Річковий порт у Дніпрі, 1970 рік ⛴️🌊
📸 Це історичне фото 1970 року показує річковий порт міста Дніпро (тоді — Дніпропетровськ), який у той час був одним із ключових транспортних вузлів регіону.
https://t.me/istorDnipro
📸 Це історичне фото 1970 року показує річковий порт міста Дніпро (тоді — Дніпропетровськ), який у той час був одним із ключових транспортних вузлів регіону.
https://t.me/istorDnipro
👍2
📜 Дніпропетровськ, 1930–1941 роки.
🔹 Перехрестя Центрального проспекту та вулиць Короленка/Московської.
Колись тут вирували фонтани, що прикрашали площу, додаючи місту європейського шарму. Однак, із початком будівництва площі Леніна (нині – площа Героїв Майдану) вони були демонтовані.
🚋 Трамвайні колії, що раніше проходили прямо через перехрестя, у цей період перенесли за будівлю ЦУМу. Це змінило транспортну схему міста та стало частиною масштабної реконструкції центральної частини Дніпропетровська.
🏛️ Епоха архітектурних змін: у 1930-х роках радянська влада активно перебудовувала міський простір, знищуючи дореволюційну забудову та формуючи «нове соціалістичне місто». Ті зміни мали на меті не лише оновити інфраструктуру, а й стерти пам’ять про старий Катеринослав.
⏳ Сьогодні цей куточок міста виглядає інакше, але його історія зберігається у старих світлинах та спогадах містян.
💎 https://t.me/istorDnipro
🔹 Перехрестя Центрального проспекту та вулиць Короленка/Московської.
Колись тут вирували фонтани, що прикрашали площу, додаючи місту європейського шарму. Однак, із початком будівництва площі Леніна (нині – площа Героїв Майдану) вони були демонтовані.
🚋 Трамвайні колії, що раніше проходили прямо через перехрестя, у цей період перенесли за будівлю ЦУМу. Це змінило транспортну схему міста та стало частиною масштабної реконструкції центральної частини Дніпропетровська.
🏛️ Епоха архітектурних змін: у 1930-х роках радянська влада активно перебудовувала міський простір, знищуючи дореволюційну забудову та формуючи «нове соціалістичне місто». Ті зміни мали на меті не лише оновити інфраструктуру, а й стерти пам’ять про старий Катеринослав.
⏳ Сьогодні цей куточок міста виглядає інакше, але його історія зберігається у старих світлинах та спогадах містян.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍1
Набережна Дніпра, початок 70-х — як будувався Дніпро 🏗️🌊
На цьому фото — справжній дух епохи: суботник на березі Дніпра, а на фоні — будівництво будівлі ГлавАПУ (Головного архітектурно-планувального управління). Люди з лопатами, учасники колективної праці, ідеї єдності й відновлення — усе це було характерним для того часу.
Будівлю, яку ми бачимо на фото, почали зводити на початку 1970-х. Згодом, у середині десятиліття, розпочалося будівництво другої частини, що в підсумку сформувала знайомий багатьом сучасний вигляд цієї архітектурної домінанти над Дніпром. 🏢
Вражає, як змінювався простір: ще без зеленої набережної, без гранітної обкладинки, але вже з великим потенціалом. На передньому плані — звичайні мешканці міста, які беруть участь у створенні нової інфраструктури. Це було частиною загальної культури — працювати разом задля майбутнього. 🤝
Дніпро пам’ятає ці миті. Пам’ятаємо і ми.
Сила міста — у його людях. І в історії, яку ми відкриваємо знову. 📸
Фото — з колекції Світлани Головко / Блог Артема Костюка
🏃♂️ https://t.me/istorDnipro
На цьому фото — справжній дух епохи: суботник на березі Дніпра, а на фоні — будівництво будівлі ГлавАПУ (Головного архітектурно-планувального управління). Люди з лопатами, учасники колективної праці, ідеї єдності й відновлення — усе це було характерним для того часу.
Будівлю, яку ми бачимо на фото, почали зводити на початку 1970-х. Згодом, у середині десятиліття, розпочалося будівництво другої частини, що в підсумку сформувала знайомий багатьом сучасний вигляд цієї архітектурної домінанти над Дніпром. 🏢
Вражає, як змінювався простір: ще без зеленої набережної, без гранітної обкладинки, але вже з великим потенціалом. На передньому плані — звичайні мешканці міста, які беруть участь у створенні нової інфраструктури. Це було частиною загальної культури — працювати разом задля майбутнього. 🤝
Дніпро пам’ятає ці миті. Пам’ятаємо і ми.
Сила міста — у його людях. І в історії, яку ми відкриваємо знову. 📸
Фото — з колекції Світлани Головко / Блог Артема Костюка
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍4
ФОТО 👉 🔠 🔠 🔠 🔠 🔠 🔠
Дом торгівлі на Лівому березі Дніпра: історія, архітектура та доля
Розташування:
Цей відомий будинок розташований у місті Дніпро, на Лівому березі, в районі сучасної площі Визволення, біля перетину проспекту Слобожанського (колишній проспект Правди) та вулиці Малиновського. Це одна з ключових точок Лівобережжя, яка протягом десятиліть була центром торгівлі, зустрічей та активного міського життя.
⸻
Будівництво та відкриття:
Будівництво Дому торгівлі (в народі — просто “Домторг”) було завершено у 1984 році. Проєкт реалізували в типовому для того часу бруталістському стилі, з елементами функціоналізму. Стіни вкриті характерними бетонними решітками, що надавали будівлі ефекту об’ємної текстури й захищали від перегріву влітку.
Це була одна з найбільших торговельних споруд у місті, друга за масштабом після ЦУМу на правому березі. Будівництво супроводжувалося великим суспільним резонансом — лівий берег стрімко розвивався, і мешканцям потрібна була сучасна інфраструктура.
⸻
Що було всередині:
У Домі торгівлі були представлені:
• універмаг з відділами одягу, взуття, побутової техніки, килимів, посуду;
• гастроном із великою кулінарією та кондитерським відділом;
• буфети та кафе (у 80-ті це було місце, де можна було спробувати торт «Празький» або морозиво в склянці з нержавійки);
• великий книжковий відділ та канцелярія;
• відділ музичних платівок та техніки — магнітофони, телевізори, радіоприймачі.
⸻
Події та життя навколо:
• 1989 рік, як видно на фото — одне з останніх “стабільних” радянських літувань перед перебудовою. Плакати з написами типу «Лето-89» свідчать про типову агітаційну естетику того часу.
• У 1990-х, після розпаду СРСР, Домторг пережив складні часи — з’явилися дрібні орендарі, ринок біля входу, активна приватизація приміщень.
• У 2000-х будівлю кілька разів перепрофільовували — в ній були і меблеві центри, і торгові павільйони, і офіси.
⸻
Архітектурне значення:
Цей об’єкт є яскравим зразком радянської модерністської архітектури 1980-х років. Він має типову «коробкову» структуру з чітким ритмом фасаду, застосуванням бетонних панелей, широких скляних входів і функціонального зонування.
На сьогодні такі споруди все рідше зберігаються в оригінальному вигляді, тому Дім торгівлі на Лівому березі — цінний артефакт епохи.
⸻
Цікаві факти:
• У 90-х роках біля Домторгу часто можна було зустріти “піратські” лотки з аудіокасетами — багато хто з дніпрян відкрив для себе Modern Talking саме там!
• У 2010-х роках будівлю частково реконструювали, однак автентичний фасад залишився.
⸻
Сьогодні:
Хоча будівля вже втратила свій початковий масштаб і значення, вона залишається впізнаваним орієнтиром на Лівому березі. Для старшого покоління — це ностальгія за молодістю, для молодших — незвична архітектурна пляма серед ТЦ та скляних новобудов.
⸻
Отак, друзі, зазвичай будівлі розповідають про епоху краще, ніж підручники.
Дім торгівлі — це не просто коробка з бетону, це сторінка міської історії.
Підписуйтесь👉 https://t.me/istorDnipro
Дом торгівлі на Лівому березі Дніпра: історія, архітектура та доля
Розташування:
Цей відомий будинок розташований у місті Дніпро, на Лівому березі, в районі сучасної площі Визволення, біля перетину проспекту Слобожанського (колишній проспект Правди) та вулиці Малиновського. Це одна з ключових точок Лівобережжя, яка протягом десятиліть була центром торгівлі, зустрічей та активного міського життя.
⸻
Будівництво та відкриття:
Будівництво Дому торгівлі (в народі — просто “Домторг”) було завершено у 1984 році. Проєкт реалізували в типовому для того часу бруталістському стилі, з елементами функціоналізму. Стіни вкриті характерними бетонними решітками, що надавали будівлі ефекту об’ємної текстури й захищали від перегріву влітку.
Це була одна з найбільших торговельних споруд у місті, друга за масштабом після ЦУМу на правому березі. Будівництво супроводжувалося великим суспільним резонансом — лівий берег стрімко розвивався, і мешканцям потрібна була сучасна інфраструктура.
⸻
Що було всередині:
У Домі торгівлі були представлені:
• універмаг з відділами одягу, взуття, побутової техніки, килимів, посуду;
• гастроном із великою кулінарією та кондитерським відділом;
• буфети та кафе (у 80-ті це було місце, де можна було спробувати торт «Празький» або морозиво в склянці з нержавійки);
• великий книжковий відділ та канцелярія;
• відділ музичних платівок та техніки — магнітофони, телевізори, радіоприймачі.
⸻
Події та життя навколо:
• 1989 рік, як видно на фото — одне з останніх “стабільних” радянських літувань перед перебудовою. Плакати з написами типу «Лето-89» свідчать про типову агітаційну естетику того часу.
• У 1990-х, після розпаду СРСР, Домторг пережив складні часи — з’явилися дрібні орендарі, ринок біля входу, активна приватизація приміщень.
• У 2000-х будівлю кілька разів перепрофільовували — в ній були і меблеві центри, і торгові павільйони, і офіси.
⸻
Архітектурне значення:
Цей об’єкт є яскравим зразком радянської модерністської архітектури 1980-х років. Він має типову «коробкову» структуру з чітким ритмом фасаду, застосуванням бетонних панелей, широких скляних входів і функціонального зонування.
На сьогодні такі споруди все рідше зберігаються в оригінальному вигляді, тому Дім торгівлі на Лівому березі — цінний артефакт епохи.
⸻
Цікаві факти:
• У 90-х роках біля Домторгу часто можна було зустріти “піратські” лотки з аудіокасетами — багато хто з дніпрян відкрив для себе Modern Talking саме там!
• У 2010-х роках будівлю частково реконструювали, однак автентичний фасад залишився.
⸻
Сьогодні:
Хоча будівля вже втратила свій початковий масштаб і значення, вона залишається впізнаваним орієнтиром на Лівому березі. Для старшого покоління — це ностальгія за молодістю, для молодших — незвична архітектурна пляма серед ТЦ та скляних новобудов.
⸻
Отак, друзі, зазвичай будівлі розповідають про епоху краще, ніж підручники.
Дім торгівлі — це не просто коробка з бетону, це сторінка міської історії.
Підписуйтесь
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍4
ФОТО👉 🔤 🔤 🔤 🔤 🔤 🔤
Дніпро, 1930 рік.
Погляд у минуле з Центральної площі міста.
На фото — готель «Україна» (тоді мав назву «Інтернаціонал»), збудований на початку XX століття в стилі модерн із елементами українського романтизму. Вежі, шпилі, фасади — це ще пам’ять про старий Катеринослав, який уже стає Дніпропетровськом.
У кадрі — трамвай, фонтан, мешканці в костюмах і сукнях. Життя йде — спокійне, щоденне. Люди ще не знають, що за кілька років буде Голодомор, репресії, війна…
Це момент тиші перед бурею. І водночас — фрагмент великої історії нашого міста.
🔴 Історія — поруч. Просто подивись уважно.
👉 🚀 https://t.me/istorDnipro
Дніпро, 1930 рік.
Погляд у минуле з Центральної площі міста.
На фото — готель «Україна» (тоді мав назву «Інтернаціонал»), збудований на початку XX століття в стилі модерн із елементами українського романтизму. Вежі, шпилі, фасади — це ще пам’ять про старий Катеринослав, який уже стає Дніпропетровськом.
У кадрі — трамвай, фонтан, мешканці в костюмах і сукнях. Життя йде — спокійне, щоденне. Люди ще не знають, що за кілька років буде Голодомор, репресії, війна…
Це момент тиші перед бурею. І водночас — фрагмент великої історії нашого міста.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍5
Аерофото старого Катеринослава з архівів США
Унікальні знімки міста з 1918 року, які ви точно ще не бачили
Нещодавно я натрапив на справжню історичну сенсацію завдяки одному з користувачів форуму gorod.dp.ua. Він поділився посиланням на архів бібліотеки Південного методистського університету в Далласі, США (smu.edu), де зберігається оцифрований німецький фотоальбом 1918 року.
У мережі й так чимало фотографій старого Катеринослава, але аерофотознімки у такій якості — це справжня рідкість.
⸻
Район парку Шевченка з висоти пташиного польоту
Один із знімків — аерофото району нинішнього парку Шевченка. Щоб зібрати його, довелося склеїти майже пів сотні фрагментів, і в результаті вийшло зображення розміром понад 6000 пікселів.
Деталізація просто вражає.
• У верхній частині кадру — опори Мерефо-Херсонського мосту, будівництво якого зупинили через Першу світову.
• Нижче — початок спорудження пішохідного мосту (я й не підозрював, що його почали ще тоді!).
• Скелі на набережній — це колишній берег Дніпра до будівництва дамби.
Я зробив порівняння із супутниковим знімком Google за 2012 рік — вийшла наочна анімація, яка показує, наскільки змінилося місто.
⸻
Катеринослав із дирижабля
Іще одна не менш унікальна світлина була зроблена з вищої висоти — ймовірно, з дирижабля. На ній видно:
• старий Залізничний вокзал,
• Амурський міст,
• проспекти Карла Маркса та Пушкіна,
• Озерку,
• парк Глоби.
Тодішнє місто — зовсім інше:
• на вул. Островського ще стоїть церква,
• вул. Курчатова не існує,
• о. Зелений — набагато більший, бо рівень води у Дніпрі був нижчим,
• Воронцова і Сонячний — ще просто великі села…
Цю світлину я також порівняв із сучасною — і ви зможете побачити це на власні очі (анімація додається).
⸻
Ці знімки — не просто фото, це машина часу, яка переносить нас у 1918 рік. І це ще раз доводить: історія нашого міста — глибока, багата, часом несподівана.
Зберігай, поширюй, показуй друзям — бо такі знахідки трапляються раз на десятиліття.
Унікальні знімки міста з 1918 року, які ви точно ще не бачили
Нещодавно я натрапив на справжню історичну сенсацію завдяки одному з користувачів форуму gorod.dp.ua. Він поділився посиланням на архів бібліотеки Південного методистського університету в Далласі, США (smu.edu), де зберігається оцифрований німецький фотоальбом 1918 року.
У мережі й так чимало фотографій старого Катеринослава, але аерофотознімки у такій якості — це справжня рідкість.
⸻
Район парку Шевченка з висоти пташиного польоту
Один із знімків — аерофото району нинішнього парку Шевченка. Щоб зібрати його, довелося склеїти майже пів сотні фрагментів, і в результаті вийшло зображення розміром понад 6000 пікселів.
Деталізація просто вражає.
• У верхній частині кадру — опори Мерефо-Херсонського мосту, будівництво якого зупинили через Першу світову.
• Нижче — початок спорудження пішохідного мосту (я й не підозрював, що його почали ще тоді!).
• Скелі на набережній — це колишній берег Дніпра до будівництва дамби.
Я зробив порівняння із супутниковим знімком Google за 2012 рік — вийшла наочна анімація, яка показує, наскільки змінилося місто.
⸻
Катеринослав із дирижабля
Іще одна не менш унікальна світлина була зроблена з вищої висоти — ймовірно, з дирижабля. На ній видно:
• старий Залізничний вокзал,
• Амурський міст,
• проспекти Карла Маркса та Пушкіна,
• Озерку,
• парк Глоби.
Тодішнє місто — зовсім інше:
• на вул. Островського ще стоїть церква,
• вул. Курчатова не існує,
• о. Зелений — набагато більший, бо рівень води у Дніпрі був нижчим,
• Воронцова і Сонячний — ще просто великі села…
Цю світлину я також порівняв із сучасною — і ви зможете побачити це на власні очі (анімація додається).
⸻
Ці знімки — не просто фото, це машина часу, яка переносить нас у 1918 рік. І це ще раз доводить: історія нашого міста — глибока, багата, часом несподівана.
Зберігай, поширюй, показуй друзям — бо такі знахідки трапляються раз на десятиліття.
👍8
Від «Аврори» до «Маяка»: ресторанні світи дніпровського узбережжя
Підписуйтесь🫰 https://t.me/istorDnipro
На високому дніпровському схилі, у затінку парку Шевченка, стоїть мовчазна вежа — колишній ресторан «Маяк». Сьогодні він виглядає як пам’ятник занедбанню. Але якщо уважно прислухатися до його стін — вони розповідають про ціле століття міських історій. Історій, які часто перекручуються, а іноді — й відверто крадуть. Тож дозвольте розставити все по місцях.
1936–1941: «Аврора» — дерев’яна романтика радянського оптимізму
Перша будівля ресторану в цьому місці постала у 1936 році. Дерев’яна, на цегляному фундаменті, з гордим ім’ям «Аврора» — ідеологічно витримана, як і личило тодішній епосі. Вона стала частиною новоствореного парку (ще без імені Кобзаря) і втіленням нової культури дозвілля.
Втім, Друга світова війна залишила від неї лише спогади й фундамент.
Підписуйтесь🫰 https://t.me/istorDnipro
1950–1970-ті: «Волна» — вечори, танці й перші побачення
У повоєнні роки на цьому ж схилі звели нову капітальну споруду. Спершу їй тимчасово повернули ім’я «Аврора», а згодом — романтичну назву «Волна». У 1950–60-х роках тут лунала жива музика, збирались родини, закохані пари й місцева інтелігенція. Це вже була інша епоха, інші естетики. Але з плином часу будівля почала втрачати свою актуальність — і фізично, і концептуально.
1979: «Маяк» — моноліт зрілого соціалізму
Зі зміною архітектурного ландшафту набережної виникла потреба у новому символі. Так у 1979 році на трохи іншому місці (десятки метрів нижче попередньої «Волни») збудували «Маяк».
Сім поверхів, два ліфти, автономна кухня з міні-ліфтами — це вже був справжній ресторанний комплекс, який став не лише місцем для святкувань, а й справжньою візитівкою міста.
І так, попри поширену думку — це не реконструкції однієї споруди. Це три різні будівлі, три епохи, три сенси. Їх об’єднує лише географія схилу та любов дніпрян до цього особливого місця.
Сьогоднішній «Маяк»: занепад як форма очікування
Сьогодні «Маяк» — руїна, в якій все ще живе романтика. У бетоні й графіті — відлуння перших весіль, ювілейних застіль і нічних розмов з видом на Дніпро. Це не просто закинута будівля — це культурний архів у бетоні.
І якщо колись місто дозріє до переосмислення — він знову стане місцем сили.
⸻Підписуйтесь🫰 https://t.me/istorDnipro
P.S. Якщо вам трапляється подібний текст на чужих сторінках без згадки джерела — знайте: його вже хтось вкрав. Тож, любі «позичальники», хоч трохи совісті до кишені. Авторський текст — не «факти з Вікіпедії», а результат досліджень, перевірки джерел і внутрішнього болю за зниклі міські сенси.
P.P.S. Фотографії в цій публікації створені за допомогою штучного інтелекту, який відтворив кольорову, покращену версію з оригінальних фото. Ми не змінюємо історію — ми лише додаємо фарб до спогадів.
Підписуйтесь🫰 https://t.me/istorDnipro
Підписуйтесь
На високому дніпровському схилі, у затінку парку Шевченка, стоїть мовчазна вежа — колишній ресторан «Маяк». Сьогодні він виглядає як пам’ятник занедбанню. Але якщо уважно прислухатися до його стін — вони розповідають про ціле століття міських історій. Історій, які часто перекручуються, а іноді — й відверто крадуть. Тож дозвольте розставити все по місцях.
1936–1941: «Аврора» — дерев’яна романтика радянського оптимізму
Перша будівля ресторану в цьому місці постала у 1936 році. Дерев’яна, на цегляному фундаменті, з гордим ім’ям «Аврора» — ідеологічно витримана, як і личило тодішній епосі. Вона стала частиною новоствореного парку (ще без імені Кобзаря) і втіленням нової культури дозвілля.
Втім, Друга світова війна залишила від неї лише спогади й фундамент.
Підписуйтесь
1950–1970-ті: «Волна» — вечори, танці й перші побачення
У повоєнні роки на цьому ж схилі звели нову капітальну споруду. Спершу їй тимчасово повернули ім’я «Аврора», а згодом — романтичну назву «Волна». У 1950–60-х роках тут лунала жива музика, збирались родини, закохані пари й місцева інтелігенція. Це вже була інша епоха, інші естетики. Але з плином часу будівля почала втрачати свою актуальність — і фізично, і концептуально.
1979: «Маяк» — моноліт зрілого соціалізму
Зі зміною архітектурного ландшафту набережної виникла потреба у новому символі. Так у 1979 році на трохи іншому місці (десятки метрів нижче попередньої «Волни») збудували «Маяк».
Сім поверхів, два ліфти, автономна кухня з міні-ліфтами — це вже був справжній ресторанний комплекс, який став не лише місцем для святкувань, а й справжньою візитівкою міста.
І так, попри поширену думку — це не реконструкції однієї споруди. Це три різні будівлі, три епохи, три сенси. Їх об’єднує лише географія схилу та любов дніпрян до цього особливого місця.
Сьогоднішній «Маяк»: занепад як форма очікування
Сьогодні «Маяк» — руїна, в якій все ще живе романтика. У бетоні й графіті — відлуння перших весіль, ювілейних застіль і нічних розмов з видом на Дніпро. Це не просто закинута будівля — це культурний архів у бетоні.
І якщо колись місто дозріє до переосмислення — він знову стане місцем сили.
⸻Підписуйтесь
P.S. Якщо вам трапляється подібний текст на чужих сторінках без згадки джерела — знайте: його вже хтось вкрав. Тож, любі «позичальники», хоч трохи совісті до кишені. Авторський текст — не «факти з Вікіпедії», а результат досліджень, перевірки джерел і внутрішнього болю за зниклі міські сенси.
P.P.S. Фотографії в цій публікації створені за допомогою штучного інтелекту, який відтворив кольорову, покращену версію з оригінальних фото. Ми не змінюємо історію — ми лише додаємо фарб до спогадів.
Підписуйтесь
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍4
КІНОТЕАТР «ПЕРЕМОГА » В ДНІПРІ: ІСТОРІЯ, ЯКОЇ ВЖЕ НЕМАЄ
Пам’ятаймо це місце — як культурну пам’ять цілого покоління дніпрян.
Історія, яка поруч.
Фото, факти, Дніпро — як ти його ще не бачив.
Підписуйся на «Історичний Дніпро»!
👉 https://t.me/istorDnipro
Коли йдеш проспектом Яворницького повз будинок №77, важко уявити, що саме тут колись билося кінематографічне серце міста — кінотеатр «ПЕРЕМОГА ». Його історія — це шлях від перших німих стрічок до останнього вогняного спалаху.
1898–1912 | Витоки кінематографа в місті
🎬 Почалося все із садиби нотаріуса Сінайського на Єкатеринославському проспекті.
У 1909 році відкривається один із перших кінотеатрів міста — ROII,
а вже в 1912 — новий заклад «Колізей», збудований бюро «Художество».
1912–1917 | Архітектурне поєднання
🏛 Сінайський зводить прибуткові будинки, один із яких інтегрується з кінотеатром через арку.
У фойє облаштовують каси та прохід до залу.
Це — унікальна архітектурна комбінація житлового дому й культурного простору.
1917–1930-ті | Післяреволюційні зміни
⚙️ Після Жовтневої революції кінотеатр працює під назвою ім. Комінтерну.
Частину будинку Сінайського займає ГубСельБанк.
1934 року поруч відкривають Палац піонерів і Піонерський парк.
1941–1943 | Окупація і бомбардування
⚔️ У роки німецької окупації кінотеатр функціонує під назвою Thalia — лише для німців.
🔻 У 1943-му, під час визволення міста, будівлю бомбардують і вона зазнає серйозних руйнувань.
1944–1960-ті | Відбудова і розквіт
✨ Це перша культурна споруда, яку відновлюють після війни!
У 1944 році кінотеатр знову відкривається,
а з 1945-го — носить ім’я «ПЕРЕМОГА».
🎟 900 місць у залі, рояль у фойє, окремі кабінки для пар, кілька буфетів.
Тут — концерти, прем’єри, тисячі глядачів щодня.
1970-ті | Реконструкція і трагедія
🔥 Починається масштабна реконструкція за проєктом архітектора Недовізіна.
Та пожежа повністю знищує кінотеатр.
Його вирішують більше не відбудовувати…
1983 | Кінець епохи
🏗 На місці згарища «ПЕРЕМОГИ » і Піонерського парку зводять Будинок профспілок
(колишній міськвиконком). Архітектор — П. Нірінберг.
P.S. Інформацію зібрано з різних джерел, проаналізовано й адаптовано для популяризації історії. Подача — авторська.
P.P.S. Фото згенеровані нейромережею на основі архівних. Ми додаємо кольору, не змінюючи суть.
Факти, фото, вулиці Дніпра.
Тут усе оживає.
Зазирни в історію — «Історичний Дніпро». 👉 https://t.me/istorDnipro
Пам’ятаймо це місце — як культурну пам’ять цілого покоління дніпрян.
Історія, яка поруч.
Фото, факти, Дніпро — як ти його ще не бачив.
Підписуйся на «Історичний Дніпро»!
👉 https://t.me/istorDnipro
Коли йдеш проспектом Яворницького повз будинок №77, важко уявити, що саме тут колись билося кінематографічне серце міста — кінотеатр «ПЕРЕМОГА ». Його історія — це шлях від перших німих стрічок до останнього вогняного спалаху.
1898–1912 | Витоки кінематографа в місті
🎬 Почалося все із садиби нотаріуса Сінайського на Єкатеринославському проспекті.
У 1909 році відкривається один із перших кінотеатрів міста — ROII,
а вже в 1912 — новий заклад «Колізей», збудований бюро «Художество».
1912–1917 | Архітектурне поєднання
🏛 Сінайський зводить прибуткові будинки, один із яких інтегрується з кінотеатром через арку.
У фойє облаштовують каси та прохід до залу.
Це — унікальна архітектурна комбінація житлового дому й культурного простору.
1917–1930-ті | Післяреволюційні зміни
⚙️ Після Жовтневої революції кінотеатр працює під назвою ім. Комінтерну.
Частину будинку Сінайського займає ГубСельБанк.
1934 року поруч відкривають Палац піонерів і Піонерський парк.
1941–1943 | Окупація і бомбардування
⚔️ У роки німецької окупації кінотеатр функціонує під назвою Thalia — лише для німців.
🔻 У 1943-му, під час визволення міста, будівлю бомбардують і вона зазнає серйозних руйнувань.
1944–1960-ті | Відбудова і розквіт
✨ Це перша культурна споруда, яку відновлюють після війни!
У 1944 році кінотеатр знову відкривається,
а з 1945-го — носить ім’я «ПЕРЕМОГА».
🎟 900 місць у залі, рояль у фойє, окремі кабінки для пар, кілька буфетів.
Тут — концерти, прем’єри, тисячі глядачів щодня.
1970-ті | Реконструкція і трагедія
🔥 Починається масштабна реконструкція за проєктом архітектора Недовізіна.
Та пожежа повністю знищує кінотеатр.
Його вирішують більше не відбудовувати…
1983 | Кінець епохи
🏗 На місці згарища «ПЕРЕМОГИ » і Піонерського парку зводять Будинок профспілок
(колишній міськвиконком). Архітектор — П. Нірінберг.
P.S. Інформацію зібрано з різних джерел, проаналізовано й адаптовано для популяризації історії. Подача — авторська.
P.P.S. Фото згенеровані нейромережею на основі архівних. Ми додаємо кольору, не змінюючи суть.
Факти, фото, вулиці Дніпра.
Тут усе оживає.
Зазирни в історію — «Історичний Дніпро». 👉 https://t.me/istorDnipro
👍4❤1