Фото 👉 GOOGLE
🏛 Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”: історія, досягнення та сучасність
🏛Національний технічний університет “Дніпровська політехніка” є провідним закладом вищої освіти України, що має багату історію та глибокі традиції в галузі технічної освіти. Його шлях розпочався понад століття тому, і сьогодні університет є символом прогресу, наукових відкриттів та інновацій.
☝️ Заснування та перші роки
Офіційна церемонія відкриття Катеринославського вищого гірничого училища відбулася 30 вересня 1899 року у Потьомкінському палаці (нині Дворець студентів у місті Дніпро). У квітні 1900 року розпочалося будівництво перших навчальних корпусів.
25 травня 1903 року імператор Микола II затвердив постанову Державної ради, яка перевела училище на рівень вищого навчального закладу. Станом на 1 січня 1905 року в училищі навчалося 258 студентів: 160 на гірничому відділенні та 98 на заводському. У липні 1912 року училище було перетворено на Гірничий інститут.
Протягом 1903–1917 років інститут випустив 457 інженерів, які зробили значний внесок у розвиток промисловості регіону.
☝️ Розвиток після 1917 року
У 1918 році в інституті з’явилися нові відділення: маркшейдерське (припинило діяльність у 1921 році) та геолого-розвідувальне. Також інститут отримав право присуджувати наукові ступені через публічний захист дисертацій. У 1921 році було засновано механічний факультет із двома відділеннями: гірничо-заводським та електромеханічним.
У 1930 році, згідно з наказом Вищої ради народного господарства, на базі інституту було створено два нових заклади:
• Дніпропетровський металургійний інститут (на основі металургійного факультету);
• Хімічний інститут (на основі хімічного факультету).
У 1932 році в інституті було запроваджено факультети замість відділень: гірничий, електромеханічний та геолого-маркшейдерський.
☝️ Модернізація у XX столітті
У 1993 році за результатами державної акредитації інститут отримав статус автономного державного університету IV рівня та назву Державна гірнича академія України.
11 червня 1997 року указом Президента України академії надано статус національного закладу освіти. А у 2002 році заклад перейменували на Національний гірничий університет.
У 2009 році університет отримав статус автономного дослідницького закладу, що дозволило розширити його наукову діяльність і співпрацю з міжнародними партнерами.
Сучасність: Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”
2 жовтня 2017 року за рішенням Міністерства освіти і науки України університет було перейменовано на Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”. Ректор Геннадій Півняк зазначив, що ця зміна дозволила розширити можливості закладу, зокрема в міжнародній співпраці, залученні грантів і впровадженні європейських стандартів освіти.
Сьогодні університет готує фахівців за 27 сучасними спеціальностями. Навчальний процес забезпечують понад 600 викладачів, серед яких більше 100 докторів наук і 350 кандидатів наук. Університет активно розвиває матеріально-технічну базу, має сучасні комп’ютерні лабораторії, бібліотеку з фондом понад мільйон томів і новітні технології навчання.
За час існування університет випустив понад 56 тисяч висококваліфікованих фахівців, підготував близько 150 докторів і понад 1750 кандидатів наук. Учений колектив отримав близько 2600 патентів і зробив значний внесок у наукові відкриття.
☝️ Висновок
Національний технічний університет “Дніпровська політехніка” продовжує залишатися флагманом технічної освіти в Україні. Його випускники працюють у провідних галузях промисловості, науки й освіти, втілюючи передові ідеї та технології у життя.
Підписуйтесь👉 🚀 https://t.me/istorDnipro
🏛Національний технічний університет “Дніпровська політехніка” є провідним закладом вищої освіти України, що має багату історію та глибокі традиції в галузі технічної освіти. Його шлях розпочався понад століття тому, і сьогодні університет є символом прогресу, наукових відкриттів та інновацій.
Офіційна церемонія відкриття Катеринославського вищого гірничого училища відбулася 30 вересня 1899 року у Потьомкінському палаці (нині Дворець студентів у місті Дніпро). У квітні 1900 року розпочалося будівництво перших навчальних корпусів.
25 травня 1903 року імператор Микола II затвердив постанову Державної ради, яка перевела училище на рівень вищого навчального закладу. Станом на 1 січня 1905 року в училищі навчалося 258 студентів: 160 на гірничому відділенні та 98 на заводському. У липні 1912 року училище було перетворено на Гірничий інститут.
Протягом 1903–1917 років інститут випустив 457 інженерів, які зробили значний внесок у розвиток промисловості регіону.
У 1918 році в інституті з’явилися нові відділення: маркшейдерське (припинило діяльність у 1921 році) та геолого-розвідувальне. Також інститут отримав право присуджувати наукові ступені через публічний захист дисертацій. У 1921 році було засновано механічний факультет із двома відділеннями: гірничо-заводським та електромеханічним.
У 1930 році, згідно з наказом Вищої ради народного господарства, на базі інституту було створено два нових заклади:
• Дніпропетровський металургійний інститут (на основі металургійного факультету);
• Хімічний інститут (на основі хімічного факультету).
У 1932 році в інституті було запроваджено факультети замість відділень: гірничий, електромеханічний та геолого-маркшейдерський.
У 1993 році за результатами державної акредитації інститут отримав статус автономного державного університету IV рівня та назву Державна гірнича академія України.
11 червня 1997 року указом Президента України академії надано статус національного закладу освіти. А у 2002 році заклад перейменували на Національний гірничий університет.
У 2009 році університет отримав статус автономного дослідницького закладу, що дозволило розширити його наукову діяльність і співпрацю з міжнародними партнерами.
Сучасність: Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”
2 жовтня 2017 року за рішенням Міністерства освіти і науки України університет було перейменовано на Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”. Ректор Геннадій Півняк зазначив, що ця зміна дозволила розширити можливості закладу, зокрема в міжнародній співпраці, залученні грантів і впровадженні європейських стандартів освіти.
Сьогодні університет готує фахівців за 27 сучасними спеціальностями. Навчальний процес забезпечують понад 600 викладачів, серед яких більше 100 докторів наук і 350 кандидатів наук. Університет активно розвиває матеріально-технічну базу, має сучасні комп’ютерні лабораторії, бібліотеку з фондом понад мільйон томів і новітні технології навчання.
За час існування університет випустив понад 56 тисяч висококваліфікованих фахівців, підготував близько 150 докторів і понад 1750 кандидатів наук. Учений колектив отримав близько 2600 патентів і зробив значний внесок у наукові відкриття.
Національний технічний університет “Дніпровська політехніка” продовжує залишатися флагманом технічної освіти в Україні. Його випускники працюють у провідних галузях промисловості, науки й освіти, втілюючи передові ідеї та технології у життя.
Підписуйтесь
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍9
Фото 👉 GOOGLE
🏛 Головпоштамт у Дніпрі: історія та значення
🏛Будівля Головпоштамту в Дніпрі є однією з найвідоміших архітектурних пам’яток міста, яка відіграє важливу роль в історії поштового зв’язку, а також політичного та культурного життя регіону. Її історія розпочинається з перших років існування Катеринослава.
☝️ Початок поштового зв’язку у Катеринославі
Перша поштова контора в Катеринославі розпочала свою роботу ще у 1787 році. Із ростом міста потреби у поштовому зв’язку збільшувалися, що вимагало розширення відповідної інфраструктури. У 1839 році міська влада викупила садибу А. Щекутіна на Катерининському проспекті, яка стала новим місцем для поштової контори. Однак, з бурхливим розвитком міста на межі XIX–XX століть будівля стала замалою, і виникла необхідність у її розширенні.
☝️ Архітектурний шедевр початку ХХ століття
У 1905 році до колишньої садиби Щекутіна був добудований “новий” корпус поштової і телеграфної контори. Проєкт виконав петербурзький архітектор Василь Бочаров, який створив будівлю в популярному на той час стилі модерн. Архітектура нового корпусу вражала витонченістю форм і декоративними елементами. Особливою прикрасою стала вежа Головпоштамту, яка швидко перетворилася на один із символів Катеринослава.
☝️ Події революційного періоду
У першій половині ХХ століття будівля Головпоштамту не лише забезпечувала поштовий зв’язок, а й стала свідком важливих історичних подій. У грудні 1917 року профспілковий комітет поштово-телеграфної контори засудив більшовицький переворот і підтримав Українську Центральну Раду. Під час вирішального протистояння у грудні 1917 року українські сили закріпилися у будівлі Головпоштамту, використовуючи її як штаб.
27–29 грудня 1917 року звідси українські солдати передавали ультиматуми більшовикам, чиї сили розташовувалися навпроти – у Будинку губернатора. Під час боїв червоноармійці навіть вели обстріли будівлі з даху готелю “Асторія”. Попри героїчний опір, українські сили були змушені залишити позиції після отримання більшовиками підкріплення. У радянські часи на Головпоштамті встановили меморіальну дошку, яка називала цю подію “розгромом останнього осередку контрреволюції”.
☝️ Пам’ять та відновлення
Протягом свого існування будівля Головпоштамту бачила багатьох видатних особистостей, серед яких Дмитро Яворницький, Нестор Махно, Максим Рильський, Олесь Гончар, а також радянські діячі Леонід Брежнєв і Володимир Щербицький.
У 2005 році, до сторіччя будівлі, вона була капітально відреставрована. Відновлено як зовнішнє, так і внутрішнє оздоблення, що повернуло Головпоштамту його первісну велич. У центральній залі було встановлено меморіальну дошку, яка нагадує про значущі події та видатних гостей, що побували тут.
☝️ Сучасне значення
Сьогодні Головпоштамт у Дніпрі є не лише важливою поштовою установою, але й цінною архітектурною пам’яткою. Його історія відображає розвиток міста, суспільні зрушення та боротьбу за незалежність України. Ця будівля залишається символом минулого і сучасного Дніпра, нагадуючи про важливість збереження історичної спадщини.
Підписуйтесь👉 🚀 https://t.me/istorDnipro
🏛Будівля Головпоштамту в Дніпрі є однією з найвідоміших архітектурних пам’яток міста, яка відіграє важливу роль в історії поштового зв’язку, а також політичного та культурного життя регіону. Її історія розпочинається з перших років існування Катеринослава.
Перша поштова контора в Катеринославі розпочала свою роботу ще у 1787 році. Із ростом міста потреби у поштовому зв’язку збільшувалися, що вимагало розширення відповідної інфраструктури. У 1839 році міська влада викупила садибу А. Щекутіна на Катерининському проспекті, яка стала новим місцем для поштової контори. Однак, з бурхливим розвитком міста на межі XIX–XX століть будівля стала замалою, і виникла необхідність у її розширенні.
У 1905 році до колишньої садиби Щекутіна був добудований “новий” корпус поштової і телеграфної контори. Проєкт виконав петербурзький архітектор Василь Бочаров, який створив будівлю в популярному на той час стилі модерн. Архітектура нового корпусу вражала витонченістю форм і декоративними елементами. Особливою прикрасою стала вежа Головпоштамту, яка швидко перетворилася на один із символів Катеринослава.
У першій половині ХХ століття будівля Головпоштамту не лише забезпечувала поштовий зв’язок, а й стала свідком важливих історичних подій. У грудні 1917 року профспілковий комітет поштово-телеграфної контори засудив більшовицький переворот і підтримав Українську Центральну Раду. Під час вирішального протистояння у грудні 1917 року українські сили закріпилися у будівлі Головпоштамту, використовуючи її як штаб.
27–29 грудня 1917 року звідси українські солдати передавали ультиматуми більшовикам, чиї сили розташовувалися навпроти – у Будинку губернатора. Під час боїв червоноармійці навіть вели обстріли будівлі з даху готелю “Асторія”. Попри героїчний опір, українські сили були змушені залишити позиції після отримання більшовиками підкріплення. У радянські часи на Головпоштамті встановили меморіальну дошку, яка називала цю подію “розгромом останнього осередку контрреволюції”.
Протягом свого існування будівля Головпоштамту бачила багатьох видатних особистостей, серед яких Дмитро Яворницький, Нестор Махно, Максим Рильський, Олесь Гончар, а також радянські діячі Леонід Брежнєв і Володимир Щербицький.
У 2005 році, до сторіччя будівлі, вона була капітально відреставрована. Відновлено як зовнішнє, так і внутрішнє оздоблення, що повернуло Головпоштамту його первісну велич. У центральній залі було встановлено меморіальну дошку, яка нагадує про значущі події та видатних гостей, що побували тут.
Сьогодні Головпоштамт у Дніпрі є не лише важливою поштовою установою, але й цінною архітектурною пам’яткою. Його історія відображає розвиток міста, суспільні зрушення та боротьбу за незалежність України. Ця будівля залишається символом минулого і сучасного Дніпра, нагадуючи про важливість збереження історичної спадщини.
Підписуйтесь
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍6❤2
Магазин «Славутич» у Дніпрі — це один із знакових об’єктів міста, який має свою цікаву історію.
🔹 Рік заснування та відкриття:
Будівництво «Славутича» розпочалося в кінці 1960-х років, а офіційне відкриття магазину відбулося у 1970 році. У ті роки він став символом прогресу та сучасної архітектури міста.
🔹 Функціонал магазину:
«Славутич» спочатку був великим універмагом, який пропонував широкий асортимент товарів — від одягу та взуття до побутової техніки. Це був справжній торговий центр того часу, який об’єднував кілька відділів під одним дахом.
🔹 Особливості місця:
Розташований у самому серці міста, «Славутич» став популярним місцем для покупок і зустрічей. Його фасад із великими вітринами та сучасний (на той час) інтер’єр притягував мешканців Дніпра та гостей міста.
🔹 Зміни та сучасність:
З роками магазин зазнав змін, як і саме місто. У 1990-х та 2000-х роках приміщення використовували для різних цілей, поступово втрачаючи свій статус головного торгового центру.
«Славутич» є частиною історії Дніпра, нагадуючи нам про те, як розвивалися міста та змінювалася торгівля у різні епохи. Якщо у вас є спогади про цей магазин, поділіться ними — цікаво дізнатися, яким він був у вашій пам’яті!
Підписуйтесь👉 🚀 https://t.me/istorDnipro
🔹 Рік заснування та відкриття:
Будівництво «Славутича» розпочалося в кінці 1960-х років, а офіційне відкриття магазину відбулося у 1970 році. У ті роки він став символом прогресу та сучасної архітектури міста.
🔹 Функціонал магазину:
«Славутич» спочатку був великим універмагом, який пропонував широкий асортимент товарів — від одягу та взуття до побутової техніки. Це був справжній торговий центр того часу, який об’єднував кілька відділів під одним дахом.
🔹 Особливості місця:
Розташований у самому серці міста, «Славутич» став популярним місцем для покупок і зустрічей. Його фасад із великими вітринами та сучасний (на той час) інтер’єр притягував мешканців Дніпра та гостей міста.
🔹 Зміни та сучасність:
З роками магазин зазнав змін, як і саме місто. У 1990-х та 2000-х роках приміщення використовували для різних цілей, поступово втрачаючи свій статус головного торгового центру.
«Славутич» є частиною історії Дніпра, нагадуючи нам про те, як розвивалися міста та змінювалася торгівля у різні епохи. Якщо у вас є спогади про цей магазин, поділіться ними — цікаво дізнатися, яким він був у вашій пам’яті!
Підписуйтесь
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍7
Ресторан «Поплавок» у Дніпрі: історія, атмосфера, традиції
Ресторан «Поплавок» у Дніпрі – це легендарне місце, відоме як серед місцевих жителів, так і гостей міста. Розташований на мальовничому березі річки Дніпро, цей заклад завжди був символом гармонії з природою та вишуканого відпочинку.
Історія заснування
Ресторан відкрив свої двері у 1960-х роках і з того часу став одним із символів Дніпра. Унікальність «Поплавка» полягала не лише в його концепції, а й у місці розташування. Заклад буквально «плаває» на воді, завдяки чому отримав свою назву. Така архітектурна ідея одразу привернула увагу, і заклад став популярним місцем відпочинку ще за радянських часів.
Протягом своєї історії «Поплавок» неодноразово змінювався. Його інтер’єр та меню модернізувалися, враховуючи сучасні тенденції, але при цьому зберігався дух оригінального закладу.
Атмосфера та унікальність
«Поплавок» пропонує відвідувачам атмосферу затишку та романтики. Панорамні вікна дають змогу милуватися Дніпром, особливо під час заходу сонця. Заклад став популярним місцем для проведення сімейних свят, ділових зустрічей, романтичних вечерь та просто вечірнього відпочинку.
Меню ресторану поєднує страви української та європейської кухонь. Тут можна скуштувати як традиційні українські борщ чи вареники, так і страви середземноморської кухні, такі як рибні делікатеси або паста.
Традиції та місце в культурі міста
«Поплавок» завжди був частиною культурного життя Дніпра. Тут проводилися різноманітні заходи: від камерних концертів до тематичних вечірок. Для мешканців Дніпра «Поплавок» став місцем зустрічі різних поколінь, своєрідним містком між традиціями минулого і сучасністю.
Ресторан «Поплавок» залишається справжньою візитівкою Дніпра – місцем, де історія, краса природи та гастрономія переплітаються в гармонії. Якщо ви шукаєте місце для незабутнього вечора у місті, це один із найкращих виборів.
Підписуйтесь👉 🚀 https://t.me/istorDnipro
Ресторан «Поплавок» у Дніпрі – це легендарне місце, відоме як серед місцевих жителів, так і гостей міста. Розташований на мальовничому березі річки Дніпро, цей заклад завжди був символом гармонії з природою та вишуканого відпочинку.
Історія заснування
Ресторан відкрив свої двері у 1960-х роках і з того часу став одним із символів Дніпра. Унікальність «Поплавка» полягала не лише в його концепції, а й у місці розташування. Заклад буквально «плаває» на воді, завдяки чому отримав свою назву. Така архітектурна ідея одразу привернула увагу, і заклад став популярним місцем відпочинку ще за радянських часів.
Протягом своєї історії «Поплавок» неодноразово змінювався. Його інтер’єр та меню модернізувалися, враховуючи сучасні тенденції, але при цьому зберігався дух оригінального закладу.
Атмосфера та унікальність
«Поплавок» пропонує відвідувачам атмосферу затишку та романтики. Панорамні вікна дають змогу милуватися Дніпром, особливо під час заходу сонця. Заклад став популярним місцем для проведення сімейних свят, ділових зустрічей, романтичних вечерь та просто вечірнього відпочинку.
Меню ресторану поєднує страви української та європейської кухонь. Тут можна скуштувати як традиційні українські борщ чи вареники, так і страви середземноморської кухні, такі як рибні делікатеси або паста.
Традиції та місце в культурі міста
«Поплавок» завжди був частиною культурного життя Дніпра. Тут проводилися різноманітні заходи: від камерних концертів до тематичних вечірок. Для мешканців Дніпра «Поплавок» став місцем зустрічі різних поколінь, своєрідним містком між традиціями минулого і сучасністю.
Ресторан «Поплавок» залишається справжньою візитівкою Дніпра – місцем, де історія, краса природи та гастрономія переплітаються в гармонії. Якщо ви шукаєте місце для незабутнього вечора у місті, це один із найкращих виборів.
Підписуйтесь
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍8
Це фото – унікальна історична мить із минулого міста Дніпро. На передньому плані ми бачимо відомий ресторан “Поплавок”, побудований у стилі модернізму, який став одним із символів міської набережної. Ця архітектурна перлина ніби “висить” над водою, створюючи враження легкості й футуристичності.
На задньому плані – будівництво готелю “Парус”, який почали зводити наприкінці 1970-х, але проект так і не було завершено. Цей об’єкт мав стати символом нової епохи й престижним комплексом на березі Дніпра. Натомість “Парус” став однією з головних незавершених будівель, відомих по всій Україні. Він символізує як амбіції радянської епохи, так і невтілені ідеї того часу.
Фото відображає місто в період активного розвитку, коли створювалися нові архітектурні об’єкти, що мали підкреслити статус Дніпра як важливого промислового й культурного центру.
Історичний пост:
🌆 Дніпро: історія крізь призму архітектури 🌉
Ця фотографія переносить нас у минуле міста Дніпро, на його знамениту набережну. На передньому плані – легендарний ресторан “Поплавок”, архітектурна перлина епохи модернізму, побудований так, ніби він плаває над водою.
На задньому плані помітно будівництво готелю “Парус”, одного з найвідоміших недобудів Дніпра. Ця величезна споруда мала стати сучасним символом міста, проте залишилася пам’ятником нездійснених планів радянської доби.
Фото відображає період великих амбіцій та надій, коли набережна міста розвивалася, стаючи не лише місцем відпочинку, а й візитівкою регіону.
🚀 https://t.me/istorDnipro
На задньому плані – будівництво готелю “Парус”, який почали зводити наприкінці 1970-х, але проект так і не було завершено. Цей об’єкт мав стати символом нової епохи й престижним комплексом на березі Дніпра. Натомість “Парус” став однією з головних незавершених будівель, відомих по всій Україні. Він символізує як амбіції радянської епохи, так і невтілені ідеї того часу.
Фото відображає місто в період активного розвитку, коли створювалися нові архітектурні об’єкти, що мали підкреслити статус Дніпра як важливого промислового й культурного центру.
Історичний пост:
🌆 Дніпро: історія крізь призму архітектури 🌉
Ця фотографія переносить нас у минуле міста Дніпро, на його знамениту набережну. На передньому плані – легендарний ресторан “Поплавок”, архітектурна перлина епохи модернізму, побудований так, ніби він плаває над водою.
На задньому плані помітно будівництво готелю “Парус”, одного з найвідоміших недобудів Дніпра. Ця величезна споруда мала стати сучасним символом міста, проте залишилася пам’ятником нездійснених планів радянської доби.
Фото відображає період великих амбіцій та надій, коли набережна міста розвивалася, стаючи не лише місцем відпочинку, а й візитівкою регіону.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤🔥6
Світло перемагає темряву
Дніпро сьогодні здригнувся від ударів ворожих ракет. Російські варвари думають, що можуть залякати нас у день, коли народжується світло і надія. Але вони не розуміють одного: їхня темрява ніколи не переможе серце українця.
Ми, народ незламний. Навіть тоді, коли над містами рвуться ракети, у наших оселях спалахує свічка Різдва. Ми молимося і боремося. Ми обіймаємо одне одного і підносимо свої серця до неба.
Сьогодні весь світ стоїть пліч-о-пліч із нами, тому що боротьба України — це боротьба за людяність. І ми переможемо. Бо світло завжди сильніше за темряву, добро завжди перемагає зло, а сила любові сильніша за будь-яку зброю.
Нехай це Різдво принесе кожному з нас впевненість у перемозі. Хай наповнить нашу країну силою духу, вірою і теплом.
З нами Бог. З нами Правда. З нами Україна.
Ми живі. Наше серце б’ється. І поки воно б’ється — жодна імперія зла не зможе нас здолати.
Світло переможе темряву. І Різдво сьогодні, попри все, святкує кожна незламна українська душа.
Христос народився! Славімо Його!
Дніпро сьогодні здригнувся від ударів ворожих ракет. Російські варвари думають, що можуть залякати нас у день, коли народжується світло і надія. Але вони не розуміють одного: їхня темрява ніколи не переможе серце українця.
Ми, народ незламний. Навіть тоді, коли над містами рвуться ракети, у наших оселях спалахує свічка Різдва. Ми молимося і боремося. Ми обіймаємо одне одного і підносимо свої серця до неба.
Сьогодні весь світ стоїть пліч-о-пліч із нами, тому що боротьба України — це боротьба за людяність. І ми переможемо. Бо світло завжди сильніше за темряву, добро завжди перемагає зло, а сила любові сильніша за будь-яку зброю.
Нехай це Різдво принесе кожному з нас впевненість у перемозі. Хай наповнить нашу країну силою духу, вірою і теплом.
З нами Бог. З нами Правда. З нами Україна.
Ми живі. Наше серце б’ється. І поки воно б’ється — жодна імперія зла не зможе нас здолати.
Світло переможе темряву. І Різдво сьогодні, попри все, святкує кожна незламна українська душа.
Христос народився! Славімо Його!
👍10🙏3🕊2