Так виглядав «Зелений театр» у парку Шевченка

Великий амфітеатр, який вміщував до 3000 чоловік, відкрили у 1936 році.

До театру, що потопає в зелені, вела одна з центральних паркових алей, і спочатку відвідувач його не бачив. Дія відбувалася на відкритому круглому майданчику сцени-арени, за якою розміщувалася музична раковина.

Автор 👉Наше Місто Дніпро

Підписуйтесь 👉https://t.me/Supernov2022

Автор 👉Олена Присягіна

Підписуйтесь 👉🚀 https://t.me/istorDnipro

Вулиця Короленка.

Свою сучасну назву вулиця одержала у 1922 роцi, в пам'ять про видатного письменника Володимира Галактіоновича Короленка. Колишня її назва Первозванівська.
-
Можна вважати, що ця вулиця виникла ще в перші роки будівництва міста. На плані Катеринослава 1806 року вже позначено забудованими три перших її квартали. Відомо також, що там, де нині готель «Україна», в кінці 19 століття відкрив майстерню годинників майстер - умілець Федір Ковальський.

Довгий час межею Первозванівської, як і всього міста, була вулиця Базарна (Чкалова). Тут, на околиці, в далеку давнину стояло кілька вітряків. Трохи далі на південь було розташовано міське кладовище, а за ним вже починався неосяжний простір степу.

Пізніше, приблизно у 1860-70-і роки, місцевість, яка прилягала до Базарної, стала самовільно заселятися біднотою. Тут утворилася невеличка слобідка, що мала назву Млинки.

В дерев'яно-глинобитному Катеринославі тих часів часто виникали великі пожежі. Найбільші з них були у 1864 i 1885 роках. Тут спалахувало інколи одночасно по дві-три пожежі.

Тільки широчінь місцевих вулиць рятувала населення від загального стихійного лиха.

Влітку 1885 року вогнем був знищений цілий квартал між Залізною (Мiронова) і Торговою (Ширшова) вулицями. Тодi ж згоріли і Млинки.

«26-го червня,- повідомляла катеринославська газета «Степь»,- в Млинках об одинадцятій годині ранку згоріло близько 15 хатин; о третій годині там же згоріло ще декілька...>>

Місцеві власті заборонили знедоленим бідняцьким сім'ям знову селитися у Млинки. Протягом чверті століття ця територія залишалася пусткою.

Лише у 1910 році виникли тут будівлі Червоного Хреста, а поруч з ними почали споруджувати церкву, але так Її й не закінчили, перешкодила перша світова вiйна.

Перші три квартали Первозванівської належали найбагатішим купцям і великим домовласникам: Міщенко, Олексієнко, Кетнеру, Добрускіну та іншим.

Лівою частиною вулиці, біля якої був Троїцький ринок, на протязі майже двох кварталів володів багатій Гуреєв. Це були будинки від номера 7 до 17 включно.

У 1912 році на розі Первозванівської і Катерининського проспекту (нині Короленко, 2) споруджено величезний для того часу будинок. Власником його був нащадок місцевих купців інженер Хрєнніков.

Щодо благоустрію, Первозванівська вулиця була досить непоказною. Навіть у тій частині, де вона прилягала до Катерининського проспекту.

В 1900-х роках частину Первозванівської вулиці прорізали колії міського трамвая.

Зліва до Первозванівськоï прилягали Сінна площа та мiське кладовище.

Згодом мiське кладовище було знесено, а на його території і Сінній площі споруджені найбільший у Дніпропетровську стадіон.

За матерiалами книги 1967 р. "Вулиці і площі Днiпропетровська". Під загальною редакцією
заступника директора Дніпропетровського
історичного музею ім. Д. І. Яворницького по науковій частині Г. І. ШЕВЧЕНКА.


Підписуйтесь 👉🚀 https://t.me/istorDnipro

Фото 👉GOOGLE

На фотографії зображено район біля Свято-Троїцького кафедрального собору у Дніпрі. Це один із найвідоміших храмів міста, який має значну історичну цінність.

Історичний контекст собору:

1. Дата побудови: Собор був закладений у 1837 році та завершений у 1839 році в стилі класицизму. Він став важливим духовним і культурним центром міста.
2. Радянський період: У 1930-х роках багато храмів у Дніпрі були зруйновані чи переобладнані, але Свято-Троїцький собор вдалося зберегти. Проте його могли використовувати для інших потреб, а релігійна діяльність могла бути обмежена.
3. Повоєнний період: Після Другої світової війни собор почав знову функціонувати як храм, що збіглося з певною “відлигою” у ставленні радянської влади до релігії.

Деталі фотографії:

1. Локація: Район собору був центральною частиною Катеринослава (нині Дніпра), тому навколо нього розташовувалися важливі міські об’єкти: торгові ряди, адміністративні будівлі, а пізніше — житлові квартали.
2. Люди і транспорт: На знімку видно скупчення людей і легковий автомобіль, характерний для 1940–1950-х років. Це вказує на повоєнний період відновлення міста, коли такі райони були важливими осередками громадського життя.

Ймовірний рік:

Орієнтовно 1945–1955 роки, період активної відбудови та розвитку міста після війни.

Значення локації:

Свято-Троїцький собор був не лише релігійним центром, а й символом збереження історії та культури міста. Він і сьогодні є однією з головних архітектурних пам’яток Дніпра.

Підписуйтесь 👉🚀 https://t.me/istorDnipro