Фото👉🔠🔠🔠🔠🔠🔠

Дніпровська філармонія: коли стіни пам’ятають більше, ніж люди

Уявіть Дніпро понад століття тому. Місто, яке ще називається Катеринославом, швидко розвивається, ростуть заводи, прокладаються залізниці, а вулицями їздять перші автомобілі. У самому серці цього руху з’являється нова велична будівля — Купецьке зібрання.

Її звели між 1910 та 1913 роками за проєктом архітектора Олександра Гінзбурга. Це був не просто клуб для еліти — тут вершилися справи, укладалися угоди, танцювали на балах і, звісно, грали в азартні ігри. Висока стеля залів чула і гучний сміх, і шепіт переговорів, а вікна бачили зміну епох.

А потім прийшов 1917-й. Купці, які ще вчора святкували тут успішні угоди, втратили все. Будівлю націоналізували й передали залізниці — так з’явився Будинок культури залізничників. Тут виступали агітаційні театри, лунали революційні гасла, а пізніше — пісні та вистави для працівників залізниці.

Часи змінювалися, а будівля стояла. Вона пережила і радянську перебудову, і воєнні роки, і занепад 90-х. Лише у новітній період вона нарешті стала тим, чим мала бути від самого початку — осередком культури. Сьогодні це Дніпровська філармонія, де лунає музика, аплодують глядачі й знову вирує життя.

Цікаво, що її архітектура сама по собі є відображенням змін: поєднання витонченого модерну та раціонального функціоналізму. Це як пам’ятник нестабільним часам, що спостерігав за долями людей і лишився стояти.

Як багато таких будівель у Дніпрі? Скільки ще історій ховають старі стіни, якими ми щодня проходимо повз?

Підписуйтесь 👉 https://t.me/istorDnipro

Автор ✍️ Микола Лукашук
120 років будівлі Дніпропетровської обласної ради. Вражаюча цифра. Століття тому це було комерційне училище Катеринослава – кузня кадрів для економіки та торгівлі, що готувало спеціалістів для стрімкого розвитку регіону.

Тут одночасно навчалися до 700 студентів, серед яких – майбутні банкіри, підприємці, управлінці. У будівлі було понад 80 приміщень: класи, бібліотеки, лабораторії, кабінети. Зведена за проєктом Дмитра Скоробогатова, вона відразу стала частиною золотого фонду архітектури міста. Монументальна, урочиста, вона уособлювала силу та впевненість нового часу.

Історія не була до неї поблажливою.

Перша світова – шпиталь для поранених.

1925 рік – перехід у власність місцевої влади, актова зала стає сесійною, де ухвалюються ключові рішення й донині.

1932-й – велика пожежа. Вогонь сильно пошкодив будівлю, але її не просто відновлюють – реконструюють, зміцнюють, а також добудовують ще два поверхи.

Друга світова – німці займають приміщення. Після звільнення міста тут знову розміщуються органи влади.

Але ця будівля вистояла. І сьогодні залишається однією з головних архітектурних окрас центральної частини Дніпра. У її стінах працює Музей історії місцевого самоврядування Дніпропетровщини, відкритий у 2008 році.

Та головне – це не просто історична споруда.

Це символ. Символ незламності, символ місцевого самоврядування. Тут, на сесіях, ухвалюються рішення, які визначають долю області. Тут працюють обласні депутати -люди, які приймають програми, вирішують кризові ситуації й роблять все, щоб область жила та розвивалась.

Від комерційного училища до центру управління областю – 120 років історії, боротьби та розвитку. І ця історія триває.
Підписуйтесь 👉🚀 https://t.me/istorDnipro

🚇 Дніпровський метрополітен: шлях крізь десятиліття 🚇

Підписуйтесь буде цікаво ✂️ https://t.me/istorDnipro

🕰 Історія Дніпровського метро розпочалася ще у 1980-х роках. Тоді Дніпропетровськ (нині – Дніпро) був важливим індустріальним центром, і зростання населення вимагало нового виду транспорту.

🔹 Ідея та ініціатива
Будівництво метрополітену ініціювала міська влада разом із керівництвом УРСР. У 1982 році Рада Міністрів СРСР ухвалила рішення про початок проєкту. Проектували метро спеціалісти «Харківметропроекту», а будівництвом займався трест «Дніпрометробуд».

🔹 Перші тунелі та труднощі
Будівництво стартувало у 1982 році, а першу чергу планували відкрити у 1991 році. Проте розпад СРСР, економічні проблеми та нестача фінансування сильно загальмували процес.
Підписуйтесь буде цікаво ✂️ https://t.me/istorDnipro

📆 29 грудня 1995 року – офіційне відкриття першої гілки довжиною 7,1 км з шістьма станціями:
✅ «Комунарівська» (зараз «Покровська»)
✅ «Проспект Свободи»
✅ «Заводська»
✅ «Металургів»
✅ «Вокзальна»
✅ «Міська рада» (зараз «Театральна»)

🔹 Час змін і розширення
Довгий час метро залишалося найкоротшим у Європі, але у 2016 році будівництво відновили. Завдяки фінансуванню від ЄБРР та Європейського інвестиційного банку розпочалася робота над новими станціями.

📆 3 листопада 2023 року – прорив останньої перегінної тунельної ділянки.
📆 2024-2025 роки – очікуване відкриття трьох нових станцій у центрі міста:
🚇 «Центральна»
🚇 «Музейна»
🚇 «Театральна»

🔹 Символ незалежності та розвитку
Дніпровське метро – це не лише транспорт, а й символ міста, яке навіть у складні часи не зупинялося. Воно пройшло довгий шлях від радянських проєктів до європейського розвитку, а тепер наближається до нового етапу – справжнього метрополітену, який стане зручним для всіх містян.

🚊 Майбутнє вже поруч! Чекаємо на нові станції та ще комфортніший транспорт у Дніпрі! 🔥

Підписуйтесь буде цікаво ✂️ https://t.me/istorDnipro