Фото 👉 GOOGLE
🏛 Головпоштамт у Дніпрі: історія та значення
🏛Будівля Головпоштамту в Дніпрі є однією з найвідоміших архітектурних пам’яток міста, яка відіграє важливу роль в історії поштового зв’язку, а також політичного та культурного життя регіону. Її історія розпочинається з перших років існування Катеринослава.
☝️ Початок поштового зв’язку у Катеринославі
Перша поштова контора в Катеринославі розпочала свою роботу ще у 1787 році. Із ростом міста потреби у поштовому зв’язку збільшувалися, що вимагало розширення відповідної інфраструктури. У 1839 році міська влада викупила садибу А. Щекутіна на Катерининському проспекті, яка стала новим місцем для поштової контори. Однак, з бурхливим розвитком міста на межі XIX–XX століть будівля стала замалою, і виникла необхідність у її розширенні.
☝️ Архітектурний шедевр початку ХХ століття
У 1905 році до колишньої садиби Щекутіна був добудований “новий” корпус поштової і телеграфної контори. Проєкт виконав петербурзький архітектор Василь Бочаров, який створив будівлю в популярному на той час стилі модерн. Архітектура нового корпусу вражала витонченістю форм і декоративними елементами. Особливою прикрасою стала вежа Головпоштамту, яка швидко перетворилася на один із символів Катеринослава.
☝️ Події революційного періоду
У першій половині ХХ століття будівля Головпоштамту не лише забезпечувала поштовий зв’язок, а й стала свідком важливих історичних подій. У грудні 1917 року профспілковий комітет поштово-телеграфної контори засудив більшовицький переворот і підтримав Українську Центральну Раду. Під час вирішального протистояння у грудні 1917 року українські сили закріпилися у будівлі Головпоштамту, використовуючи її як штаб.
27–29 грудня 1917 року звідси українські солдати передавали ультиматуми більшовикам, чиї сили розташовувалися навпроти – у Будинку губернатора. Під час боїв червоноармійці навіть вели обстріли будівлі з даху готелю “Асторія”. Попри героїчний опір, українські сили були змушені залишити позиції після отримання більшовиками підкріплення. У радянські часи на Головпоштамті встановили меморіальну дошку, яка називала цю подію “розгромом останнього осередку контрреволюції”.
☝️ Пам’ять та відновлення
Протягом свого існування будівля Головпоштамту бачила багатьох видатних особистостей, серед яких Дмитро Яворницький, Нестор Махно, Максим Рильський, Олесь Гончар, а також радянські діячі Леонід Брежнєв і Володимир Щербицький.
У 2005 році, до сторіччя будівлі, вона була капітально відреставрована. Відновлено як зовнішнє, так і внутрішнє оздоблення, що повернуло Головпоштамту його первісну велич. У центральній залі було встановлено меморіальну дошку, яка нагадує про значущі події та видатних гостей, що побували тут.
☝️ Сучасне значення
Сьогодні Головпоштамт у Дніпрі є не лише важливою поштовою установою, але й цінною архітектурною пам’яткою. Його історія відображає розвиток міста, суспільні зрушення та боротьбу за незалежність України. Ця будівля залишається символом минулого і сучасного Дніпра, нагадуючи про важливість збереження історичної спадщини.
Підписуйтесь👉 🚀 https://t.me/istorDnipro
🏛Будівля Головпоштамту в Дніпрі є однією з найвідоміших архітектурних пам’яток міста, яка відіграє важливу роль в історії поштового зв’язку, а також політичного та культурного життя регіону. Її історія розпочинається з перших років існування Катеринослава.
Перша поштова контора в Катеринославі розпочала свою роботу ще у 1787 році. Із ростом міста потреби у поштовому зв’язку збільшувалися, що вимагало розширення відповідної інфраструктури. У 1839 році міська влада викупила садибу А. Щекутіна на Катерининському проспекті, яка стала новим місцем для поштової контори. Однак, з бурхливим розвитком міста на межі XIX–XX століть будівля стала замалою, і виникла необхідність у її розширенні.
У 1905 році до колишньої садиби Щекутіна був добудований “новий” корпус поштової і телеграфної контори. Проєкт виконав петербурзький архітектор Василь Бочаров, який створив будівлю в популярному на той час стилі модерн. Архітектура нового корпусу вражала витонченістю форм і декоративними елементами. Особливою прикрасою стала вежа Головпоштамту, яка швидко перетворилася на один із символів Катеринослава.
У першій половині ХХ століття будівля Головпоштамту не лише забезпечувала поштовий зв’язок, а й стала свідком важливих історичних подій. У грудні 1917 року профспілковий комітет поштово-телеграфної контори засудив більшовицький переворот і підтримав Українську Центральну Раду. Під час вирішального протистояння у грудні 1917 року українські сили закріпилися у будівлі Головпоштамту, використовуючи її як штаб.
27–29 грудня 1917 року звідси українські солдати передавали ультиматуми більшовикам, чиї сили розташовувалися навпроти – у Будинку губернатора. Під час боїв червоноармійці навіть вели обстріли будівлі з даху готелю “Асторія”. Попри героїчний опір, українські сили були змушені залишити позиції після отримання більшовиками підкріплення. У радянські часи на Головпоштамті встановили меморіальну дошку, яка називала цю подію “розгромом останнього осередку контрреволюції”.
Протягом свого існування будівля Головпоштамту бачила багатьох видатних особистостей, серед яких Дмитро Яворницький, Нестор Махно, Максим Рильський, Олесь Гончар, а також радянські діячі Леонід Брежнєв і Володимир Щербицький.
У 2005 році, до сторіччя будівлі, вона була капітально відреставрована. Відновлено як зовнішнє, так і внутрішнє оздоблення, що повернуло Головпоштамту його первісну велич. У центральній залі було встановлено меморіальну дошку, яка нагадує про значущі події та видатних гостей, що побували тут.
Сьогодні Головпоштамт у Дніпрі є не лише важливою поштовою установою, але й цінною архітектурною пам’яткою. Його історія відображає розвиток міста, суспільні зрушення та боротьбу за незалежність України. Ця будівля залишається символом минулого і сучасного Дніпра, нагадуючи про важливість збереження історичної спадщини.
Підписуйтесь
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍6❤2
Магазин «Славутич» у Дніпрі — це один із знакових об’єктів міста, який має свою цікаву історію.
🔹 Рік заснування та відкриття:
Будівництво «Славутича» розпочалося в кінці 1960-х років, а офіційне відкриття магазину відбулося у 1970 році. У ті роки він став символом прогресу та сучасної архітектури міста.
🔹 Функціонал магазину:
«Славутич» спочатку був великим універмагом, який пропонував широкий асортимент товарів — від одягу та взуття до побутової техніки. Це був справжній торговий центр того часу, який об’єднував кілька відділів під одним дахом.
🔹 Особливості місця:
Розташований у самому серці міста, «Славутич» став популярним місцем для покупок і зустрічей. Його фасад із великими вітринами та сучасний (на той час) інтер’єр притягував мешканців Дніпра та гостей міста.
🔹 Зміни та сучасність:
З роками магазин зазнав змін, як і саме місто. У 1990-х та 2000-х роках приміщення використовували для різних цілей, поступово втрачаючи свій статус головного торгового центру.
«Славутич» є частиною історії Дніпра, нагадуючи нам про те, як розвивалися міста та змінювалася торгівля у різні епохи. Якщо у вас є спогади про цей магазин, поділіться ними — цікаво дізнатися, яким він був у вашій пам’яті!
Підписуйтесь👉 🚀 https://t.me/istorDnipro
🔹 Рік заснування та відкриття:
Будівництво «Славутича» розпочалося в кінці 1960-х років, а офіційне відкриття магазину відбулося у 1970 році. У ті роки він став символом прогресу та сучасної архітектури міста.
🔹 Функціонал магазину:
«Славутич» спочатку був великим універмагом, який пропонував широкий асортимент товарів — від одягу та взуття до побутової техніки. Це був справжній торговий центр того часу, який об’єднував кілька відділів під одним дахом.
🔹 Особливості місця:
Розташований у самому серці міста, «Славутич» став популярним місцем для покупок і зустрічей. Його фасад із великими вітринами та сучасний (на той час) інтер’єр притягував мешканців Дніпра та гостей міста.
🔹 Зміни та сучасність:
З роками магазин зазнав змін, як і саме місто. У 1990-х та 2000-х роках приміщення використовували для різних цілей, поступово втрачаючи свій статус головного торгового центру.
«Славутич» є частиною історії Дніпра, нагадуючи нам про те, як розвивалися міста та змінювалася торгівля у різні епохи. Якщо у вас є спогади про цей магазин, поділіться ними — цікаво дізнатися, яким він був у вашій пам’яті!
Підписуйтесь
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍7
Ресторан «Поплавок» у Дніпрі: історія, атмосфера, традиції
Ресторан «Поплавок» у Дніпрі – це легендарне місце, відоме як серед місцевих жителів, так і гостей міста. Розташований на мальовничому березі річки Дніпро, цей заклад завжди був символом гармонії з природою та вишуканого відпочинку.
Історія заснування
Ресторан відкрив свої двері у 1960-х роках і з того часу став одним із символів Дніпра. Унікальність «Поплавка» полягала не лише в його концепції, а й у місці розташування. Заклад буквально «плаває» на воді, завдяки чому отримав свою назву. Така архітектурна ідея одразу привернула увагу, і заклад став популярним місцем відпочинку ще за радянських часів.
Протягом своєї історії «Поплавок» неодноразово змінювався. Його інтер’єр та меню модернізувалися, враховуючи сучасні тенденції, але при цьому зберігався дух оригінального закладу.
Атмосфера та унікальність
«Поплавок» пропонує відвідувачам атмосферу затишку та романтики. Панорамні вікна дають змогу милуватися Дніпром, особливо під час заходу сонця. Заклад став популярним місцем для проведення сімейних свят, ділових зустрічей, романтичних вечерь та просто вечірнього відпочинку.
Меню ресторану поєднує страви української та європейської кухонь. Тут можна скуштувати як традиційні українські борщ чи вареники, так і страви середземноморської кухні, такі як рибні делікатеси або паста.
Традиції та місце в культурі міста
«Поплавок» завжди був частиною культурного життя Дніпра. Тут проводилися різноманітні заходи: від камерних концертів до тематичних вечірок. Для мешканців Дніпра «Поплавок» став місцем зустрічі різних поколінь, своєрідним містком між традиціями минулого і сучасністю.
Ресторан «Поплавок» залишається справжньою візитівкою Дніпра – місцем, де історія, краса природи та гастрономія переплітаються в гармонії. Якщо ви шукаєте місце для незабутнього вечора у місті, це один із найкращих виборів.
Підписуйтесь👉 🚀 https://t.me/istorDnipro
Ресторан «Поплавок» у Дніпрі – це легендарне місце, відоме як серед місцевих жителів, так і гостей міста. Розташований на мальовничому березі річки Дніпро, цей заклад завжди був символом гармонії з природою та вишуканого відпочинку.
Історія заснування
Ресторан відкрив свої двері у 1960-х роках і з того часу став одним із символів Дніпра. Унікальність «Поплавка» полягала не лише в його концепції, а й у місці розташування. Заклад буквально «плаває» на воді, завдяки чому отримав свою назву. Така архітектурна ідея одразу привернула увагу, і заклад став популярним місцем відпочинку ще за радянських часів.
Протягом своєї історії «Поплавок» неодноразово змінювався. Його інтер’єр та меню модернізувалися, враховуючи сучасні тенденції, але при цьому зберігався дух оригінального закладу.
Атмосфера та унікальність
«Поплавок» пропонує відвідувачам атмосферу затишку та романтики. Панорамні вікна дають змогу милуватися Дніпром, особливо під час заходу сонця. Заклад став популярним місцем для проведення сімейних свят, ділових зустрічей, романтичних вечерь та просто вечірнього відпочинку.
Меню ресторану поєднує страви української та європейської кухонь. Тут можна скуштувати як традиційні українські борщ чи вареники, так і страви середземноморської кухні, такі як рибні делікатеси або паста.
Традиції та місце в культурі міста
«Поплавок» завжди був частиною культурного життя Дніпра. Тут проводилися різноманітні заходи: від камерних концертів до тематичних вечірок. Для мешканців Дніпра «Поплавок» став місцем зустрічі різних поколінь, своєрідним містком між традиціями минулого і сучасністю.
Ресторан «Поплавок» залишається справжньою візитівкою Дніпра – місцем, де історія, краса природи та гастрономія переплітаються в гармонії. Якщо ви шукаєте місце для незабутнього вечора у місті, це один із найкращих виборів.
Підписуйтесь
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍8
Це фото – унікальна історична мить із минулого міста Дніпро. На передньому плані ми бачимо відомий ресторан “Поплавок”, побудований у стилі модернізму, який став одним із символів міської набережної. Ця архітектурна перлина ніби “висить” над водою, створюючи враження легкості й футуристичності.
На задньому плані – будівництво готелю “Парус”, який почали зводити наприкінці 1970-х, але проект так і не було завершено. Цей об’єкт мав стати символом нової епохи й престижним комплексом на березі Дніпра. Натомість “Парус” став однією з головних незавершених будівель, відомих по всій Україні. Він символізує як амбіції радянської епохи, так і невтілені ідеї того часу.
Фото відображає місто в період активного розвитку, коли створювалися нові архітектурні об’єкти, що мали підкреслити статус Дніпра як важливого промислового й культурного центру.
Історичний пост:
🌆 Дніпро: історія крізь призму архітектури 🌉
Ця фотографія переносить нас у минуле міста Дніпро, на його знамениту набережну. На передньому плані – легендарний ресторан “Поплавок”, архітектурна перлина епохи модернізму, побудований так, ніби він плаває над водою.
На задньому плані помітно будівництво готелю “Парус”, одного з найвідоміших недобудів Дніпра. Ця величезна споруда мала стати сучасним символом міста, проте залишилася пам’ятником нездійснених планів радянської доби.
Фото відображає період великих амбіцій та надій, коли набережна міста розвивалася, стаючи не лише місцем відпочинку, а й візитівкою регіону.
🚀 https://t.me/istorDnipro
На задньому плані – будівництво готелю “Парус”, який почали зводити наприкінці 1970-х, але проект так і не було завершено. Цей об’єкт мав стати символом нової епохи й престижним комплексом на березі Дніпра. Натомість “Парус” став однією з головних незавершених будівель, відомих по всій Україні. Він символізує як амбіції радянської епохи, так і невтілені ідеї того часу.
Фото відображає місто в період активного розвитку, коли створювалися нові архітектурні об’єкти, що мали підкреслити статус Дніпра як важливого промислового й культурного центру.
Історичний пост:
🌆 Дніпро: історія крізь призму архітектури 🌉
Ця фотографія переносить нас у минуле міста Дніпро, на його знамениту набережну. На передньому плані – легендарний ресторан “Поплавок”, архітектурна перлина епохи модернізму, побудований так, ніби він плаває над водою.
На задньому плані помітно будівництво готелю “Парус”, одного з найвідоміших недобудів Дніпра. Ця величезна споруда мала стати сучасним символом міста, проте залишилася пам’ятником нездійснених планів радянської доби.
Фото відображає період великих амбіцій та надій, коли набережна міста розвивалася, стаючи не лише місцем відпочинку, а й візитівкою регіону.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤🔥6
Світло перемагає темряву
Дніпро сьогодні здригнувся від ударів ворожих ракет. Російські варвари думають, що можуть залякати нас у день, коли народжується світло і надія. Але вони не розуміють одного: їхня темрява ніколи не переможе серце українця.
Ми, народ незламний. Навіть тоді, коли над містами рвуться ракети, у наших оселях спалахує свічка Різдва. Ми молимося і боремося. Ми обіймаємо одне одного і підносимо свої серця до неба.
Сьогодні весь світ стоїть пліч-о-пліч із нами, тому що боротьба України — це боротьба за людяність. І ми переможемо. Бо світло завжди сильніше за темряву, добро завжди перемагає зло, а сила любові сильніша за будь-яку зброю.
Нехай це Різдво принесе кожному з нас впевненість у перемозі. Хай наповнить нашу країну силою духу, вірою і теплом.
З нами Бог. З нами Правда. З нами Україна.
Ми живі. Наше серце б’ється. І поки воно б’ється — жодна імперія зла не зможе нас здолати.
Світло переможе темряву. І Різдво сьогодні, попри все, святкує кожна незламна українська душа.
Христос народився! Славімо Його!
Дніпро сьогодні здригнувся від ударів ворожих ракет. Російські варвари думають, що можуть залякати нас у день, коли народжується світло і надія. Але вони не розуміють одного: їхня темрява ніколи не переможе серце українця.
Ми, народ незламний. Навіть тоді, коли над містами рвуться ракети, у наших оселях спалахує свічка Різдва. Ми молимося і боремося. Ми обіймаємо одне одного і підносимо свої серця до неба.
Сьогодні весь світ стоїть пліч-о-пліч із нами, тому що боротьба України — це боротьба за людяність. І ми переможемо. Бо світло завжди сильніше за темряву, добро завжди перемагає зло, а сила любові сильніша за будь-яку зброю.
Нехай це Різдво принесе кожному з нас впевненість у перемозі. Хай наповнить нашу країну силою духу, вірою і теплом.
З нами Бог. З нами Правда. З нами Україна.
Ми живі. Наше серце б’ється. І поки воно б’ється — жодна імперія зла не зможе нас здолати.
Світло переможе темряву. І Різдво сьогодні, попри все, святкує кожна незламна українська душа.
Христос народився! Славімо Його!
👍10🙏3🕊2
Дніпровський академічний театр опери та балету: Історія будівлі та культурного осередку
Дніпровський академічний театр опери та балету, збудований у 1974 році, став визначним культурним осередком міста. Його сучасна будівля, розташована в центральній частині Дніпра, має унікальну архітектуру, що поєднує монументальність радянського модернізму та елементи класики. Однак історія ділянки, де сьогодні розташований театр, має значно глибше коріння.
Що було на цьому місці раніше
До початку будівництва театру, на цій території знаходився парк імені А. Войцеховича, створений у повоєнні роки. Парк став частиною процесу відновлення Дніпра після Другої світової війни та слугував зоною відпочинку для мешканців міста. З метою побудови нового театру парк був частково ліквідований, проте ідея збереження рекреаційної зони з елементами культурного простору знайшла своє відображення у благоустрої площі навколо театру, включно з фонтаном “Муза”.
Будівництво будівлі
У 1970-х роках радянська влада ініціювала створення Дніпропетровського театру опери та балету. Проєкт майбутньої будівлі розроблявся видатним архітектором Борисом Жежеріним, який раніше проєктував Житомирський музично-драматичний театр. Для Дніпра архітектор створив значно масштабнішу будівлю, пристосовану до виконання як оперних, так і балетних постановок.
При будівництві використовувалися найсучасніші на той час технології. Головним елементом фасаду стали вертикальні арки, що створюють ефект монументальності й легко впізнаються в міському пейзажі. Унікальний світломузичний фонтан перед входом доповнив архітектурну концепцію і став знаковим елементом театральної площі.
Відкриття театру та його місце у культурному житті
26 грудня 1974 року новий театр урочисто відкрив свої двері для глядачів постановкою балету “Лебедине озеро” Петра Чайковського. Театр одразу став культурним символом міста, що поєднав високе мистецтво і унікальну архітектуру.
З роками репертуар театру розширився, включивши оперні, балетні, симфонічні та навіть сучасні музично-драматичні постановки.
Сучасність театру
Сьогодні Дніпровський театр опери та балету є не лише майданчиком для творчості українських артистів, а й відкритою сценою для міжнародних проєктів. Площа перед театром стала улюбленим місцем для прогулянок, а світломузичний фонтан “Муза” — популярною фотолокацією.
Будівля, зведена в середині XX століття, донині залишається архітектурною пам’яткою та серцем культурного життя Дніпра, віддаючи шану історії та створюючи нові можливості для майбутніх поколінь.
Підписуйтесь👉 🚀 https://t.me/istorDnipro
Дніпровський академічний театр опери та балету, збудований у 1974 році, став визначним культурним осередком міста. Його сучасна будівля, розташована в центральній частині Дніпра, має унікальну архітектуру, що поєднує монументальність радянського модернізму та елементи класики. Однак історія ділянки, де сьогодні розташований театр, має значно глибше коріння.
Що було на цьому місці раніше
До початку будівництва театру, на цій території знаходився парк імені А. Войцеховича, створений у повоєнні роки. Парк став частиною процесу відновлення Дніпра після Другої світової війни та слугував зоною відпочинку для мешканців міста. З метою побудови нового театру парк був частково ліквідований, проте ідея збереження рекреаційної зони з елементами культурного простору знайшла своє відображення у благоустрої площі навколо театру, включно з фонтаном “Муза”.
Будівництво будівлі
У 1970-х роках радянська влада ініціювала створення Дніпропетровського театру опери та балету. Проєкт майбутньої будівлі розроблявся видатним архітектором Борисом Жежеріним, який раніше проєктував Житомирський музично-драматичний театр. Для Дніпра архітектор створив значно масштабнішу будівлю, пристосовану до виконання як оперних, так і балетних постановок.
При будівництві використовувалися найсучасніші на той час технології. Головним елементом фасаду стали вертикальні арки, що створюють ефект монументальності й легко впізнаються в міському пейзажі. Унікальний світломузичний фонтан перед входом доповнив архітектурну концепцію і став знаковим елементом театральної площі.
Відкриття театру та його місце у культурному житті
26 грудня 1974 року новий театр урочисто відкрив свої двері для глядачів постановкою балету “Лебедине озеро” Петра Чайковського. Театр одразу став культурним символом міста, що поєднав високе мистецтво і унікальну архітектуру.
З роками репертуар театру розширився, включивши оперні, балетні, симфонічні та навіть сучасні музично-драматичні постановки.
Сучасність театру
Сьогодні Дніпровський театр опери та балету є не лише майданчиком для творчості українських артистів, а й відкритою сценою для міжнародних проєктів. Площа перед театром стала улюбленим місцем для прогулянок, а світломузичний фонтан “Муза” — популярною фотолокацією.
Будівля, зведена в середині XX століття, донині залишається архітектурною пам’яткою та серцем культурного життя Дніпра, віддаючи шану історії та створюючи нові можливості для майбутніх поколінь.
Підписуйтесь
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍5❤1