Автор-Сергій Булавенко
Цікаво
Мандриківка – козацьке селище, розташоване вздовж правого узбережжя річки Дніпра, навпроти Станового острова, а нині частина ж/м Перемога у Соборному районі. Спочатку це була окрема слобода, яка не входила до кордонів тодішнього Катеринослава.

У 1784 р. імператриця Катерина II видала указ, за ​​яким губернському місту Катеринославу наказувалося бути дома Половиці у Кайдака. Жителі слободи були змушені розходитися навколишніми селами. Більша частина переселилася до Сухачівки, а менша – до Мандриківки, тоді лише один козак Андрій Мандрика сидів у своєму зимівнику і займався риболовлею. Він згадується у джерелах другої половини XVIII ст. як козак із Нового Кодака. На прізвисько Мандрики мешканці Половиці, що оселилися біля нього, назвали своє селище Мандриківкою.
У 1850 р. тут мешкало 393 людини (61 двір) і потроху в село приїжджали і обгрунтовувалися ремісники з міркувань “бути ближче до міста” ось до 1897 р. їх було 895 жителів (враховувалися лише чоловіки).
Звичне життя Мандриківки порушила індустріальна революція кінця 19 століття. З того часу її почали ділити на південну та північну. Південна – лоцманська – ще довго зберігала самостійність. Північна з того часу стала фігурувати як частину Катеринослава. Тут відкрилися цегельні, меблева фабрика, "красильний заклад" та броварня.
До 1887 пивоварня належала Фолькману і на ній вироблялося до 4 000 відер пива на рік. Потім була викуплена Тавровським і залишалася найменшою пивоварнею Катеринослава, але виробництво зросло до 20 000, а згодом – 40 000 відер пива на рік.
Сильно перетнутий ландшафт місцевості обумовлює вигнуті вулиці та провулки та численні спуски.
У 1903 р. у книзі "Катерининською залізницею" помістили фотографію Мандриківки. На ній ми бачимо кілька глинобитних мазанок із критими соломою дахами біля Дніпра.
Електрифіковано основну частину Мандриківки було лише 1936 р.
Нові житлові забудови 1960–1970-х років. у цьому історичному районі міста спочатку називалися «Мандриківський» та «Лоцманський» масиви, але у 1975 р. перейменовані на «Перемогу». Серед відомих архітекторів "Перемоги" був Павло Нірінберг. До цього тут були переважно плавні, пустирі чи забудови приватного сектору.
Підписуйтесь 👉🚀 https://t.me/istorDnipro

Автор 👉Сергій Булавенко
Цікаво📝
Перше поселення в районі сучасної Обухівки виникло ще за часів бронзи. На території селища археологи знайшли серпи, кинджали, сокири, виготовлені у І тисячолітті до н.е. Пізніше ця територія була місцем, де проходив шлях «З варяг у греки» та свого роду кордоном між Київською Руссю та поселенням половців. Річка Орель служила кордоном між Руссю та володіннями половців. Основним слов'янським населенням цій території були племена уличів (углічів).
Козаки стали селитися тут у середині VXII столітті. Перші згадки про хутора козака Обуха датуються 1648 р. Через травми він уже не міг ходити в походи, став старим і облаштував на березі річки «догляд-зимівник». Під час перипетій Хмельниччини запорізькі козаки успішно долали степові простори та стали табором на хуторі козака Обуха. Його володінь вони не зачепили. А інший маєток – польського пана Яловського – зруйнували.

Вважається, що від імені козака Обуха територія отримала свою назву. Земля хутора належала у Протовчанській паланці. Після створення Катеринослава Обухівка опинилася на території Новомосковського повіту.
На початок 1925 р. тут знаходилося понад тисячу господарств та понад 5 тис. місцевого населення. Мешканці працювали на млинах, олійницях, круповертках та кузнях. В Обухівці було 2 школи та хата-читальня. Кілька разів на рік на селищі влаштовували ярмарки.
20 жовтня 1938 р. із сіл Обухівка та Сугаківка (з однойменною пристанню), утворили селище Кіровське, а потім 19 травня 2016 р. перейменовано на Обухівку. Після Другої світової війни Обухівка стала селищем міського типу.

У 1964 р. у зв'язку з будівництвом Дніпродзержинської (Середньодніпровської) ГЕС для річки Орель було прокладено нове русло на 70 км нижче за течією від старого, завдяки чому у села з'явилася заповідна територія, на якій утворено Дніпровсько-Орельський природний заповідник. На початку 1970-х років населення становило понад 9 тис. осіб.

У рекреаційній зоні з лісом та пляжем було збудовано дачні селища та бази відпочинку. Зараз багато з них переобладнано в сучасні розважальні комплекси з готелями та ресторанами.
Підписуйтесь 👉https://t.me/istorDnipro

Автор публікації-Віталій Піскун

Дніпропетровськ 1992 рік. Кінець вулиці Київської – початок проспекту Петровського. Фотографія з кабіни вагоновожатого.
Ліворуч універмаг "Київський".

Підписуйтесь 👉🚀 https://t.me/istorDnipro

Початок 1960-х. Проспект імені Гагаріна. Нині проспект Науки. Ботанічний сад. Зі студентського альбому ДІІТу, Старовойтова Олександра Юхимовича. Поділився Vasiliy Starovoytov
👉🚀 https://t.me/istorDnipro

Автор👉Сергій Булавенко

Було – стало
Вул. Гоголя, 26 - збудований у кін. 1890 – 1900-г. у стилі модерн + модернізація нашого часу
Підписуйтесь 👉🚀 https://t.me/istorDnipro

31 жовтня 1967 року, відкрито монумент Вічної Слави воїнам, загиблим у роки Другої світової війни, на пр.К.Маркса (Д.Яворницького).
Це пам’ятка монументального мистецтва місцевого значення. Фото з публікації Oleksandr Volok

Підписуйтесь 👉🚀 https://t.me/istorDnipro

Публікація 👉Hans Kalinin
Група 👉Віталія Піскуна

Катеринослав. 1881 рік. Початок будівництва Амурського мосту. Будівництво 1-го "бика" на правому березі.

Підписуйтесь 👉🚀 https://t.me/istorDnipro

Автор 👉Олена Присягіна
1982 рік. Проспект К.Маркса, 82. Зараз проспект Яворницького. Опублікував Олександр Волок.
👉🚀 https://t.me/istorDnipro

Автор👉Hans Kalinin
Катеринослав. липень-вересень 1910 року. А ось такий, друзі, фонтан, що світиться, перед головним павільйоном був у нас в Технічному Саді (парк Чкалова) в 1910 році, створений спеціально до Південно-російської виставки. фото з Альбома Південно-Російської виставки в Катеринославі 1910 року.

Підписуйтесь 👉🚀 https://t.me/istorDnipro

Автор👉Hans Kalinin
Катеринослав. 1910 рік. А ось так виглядав центральний вхід у майбутній парк Чкалова з проспекту 1910-го року. Вхід до Катеринославського Технічного Саду. фото із альбому виставки.

Підписуйтесь 👉 https://t.me/istorDnipro

Автор 👉 Олена Присягіна

12 листопада 1943 р.- завершено відновлення руху трамвайного маршруту №1, яке тривало з початку листопада 1943 року.

Під час боїв за місто у Другій світовій війні було повністю зруйновано понад 20 км трамвайних колій, демонтовано 72 км контактної мережі тощо.

За два тижні трамвайники в неймовірно складних умовах відновили 12 км контактного проводу, привели в дію 2 тягових підстанції, організували випуск вагонів на маршруті №1, які до цього лежали перевернуті в депо і на лінії .

На фото територія депо №1. Вдалині будівля Управління залізниці.

Підписуйтесь 🚀👉 https://t.me/istorDnipro

Автор публікації -Віталій Піскун
Катеринослав. Проспект – Садова. Готелі Пальміра (1887) та Брістоль (1899).
👉🚀 https://t.me/istorDnipro