Автор 👉Олена Присягіна

Підписуйтесь 👉🚀 https://t.me/istorDnipro

Вулиця Короленка.

Свою сучасну назву вулиця одержала у 1922 роцi, в пам'ять про видатного письменника Володимира Галактіоновича Короленка. Колишня її назва Первозванівська.
-
Можна вважати, що ця вулиця виникла ще в перші роки будівництва міста. На плані Катеринослава 1806 року вже позначено забудованими три перших її квартали. Відомо також, що там, де нині готель «Україна», в кінці 19 століття відкрив майстерню годинників майстер - умілець Федір Ковальський.

Довгий час межею Первозванівської, як і всього міста, була вулиця Базарна (Чкалова). Тут, на околиці, в далеку давнину стояло кілька вітряків. Трохи далі на південь було розташовано міське кладовище, а за ним вже починався неосяжний простір степу.

Пізніше, приблизно у 1860-70-і роки, місцевість, яка прилягала до Базарної, стала самовільно заселятися біднотою. Тут утворилася невеличка слобідка, що мала назву Млинки.

В дерев'яно-глинобитному Катеринославі тих часів часто виникали великі пожежі. Найбільші з них були у 1864 i 1885 роках. Тут спалахувало інколи одночасно по дві-три пожежі.

Тільки широчінь місцевих вулиць рятувала населення від загального стихійного лиха.

Влітку 1885 року вогнем був знищений цілий квартал між Залізною (Мiронова) і Торговою (Ширшова) вулицями. Тодi ж згоріли і Млинки.

«26-го червня,- повідомляла катеринославська газета «Степь»,- в Млинках об одинадцятій годині ранку згоріло близько 15 хатин; о третій годині там же згоріло ще декілька...>>

Місцеві власті заборонили знедоленим бідняцьким сім'ям знову селитися у Млинки. Протягом чверті століття ця територія залишалася пусткою.

Лише у 1910 році виникли тут будівлі Червоного Хреста, а поруч з ними почали споруджувати церкву, але так Її й не закінчили, перешкодила перша світова вiйна.

Перші три квартали Первозванівської належали найбагатішим купцям і великим домовласникам: Міщенко, Олексієнко, Кетнеру, Добрускіну та іншим.

Лівою частиною вулиці, біля якої був Троїцький ринок, на протязі майже двох кварталів володів багатій Гуреєв. Це були будинки від номера 7 до 17 включно.

У 1912 році на розі Первозванівської і Катерининського проспекту (нині Короленко, 2) споруджено величезний для того часу будинок. Власником його був нащадок місцевих купців інженер Хрєнніков.

Щодо благоустрію, Первозванівська вулиця була досить непоказною. Навіть у тій частині, де вона прилягала до Катерининського проспекту.

В 1900-х роках частину Первозванівської вулиці прорізали колії міського трамвая.

Зліва до Первозванівськоï прилягали Сінна площа та мiське кладовище.

Згодом мiське кладовище було знесено, а на його території і Сінній площі споруджені найбільший у Дніпропетровську стадіон.

За матерiалами книги 1967 р. "Вулиці і площі Днiпропетровська". Під загальною редакцією
заступника директора Дніпропетровського
історичного музею ім. Д. І. Яворницького по науковій частині Г. І. ШЕВЧЕНКА.


Підписуйтесь 👉🚀 https://t.me/istorDnipro

Фото 👉GOOGLE

На фотографії зображено район біля Свято-Троїцького кафедрального собору у Дніпрі. Це один із найвідоміших храмів міста, який має значну історичну цінність.

Історичний контекст собору:

1. Дата побудови: Собор був закладений у 1837 році та завершений у 1839 році в стилі класицизму. Він став важливим духовним і культурним центром міста.
2. Радянський період: У 1930-х роках багато храмів у Дніпрі були зруйновані чи переобладнані, але Свято-Троїцький собор вдалося зберегти. Проте його могли використовувати для інших потреб, а релігійна діяльність могла бути обмежена.
3. Повоєнний період: Після Другої світової війни собор почав знову функціонувати як храм, що збіглося з певною “відлигою” у ставленні радянської влади до релігії.

Деталі фотографії:

1. Локація: Район собору був центральною частиною Катеринослава (нині Дніпра), тому навколо нього розташовувалися важливі міські об’єкти: торгові ряди, адміністративні будівлі, а пізніше — житлові квартали.
2. Люди і транспорт: На знімку видно скупчення людей і легковий автомобіль, характерний для 1940–1950-х років. Це вказує на повоєнний період відновлення міста, коли такі райони були важливими осередками громадського життя.

Ймовірний рік:

Орієнтовно 1945–1955 роки, період активної відбудови та розвитку міста після війни.

Значення локації:

Свято-Троїцький собор був не лише релігійним центром, а й символом збереження історії та культури міста. Він і сьогодні є однією з головних архітектурних пам’яток Дніпра.

Підписуйтесь 👉🚀 https://t.me/istorDnipro

Фото👉GOOGLE

✔️Історичний органний зал у Дніпрі, відомий як Дім органної та камерної музики, розташований у будівлі колишньої Брянської (Миколаївської) церкви.
Цей храм був збудований у 1913–1915 роках у неокласичному стилі з елементами бароко. Споруда мала хрестоподібну форму, п’ять куполів, триярусну дзвіницю з годинником і була прикрашена витонченою ліпниною. Внутрішній інтер’єр, зокрема іконостас у стилі Растреллі, виконали з позолотою, а живопис створив художник Михайло Іванов, учень Іллі Рєпіна.

У радянський період церкву закрили, і будівля мала різні функції — від будинку піонерів до складу вугілля. У 1980-х роках її реконструювали, повернувши первісний вигляд, і облаштували тут органний зал, який відкрився в 1987 році. У ньому встановлено 12-тонний орган, який став символом культурного відродження споруди. Сьогодні це важливий центр класичної музики та архітектурна пам’ятка національного значення .

Підписуйтесь 🚀👉 https://t.me/istorDnipro

Фото 👉GOOGLE

📝Будівля, зображена на фотографії, належить Індустріальному технікуму в Дніпрі (заснованому у 1926 році). Історія цього закладу відображає важливі етапи розвитку освітньої системи та індустрії регіону.

Історичний контекст:

1. 1920-ті роки: Період після революції та громадянської війни в СРСР. Дніпро (тоді Катеринослав) став одним із ключових промислових центрів. Для обслуговування заводів, таких як металургійний комбінат, виникла гостра потреба у технічних кадрах. У 1926 році створено технікум для підготовки фахівців середньої ланки.
2. Середина XX століття: У період Другої світової війни технікум, як і більшість навчальних закладів, пережив евакуацію та втрати. Після війни почалася реконструкція будівель і відновлення навчального процесу. У 1950-х роках технікум отримав свою сучасну будівлю, що стала архітектурною домінантою району.
3. Радянський період: У другій половині XX століття технікум відігравав важливу роль у підготовці кадрів для металургійної, машинобудівної та інших галузей. Він забезпечував промислові підприємства регіону кваліфікованими робітниками, техніками та інженерами середньої ланки. Навчальний заклад поступово модернізувався, впроваджуючи нові спеціальності.
4. Період незалежності України: Після 1991 року технікум адаптувався до нових реалій. Він розширив спектр спеціальностей, орієнтуючись на сучасні потреби ринку праці, включаючи комп’ютерні технології та автоматизацію виробництва.

Архітектурний стиль:

Будівля є прикладом радянського неокласицизму. Її симетрична структура, строгі форми, колони та фронтон демонструють архітектурний підхід, характерний для освітніх закладів середини XX століття. Розташування технікуму у зеленій зоні підкреслює його роль як місця для навчання та розвитку.

Сьогодні цей навчальний заклад продовжує свою діяльність, готуючи спеціалістів, які сприяють розвитку економіки України.

Підписуйтесь 👉🚀 📲https://t.me/istorDnipro

Фото 👉GOOGLE

Історія створення та сучасність Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького

Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького є одним із найважливіших культурних та історичних центрів України. Його історія почалася понад 170 років тому, і він продовжує відігравати ключову роль у збереженні національної спадщини.

Історія створення

1. Заснування музею (1849):
Музей було створено у Катеринославі як природничо-історичний. Його перша колекція складалася з природничих експонатів та археологічних знахідок, зібраних у регіоні.
2. Розвиток під керівництвом Дмитра Яворницького (1902–1933):
З приходом на посаду директора відомого історика Дмитра Яворницького музей став одним із провідних центрів дослідження історії Запорозької Січі.
• Він організував численні археологічні експедиції, які поповнили фонди тисячами експонатів, зокрема зброєю, документами та предметами побуту козаків.
• У 1905 році музей отримав спеціально збудоване приміщення, яке збереглося донині. Архітектурний проект створили Гавриїл Сандецький і Георгій Панафутін .
3. Складні періоди XX століття:
• У роки революцій, воєн та окупації музей зазнавав значних втрат. Частина експонатів була втрачена або вивезена.
• Попри це, музей продовжував свою діяльність, і у 1940 році йому було присвоєно ім’я Дмитра Яворницького як вшанування його внеску у збереження національної спадщини .

Сучасність музею

Сьогодні музей є великим науково-культурним центром, який зберігає понад 260 тисяч експонатів.
1. Експозиції музею:
• Археологічна колекція: включає знахідки від епохи палеоліту до середньовіччя.
• Колекція козацьких реліквій: зброя, прапори, документи та предмети побуту.
• Діорама «Битва за Дніпро»: одна з найбільших у Європі.
• Етнографічні матеріали, нумізматика, культові артефакти .
2. Сучасна діяльність:
• Проведення виставок, лекцій, інтерактивних заходів для дітей і дорослих.
• Наукові дослідження, присвячені історії України та регіону.
• Співпраця з іншими музеями, університетами та науковими установами.
3. Будинок-музей Дмитра Яворницького:
Меморіальний комплекс, присвячений життю та діяльності видатного історика, є частиною музейного комплексу.

Значення музею

Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького є невід’ємною частиною української культури. Він не лише зберігає історичну спадщину, а й сприяє формуванню національної свідомості, будучи центром культурної освіти та натхнення для майбутніх поколінь.

Детальніше про музей: Офіційний сайт музею .
Підписуйтесь 👉🚀 https://t.me/istorDnipro