тут лунала жива музика, збирались родини, закохані пари й місцева інтелігенція. Це вже була інша епоха, інші естетики. Але з плином часу будівля почала втрачати свою актуальність — і фізично, і концептуально.
1979: «Маяк» — моноліт зрілого соціалізму
Зі зміною архітектурного ландшафту набережної виникла потреба у новому символі. Так у 1979 році на трохи іншому місці (десятки метрів нижче попередньої «Волни») збудували «Маяк».
Сім поверхів, два ліфти, автономна кухня з міні-ліфтами — це вже був справжній ресторанний комплекс, який став не лише місцем для святкувань, а й справжньою візитівкою міста.
І так, попри поширену думку — це не реконструкції однієї споруди. Це три різні будівлі, три епохи, три сенси. Їх об’єднує лише географія схилу та любов дніпрян до цього особливого місця.
Сьогоднішній «Маяк»: занепад як форма очікування
Сьогодні «Маяк» — руїна, в якій все ще живе романтика. У бетоні й графіті — відлуння перших весіль, ювілейних застіль і нічних розмов з видом на Дніпро. Це не просто закинута будівля — це культурний архів у бетоні.
І якщо колись місто дозріє до переосмислення — він знову стане місцем сили.
⸻Підписуйтесь🫰 https://t.me/istorDnipro
P.S. Якщо вам трапляється подібний текст на чужих сторінках без згадки джерела — знайте: його вже хтось вкрав. Тож, любі «позичальники», хоч трохи совісті до кишені. Авторський текст — не «факти з Вікіпедії», а результат досліджень, перевірки джерел і внутрішнього болю за зниклі міські сенси.
P.P.S. Фотографії в цій публікації створені за допомогою штучного інтелекту, який відтворив кольорову, покращену версію з оригінальних фото. Ми не змінюємо історію — ми лише додаємо фарб до спогадів.
Підписуйтесь🫰 https://t.me/istorDnipro
Підписуйтесь
На високому дніпровському схилі, у затінку парку Шевченка, стоїть мовчазна вежа — колишній ресторан «Маяк». Сьогодні він виглядає як пам’ятник занедбанню. Але якщо уважно прислухатися до його стін — вони розповідають про ціле століття міських історій. Історій, які часто перекручуються, а іноді — й відверто крадуть. Тож дозвольте розставити все по місцях.
1936–1941: «Аврора» — дерев’яна романтика радянського оптимізму
Перша будівля ресторану в цьому місці постала у 1936 році. Дерев’яна, на цегляному фундаменті, з гордим ім’ям «Аврора» — ідеологічно витримана, як і личило тодішній епосі. Вона стала частиною новоствореного парку (ще без імені Кобзаря) і втіленням нової культури дозвілля.
Втім, Друга світова війна залишила від неї лише спогади й фундамент.
Підписуйтесь
1950–1970-ті: «Волна» — вечори, танці й перші побачення
У повоєнні роки на цьому ж схилі звели нову капітальну споруду. Спершу їй тимчасово повернули ім’я «Аврора», а згодом — романтичну назву «Волна». У 1950–60-х роках тут лунала жива музика, збирались родини, закохані пари й місцева інтелігенція. Це вже була інша епоха, інші естетики. Але з плином часу будівля почала втрачати свою актуальність — і фізично, і концептуально.
1979: «Маяк» — моноліт зрілого соціалізму
Зі зміною архітектурного ландшафту набережної виникла потреба у новому символі. Так у 1979 році на трохи іншому місці (десятки метрів нижче попередньої «Волни») збудували «Маяк».
Сім поверхів, два ліфти, автономна кухня з міні-ліфтами — це вже був справжній ресторанний комплекс, який став не лише місцем для святкувань, а й справжньою візитівкою міста.
І так, попри поширену думку — це не реконструкції однієї споруди. Це три різні будівлі, три епохи, три сенси. Їх об’єднує лише географія схилу та любов дніпрян до цього особливого місця.
Сьогоднішній «Маяк»: занепад як форма очікування
Сьогодні «Маяк» — руїна, в якій все ще живе романтика. У бетоні й графіті — відлуння перших весіль, ювілейних застіль і нічних розмов з видом на Дніпро. Це не просто закинута будівля — це культурний архів у бетоні.
І якщо колись місто дозріє до переосмислення — він знову стане місцем сили.
⸻Підписуйтесь
P.S. Якщо вам трапляється подібний текст на чужих сторінках без згадки джерела — знайте: його вже хтось вкрав. Тож, любі «позичальники», хоч трохи совісті до кишені. Авторський текст — не «факти з Вікіпедії», а результат досліджень, перевірки джерел і внутрішнього болю за зниклі міські сенси.
P.P.S. Фотографії в цій публікації створені за допомогою штучного інтелекту, який відтворив кольорову, покращену версію з оригінальних фото. Ми не змінюємо історію — ми лише додаємо фарб до спогадів.
Підписуйтесь
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍4
КІНОТЕАТР «ПЕРЕМОГА » В ДНІПРІ: ІСТОРІЯ, ЯКОЇ ВЖЕ НЕМАЄ
Пам’ятаймо це місце — як культурну пам’ять цілого покоління дніпрян.
Історія, яка поруч.
Фото, факти, Дніпро — як ти його ще не бачив.
Підписуйся на «Історичний Дніпро»!
👉 https://t.me/istorDnipro
Коли йдеш проспектом Яворницького повз будинок №77, важко уявити, що саме тут колись билося кінематографічне серце міста — кінотеатр «ПЕРЕМОГА ». Його історія — це шлях від перших німих стрічок до останнього вогняного спалаху.
1898–1912 | Витоки кінематографа в місті
🎬 Почалося все із садиби нотаріуса Сінайського на Єкатеринославському проспекті.
У 1909 році відкривається один із перших кінотеатрів міста — ROII,
а вже в 1912 — новий заклад «Колізей», збудований бюро «Художество».
1912–1917 | Архітектурне поєднання
🏛 Сінайський зводить прибуткові будинки, один із яких інтегрується з кінотеатром через арку.
У фойє облаштовують каси та прохід до залу.
Це — унікальна архітектурна комбінація житлового дому й культурного простору.
1917–1930-ті | Післяреволюційні зміни
⚙️ Після Жовтневої революції кінотеатр працює під назвою ім. Комінтерну.
Частину будинку Сінайського займає ГубСельБанк.
1934 року поруч відкривають Палац піонерів і Піонерський парк.
1941–1943 | Окупація і бомбардування
⚔️ У роки німецької окупації кінотеатр функціонує під назвою Thalia — лише для німців.
🔻 У 1943-му, під час визволення міста, будівлю бомбардують і вона зазнає серйозних руйнувань.
1944–1960-ті | Відбудова і розквіт
✨ Це перша культурна споруда, яку відновлюють після війни!
У 1944 році кінотеатр знову відкривається,
а з 1945-го — носить ім’я «ПЕРЕМОГА».
🎟 900 місць у залі, рояль у фойє, окремі кабінки для пар, кілька буфетів.
Тут — концерти, прем’єри, тисячі глядачів щодня.
1970-ті | Реконструкція і трагедія
🔥 Починається масштабна реконструкція за проєктом архітектора Недовізіна.
Та пожежа повністю знищує кінотеатр.
Його вирішують більше не відбудовувати…
1983 | Кінець епохи
🏗 На місці згарища «ПЕРЕМОГИ » і Піонерського парку зводять Будинок профспілок
(колишній міськвиконком). Архітектор — П. Нірінберг.
P.S. Інформацію зібрано з різних джерел, проаналізовано й адаптовано для популяризації історії. Подача — авторська.
P.P.S. Фото згенеровані нейромережею на основі архівних. Ми додаємо кольору, не змінюючи суть.
Факти, фото, вулиці Дніпра.
Тут усе оживає.
Зазирни в історію — «Історичний Дніпро». 👉 https://t.me/istorDnipro
Пам’ятаймо це місце — як культурну пам’ять цілого покоління дніпрян.
Історія, яка поруч.
Фото, факти, Дніпро — як ти його ще не бачив.
Підписуйся на «Історичний Дніпро»!
👉 https://t.me/istorDnipro
Коли йдеш проспектом Яворницького повз будинок №77, важко уявити, що саме тут колись билося кінематографічне серце міста — кінотеатр «ПЕРЕМОГА ». Його історія — це шлях від перших німих стрічок до останнього вогняного спалаху.
1898–1912 | Витоки кінематографа в місті
🎬 Почалося все із садиби нотаріуса Сінайського на Єкатеринославському проспекті.
У 1909 році відкривається один із перших кінотеатрів міста — ROII,
а вже в 1912 — новий заклад «Колізей», збудований бюро «Художество».
1912–1917 | Архітектурне поєднання
🏛 Сінайський зводить прибуткові будинки, один із яких інтегрується з кінотеатром через арку.
У фойє облаштовують каси та прохід до залу.
Це — унікальна архітектурна комбінація житлового дому й культурного простору.
1917–1930-ті | Післяреволюційні зміни
⚙️ Після Жовтневої революції кінотеатр працює під назвою ім. Комінтерну.
Частину будинку Сінайського займає ГубСельБанк.
1934 року поруч відкривають Палац піонерів і Піонерський парк.
1941–1943 | Окупація і бомбардування
⚔️ У роки німецької окупації кінотеатр функціонує під назвою Thalia — лише для німців.
🔻 У 1943-му, під час визволення міста, будівлю бомбардують і вона зазнає серйозних руйнувань.
1944–1960-ті | Відбудова і розквіт
✨ Це перша культурна споруда, яку відновлюють після війни!
У 1944 році кінотеатр знову відкривається,
а з 1945-го — носить ім’я «ПЕРЕМОГА».
🎟 900 місць у залі, рояль у фойє, окремі кабінки для пар, кілька буфетів.
Тут — концерти, прем’єри, тисячі глядачів щодня.
1970-ті | Реконструкція і трагедія
🔥 Починається масштабна реконструкція за проєктом архітектора Недовізіна.
Та пожежа повністю знищує кінотеатр.
Його вирішують більше не відбудовувати…
1983 | Кінець епохи
🏗 На місці згарища «ПЕРЕМОГИ » і Піонерського парку зводять Будинок профспілок
(колишній міськвиконком). Архітектор — П. Нірінберг.
P.S. Інформацію зібрано з різних джерел, проаналізовано й адаптовано для популяризації історії. Подача — авторська.
P.P.S. Фото згенеровані нейромережею на основі архівних. Ми додаємо кольору, не змінюючи суть.
Факти, фото, вулиці Дніпра.
Тут усе оживає.
Зазирни в історію — «Історичний Дніпро». 👉 https://t.me/istorDnipro
👍4❤1